Рішення

від 23.09.2024 по справі 910/9420/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.09.2024Справа № 910/9420/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Фізичної особи-підприємця Колєснікової Євгенії Володимирівни

до Фермерського господарства «Лебідь»

про стягнення 385.283,82 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

31.07.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця до Фермерського господарства «Лебідь» про стягнення 385.283,82 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.05.2023 між сторонами укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 16/05-2023, на виконання якого позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 826.200,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 4 від 26.05.2023 на суму 315.000,00 грн та № 5 від 30.05.2023 на суму 511.200,00 грн. Згідно з п. 5.4 договору оплата послуг здійснюється на підставі актів у термін 10 календарних днів з дати їх підписання. Відповідачем здійснено розрахунок за надані послуги частково. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання за договором, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 385.283,82 грн, з яких 361.200,00 грн боргу, 12.286,64 грн інфляційних втрат та 11.797,18 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/9420/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.08.2024 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0600281315312 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача, яка отримана останнім 20.08.2024, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0600281315312, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 04.09.2024 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 06.08.2024 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 між Фізичною особою-підприємцем Колєсніковою Євгенією Володимирівною (орендодавець, позивач) та Фермерським господарством «Лебідь» (орендар, відповідач) укладено договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 16/05-2023 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно статті 805 Цивільного кодексу України, орендодавець зобов`язується передати орендареві в строкове платне користування сільськогосподарську техніку (далі - техніка) разом із обслуговуючим персоналом (далі - екіпаж), а орендар зобов`язується прийняти техніку орендодавця та сплачувати орендодавці орендну плату за її використання.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив вартість наданих послуг оренди техніки у повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 361.200,00 грн боргу та за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 12.286,64 грн інфляційних втрат та 11.797,18 грн 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 9.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 1.2 договору ознаки техніки, її характеристики тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в додатку № 1 до цього договору.

Додатком № 1 до договору визначено перелік сільськогосподарської техніки, що передається в оренду: 1) Трактор колісний Class Axion 940 (2010р); серія, номер свідоцтва про держреєстрацію: НОМЕР_1 . Серія НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2 ; 2) Сівалка причіпна, точного висівання з центральним приводом, марки Mzuri Pro-Til 3T Select (2017 р.в.); серія, номер свідоцтва про держреєстрацію: НОМЕР_3 ) разом із екіпажем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3.1 договору техніка повинна бути передана орендодавцем та прийнята орендарем за місцезнаходженням орендаря не пізніше 19.05.2023.

Згідно з п. 3.2 договору передача техніки в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі. Акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками орендаря та орендодавця (за наявності у орендодавця печатки).

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2023 згідно акту приймання-передачі техніки орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) наступну техніку: 1) Трактор колісний Class Axion 940 (2010р.в.); серія, номер свідоцтва про держреєстрацію: НОМЕР_1 . Серія НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_2 ; 2) Сівалку причіпну, точного висівання з центральним приводом, марки Mzuri Pro-Til 3T Select (2017 р.в.); серія, номер свідоцтва про держреєстрацію: НОМЕР_3 ) разом із екіпажем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 5.1 договору сторони домовилися, що загальний розмір орендної плати визначається на підставі фактичного обсягу використання орендованої сільськогосподарської техніки (за 1 га виконаних робіт в залежності від обсягу виконаних за її допомогою робіт) згідно розцінок, встановлених у відповідному додатку до цього договору (додаток № 2) та орієнтовано складає 900.000,00 грн, без ПДВ +/-5%.

Додатком № 2 до договору визначено розмір орендної плати техніки за 1 га у сумі 1.800,00 грн.

Відповідно до п. 5.2 договору орендна плата розраховується та обчислюється виходячи із актів передачі-приймання наданих послуг із відпрацьованими обсягами, що підписано сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2023 сторонами підписано акт надання послуг № 4, з якого вбачається надання послуг оренди техніки у кількості 175 га, вартістю 315.000,00 грн.

30.05.2023 сторонами підписано акт надання послуг № 5, з якого вбачається надання послуг оренди техніки у кількості 284 га, вартістю 511.200,00 грн.

Таким чином, позивач надав відповідачу послуги оренди техніки на загальну суму 826.200,00 грн.

Частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 5.4 договору визначено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний банківський рахунок орендодавця на підставі акту передачі-прийняття наданих послуг частинами відповідно підписаних актів у термін 10 календарних днів з дати підписання актів передачі-прийняття наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на викладене відповідач мав здійснити оплату послуг в наступні строки

за актом № 4 від 26.05.2023 у строк до 05.06.2023 включно;

за актом № 5 від 30.05.2023 у строк до 09.06.2023 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату послуг в загальному розмірі 465.000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними інструкціями: № 104 від 30.05.2023 на суму 215.000,00 грн, № 105 від 30.05.2023 на суму 100.000,00 грн та № 68 від 21.07.2023 на суму 150.000,00 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка не заперечена відповідачем та становить 361.200,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті орендної плати у повному обсязі не подано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача 361.200,00 грн боргу по сплаті орендної плати.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов`язання щодо оплати наданих послуг не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 12.286,64 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму боргу 511.200,00 грн за період з 09.06.2023 по 21.07.2023 та на суму боргу 361.200,00 грн за період з 22.07.2023 по 25.06.2024) та 11.797,18 грн 3% річних (нарахованих на суму боргу 511.200,00 грн за період з 09.06.2023 по 21.07.2023 та на суму боргу 361.200,00 грн за період з 22.07.2023 по 21.06.2024).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору інший розмір процентів не визначений.

За розрахунками суду 3% річних на суму боргу 511.200,00 грн за період з 10.06.2023 по 20.07.2023 та на суму боргу 361.200,00 грн за період з 21.07.2023 по 25.06.2024 становить 11.713,38 грн та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині 3% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено початок прострочення на суму боргу 511.200,00 грн та не враховано ту обставину, що день часткової фактичної оплати (21.07.2023) не включається в період прострочення суми в розмірі 511.200,00 грн.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Даний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 № 910/13071/19.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 12.286,64 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Колєснікової Євгенії Володимирівни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Лебідь» (01014, м. Київ, вул. Соловцова Миколи, 2, офіс 38; код ЄДРПОУ 30895143) на користь Фізичної особи-підприємця Колєснікової Євгенії Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) 361.200 (триста шістдесят одну тисячу двісті) грн 00 коп. основного боргу, 12.286 (дванадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 64 коп. інфляційних втрат, 11.713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн 38 коп 3% річних, 5.778 (п`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова