Рішення

від 23.09.2024 по справі 902/766/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р.Cправа № 902/766/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5", 31413, Хмельницька область, Хмельницький район, село Цимбалівка, вулиця Першотравнева, будинок 9-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32715356

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро", 23262, Вінницька область, Вінницький район, село Пултівці, вулиця Шевченка, будинок 2/17, ідентифікаційний код юридичної особи 44489305

про стягнення 245 134,97 гривень

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 16.07.2024 надійшла позовна заява № б/н від 16.07.2024 (вх. № 791/24 від 16.07.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 0809/-2 від 08.09.2023 у розмірі 245 134,97 гривень, у тому числі: 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3 % річних.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 22.07.2024 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/766/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 22.07.2024 року надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС та отримано останнім 22.07.2024 року, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа (ухвали від 22.07.2024) до електронного кабінету відповідача.

Відзиву на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Відповідно до вимог частини 13 статті 8, частини 5 статті 252 ГПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" про стягнення заборгованості у розмірі 245 134,97 гривень, з яких: 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3 % річних.

На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" було укладено договір поставки № 0809/-2.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «Ярос-Агро» умов договору поставки №0809/-2 від 08.09.2023 в частині оплати, ТОВ «Слав`янське-5» звернулося із відповідним позовом до Господарського суду Вінницької області.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.03.2024 у справі №902/1456/23 позов ТОВ "Слав`янське-5" задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (1 472 613 грн. 53 коп. - основного боргу; 9 297 грн. 75 коп. - 3% річних; 105 205 грн. 17 коп. - пені та 23 806 грн. 75 коп. - витрат зі сплати судового збору. Пеню за вказаним рішенням було стягнуто за період з 27.09.2023 по 23.11.2023. Рішення Господарського суду Вінницької області від 26.03.2024 у справі №902/1456/23 набрало законної сили 25 квітня 2024 року.

Позивач зазначає, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання. З огляду на невиконання грошового зобов`язання відповідачем позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3 % річних.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

08 вересня 2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №0809/-2 (далі - договір) (т. 1 а.с. 10 (зворотна сторона)-11).

Положеннями пункту 1.1. договору сторони погодили, що постачальник зобов`язується поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити соняшник врожаю 2021-2022 рр. українського походження - код товару згідно з УКТ ЗЕД 120600 (надалі - товар) насипом на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору кількість (вага) товару, що складає: 1000 т (одна тисяча тон 000кг)+/-5% за вибором постачальника.

Ціна товару складає 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень за одну метричну тону, у тому числі ПДВ 7842,70 грн. (пункт 3.1. договору).

Згідно з пунктом 3.2. договору загальна вартість договору складає: 15 000 000 гривень, крім того ПДВ - 1 842 100 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору постачальник здійснює поставку товару в повному об`ємі на умовах DАР м. Хмельницький, Хмельницька область, м Хмельницький, вул. Шухевича 8 згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2020 року в строк до 01.10.2023 р.

Пунктом 5.1. договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування 100% вартості товару на поточний рахунок постачальника не пізніше 5-го робочого дня з дня відвантаження товару у відповідності до реквізитів, зазначених у рахунку постачальника.

Відповідно до пункту 6.1. договору у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, що випливають з даного договору (пункт 9.2. договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками сторін.

Доказів розірвання договору, визнання його недійсним матеріали справи не містять. 11 вересня 2023 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони погодили змінити пункти 2.1. та 2.2. договору та викласти їх у новій редакції:

« 2.1. Кількість (вага) товару складає: 1000 т (одна тисяча тон 00 кг). Кількість (вага) товару може дути зменшена за одностороннім рішенням постачальника (без обмеження кількості зменшення). Про зменшення кількості (ваги) товару постачальник повідомляє покупця письмово на адресу електронної пошти, яка зазначена в цьому договорі (т. 1 а.с. 9 (зворотна сторона), 10).

2.2. Якість товару, що постачається, повинна відповідати вимогам ДСТУ 22391:89. або ДСТУ 4694:2006, або ДСТУ 7011:2009 з урахуванням наступних показників: сміттєва домішка не більше 7%; вологість не більше 8%; олійна домішка не більше 15%; кислотне число не більше 3,5мгКОН; фактична масова частка олії 46%; зараженість шкідниками і карантинами не допускається; насіння амброзії не допускається.»

