Рішення

від 11.09.2024 по справі 904/6771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024м. ДніпроСправа № 904/6771/23

за позовом Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, м. Дніпро

до Покровської міської ради Дніпропетровської області, м. Покров, Дніпропетровська область

За участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Дніпро

За участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про скасування державної реєстрації права комунальної власності; витребування земельної ділянки у власність держави

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.

Представники:

від прокуратури: Тавлеєв О.О. посвідчення № 069908 від 01.03.2023

від позивача: не з`явився

від відповідача: Хомік О.В. (в залі суду) - самопредставництво

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Міссон Д.В. (в залі суду) - самопредставництво

РУХ СПРАВИ.

Нікопольська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Покровської міської ради Дніпропетровської області з позовом про:

- зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради № 56028196 від 30.12.2020;

- зобов`язання усунути перешкоди у здійсненні Дніпропетровською обласною державною адміністрацією - Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022 шляхом її повернення на користь держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Покровської міської ради.

Ухвалою суду від 01.01.2024 позовну заяву Нікопольської окружної прокуратури № б/н від 27.12.2023 залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 13.02.2024.

Також ухвалою суду від 08.01.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України".

Ухвалою суду від 13.02.2024 відкладено підготовче засідання на 29.02.2024.

Ухвалою суду від 21.02.2024 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 29.02.2024 відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30.04.2024.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено розгляд справи на 29.05.2024.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відкладено розгляд справи на 18.06.2024.

Ухвалою суду від 18.06.2024 вирішено повернутись до стадії підготовчого провадження у справі № 904/6771/23. Призначено підготовче засідання на 17.07.2024.

Прокурор, 15.07.2024 надав до суду заяву про зміну предмету позову. Наразі прокурор просить суд:

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради №56028196 від 30.12.2020;

- витребувати у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Покровської міської ради земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022.

Ухвалою суду від 17.07.2024 відкладено підготовче засідання на 13.08.2024.

Ухвалою суду від 13.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.09.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурор вказав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Покровській міській територіальній громаді передано у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 836,3024 га.

Прокурор звернув увагу на те, що, відповідно до п. 2 цього наказу, право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акту приймання-передачі виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Прокурор вказав, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 зазначена у пункті 14 акту приймання-передачі.

У подальшому, за твердженням прокурора, рішенням сесії Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 прийнято до комунальної власності землі сільськогосподарського призначення загальною площею 836,3024 га, у кількості 22 земельних ділянок, які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за межами населених пунктів. В загальний масив земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності також увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022.

Прокурор зазначив, що на підставі вищевказаного рішення, державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. 30.12.2020 прийнято рішення за індексним номером 56028196 про реєстрацію за Покровською міською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, загальною площею 28,3051 га.

Однак, прокурор наполягає на тому, що інвентаризацію вказаної земельної ділянки як ділянки сільськогосподарського призначення проведено неправомірно, в результаті чого рішення сесії Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 в частині прийняття до комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 та в подальшому реєстрацію права власності за міською радою на вказану земельну ділянку здійснено незаконно з огляду на те, що вказана земельна ділянка фактично не являється земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

Прокурор стверджує, що вищезазначена земельна ділянка площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 сформована за результатами інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» та використовується для ведення лісового господарства.

Так, як вказав прокурор, відповідно до інформації ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 23.03.2023 за № 118, земельна ділянка площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 знаходиться в межах державного лісового фонду кв. 8 виділ 14, 16-22 і кв. 9 виділ 1-6 Нікопольського лісництва ДСГП «Ліси України».

Прокурор стверджує, що зазначена інформація підтверджується й листом Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.11.2022 за № 596.

Також, згідно інформації філії «Дніпровське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 31.01.2023 за № 01-05/16/36, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 розташована на землях держлісфонду та перебуває у кварталах 8, 9 Нікопольського лісництва.

Окрім цього, як зазначив прокурор, відповідно до таксаційного опису виділу 1, 3, 4, 5 кварталу 9 Нікопольського лісництва, на якому розташована земельна ділянка лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, на земельній ділянці наявні лісові культури.

