Ухвала

від 09.09.2024 по справі 910/23556/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/23556/17

За заявою Фізичної особи - підприємця Мусієнка Юрія Михайловича

(ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

Фізичної особи - підприємця Потикевича Володимира Івановича

(ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ КОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс"

(ідентифікаційний код: 30529667)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

За участю секретаря Олійника Б.М.

Особи, які беруть участь у справі :

Заявник-1- не з`явився;

Заявник -2 - не з`явився;

Заявник -3 - не з`явився;

Ліквідатор банкрута арбітражна керуюча Тритяченко О.В. - в особі адвоката Горьового В.В. (ордер серії СА № 1058877 від 03.07.2023)

Особа, щодо якої розглядається заява про покладення субсидіарної відповідальності :

ОСОБА_1 - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявники звернулись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнекс" (ідентифікаційний код: 30529667), оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.18 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 03.04.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.18 відкрито провадження у справі № 910/23556/17 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тущенко С.В. та призначено наступне - попереднє засідання суду у справі на 24.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 10 018 514, 37 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражну керуючу Тритяченко Ольгу Володимирівну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 продовжено ліквідатору боржника строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 06.10.2023.

Враховуючи, що станом на 09.11.2023 від ліквідатора боржника не надійшло звіту та ліквідаційного балансу на затвердження, а також закінчення строку ліквідаційної процедури у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 задоволено клопотання ліквідатора боржника; продовжено ліквідатору боржника арбітражній керуючій Тритяченко Ользі Володимирівні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1009 від 13.05.2013) строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 12.06.2024.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2024 було визначено суддю Омельченка Л.В. для розгляду справи № 910/23556/17 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.

Ухвалою суду від 17.04.2024 прийнято до провадження судді Омельченка Л.В. справу № 910/23556/17 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.06.2024 о 12:30 год.; зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражну керуючу Тритяченко О.В. вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів банкрута у ліквідаційній процедурі (вичерпний перелік заходів), завершити ліквідаційну процедуру та подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складений у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства; викликано у судове засідання учасників справи.

24.06.2024 від арбітражної керуючої Тритяченко О.В. надійшло клопотання про продовження строків ліквідаційної процедури, поточний звіт ліквідатора банкрута у справі та клопотання про розгляд справи без її участі.

У судове засідання 24.06.2024 учасники справи не з`явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Ухвалою суду від 24.06.2024 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 30.09.2024 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7; зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражну керуючу Тритяченко О.В. вчинити всю повноту дій, спрямованих на виявлення та повернення активів банкрута у ліквідаційній процедурі (вичерпний перелік заходів), завершити ліквідаційну процедуру та подати на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, складений у відповідності до норм Кодексу України з процедур банкрутства; викликано у судове засідання учасників справи.

24.06.2024 від ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Тритяченко О.В. надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника.

Ухвалою суду від 25.06.2024 призначено розгляд заяви ліквідатора банкрута Тритяченко Ольги Володимирівни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 та стягнення 10 018 514,37 грн на 09.09.24 о 10:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7» залучити до участі у справі у якості особи, щодо якої заявлено вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ; встановлено ОСОБА_1 строк до 02.09.2024 для надання суду пояснень/заперечень на заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника та стягнення з нього 10 018 514,37 грн.; викликано у судове засідання учасників справи, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ).

09.09.2024 від ФОП Потикевича В.І. надійшов відзив на заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на ОСОБА_1

09.09.2024 від ФОП Потикевича В.І. надійшла заява про розгляд без участі кредитора.