Також вказаною додатковою угодою сторони погодили повністю змінити розділ 3 «Ціна та загальна вартість» договору та викласти його в такій редакції:

« 3.1. Ціна товару складає 13 000,00 (тринадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень за одну метричну тону, у тому числі ПДВ 1596,49 грн. 3.2. Загальна ціна договору складає 13 000 000 гривень в тому числі ПДВ 1 596 491,23 грн. Загальна ціна договору може бути зменшена пропорційно зменшеній кількості фактично поставленого товару».

На виконання умов договору постачальник відповідно до видаткових накладних № 336 від 13.09.2023 на суму 813 000,33 грн, № 337 від 16.09.2023 на суму 319 020,04 грн, № 338 від 18.09.2023 на суму 627 640,06 грн, № 339 від 19.09.2023 на суму 622 700,07 грн, № 341 від 20.09.2023 на суму 603 980,06 грн, № 354 від 21.09.2023 на суму 628 160,06 грн, № 361 від 22.09.2023 на суму 620 100,07 грн, № 362 від 23.09.2023 на суму 630 760,07 грн, № 363 від 25.09.2023 на суму 931 320,10 грн, № 364 від 26.09.2023 на суму 605 540,07 грн поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 6 402 220,93 гривень (т. 1 а.с. 25-29).

Із матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1456/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" про стягнення основного боргу в розмірі 1 722 613,53 грн, 3% річних в розмірі 9297,75 грн та пені в розмірі 105 205,17 грн.

26.03.2024 Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі № 902/1456/23, яким позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" (вул. Шевченка, 2/17, с. Пултівці, Вінницький район, Вінницька область, 23262; код ЄДРПОУ 44489305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (вул. Першотравнева, 9-А, с. Цимбалівка, Хмельницький район, Хмельницька область, 31413; код ЄДРПОУ 32715356) 1 472 613 грн. 53 коп. основного боргу; 9 297 грн. 75 коп. - 3% річних; 105 205 грн. 17 коп. пені та 23 806 грн. 75 коп. - витрат зі сплати судового збору (т. 1 а.с. 19 (зворотна сторона)-23).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень судове рішення у справі № 902/1456/23 набрало законної 25.04.2024. На виконання вказаного рішення Господарським судом Вінницької області видано відповідний наказ.

Під час розгляду справи № 902/1456/23 судом встановлено, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 0809/-2 від 08.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

У рішенні суду встановлено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 6 402 220,93 гривень. З огляду на часткове погашення відповідачем заборгованості за договором, судом встановлено про наявність підтвердженої заборгованості відповідача перед позивачем за договором у розмірі 1 472 613,53 гривень.

Таким чином, судом було встановлено, що після спливу граничних строків оплати товару основний борг у розмірі 1 472 613,53 гривень Товариством з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" сплачено не було.

За наслідком розгляду справи № 902/1456/23, судом присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" 1 472 613,53 гривень основного боргу; 9 297,75 гривень - 3% річних; 105 205,17 гривень пені.

Із рішення суду у справі № 902/1456/23 вбачається, що нарахування пені та 3% річних було здійснено за період прострочення з 27.09.2023 по 23.11.2023. Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат з огляду на невиконання боржником зобов`язань з оплати заборгованості за договором не заявлялись.

Відповідно до приписів частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, обставини укладення договору поставки, виконання постачальником своїх зобов`язань з поставки товару за цим договором встановлені рішенням суду у справі № 902/1456/23 між тими ж сторонами, тому повторно під час розгляду цієї справи не підлягають доказуванню.

За змістом частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Як вбачається із банківської виписки по здійснених 08.05.2024 транзакціях 08.05.2024 на рахунок ТОВ "Слав`янське-5" надійшли грошові кошти у розмірі 130 665,72 гривень за результатом вчинених виконавцем дій у виконавчому провадженні № 74880285 під час примусового виконання рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/1456/23 (призначення платежу - "кошти стягнуті згідно наказу № 902/1456/23, виданого 25.04.2024 Господарським судом Вінницької області, борж. ТОВ «Ярос-Агро», зг.розп АСВП №74880285") (т. 1 а.с. 9).

