Рішення
від 16.09.2024 по справі 904/2408/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2408/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємеця Станкова Павла Олександровича, с. Широка Дача, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Костікова Євгенія Валеріївна, довіреність №1 від 31.12.2023, представник

від відповідача: Рисін Олександр Олександрович, ордер серія АЕ №1293030, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Станкова Павла Олександровича (далі - відповідач) заборгованість в розмірі 118 059,52 грн. за поставлену теплову енергію.

Ціна позову складається з наступних сум:

-заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.03.2024 у розмірі 113 647, 61 грн,

- заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05.11.2021 по 31.03.2024 у розмірі - 548,95 грн;

- сума збитків від інфляції (з грудня 2023р. по квітень 2024р.) у розмірі - 1 392,17 грн;

- 3% річних ( з 01.12.2023р. по 14.05.2024р.) у розмірі - 1 112,97 грн;

- пеня ( з 01.01.2023р. по 14.05.2024р.) у розмірі - 1 357, 82 грн.

Ухвалою від 06.06.2024 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.06.2024 заяву Фізичної особи-підприємця Станкова Павла Олександровича про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2408/24 за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 01.07.2024.

18.06.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 24.06.2024 задоволено заяву Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

24.06.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Заява обґрунтована тим, що спірне нежитлове приміщення АДРЕСА_1 належить йому як фізичній особі, а не як фізичній особі-підприємцю, а тому не даний позов не може розглядатися в порядку господарського судочинства.

Крім того, 24.06.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

25.06.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.06.2024 задоволено заяву Відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.06.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли заперечення на заяву про закриття провадження.

27.06.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив.

01.07.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 01.07.2024 оголошено перерву до 05.08.2024.

02.07.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли додаткові заперечення на заяву про закриття провадження по справі.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

01.08.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

05.08.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли пояснення по справі.

05.08.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

05.08.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про доручення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 05.08.2024 Позивач надав усні пояснення.

Відповідач свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 05.08.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 16.09.2024 включно. Відкладено підготовче засідання на 19.08.2024.

15.08.2024 через систему "Електронний суд " від Позивача надійшло клопотання про заміну представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

19.08.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

19.08.2024 в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Ухвалою від 19.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 16.09.2024.

16.09.2024 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив.

Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

У даному випадку спірна заборгованість виникла внаслідок споживання теплової енергії саме у нежитловому приміщенні.

Власником цього нежитлового приміщення є Станков Павло Олександрович , який з 22.01.2008 і по теперішній час зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Заборгованість виникла в період з 05.11.2021 по 31.03.2024, отже в період ведення відповідачем господарської діяльності;

Відповідно до розділу "Види діяльності" Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.76 у томі 1), одним із видів діяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Станкова Павла Олександровича є "68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна", що свідчить про високу ймовірність використання належного відповідачу нерухомого майне саме з комерційною (підприємницькою) метою.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає можливість реєстрації майна за фізичною особою - підприємцем, будь-яке майно (призначене чи не призначення для ведення підприємницької діяльності) підлягає реєстрації виключно як за фізичною особою, незалежно від наявності у неї статусу підприємця, оскільки вона з моменту реєстрації як фізична особа - підприємець не перестає існувати як фізична особа та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Як зазначив сам відповідач у письмових поясненнях щодо інших видів діяльності ФО-П Станкова П.О., то як видно з даного Витягу їх у нього 35, серед яких дійсно є такий вид КВЕД, як 68.20, але ФО-П Станков П.О. здає в комерційну оренду належні йому на праві власності приміщення, які не відносяться до житлових будівель і використовуються виключно у господарській діяльності, отже, з високою долею вірогідності можна стверджувати, що ФО-П Рябушенко Т.Т. та ОСОБА_2 орендують спірне приміщення у відповідача, що також узгоджується з основним видом діяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Станкова Павла Олександровича - "надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна";

Всі перелічені вище докази свідчать про факт придатності та пристосування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для використання саме з комерційною метою та у підприємницькій діяльності.

- жодного доказу використання спірного нерухомого майна у спірному періоді саме для особистих (побутових) потреб фізичної особи - відповідача матеріали справи не містять.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, враховуючи низьку вірогідність використання придатного для ведення підприємницької діяльності нежитлового приміщення саме у побутових цілях фізичної особи, особливо за умови наявності у неї статусу підприємця та основного виду діяльності - здача в оренду нерухомого майна; відсутність відповідних доказів та наявність тільки усних пояснень та тверджень відповідача щодо невикористання спірного нежитлового приміщення у підприємницькій діяльності, а також перелічені вище обставини, докази та факти, суд приходить до висновку, що більш вірогідними є докази, які підтверджують використання відповідачем спірного нежитлового приміщення у спірний період саме з підприємницькою (комерційною, господарською) метою, отже у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку тим, що спір не підлягає вирішенню господарським судом, суд відмовляє.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

16.09.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати за постачання теплової енергії.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та закритті провадження у даній справі або залишенню позову без задоволення у повному обсязі в зв`язку з наступним.