У судове засідання 09.09.2024 з`явився представник арбітражної керуючої Тритяченко О.В. - Горьовий В.В. Особа, щодо якої розглядається заява про покладення субсидіарної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Представник ліквідатора банкрута адвокат Горьовий В.В. уважав за можливе проводити розгляд заяви за відсутності ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду заяви. Адвокат Горьовий В.В. підтримав вимоги заяви арбітражної керуючої Тритяченко О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 , пояснив, що керівник, він же і засновник Боржника, - ОСОБА_1 своїми діями/бездіяльністю спричинив втрату майна Боржника, що призвело до зменшення активів боржника та відповідно завданню значних збитків кредиторам, стверджує, що невиконання ОСОБА_1 обов`язку щодо надіслання засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомостей щодо наявності ознак банкрутства та невиконання загальними зборами обов`язку щодо вжиття своєчасних заходів для запобігання банкрутства боржника, є підставами для притягнення керівника боржника до субсидіарної відповідальності.

У зв`язку з цим представник арбітражної керуючої Тритяченко О.В. - Горьовий В.В. просив суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь ТОВ «ЮНЕКС» грошові кошти в розмірі 10 018 514,37 грн.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора банкрута Горьового В.В., дослідивши матеріали заяви ліквідатора банкрута арбітражної керуючої Тритяченко О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнекс» (ідентифікаційний код: 30529667) на ОСОБА_1 , відзив ініціюючого кредитора ФОП Потикевича В.І., суд

ВСТАНОВИВ :

Постановою суду від 16.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнекс» (ідентифікаційний код 30529667) визнано банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру та ліквідатором Банкрута призначено арбітражну керуючу Тритяченко Ольгу Володимирівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1009, видане Міністерством юстиції України 13.05.2013 року).

У ході виконання дій та заходів, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, арбітражною керуючою Тритяченко Ольгою Володимирівною встановлено недостатність майна Боржника, за рахунок якого можливе погашення кредиторської заборгованості банкрута.

Тритяченко О.В. стверджує, що негативні наслідки в господарській діяльності та фінансовому стані ТОВ «ЮНЕКС», відсутність майна боржника та будь-яких активів, за рахунок яких можна було б погасити заборгованість перед кредиторами, що виникли за час існування даного товариства, є наслідком дій виключно однієї особи.

Так, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; громадянин України; народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.2003; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), виконував обов`язки керівника ТОВ «ЮНЕКС» та є єдиним засновником (учасником) зі статутним вкладом 130 000,00 грн, що дорівнює 100% статутного капіталу ТОВ «ЮНЕКС».

На виконання приписів КУзПБ ліквідатором банкрута направлено лист-вимогу від 17.12.2018 № 02-01/03-10 керівнику ТОВ «Юнекс» ОСОБА_1 з проханням передачі документів та печаток банкрута, проте керівником не виконано вимогу ліквідатора та не передано документів боржника.

Ліквідатором направлено керівнику (до відома) та подано до Господарського суду міста Києва клопотання № 02-01/03-26 від 18.02.2019 про зобов`язання вчинити дії, а саме:

- зобов`язати керівника ТОВ «Юнекс» ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПО України 30529667) ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянин України (уродженець Російської Федерації) народився 29.01.1976; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.2003; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ), передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, яка ще не була передана, а також матеріальні та інші цінності банкрута, в тому числі автотранспортні засоби з відповідними правовстановлюючим документами, технічними паспортами автомобілів та інше, ліквідатору Тритяченко Ользі Володимирівні .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 вказане вище клопотання ліквідатора задоволено та оголошено в розшук транспортні засоби згідно наданого ліквідатором переліку, що належать боржнику. Наразі, за результатами проведених дій, ліквідатором банкрута встановлено, що керівник, він же і засновник боржника, своїми діями/бездіяльністю спричинив втрату майна боржника, що призвело до зменшення активів боржника та відповідно завдано значних збитків кредиторам.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства протягом п`ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов`язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов`язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Ліквідатор банкрута стверджує, що нею неодноразово вчинялися спроби щодо отримання фінансово господарської та бухгалтерської документації боржника, однак керівником проігноровано запити, що свідчить про перешкоджання та втручання у роботу ліквідатора, за результатами чого як кредиторам так і боржнику завдано значних матеріальних збитків.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України визначено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Арбітражна керуюча Тритяченко О.В. стверджує, що будучи керівником боржника, ОСОБА_1 мав володіти всією інформацією щодо фінансового стану підприємства. Будучи засновниками/бенефіціарами боржника, ОСОБА_1 був зобов`язаний здійснювати нагляд та контроль над діяльністю боржника, чого ним здійснено не було.