Таким чином, станом на 08.05.2024 заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась на 130 665,72 гривень та складає 1 341 947,28 гривень.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" 245 134,97 гривень, у тому числі 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3 % річних нарахованих позивачем у зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем основного боргу.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом частини 1 статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Положеннями статті 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором поставки, правовідносини за яким врегульовано відповідними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

За змістом частини 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Положеннями пункту 6.1. договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо покупець здійснить оплату пізніше строків, передбачених п. 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1456/23 від 26.03.2024 року встановлено, що з боку ТОВ "Ярос-Агро" мало місце прострочення оплати за отриманий товар згідно договору №0809/-2 від 08.09.2023, а також те, що основний борг у розмірі 1 472 613,53 гривень ТОВ "Ярос-Агро" після спливу граничних строків оплати товару сплачено не було.

Нарахування пені за вказаним судовим рішенням було здійснено за період прострочення з 27.09.2023 по 23.11.2023.

Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, що міститься у матеріалах справи № 902/766/24 розрахунок пені здійснено на залишок суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 24.11.2023 по 24.03.2024 на суму 1 472 613,53 гривень.

Загальна сума нарахованої позивачем пені складає 148 679,13 гривень.

Судом установлено, що доказів виконання зобов`язання з оплати отриманого товару згідно договору №0809/-2 від 08.09.2023 за період з 24.11.2023 по 24.03.2024 на суму 1 472 613,53 гривень матеріали справи не містять.

Нарахування пені позивачем здійснено від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня та нарахування пені здійснено за період з 24.11.2023 по 24.03.2024, що не перевищує шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Часткове погашення заборгованості у сумі 130 665,72 гривень здійснено 08.05.2024 шляхом надходження в рамках виконавчого провадження 08.05.2024 на рахунок позивача грошової суми у розмірі 130 665,72 гривень поза межами періоду нарахування пені.

Таким чином, судом встановлено обставину прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству та заявлена правомірно.

Здійснивши перерахунок заявленої ТОВ "Слав`янське-5" пені, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем пеня за визначений ним період у розмірі 148 679,13 гривень є арифметично вірною, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому вимога про стягнення пені у сумі 148 679,13 гривень є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом враховано таке.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

До правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених у статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову (постанова ВП ВС від 08.11.2019 № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Позивачем заявлено до стягнення 68 926,37 гривень інфляційних втрат за період з 24.11.2023 по 01.07.2024 та 27 529,47 гривень 3% річних за період з 24.11.2023 по 14.07.2024.

Судовим рішенням у справі № 902/1456/23 встановлено прострочення виконання ТОВ "Слав`янське-5" грошового зобов`язання зі сплати 1 472 613,53 гривень та нарахування 3% річних за період прострочення з 27.09.2023 по 23.11.2023.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат з огляду на невиконання боржником зобов`язань з оплати заборгованості за договором у справі № 902/1456/23 не заявлялись. Нарахування інфляційних втрат за визначений позивачем період з огляду на наявність несплаченої відповідачем заборгованості за договором є правом позивача.

За відсутності сплати суми заборгованості станом на 24.11.2023 та здійснення часткового зарахування 08.05.2024 130 665,72 гривень правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3% річних за заявлений позивачем період з урахуванням зменшення суми заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов висновку, що нараховані позивачем інфляційні втрати та 3% річних за визначений ним період у розмірі 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3% річних є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, а тому вимоги про стягнення 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3% річних є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 245 134,97 гривень, у тому числі 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат та 27 529,47 гривень 3 % річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 1857 від 15.07.2024 року сплачено судовий збір у розмірі 3 677,03 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 3 677,03 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос-Агро" (23262, Вінницька область, Вінницький район, село Пултівці, вулиця Шевченка, будинок 2/17, ідентифікаційний код юридичної особи 44489305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (31413, Хмельницька область, Хмельницький район, село Цимбалівка, вулиця Першотравнева, будинок 9-А, ідентифікаційний код юридичної особи 32715356) 245 134,97 гривень (двісті сорок п`ять тисяч сто тридцять чотири гривні, 97 копійок), з яких 148 679,13 гривень пені, 68 926,37 гривень інфляційних втрат, 27 529,47 гривень 3 % річних та 3 677,03 гривень (три тисячі шістсот сімдесят сім гривень, 03 копійки) судових витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник судового рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2024 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - сторонам, до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.