Станков Павло Олександрович є власником даного приміщення, але не як фізична особа-підприємець, а як фізична особа. Підставою для набуття права власності на дане Приміщення є Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 20123946 від 07.04.2014 р., видане Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 20124496 від 07.04.2014 р.

Реєстраційною службою Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, де власником зазначена фізична особа Станков П.О .

Той факт, що приміщення не було обладнане системами централізованого опалення і не підключене до внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення Будинку АДРЕСА_2 є Технічний паспорт на приміщення від 05.03.2014 р., складений ТОВ «НВП ПРАЙД», згідно якого в даному приміщенні встановлене автономне газове опалення і воно не було приєднане до системи централізованого опалення всього будинку АДРЕСА_2 , оскільки було збудоване пізніше, ніж сам будинок АДРЕСА_2 .

Дану обставину фактично визнає і сам позивач у своїй відповіді від 29.05.2023 № 408113 на запит відповідача до претензії від 29.02.2024 р. де зазначає, що вся площа приміщення № 143 (530,30 м3) входить в тому числі до площі відключених нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, відповідач не міг укласти з позивачем вищезазначений Індивідуальний договір, оскільки фізично не міг отримувати послуги теплопостачання у вищезазначеному Приміщенні, оскільки воно не обладнане системою централізованого опалення і не підключене до внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення.

Станков Павло Олександрович , ні як фізична особа-підприємець, ні як фізична особа, не укладав з позивачем жодного договору, в тому числі і Індивідуального від 05.10.2021 р., який за своєю суттю не є господарським договором, оскільки відповідно до положень ч. 5 п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (далі - Правила), на які посилається позивач в своєму позові передбачено, що фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

В той же час, позивачем до позову не додано жодного з документів, передбачених ч. 5 п. 13 Правил, які свідчили не тільки про те, що відповідач приєднався до даного Індивідуального договору, саме як фізична особа-підприємець, а що він взагалі до нього приєднався, зокрема:

- відсутня заява-приєднання підписана Фізичною особою-підприємцем Станковим Павлом Олександровичем;

- відсутні платіжні документи про оплати з боку саме фізичної особи-підприємця Станкова П.О. нібито наданих позивачем послуг з посиланням на укладений індивідуальний договір, про який йдеться мова в позові;

- відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджували би факт отримання даних послуг позивача з боку фізичної особи-підприємця Станкова П.О.

Відповідач вказує, що позивач не надає і доказів того, що Індивідуальний договір взагалі був укладений зі співвласниками Будинку № 43., а також того, що в період з 05.10.2021 року по 05.11.2021 року ним були розміщені відповідні повідомлення на відповідних загальнодоступних місцях на інформаційних стендах в цьому будинку та/або на рахунках на оплату, що в цей період надавалися відповідачу.

Перший рахунок, який нібито позивач виставив відповідачу, проте які відповідач жодного не отримував, датований аж 31.10.2023 р. і не містить жодних посилань саме на індивідуальний договір, а посилається на договір № 12606 від 05.11.2021 р., який відповідач також не укладав з позивачем і який відсутній в матеріалах даної справи.

На думку відповідача, позивач в своєму позові визнає той факт, що форма Індивідуального договору була нав`язана співвласникам будинку № 43, оскільки ті не обрали модель договірних відносин і таким чином, позивач визнає, що на укладання даного Індивідуального договору не було волевиявлення не тільки відповідача, а і інших співвласників приміщень, що розташовані в Будинку АДРЕСА_2 , в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПЕРЕМОГИ-43» (код ЄДРПОУ 41356139) і яке могло самостійно виступати стороною у відповідному договорі з позивачем в разі надання ним послуг з теплопостачання на будинок АДРЕСА_2 .

Долучений до позову Акт обстеження б/н від 16.05.2023 р., який нібито підписаний представниками КПТМ «КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА» - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також Станковим П.О. не є таким належним доказом, оскільки він не був складений в присутності Станкова П.О. і Станков П.О. його не підписував і дізнався він про наявність даного документу в природі тільки після ознайомлення з матеріалами даної справи.

Відповідач вказує, що на сьогоднішній день за заявою Станкова П.О. 13.06.2024 року відкрито кримінальне провадження № 12024046610000106 за ч. 4 ст. 358 КК України за використання підробленого документу, а саме Акту обстеження б/н від 16.05.2023 р. в справі № 904/2408/24, що знаходиться в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області, яке перебуває на стадії досудового розслідування в підрозділі дізнання відділення поліції № 6 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Крім того, позивач не надає жодного Акту наданих ним послуг, підписаного з боку відповідача, а що такі Акти ним складалися і направлялися на його адресу АДРЕСА_3 .

Долучені до позову копії рахунків від 31.10.2023 р., від 30.11.2023 р., від 31.12.2023, від 31.01.2024 р. від 29.02.2024 р., від 31.03.2024 р. містять посилання на неіснуючий договір № 12606 від 05.11.2021 р., в той час, як заборгованість позивачем обґрунтовується в позові посиланням саме на Індивідуальний договір від 05.10.2021 р., та за даними позивача нібито надсилалися відповідачу за адресою Приміщення, що не є офіційною адресою здійснення відповідачем підприємницької діяльності та позивачем не надано доказів їх отримання саме відповідачем за зазначеною в них адресою, а тому вони також не можуть бути належними доказами підтвердження надання позивачем своїх послуг, та їх отримання позивачем.

Відповідач зазначає, що Розрахунок не розкриває детальний розрахунок цієї заборгованості і які дані позивач використовує при визначенні нібито наданих ним послуг відповідачу. Проте в детальному розрахунку, який позивач надав у відповідь на запит відповідача видно, що він використовує в розрахунку загальну площу будинку 7 677,28 км.м і в тому числі, так звану «опалювальну площу», яка не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в якому розташоване нежитлове приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 143 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та ФО-П Станковим Павлом Олександровичем є укладеним з 05.11.2021.

Позивач зазначив, що нежитлове приміщення 143 будинку №43 по пр. Перемоги від`єднане від централізованого опалення, а тому нарахування за надані послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу №315 за МЗК, ЗБП та втрати від транзиту.

Акт обстеження від 16.05.2023 складений представниками Позивача здійснено щодо наявності транзитного трубопроводу в приміщенні відповідача, відсутності розподільчого приладу обліку в приміщенні та наявності окремого вводу.

На звинувачення Відповідача щодо наявності підпису споживача в акті від 16.05.2023, який не належить ФО-П Станкову В.П., окремо звертаю увагу суду, що підпис поставлений в акті обстеження не є особистим підписом ФО-П Станкова В.П., оскільки при обстеженні наявності транзитних труб була присутня працівник магазину (салону краси) власником якого є Відповідач.

Водночас, Відповідачем на спростування даних щодо наявності транзитних труб в приміщенні №143, свого акту з відповідальними представниками сторін (співвласниками будинку №43, представником ОСББ тощо) до відзиву не надано.

Тому Позивачем здійснено відповідні нарахування передбачені п.2 Розділу II Методики розподілу №315.

Інформація щодо загальної площі для бази нарахування відповідає інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 та дорівнює 530,3 кв.м.

Технічний паспорт ТОВ «НВП ПРАЙД» щодо нежитлового приміщення №143 вбудовано-прибудоване в 1-ий поверх 9-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_2 підтверджує загальну площу приміщення , яка становить 530,3 кв.м.

Факт подачі теплової енергії у період з листопада 2021 року по лютий 2024 року до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 підтверджується актами подачі та припинення теплопостачання на багатоквартирний будинок, яка здійснювалась на виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, звіти щодо показників приладу комерційного обліку (зав. №3017) встановленого на багатоквартирний будинок, які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку.

Позивач зазначив, що пунктом 33 Індивідуального договору зазначено, що Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок може надаватися в електронній формі.

Відповідної письмової вимоги від Відповідача Позивачу надано не було.

Паперовий екземпляр рахунків на оплату було прийнято працівниками магазину (салону краси), власником якого є відповідач.

Неотримання рахунків не спростовує факт отримання від позивача послуг та, у зв`язку з цим, необхідність їх оплати. Слід зазначити, що у разі неотримання споживачем рахунків, останній не був позбавлений права звернутися до виконавця з відповідною вимогою про їх надсилання. Між тим докази такого звернення відповідача до позивача до суду не надані.

Позивач зазначив, що, реєстрація Станкова П.О. як суб`єкта підприємницької діяльності, підтверджується матеріалами справи, на даний час запис про припинення підприємницької діяльності у реєстрі відсутній. Відтак, відповідач є діючим суб`єктом підприємницької діяльності, що ним не заперечується.

Крім того, позивач зазначив, що ФО-П Станковим П.О. здійснюється підприємницька діяльність за адресою: АДРЕСА_4 , а саме салон краси та магазин будівельних матеріалів, у зв`язку з чим він проти закриття провадження у справі заперечив.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Відповідач стверджує, що приміщення є нежитловим приміщенням вбудовано-прибудованим до житлового будинку АДРЕСА_2 , власником якого є Станков Павло Олександрович , як фізична особа.

Також, як фізична особа, Станков П.О. здає частину даного приміщення в оренду Фізичній особі-підприємцю Рябушенко Тетяні Тасултанівні, що підтверджується Договором оренди нежилого приміщення № 6СП від 30.12.2023 р. та частину приміщення ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди нежилого приміщення № 7СП від 30.12.2023 р., що додатково підтверджує, що ФО-П Станков П.О. підприємницької діяльності за адресою Приміщення не веде, власником жодних магазинів чи салонів красоти не є, жодних продавців у штаті не має і жодних невідомих продавців не уповноважував від свого імені підписувати жодних актів чи отримувати жодні рахунки. Також в даних договорах відсутні положення, що дозволяли б орендаторам представляти інтереси відповідача у взаємовідносинах позивачем з будь-яких питань, в тому числі брати участі у складанні будь-яких актів чи отриманні будь-яких рахунків.

Оскільки у цій справі позовні вимоги стосуються невиконання обов`язку зі сплати комунальних послуг у приміщенні, власником якого є фізична особа і дана фізична особа, як підприємець не вступала у правовідносини з позивачем, то дана справа повинна вирішуватися в порядку цивільного судочинства, а не господарського.

Відповідач зазначає, що позивач визнає, що відповідач не отримує від нього послуги з постачання теплової енергії, а отже і не повинен сплачувати за місця загального користування, загальнобудинкові потреби та транзит, оскільки Приміщення відповідача має окремі входи і не має входу з місць загального користування будинком.

Крім того, нарахування плати за місця загального користування є можливим, коли в цих містах встановлені прилади для опалення, але позивач не надає суду докази того, що дані МЗК обладнані такими приладами і відповідач має можливість користуватися цими МЗК.

ПОЯСНЕННЯ НА ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначив, що відповідачем надано до матеріалів господарської справи договори оренди нежилого приміщення №6СП від 30.12.2023, укладеного між Станковим Павлом Олександровичем та ФО-П Рябушенко Тетяною Тасултанівною , РНОКПП НОМЕР_1 , та договір оренди нежилого приміщення №7СП від 30.12.2023 укладеного між Станковим Павлом Олександровичем та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на період з 01.01.2024 по 31.12.2024.

Періодом виникнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії є період з 05.11.2021 по 31.03.2024 року.

Відповідно до ЄРФОЮОГФ ФО-П Станков П.О. має основний КВЕД 68.20. надання в оренду й експлуатацію власного орендованого нерухомого майна.

ФО-П Рябушенко Т.Т. має КВЕД 47.19. інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (магазин сантехніки, який є діючим).

ОСОБА_2 має зареєстрований ФО-П ОСОБА_2 з основним КВЕД 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси (салон краси який є діючим).

А тому п. 2.1. договорів №6Сп та №7 СП від 30.12.2023 щодо використання нежилого приміщення у своїх потребах не відповідає дійсності.

ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач вказує, що позивач, зазначаючи у своїх поясненнях ту обставину, що основним видом підприємницької діяльності відповідача є КВЕД 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного орендованого нерухомого майна вводить в суд в оману, оскільки згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) від 07.02.2024 р. по ФО-П Станкову П.О., який позивач сам надав суду в додатках до позову чітко зазначено, що основним видом діяльності ФО-П Станкова П.О. є вид діяльності 47.19.

Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, яку безпосередньо ФО-П Станков П.О. не здійснює в приміщенні Приміщення 143 в будинку АДРЕСА_2 (далі - Приміщення), що в тому числі підтверджується наданими ним копіями договорів оренди № 6СП та № 7СП від 30.12.2023 р. згідно яких він здає дане Приміщення в оренду ФО-П Рябушенко Т.Т. та ОСОБА_2 .

Щодо інших видів діяльності ФО-П Станкова П.О., то як видно з даного Витягу їх у нього 35, серед яких дійсно є такий вид КВЕД, як 68.20, але ФО-П Станков П.О. здає в комерційну оренду належні йому на праві власності приміщення, які не відносяться до житлових будівель і використовуються виключно у господарській діяльності, як то наприклад багатофункціональна будівля АДРЕСА_5 , яке здається ФО-П Станковим П.О. в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» згідно Договору оренди № 1175-ДнЕП від 16.01.2023 р.

Відповідач зазначив, що, укладавши договори оренди № 6СП та № 7СП від 30.12.2023 р. ФО-П Рябушенко Т.Т. та ОСОБА_2 щодо Приміщення, він визначив, що у даних правовідносинах він не виступає, як ФО-П.

Не виступає Станков П.О. і як ФО-П у взаємовідносинах в позивачем стосовно спірного Приміщення, оскільки по-перше він не укладав з позивачем жодних договорів, як ФО-П, а по-друге, позовні вимоги позивача стосуються саме надання нібито відповідачу комунальних послуг за місцем знаходження Приміщення, і які відповідачем можуть споживатися, як споживачем-фізичною особою, а не ФО-П, адже надання комунальних послуг є саме підприємницькою діяльністю для позивача в даному випадку.

