Ухвала

від 23.09.2024 по справі 911/2057/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ДОДАТКОВА

"23" вересня 2024 р. Справа № 911/2057/24

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" про стягнення судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер", 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73, офіс 7

до Фізичної особи підприємця Голубенка Олександра Володимировича, АДРЕСА_1

про стягнення 61 000, 00 гривень

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику представників сторін

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" звернулося через підсистему "Електронний суд" з позовом до Фізичної особи підприємця Голубенка Олександра Володимировича про стягнення 61 000, 00 грн передоплати за договором про надання послуг з облаштування, монтажу та демонтажу виставкового обладнання, укладеного у спрощених спосіб, шляхом оплати рахунка виконавця. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Водночас 02.09.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" надіслало клопотання про стягнення судових витрат, за змістом якого позивач повідомив, що після відкриття провадження у справі № 911/2057/24, відповідач погасив спірну заборгованість у повному обсязі, та посилаючись на положення статті 231 Господарського процесуального кодексу України позивач просив стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.09.2024 закрив провадження у справі № 911/2057/24, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Водночас ухвалою якою було закрито провадження у справі № 911/2057/24, суд не вирішив питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, а саме витрат позивача на професійну правничу допомогу. Суд, керуючись частиною шостою статті 130 Господарського процесуального кодексу України вирішив розгляд клопотання здійснювати протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі та встановив відповідачу строк до 20.09.2024 для подання до суду своїх пояснення / заперечень щодо клопотання позивача про стягнення судових витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 231, частини шостої статті 130 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Як встановлено судом, у позовній заяві позивачем визначено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 20 000, 00 грн, докази понесення таких витрат подано в межах строків, визначених частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, водночас відповідачем жодних пояснень чи заперечень до суду не подано.

Отже клопотанням, поданим до суду 02.09.2024 на підставі статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, позивач звернувся до суду з проханням вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача на користь позивача 20 600, 00 грн витрат на правничу допомогу.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката до матеріалів справи надано:

копію договору про надання правової допомоги від 10.07.2024, укладеного між Адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер";

копію звіту від 30.08.2024 про виконання доручення за договором про надання правової допомоги;

копію видаткового касового ордера від 30.08.2024;

копію ордера на надання правничої допомоги серії АА № 1471474 від 01.08.2024.

Суд зазначає, що судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін (частина п`ята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (пункт 21) та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (пункт 5.40).

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано до суду копії договору про надання правової допомоги від 10.07.2024, укладеного між Адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер"; звіту від 30.08.2024 про виконання доручення за договором про надання правової допомоги; видаткового касового ордера від 30.08.2024.

Також, судом встановлено, що представництво інтересів ТОВ "Дека Лазер" здійснювалось адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем, повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії АА № 1471474 від 01.08.2024.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 10.07.2024 між Адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу, зокрема представляти інтереси та права клієнта в судах, інших органах державної влади та місцевого самоврядування в т.ч. правоохоронних органах з приводу вирішення справи щодо стягнення боргу з ФОП Голубенко О.В., а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар в розмірі та в строк визначені цим договором (пункти 1, 2, 4 Договору).

Відповідно до пунктів 7, 8 Договору гонорар адвоката визначається з розрахунку 2 900, 00 грн за годину роботи адвоката.

Гонорар сплачується в порядку, визначеному сторонами. У випадку успішного виконання доручення клієнт сплачує на користь адвоката додатковий гонорар у розмірі 10 % вартості всього отриманого внаслідок наданої адвокатом правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно звіту про виконання доручення за договором про надання правової допомоги, адвокатом в Господарському суді Київської області були виконанні такі роботи:

консультація клієнта, аналіз документів, що регулюють взаємовідносини стрін, збирання та систематизація доказів, аналіз судової практики Верховного Суду, підготовка претензії (1,5 години);

підготовка позовної заяви, систематизація позовних матеріалів, подання позову через підсистему "Електронний суд" (3,5 години). Всього виконано робіт об`ємом 5 годин.

Отже загальна вартість наданої правової допомоги за звітом від 30.08.2024 склала 14 500, 00 грн.

Суд зазначає, що наявні у матеріалах справи докази (договір про надання правової допомоги від 10.07.2024, звіт від 30.08.2024 про виконання доручення за договором про надання правової допомоги та видатковий касовий ордер) є достатніми для підтвердження розміру витрат на адвокатські послуги на суму 14 500, 00 грн.

Аналогічний висновок зробила колегія суддів Касаційного адміністративного суду ВС в постанові від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18.

Водночас як випливає із клопотання позивача про стягнення судових витрат, останній просить стягнути з відповідача 20 600, 00 грн витрат на правничу допомогу, з яких 14 500, 00 грн витрати за виконану адвокатом роботу та 6 100, 00 грн "гонорар успіху" за успішне виконання доручення.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Грунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

На підставі поданих ТОВ "Дека Лазер" доказів, суд дійшов висновку, що таких доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу на суму 14 500, 00 грн; водночас розмір таких витрат є співмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Судом також враховано те, що за приписами частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем, у порядку частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, заяви про зменшення суми судових витрат та заперечень щодо співмірності заявлених позивачем витрат на правову допомогу до суду не подано, хоча відповідач належним чином повідомлений про розгляд клопотання про стягнення судових витрат (ухвалу суду від 09.09.2024)

Водночас з приводу гонорару за ухвалення рішення на користь клієнта, доказів сплати якого до суду не подано, суд зазначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 в справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачем у справі № 911/2057/24 не доведено, що витрати на правничу допомогу "гонорар успіху" в сумі 6 100, 00 грн були необхідними та неминучими. Крім того суд вважає, що гонорар успіху є доцільним у тому випадку, коли складність справи викликає сумніви у сторони щодо задоволення її вимог і саме робота адвоката стосовно доведеності правомірності вимог сторони приводить до прийняття позитивного рішення.

Оцінивши те, що справа не є складною, враховуючи критерії реальності і розумності, об`єму проведеної роботи у межах справи, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу відповідають вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, лише в частині фактично наданих послуг в розмірі 14 500, 00 грн, в той час, як гонорар успіху в розмірі 6 100, 00 грн буде вважатися надмірним тягарем, який не доцільно покладати на відповідача.

Отже, суд доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення у справі № 911/2057/24 в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 123, 129, 130, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" про стягнення судових витрат.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Голубенка Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дека Лазер" (04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73, офіс 7, код ЄДРПОУ 43390978) 14 500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в іншій частині вимог клопотання про стягнення судових витрат.

4. Видати наказ.

Додаткове судове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 23.09.2024