Ухвала

від 23.09.2024 по справі 910/11459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/11459/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жуляни-1" (03168, м. Київ, вул. Добробутна, 1, ідентифікаційний код 41347868)

про визнання недійсним установчих зборів та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жуляни-1" (далі - відповідач) про визнання недійсним установчих зборів та скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при створенні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Жуляни-1" порушено вимоги ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків", оскільки не дотримано вимог щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо порядку прийняття рішення про створення об`єднання, у зв`язку з чим прийняті на них рішення, оформлені протоколом №1 від 28.04.2017, підлягають визнанню недійними, а державна реєстрація відповідача підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з наступних підстав.

Так, за приписами ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаною представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

З поданої позовної заяви вбачається, що вона від імені ОСОБА_1 підписана представником - ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.

Статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також, Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

29.12.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 №390-IX.

Відповідно до вказаних змін, зокрема, частини третьої статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

За змістом частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи в порядку самопредставництва або адвокатом.

Статтею 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є довіреність або оригінал ордеру.

При цьому, частинами 1, 2 та 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Також слід зауважити, що частиною 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Зазначене дає підстави вважати, що статус особи як адвоката підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідченням адвоката України.

На підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 до суду подано довіреність б/н від 14.11.2019.

За відсутності ордера, довіреність повинна містити інформацію, що повноваження на представництво в суді надано саме адвокату, а не громадянину.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/2414/17.

Однак, довіреність, яка додана до позовної заяви на підтвердження наявності у ОСОБА_2 повноважень представляти інтереси заявника, зокрема, у всіх судових установах, не містить інформації, що вказана особа має статус адвоката.

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/або посвідчення адвоката України).

Отже, з огляду на зазначене, оскільки позовна заява підписана ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності б/н від 14.11.2019, виданої фізичній особі на представництво інтересів ОСОБА_1 , як представнику, а не адвокату, оскільки матеріали позовної заяви не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 права на представництво інтересів ОСОБА_1 як адвоката, з огляду на те, що дана справа не є малозначною, суду не доведено, що подана до Господарського суду міста Києва позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили 23.09.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Суддя Л. Г. Пукшин