Щодо тверджень позивача, що договори № 6СП та № 7СП від 30.12.2023 р. ФО-П Рябушенко Т.Т. та ОСОБА_2 не відповідають дійсності, то позивач не надав жодного належного та допустимого доказу, який підтверджував би той факт, у що взаємовідносинах з ним відповідач виступає, як фізична особа-підприємець, так і того, що вищезазначені договори між Станковим П.О. та ФО-П Рябушенко Т.Т. та ОСОБА_2 були визнані недійсними.

Відповідач вказує, що позивач визнає факт від`єднання Приміщення 143 в будинку 43 по пр. Перемоги в м. Кривому Розі від централізованого опалення, а тому відповідно ні про яку опалювальну площу в даному Приміщенні не може йти мови, оскільки всю площу даного Приміщення відповідач опалює виключно власними силами та за власні кошті.

Посилання позивача на положення п. 10 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 р. № 315 не є коректним з огляду на наступне

Як видно з матеріалів справи Приміщення № 143 не є повністю складовою частиною будинку АДРЕСА_2 , а є лише вбудовано-прибудованим до І поверху даного будинку і згідно Технічного паспорту від 05.03.2014 р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «НПП ПРАЙД», має окремий вхід, який непов`язаний з входом до будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, відповідач жодним чином не може користуватися місцями загального користування будинку і відповідно отримувати тепло від цих міст загального користування будинку.

Відповідач також послався на Акт обстеження нежитлового приміщення від 09.08.2024 р., який був складений Головою правління ОСББ «ПЕРЕМОГИ-43» в присутності власника приміщення № 143 Станкова П.О. і з якого вбачається, що в частині даного приміщення (66,1 кв.м.) дійсно проходять 6 (шість) транзитних трубопроводів, які повністю ізольовані, все приміщення № 143 площею 530,3 кв. м. повністю опалюється системою автономного опалення, і до опалювальної площі будинку не має жодного відношення, а саме Приміщення має окремий вхід, який не пов`язаний з місцями загального користування, допоміжних приміщень та внутрішньобудинкових систем опалення будинку АДРЕСА_2 , що повністю спростовує ті твердження, про які зазначає позивач у своєму позові та в неналежному і недопустимому доказі - Акті обстеження б/н від 16.05.2023 р., який був складений працівниками позивача і підписаний нібито Станковим П.О. , в той час, як відповідач не був присутній при складанні даного Акту від 16.05.2023 р., підпис біля його прізвища не відповідає його підпису, що фактично визнав позивач у відповіді на відзив, в якому позивач визнав той факт, що цей Акт від 16.05.2023 р. підписаний невідомим продавцем, а не Станковим П.О.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини укладання індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, наявність або відсутність заборгованості з оплати поставленої теплової енергії та абонентського обслуговування, строк дії договору, наявність прострочення оплати, правомірність нарахування штрафних санкцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" зазначає, що є надавачем послуги з постачання теплової енергії в м. Кривому Розі.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (пункт 1 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

На сайті Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) 05.10.2021 було розміщено текст індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Таким чином, як зазначає позивач, з 05.11.2021 договірні відносини між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", за посиланням http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Фізична особа-підприємець Станков Павло Олександрович (надалі-Відповідач), є співвласником багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , в якому має на підставі права власності нежитлове приміщення № 143 загальною площею 530,3 кв. м.

Будинок АДРЕСА_2 , є багатоквартирним, подання теплоносія до нього здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури №80 від 18.05.2005 "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005", де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05), які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку, в тому числі приміщення №143.

Зазначене нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Станковим Павлом Олександровичем (споживач) укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - договір).

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між Споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).

Пунктом 16 Індивідуального договору передбачено, що на час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведенням повірки засобу вимірювальної техніки, який є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу.

В пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 31 Індивідуального договору зазначено - вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.sdp.ua/.

В пункті 34 Індивідуального договору зазначено споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або коли за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди у разі її наявності (за винятком погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві), а у разі відсутності такої заборгованості - в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих періодів від дати здійснення платежу (пункт 36 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (пп. 3 пункту 41 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору та своєї статутної мети Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії на протязі всього періоду передбаченого договорами та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та акти припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами № 12606 від 31.10.2023 на суму 460,45 грн., № 12606 від 30.11.2023 на суму 87 457,31 грн., № 12606 від 31.12.2023 на суму 8917,49 грн., № 12606 від 31.01.2024 на суму 7183,03 грн., № 12606 від 29.02.2024 на суму 5994,22 грн., № 12606 від 31.03.2024 на суму 4184,06 грн.