Крім того, прокурор вказав, що, відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20.09.2023 за № 2/3695/0/261-23, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 знаходиться на території Ландшафтного заказника «Базавлуцький прибережно-річковий комплекс», який було оголошено на підставі Указу Президента України від 11.04.2019 №139/2019 «Про території та об`єкти природо-заповідного фонду загальнодержавного значення»

Таким чином, на думку прокурора, факт віднесення спірної ділянки площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 до земель лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» повністю підтверджується інформацією і картографічними матеріалами ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція», інформацією філії «Дніпровське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Як наслідок, за твердженням прокурора, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та рішенням Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 фактично припинено право постійного користування ДСГП «Ліси України» земельною ділянкою площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 лісогосподарського призначення, змінено її цільове призначення із земель лісогосподарського на сільськогосподарське призначення та форму власності з державної на комунальну, чим порушено вимоги ст. ст. 20, 83, 122, 141, 142, 149, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач у письмових поясненнях підтримав правову позицію, викладену у позовній заяві прокурора.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач вважає, що прокурором не надано жодних доказів існування рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі третій особі - Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" спірної земельної ділянки у постійне користування.

Відповідач зауважив, що, як вбачається із долучених прокурором картографічних матеріалів, вони виготовлені ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" у 2013 році. Однак, як свідчить витяг з ЄДРПОУ щодо третьої особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", останнє зареєстровано лише 26.10.2022. Будь-якого взаємозв`язку між виготовленими у 2014 році картографічними матеріалами та створеним у 2022 році підприємством у наданих доказах не містяться.

При цьому, за твердженням відповідача, момент переходу прав та обов`язків в порядку правонаступництва до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" від Державного підприємства "Дніпровське лісове господарство" на даний час не відбувся. У зв`язку з чим третя особа не є правонаступником ДП "Марганецьке лісове господарство".

Також відповідач вказав, що, як стверджує прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 лише частково знаходиться в межах державного лісового фонду. При цьому, неможливо виокремити частину сформованої земельної ділянки для передачі у власність позивачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-1.

Третя особа-1 підтримала позовні вимоги прокурора та просила їх задовольнити.

Третя особа-1 стверджує, що на сьогодні підприємство, якому державою делеговані повноваження, вказані в ст. 64 ЛК України, є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». (Філія "Дніпровське лісове господарство", відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та здійснює повноваження на певної території Дніпропетровській області.

Третя особа-1 вказала, що, згідно Проекту розвитку, земельна ділянка (кадастровий номер 1222987000:03:001:0022) розташована у 8 та 9 кварталах Нікопольського лісництва філії "Дніпровське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та відноситься до земель лісогосподарського призначення. На вказаної земельної ділянки структурні підрозділи ДП "Ліси України" здійснюють функції з захисту, охорони, раціонального використання та відтворення лісів.

Крім того, за твердженням третьої особи-1, на виконання ст. 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.09.2019 Nє 284 "Про затвердження Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Базавлуцький прибрежно-річковий комплекс" у межах Нікопольського району Дніпропетровської області, на схід і північний схід від села Шолохове", для збереження і відтворення природного комплексів долини річки Базавлук вказаної території присвоєно статус Базавлуцький прибережно-річковий комплекс ландшафтний заказник.

Третя особа-1 зазначила, що представники Покровської міської ради не зверталися до Дніпропетровської Дніпропетровської обласної державної адміністрації чи до ДП "Ліси України" та не ініціювали питання зміни цільового призначення земель.

У зв`язку з внесенням Законом України Nє 1423-1X від 28.04.2021 змін до Земельного кодексу України, відповідно до п.п. «а» п. 24 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

За таких обставин, третя особа-1 вважає, що прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради рішення Nє 56028196 від 30.12.2020 щодо зміни цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення на комунальне є протиправним.

Третя особа-1 вказала, що на території Дніпропетровської області повноваження щодо вилучення та розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення здійснюються Дніпропетровською обласною державною адміністрацією за участю уповноважених державних підприємств, а саме: за участю Державного-спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ-2.

Третя особа-2 заперечила проти задоволення позовних вимог прокурора у первісній редакції з посиланням на обрання прокурором неналежного способу захисту інтересів держави. Третя особа-2 стверджує, що у даному випадку прокурор мав звернутись до суду із віндикаційним позовом, натомість звернувся із негаторним.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про:

- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведеної на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради №56028196 від 30.12.2020;

- витребування у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Покровської міської ради земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити:

- чи належить спірна земельна ділянка до земель лісогосподарського призначення;

- в якому порядку станом на момент видачі наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ здійснювалась зміна цільового призначення земель лісогосподарського призначення та який існував порядок передачі земель лісогосподарського призначення з державної у комунальну власність;

- чи дотримано Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області вимоги чинного законодавства під час видачі наказу від 07.12.2020 № 37-ОТГ.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Покровській міській територіальній громаді передано у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 836,3024 га.

Відповідно до п. 2 цього наказу, право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акту приймання-передачі виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 зазначена у пункті 14 акту приймання-передачі.

