Рішення

від 19.09.2024 по справі 918/587/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/587/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атраком"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гермес Трейдінг"

про стягнення заборгованості в розмірі 6 525 000, 00 грн

Секретар судового засідання Шилан І.С.

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атраком" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гермес Трейдінг" про стягнення заборгованості в розмірі 6 525 000,00 грн, що виникла в результаті неналежного виконання Договору позики № 04/03-ФП від 04.03.2016.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атраком" залишено без руху та надано 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на подачу до суду доказів підтвердження наявності електронного кабінету в системі ЄСІКС в адвоката позивача.

27.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 01.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2024.

Ухвалою суду від 01.08.2024 підготовче засідання відкладено на 22.08.2024.

Ухвалою суду від 22.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

В судове засідання 19.09.2024 позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 19.09.2024 представник відповідача також не з`явився, ухвала суду повернулась з відміткою на поштовому конверті "адресат відсутній за вказаною адресою".

При цьому, суд враховує, що від відповідача повернулись конверти з ухвалами від 01.07.2024, 01.08.2024 та від 22.08.2024 з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, що зазначена у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Замкова, будинок 10 В, офіс 79.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов до наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атраком" (надалі - Позикодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Гермес Трейдінг" (надалі - Позичальник, Відповідач) укладено Договір позики № 04/03-ФП від 04.03.2016 (надалі - Договір) на загальну суму 6 525 000, 00 грн.

Відповідно до пункту 1.1. Договору сторони визначили, що Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеним цим Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю таку суму коштів.

Мета надання позики Позичальнику - фінансування поточної господарської діяльності. Грошовими коштами за Договорами є українська валюта - гривня (п.п. 1.2, 1.3 Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що позика надається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до пункту 3.3. Договору позика вважається наданою Позикодавцем Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Позикодавця у банківській установі, яка його обслуговує.

Позивач перерахував на банківський рахунок Позичальника грошові кошти у сумі трьома платежами 6 525 000, 00 грн, згідно платіжних інструкцій № 43123 від 11.03.2016, №43350 від 21.03.2016, №43351 від 21.03.2016, що містяться в матеріалах справи.

Термін повернення всіх отриманих Позичальником у рамках цього Договору грошових коштів - 01.01.2018 (п. 4.1 Договору).

Згідно розділу 5 Договору сторони узгодили, що при настанні дати, що вказана в пункті 4.1. Договору, Позичальник зобов`язується на протязі 2 (двох) банківських днів повернути Позикодавцю позику у розмірі фактично отриманої суми. Позика повертається в безготівковій формі платіжними дорученням, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавцю. Позика вважається повернутою Позичальником Позикодавцю з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в банківський установі, що його обслуговує.

Отже, враховуючи п. 5.1 Договору останній строк повернення коштів - 03.01.2018.

Позивач зазначає, що у строки обумовлені Сторонами у Договорі, Позичальник грошові кошти не повернув, чим прострочив виконання взятих на себе зобов`язань.

04.04.2019 Позивачем було направлено на адресу Відповідача Запит №109 про підтвердження дебіторської та кредиторської заборгованості.

Також, 22.04.2021 рекомендованим листом Позивач направив Акт звірки №319 взаємних розрахунків станом на 31.03.2021.

08.05.2021 Позивач на адресу Відповідача направив вимогу №95 про повернення фінансової допомоги, а згодом 07.06.2021 була направлена повторна вимога №124, однак всі вище відправлення Відповідачем залишені без реагування та відповіді.

Відповідач не виконав умови Договору та не повернув кошти, що стало підставою для подання позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, які містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 4.1. Договору термін повернення всіх отриманих Позичальником в рамках даних договорів грошових коштів - 01.01.2018.

За п. 5.1 Договорів, при настанні дати, зазначеної в п. 4.1 Договору, Позичальник зобов`язується потягом 2 (двох) банківських днів повернути Позикодавцеві поворотну фінансову допомогу у розмірі фактично отриманої суми.

Відповідно до п. 5.1 Договору, Позичальник зобов`язаний був повернути грошові кошти на протязі двох банківських днів, тобто до кінця банківського дня 03.01.2018.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем зобов`язань за укладеними договорами позики в частині своєчасного повернення отриманих у позику коштів, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТРАКОМ" про стягнення з Відповідача заборгованість в розмірі 6 525 000, 00 грн за Договором №04-03-ФП від 04.03.2016.

Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТРАКОМ" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи досліджені та встановлені вище обставини справи в їх сукупності, перевіривши обставини, зазначені в позовній заяві, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, а отже про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 97 875, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено, відтак судовий збір в розмірі 97 875, 00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Гермес Трейдінг" (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Замкова, будинок 10 В, офіс 79, ЄДРПОУ 37519498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТРАКОМ" (01601, місто Київ, вул. Мечникова, будинок, 3, офіс, 307, ЄДРПОУ 32250318) 6 525 000 (шість мільйонів п`ятсот двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп. - заборгованості та 97 875 (дев`яносто сім тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2024 року.

Суддя А.М. Горплюк