Вказані рахунки-фактури були направлені на адресу відповідача (т.1, а.с. 24-25, 42).

Тарифи передбачено за період з 25.10.2021 по 17.10.2023 тариф за 1 Гкал 5 065,99 грн. (з ПДВ) (згідно рішення Криворізької міської ради від 22.10.21 р. №530 п.1.1.2 для потреб категорії "інші споживачі" КПТМ "Криворіжтепломережа").

За період з 18.10.2023 по теперішній час тариф за 1 Гкал 3 481,81грн. (з ПДВ) (згідно Рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 18.10.2023 №1272 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа", для потреб інших споживачів).

Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою КМУ №830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови КМУ від 01.09.2021 №928.

Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати за теплову енергію у розмірі 113 647,61 грн. та 548,95 грн. - абонентське обслуговування, що і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV визначав основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 17.06.2011 "Про забезпечення єдиного підходу для формування тарифів на житлово-комунальні послуги" тарифи формуються для трьох категорій споживачів: населення, бюджетних установ, інших споживачів.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.03.2015 № 2450/15/61-15 надано роз`яснення, що оплату за теплову енергію та житлово-комунальні послуги за тарифами "для населення" здійснюють власники чи користувачі квартири, інших приміщень, призначених та придатних для постійного проживання в них, а для власників нежитлових приміщень застосовується тариф як для "інших споживачів".

Законом України від 03.12.2020 № 1060-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг", який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" внесенні зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" як виконавцем послуг 05.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Таким чином, з 05.11.2021 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичною особою - підприємцем Боровіковим Геннадієм Федоровичем укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу №315.

Пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу №315.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. 24 "Правил надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 - Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Постачальник (позивач) згідно приписів законодавства має право здійснювати нараховування відповідачу виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:

- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у разі наявності);

- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021);

- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022р.),

- втрати від транзитних мереж (з 01.01.2022р.) (у разі наявності).

Враховуючи, що приміщення відповідача відокремлене від мереж централізованого опалення, та враховуючи положення п. 11 ч. 40 Індивідуального договору - відключення від мереж централізованого опалення не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загально-будинкових потреб, потреб функціонування багатоквартирного будинку тощо.

- опалення (централізоване опалення) на приміщення - не нараховувалось відповідачу.

- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (до 31.12.2021) - нараховувалось;

- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) та на обсяг теплової енергії, що надходить від транзитних мереж - "втрати від транзиту" (з 01.01.2022р.) нараховувалось;

В приміщенні відповідача № 143 наявні транзитні мережі, про що зазначено в Акті обстеження від 16.05.2023 (т.1, а.с. 23).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 05.11.2021 по 31.03.2024 у розмірі 113 647,61 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 по 31.03.2024 в розмірі 548,95 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності підписаного договору про надання послуг з постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем, судом відхиляються з огляду на таке.

У офіційному виданні "Голос України" № 231 від 09.12.2017 був опублікований Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ (далі - Закон).

Відповідно до пункту 1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 10.12.2017), та вводиться в дію з 01.05.2019, крім окремих його положень, які вводяться в дію пізніше.

Згідно з частинами 1, 3 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VІІІ визначено, що житлово - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до змісту положень статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з частинами 1-4 статті 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг здійснюються безперервно, зокрема, крім часу перерв на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (стаття 1, частина 2 статті 6 Закону).

За приписами пункту 1 частини 2 статті 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Отже, постачання теплової енергії є комунальною послугою (стаття 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"). Пунктом 1 частини 2 статті 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплюється обов`язок надання комунальної послуги виконавцем.

Відповідно до приписів статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" від 02.05.2005 № 2633-IV відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Згідно зі статтею 1 цього Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" встановлені права та обов`язки споживача теплової енергії і, зокрема, обов`язок своєчасного укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач або суб`єкт теплоспоживання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Окрім того, теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі (стаття 19 Закону України "Про теплопостачання"). Тобто надання послуги з постачання теплової енергії є обов`язком позивача як виконавця відповідної комунальної послуги.

Пунктами 36, 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

При цьому, з 05.11.2021 договірні відносини між КПТМ "Криворіжтепломережа" та споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://spts.ap.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021, що укладений в порядку частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VII, (далі - індивідуальний договір). Індивідуальний договір згідно з частиною 2 договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, договір приєднання може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.

Як було зазначено вище, відповідно до частин 1, 2 статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

В частині 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020) встановлено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:

1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;

2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;

3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії).

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019, №830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" та іншими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії та частини 1 статті 25 цього Закону, теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.

Відповідно до частини 7 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 було затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типові договори про надання послуги з постачання теплової енергії.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, які набрали чинності 01.10.2021 Правила надання послуги з постачання теплової енергії та Типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, викладено в новій редакції.

Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021) ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до пункту 13 цих Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.

Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання", закріплено права та основні обов`язки споживача теплової енергії, яка містить обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною 1 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка самостійно обирається співвласниками багатоквартирного будинку, виключно, на підставі рішення прийнятого відповідно до закону.

Згідно із частиною 7 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною, першою цієї статті, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 4 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 13 Закону "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).

Як було зазначено вище, КПТМ "Криворіжтепломережа", як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті http://spts.ap.ua/dogovorte.php було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).

Доказів того, що співвласники багатоквартирного будинку, в якому розташоване приміщення відповідача, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір про надання послуги з постачання теплової енергії з обраним виконавцем, матеріали справи не містять. У матеріалах справи такж відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.

Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 (за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр.. Перемоги, будинок 43, приміщення 143 між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" та Фізичної особи-підприємця Станковим Павлом Олександровичем є укладеним з 05.11.2021.

Слід зазначити, що обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Згідно з пунктами 11, 12 індивідуального договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

Згідно з пунктом 3 розділу І Методики розподілу розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

1) плати за послугу з теплопостачання, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 8 (Офіційний вісник України, 2019, № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

2) плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не від граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

У пункті 34 Індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Нарахування за обсяги спожитої теплової енергії відповідно до положень індивідуального договору та приписів Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", Методики розподілу № 315 (зі змінами) після опломбування лічильника (та або встановленого автономного опалення в приміщенні) проводяться з урахуванням:

- нарахування плати за місця загального користування (далі - МЗК - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень);

- нарахування плати на загальнобудинкові потреби (далі - ЗБП на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення);

- втрати від транзиту.

Згідно з частинами 32, 33 Правил 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України;

- плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.

Свої договірні зобов`язання заявник виконав, а саме: постачання теплоносія, передбаченого договором, проводилось у відповідності до щорічних розпоряджень Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду". Також протягом всього часу надання послу проводилось абонентське обслуговування.

Визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".

Суд відзначає, що факт поставки теплової енергії у період з листопада 2021 року по березень 2024 року до багатоквартирного будинку № 43 по пр.. Перемоги у м. Кривому Poзi підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (т.1, а.с.47-49).

Подача та припинення подачі теплоносія здійснювалась на виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону.

Відповідно до умов пункту 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахованого відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Згідно з приписами пункту 19 Правил № 830, комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до пункту 24 Правил № 830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 2 Правил № 830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Так, позивачем було долучено до матеріалів Звіти про споживання за відповідні періоди по багатоквартирному будинку № 43 по пр.. Перемоги у м. Кривому Poзi (т.1, а.с.32-41), які містять інформацію про загальний обсяг споживання послуги для всього будинку.

Слід також відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Суд відзначає, що доказів складання актів-претензій щодо ненадання у період з листопада 2021 року по березень 2024 року послуг або надання послуг неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", матеріали справи не містять.

Разом із тим слід зазначити, що матеріалах справи також наявний Акт обстеження приміщення від 09.08.2024, складений Головою правління ОББ «Перемоги-43» та Станковим П.О., в якому зазначено, що приміщення загальною площею згідно правовстановлюючих документів становить 530,3 кв.м., 66,1 кв.м. цієї площі нежитлового приміщення знаходяться в будинку, в цій частині нежитлового приміщення наявні транзитні трубопроводи в кількості 6, які повністю ізольовані. (т.2, а.с. 77).

Все приміщення площею 530,0 кв.м. опалюється тільки системою автономного опалення, і до опалювальної площі будинку не має відношення.

В приміщенні є окремий вхід, який не пов`язаний з місцями загального користування будинку №43 та приміщення не має доступу до місць загального користування, допоміжних приміщень та внутрішньо будинкових систем опалення будинку № 43.

Таким чином, слід дійти висновку, що лише 66,1 кв.м. цієї площі нежитлового приміщення знаходяться в будинку, в яких наявні транзитні трубопроводи, а тому лише на цій частині приміщення можливе використання теплової енергії в приміщенні від труб.

При цьому, враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця (теплопостачальної організації) за договором надати послуги з постачання теплової енергії відповідає обов`язок споживача оплатити вартість цих послуг.

Згідно з нормами статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Також, законом визначений обов`язок споживача сплачувати за отриману теплову енергію саме теплопостачальній організації.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Пунктом 31 типового договору передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з пунктом 32 типового договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 34 типового договору, споживач здійснює оплату за договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Як зазначає позивач, надані у спірний період послуги відповідач не оплатив; доказів іншого матеріали справи не містять. Вказане і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, щодо відсутності системи централізованого опалення (відключення від мереж централізованого опалення) в спірному приміщенні, та як наслідок ненадання послуг з теплопостачання відповідачу у спірному періоді, судом відхиляються з огляду на таке.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 затверджений Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, яким унормована процедура відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від централізованого опалення (теплопостачання).