У подальшому, рішенням сесії Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 прийнято до комунальної власності землі сільськогосподарського призначення загальною площею 836,3024 га, у кількості 22 земельних ділянок, які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за межами населених пунктів. В загальний масив земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності також увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022.

На підставі вищевказаного рішення, державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. 30.12.2020 прийнято рішення за індексним номером 56028196 про реєстрацію за Покровською міською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, загальною площею 28,3051 га.

Разом з тим, відповідно до листа ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» від 23.03.2023 № 118, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 частково знаходиться в межах державного лісового фонду кв. 8 виділ 14, 16-22 і кв. 9 виділ 1-6 Нікопольського лісництва ДП «Марганецький лісгосп». Орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 з межами кв. 8 виділ 14, 16-22 становить 17,6853 га і з межами кв. 9 виділ 1-6 становить 5,6630 га Нікопольського лісництва ДП «Марганецький лісгосп» із загальної площі ділянки 23,3483 га.

Зазначена інформація підтверджується й листом Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.11.2022 за № 596, відповідно до якого, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 розташована у межах Нікопольського лісництва ДП «Дніпровський лісгосп».

Також, згідно з листом Філії «Дніпровське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» від 31.01.2023 № 01-05/16/36, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 розташована на землях Державного лісового фонду та перебуває у кварталах 8, 9 Нікопольського лісництва.

Крім цього, відповідно до таксаційного опису виділу 1, 3, 4, 5 кварталу 9 Нікопольського лісництва, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, на цій земельній ділянці наявні лісові культури.

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20.09.2023 за № 2/3695/0/261-23, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 знаходиться на території Ландшафтного заказника «Базавлуцький прибережно-річковий комплекс», який було оголошено на підставі Указу Президента України від 11.04.2019 № 139/2019 «Про території та об`єкти природо-заповідного фонду загальнодержавного значення».

А отже, спірна земельна ділянка площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 сформована за результатами інвентаризації, у тому числі, за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» та використовується для ведення лісового господарства.

Щодо твердження відповідача про те, що ДСГП «Ліси України» не є правонаступником ДП "Марганецьке лісове господарство" слід зазначити про таке.

Пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про припинення ДП «Марганецьке лісове господарство» від 27.09.2021 за № 585 припинено ДП «Марганецьке лісове господарство» (код 00991657) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП «Дніпровське лісове господарство» (код 00991686).

Пунктом 7 наказу Державного агентства лісових ресурсів України «Про

припинення ДП «Марганецьке лісове господарство» від 27.09.2021 за № 585 визначено, що ДП «Дніпровське лісове господарство» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Марганецьке лісове господарство».

В подальшому, відповідно до п.1 наказу Державного агентства лісових ресурсів «Про припинення ДП «Дніпровське лісове господарство» від 04.11.2022 за № 988, припинено ДП «Дніпровське лісове господарство» (код 00991686) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код 44768034).

Пунктом 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів «Про припинення ДП «Дніпровське лісове господарство» від 04.11.2022 за № 988 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Дніпровське лісове господарство».

Пунктом 5 постанови Кабінету міністрів України від 07.09.2022 за № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», встановлено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником:

- майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються;

- права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Таким чином, відбувся повний перехід прав та обов`язків від ДП «Марганецьке лісове господарство» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до статті 152 ЗК України (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент видачі спірного наказу від 07.12.2020 № 37-ОТГ), держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), земельні відносини, що виникають при використанні лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини першої статті 164 ЗК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин треба визначати згідно з нормами земельного та лісового законодавства про використання й охорони лісового фонду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16).

Згідно ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

За приписами статей 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України).

Відповідно до приписів статті 8 ЛК України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 9 ЛК України передбачено, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

- земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

- земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Частиною 7 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 8 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 9 ст. 140 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

А отже, станом на момент видачі спірного наказу від 07.12.2020 № 37-ОТГ рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення та її передачу з державної до комунальної власності міг приймати виключно Кабінет Міністрів України.

За таких обставин, частина земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, що була віднесена до земель лісогосподарського призначення, включена до загального масиву земель, передана за наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Покровській міській територіальній громаді у комунальну власність зі зміною цільового призначення землі на землі сільськогосподарського призначення неправомірно.

При цьому, як слушно зауважив відповідач, суд унеможливлений встановити та зазначити у судовому рішенні чіткі межі ділянки, що була віднесена до земель лісогосподарського призначення, із загального масиву земель, який був сформований як земельна ділянка із кадастровим номером 1222987000:03:001:0022.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Неможливість виокремлення ділянки лісогосподарського призначення із загального масиву земель земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 без виготовлення нової технічної документації із землеустрою не є підставою для протиправного вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення із власності держави.