Відтак, арбітражна керуюча вважає, що недостатність майна боржника виникла внаслідок дій/бездіяльності керівника боржника, що в силу вищенаведеного є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності.

Ініціюючий кредитор - ФОП Потикевич В.І., не погоджуючись із вимогами заяви ліквідатора Тритяченко О.В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_1 , надіслав суду відзив. У відзиві зазначається, що ФОП Потикевич В.І. уважає заяву Тритяченко О.В. безпідставною та необґрунтованою, а норми, на які посилається ліквідатор банкрута, такими, що застосовані нею невірно. Потикевич В.І. стверджує, що заява про покладення субсидіарної відповідальності є передчасною, оскільки ліквідатором не подано до суду звіту ліквідатора за результатами дій, вчинених у ліквідаційній процедурі, та відповідно ліквідаційного балансу банкрута. Також вказує на відсутність доказів вини ОСОБА_1 у доведенні боржника до банкрутства, просить суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора Тритяченко О.В. повністю.

Від особи, щодо якої розглядається заява про покладення субсидіарної відповідальності - ОСОБА_1 , жодних заперечень чи пояснень по суті заяви до суду не надходило.

Аналізуючи доводи ліквідатора банкрута щодо наявності підстав покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Так, загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства, введеного в дію 21.10.2019.

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Аналіз положень частини другої статті 61 КУзПБ свідчить, що у ній закріплено припис, згідно з яким суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора банкрута.

Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Суд звертає увагу, що норми частини другої статті 61 КУзПБ не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. Саме детальний аналіз ліквідатором банкрута фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 906/904/16, від 02.09.2020 у справі № 923/1494/15, від 24.02.2021 у справі № 902/1129/15 (902/579/20)).

Відсутність в матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (аналогічна позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16 та від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У цьому разі відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав.

Тому, якщо ліквідатор банкрута із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора банкрута, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.

Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.

У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 не було подано ні ліквідатору банкрута, ні суду жодних пояснень/заперечень щодо обставин здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНЕКС» та добросовісності/ недобросовісності своїх дій з відповідними доказами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним засновником (учасником) ТОВ «ЮНЕКС» зі статутним вкладом 130 000,00 грн, що дорівнює 100% статутного капіталу ТОВ «ЮНЕКС» та одноосібно виконував обов`язки керівника боржника.

Виходячи з того, що ОСОБА_1 мав вплив на економічну та юридичну долю боржника, був наділений правом вирішення всіх пов`язаних з управлінням товариством питань, а також з огляду на те, що ним, в тому числі, не було надано ліквідатору банкрута на його неодноразові письмові звернення договори та іншу первинну документацію боржника, суд уважає правомірним покласти на нього субсидіарну відповідальність за доведення боржника ТОВ «ЮНЕКС» до банкрутства.

З урахуванням викладеного, заява ліквідатора банкрута Тритяченко О.В. щодо покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника ТОВ «ЮНЕКС» ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

З огляду на те, що, загальна сума незадоволених вимог кредиторів ТОВ «ЮНЕКС» становить 10 018 514,37 грн, що підтверджується реєстром вимог кредиторів у справі, до стягнення в якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням до банкрутства підлягають грошові кошти в розмірі 10 018 514,37 грн.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Керуючись ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями банкрута, у зв`язку із доведенням до банкрутства на ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянин України (уродженець російської федерації) народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.2003; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .

2. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянин України; народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт: НОМЕР_4 , виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 11.12.2003; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь ТОВ «ЮНЕКС» (код ЄДРПОУ 33765188) грошові кошти в розмірі 10 018 514,37 грн

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набрала законної сили 09.09.2024, може бути оскаржена у відповідності до ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 18.09.2024.

Суддя Л.В.Омельченко