Підпунктом 12 пункту 42 Правил споживачу надано право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону № 169 від 26.07.2019. Це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Зокрема пунктом 3 розділу ІІІ вказаного Порядку визначено, що для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Тобто для початку процедури відокремлення (відключення) належних відповідачу приміщень від централізованого опалення (теплопостачання) останній мав звернутися з відповідною письмовою заявою до органу місцевого самоврядування.

Доказів звернення відповідача до органу місцевого самоврядування та завершення всієї процедури відокремлення (відключення) належного відповідачу приміщення від централізованого опалення (теплопостачання), передбаченою Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, матеріали справи не містять.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства належать, зокрема, розумність, справедливість, добросовісність. Отже, приписи цивільного законодавства треба тлумачити так, щоби його застосування на практиці зумовлювало справедливі та розумні наслідки для учасників цивільного обороту.

Оскільки матеріалами справи підтверджується належне виконання своїх зобов`язань позивачем, однак, зважаючи на те, що до системи централізованого опалення під`єднано лише 66.1 кв.м. приміщення, а не 530,3 кв.м., як зазначено позивачем, то і нарахування вартості послуги з постачання теплової енергії повинне здійснюватись із врахуванням площі приміщення в розмірі 66.1. кв.м.

Таким чином, заборгованість за надані в період з 05.11.2021 по 31.03.2024 послуги становить 14 190,49 грн., а не 113 647,61 грн, як визначено позивачем, а саме: 10 894,98грн. по рахунку № 12606 від 30.11.2023, 1108,91 грн. по рахунку № 12606 від 31.12.2023, 892,80 грн. по рахунку № 12606 від 31.01.2024, 774,67 грн. по рахунку № 12606 від 29.02.2024, 519,13 грн. по рахунку № 12606 від 31.03.2024.

З урахуванням приписів пункту 34 індивідуального договору строк оплати поставленої теплової енергії в розмірі 05.11.2021 по 31.03.2024 у розмірі 14 190,49 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 по 31.03.2024 в розмірі 548,95 грн., є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в зазначеному розмірі суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в цій частині зі стягненням з відповідача за користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 14 190,49 грн., заборгованість за абонентське обслуговування за період 05.11.2021 по 31.03.2024 в розмірі 548,95 грн.

В частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 99 457,12 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування пені.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 357,82 грн. за загальний період прострочення з 01.12.202 по 14.05.2024, суд зазначає таке.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 45 індивідуального договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Отже, за приписами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки НБУ застосовується розмір пені встановлений договором.

Таким чином, оскільки розмір пені, визначений у договорі в розмірі 0,01% від суми непоставленої в строк продукції не перевищує розмір пені, визначений подвійною обліковою ставкою НБУ за кожний день прострочення, пеня підлягає нарахуванню в розмірі, визначеному договором.

Зважаючи на те, що суд частково задовольнив позов в частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, тому і розрахунок пені повинен здійснюватись її врахуванням.

Суд здійснив перерахунок пені та зазначає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 176,58 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 1181,24 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3% річних за загальний період прострочення оплати з 01.12.2023 по 14.05.2024, розмір яких склав суму 1112,97 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, суд здійснив перерахунок 3% річних, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 144,74 грн.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 968,23 слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати в розмірі 1392,17 грн. нараховані за загальний період прострочення оплати з грудня 2023 по квітень 2024.

Зважаючи на часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 182,56 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 209,61грн. слід відмовити.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначити конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність боржника тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на корить позивача 14 190,49 грн заборгованості за постачання теплової енергії, 548,95 грн заборгованості за абонентське обслуговування, 182,56 грн збитків від інфляції, 144,74 грн. 3 % річних, 176,58 грн. пені.

В частині стягнення заборгованості за постачання теплової енергії в розмірі 99 457,12 грн., 1181,24 грн.пені, 968,23 грн. 3% річних, 1209,61 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Станкова Павла Олександровича про закриття провадження у справі відмовити.

Позов Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" до Фізичної особи-підприємця Станкова Павла Олександровича про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Станкова Павла Олександровича ( АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Цісик Квітки, буд. 9, ідентифікаційний код 03342184) 14 190,49 грн. заборгованості за постачання теплової енергії, 548,95 грн. заборгованості за абонентське обслуговування, 182,56 грн. збитків від інфляції, 144,74 грн. 3 % річних, 176,58 грн. пені, 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко


Суд	Господарський суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення	16.09.2024
Оприлюднено	24.09.2024
Номер документу	121780974
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Назаренко Наталія Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 16.09.2024 по справі 904/2408/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —904/2408/24

Рішення від 16.09.2024

Рішення
від 16.09.2024 по справі 904/2408/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