За таких обставин, оскільки до масиву земель земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, що була передана із державної у комунальну власність, протиправно увійшла частина земель лісогосподарського призначення, усі землі, що визначені як земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, доцільно повернути у державну власність з подальшим проведенням уповноваженими органами повторної інвентаризації земель, виготовлення технічної документації із землеустрою та передачі спірних земель у комунальну власність із дотриманням встановленого чинним законодавством порядку (за відсутності у складі спірної земельної ділянки земель лісогосподарського призначення або з передачею останніх за погодженням з уповноваженим органом).

При цьому, щодо належності обраного прокурором способу захисту порушених прав держави слід зазначити про таке.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 вказано, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 707/2477/22 викладено правовий висновок про те, що ефективним способом захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення є пред`явлення вимоги про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України (з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18, від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, провадження №14-256цс18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

А отже, позовні вимоги прокурора про витребування у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Покровської міської ради земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022 - є обґрунтованими.

Відповідно до частини 13 статті 791 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтею 24 Законом України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).

З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у cправі № 916/1517/22.

За змістом частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведеної на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради №56028196 від 30.12.2020, - є обґрунтованими.

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У даному випадку, компетентним органом для звернення до суду з цим позовом є Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, як належний розпорядник земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022.

Дніпропетровською обласною прокуратурою направлявся запит до Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 24.05.2023 № 04/61/1-651ВИХ-23, в якому повідомлялося про встановлені факти порушення інтересів держави.

Згідно із відповіддю Дніпропетровської обласної військової адміністрації № 2-2260/0/261-23 від 19.06.2023, заходів щодо повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022 у власність держави не вживалось.

Також прокурором було направлено до Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомлення від 14.12.2023 № 04/61-4389ВИХ-23 в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо звернення до компетентного органу до подання позову.

Порушення ж інтересів держави у даному випадку полягає у переданні у комунальну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення зі зміною цільового призначення всупереч встановленому законом порядку.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 викладено висновок про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Забезпечення дотримання фізичними та юридичними особами вимог законодавства та контроль за використанням земель лісогосподарського призначення є безумовними інтересами держави.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Під час розгляду цієї справи судом було встановлено факт порушення відповідачем інтересів держави та факт нездійснення компетентним органом захисту порушених інтересів. Учасниками справи, в свою чергу, не було спростовано обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, для обґрунтування підстав для представництва.

За таких обставин, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор, доводяться наказом Держгеокадастру № 37-ОТГ від 07.12.2020 (т. 1 а.с. 20), актом приймання - передачі від 07.12.2020 з додатком (т. 1 а.с. 20 - 21), рішенням Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 з додатком (т. 1 а.с. 22 - 23), листуванням прокурора (т. 1 а.с. 24 - 44, 45 - 49), витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 44 - 45), витягом з веб-сайту Держгеокадастру (т. 1 а.с. 56), наказом № 585 від 27.09.2021 (т. 1 а.с. 194 - 195), наказом № 988 від 04.11.2022 (т. 1 а.с. 195 - 196), постановою Кабміну № 1003 від 07.09.2022 (т. 1 а.с. 197 - 198), технічною документацією із землеустрою (т. 2 а.с. 32 - 58).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (т. 1 а.с. 122 - 176), наказом № 988 від 04.11.2022 (т. 1 а.с. 177 - 178),

Обставини, на які посилається третя особа-1, доводяться Проектом організації та розвитку лісового господарства (т. 1 а.с. 217 - 220), актом від вересня 2013 року (т. 1 а.с. 221), актом від 06.09.2013 (т. 1 а.с. 221), відомостями про приймання та передавання лісових ділянок (т. 1 а.с. 222), картографічними матеріалами (т. 1 а.с. 223 - 224), таксаційним описом (т. 2 а.с. 83 - 86).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради №56028196 від 30.12.2020.

Витребувати у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (місце реєстрації: пр. Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код: 00022467) з незаконного володіння Покровської міської ради (місце реєстрації: аул. Центральна, м. Покров, 48, Дніпропетровська область, 53300, ідентифікаційний код: 34081234) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022.

Стягнути з Покровської міської ради (місце реєстрації: аул. Центральна, м. Покров, 48, Дніпропетровська область, 53300, ідентифікаційний код: 34081234) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код: 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 294,40 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 23.09.2024.

Суддя М.О. Ніколенко