Рішення

від 17.09.2024 по справі 918/727/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/727/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Костюкович Ю.С., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся"

до відповідача: Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу"

про стягнення заборгованості в сумі 1 909 344 грн 62 коп.

В засіданні приймали участь:

Представник відповідача: Жуков Дмитро Олександрович (поза межами залу суду).

Описова частина:

05 серпня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення заборгованості в сумі 1 909 344 грн. 62 коп.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/727/24 за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" до відповідача Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення заборгованості в сумі 1 909 344 грн. 62 коп. та визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27 серпня 2024 року.

09 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, винести окрему ухвалу, яку направити до Рівненської обласної прокуратури, оскільки в діях Голови ліквідаційної комісії Костопільської ДСДС та директора ТОВ "ДДТ Полісся" наявні ознаки кримінальних правопорушень в частині порушення законодавства України про публічні закупівлі. Вказує, що у позивача відсутні будь-які юридичні підстави вимагати стягнення коштів за нікчемним договором з Костопільської ДСДС. Зазначає, що будь-які фінансові вимоги та/або заяви про збитки позивачу слід адресувати Костопільській ДСДС як самостійній юридичній особі та/або особисто ОСОБА_1 .

Щодо клопотання про винесення окремої ухвали.

Відповідно до положень ст. 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

У даному випадку відповідач зазначає, що в діях Голови ліквідаційної комісії Костопільської державної сортодослідної станції та директора ТОВ "ДДТ Полісся" наявні ознаки кримінальних правопорушень в частині порушення законодавства України про публічні закупівлі.

На підставі викладеного, відповідач доходить висновку, що в ході розгляду господарської справи №918/727/24 було виявлено порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст. 367 КК України (службова недбалість).

Суд зазначає, що матеріали справи станом на розгляд даної справи не містять належних та допустимих доказів завдання істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Суд також наголошує, що чинним процесуальним законодавством не передбачено постановлення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.

Отже, судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача.

09 серпня 2024 року через підсистему електронний суд представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 14 серпня 2024 року задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні 27 серпня 2024 року на 12:40 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 27 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/727/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 17 вересня 2024 року.

17 вересня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Враховуючи викладене, зважаючи, що позивачу забезпечене право на ефективне представлення справи в суді, враховуючи, що представництво інтересів позивача не обмежене одним представником, беручи до уваги строки розгляду заяви, визначені ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справу.

17 вересня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано заяву про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

17 вересня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду представником позивача подано клопотання про витребування оригіналу письмового доказу.

На вказані клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, згідно приписів ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, вказані клопотання позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та витребування доказів протокольною ухвалою суду від 17 вересня 2024 року залишаються судом без розгляду

У судовому засіданні 17 вересня 2024 року уповноважений представник відповідача проти позову заперечував з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Мотивувальна частина:

23 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" (виконавець) та Костопільською державною сортодослідною станцією (виконавець) було укладено договір №1 про виконання сільськогосподарських робіт. Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець надає, а Замовник приймає та оплачує роботи з обробки землі, внесення добрив, обробки посівів та збирання врожаю (вирощування сільськогосподарської продукції), зазначених у Додатку(-ах) до цього Договору, на земельних угіддях, що перебувають у постійному користуванні Костопільської СДС на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №259508 від 09.02.2005 року: кадастровий номер земельної ділянки : 5623486900:07:006:0001 частина, що становить 112,40 га ріллі, знаходиться поза межами с. Підлужне, Костопільський р-н., Рівненської області (територія бувшої Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області). Загальна площа, земельної ділянки, що передається в обробіток Виконавцю становить 112,40 га, які виконуються технікою Виконавця на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки, засобів захисту рослин, добрив та насіннєвого матеріалу.

Згідно з п.1.3 Договору підрядник виконує Сільськогосподарські роботи, які є предметом Договору, з використанням власних паливно-мастильних матеріалів, добрив, ЗЗР, насіння, тощо, (надалі - Витратні матеріали) та власною технікою. Відповідно до п.2.2., 2.3, 2.4, 2.5 Договору Загальна ціна Договору визначається за загальною вартістю робіт послуг/ згідно Додатку(-ів) протягом дії даного Договору. Замовник здійснює оплату обумовлену в п.2.2. Договору після остаточної здачі Сільськогосподарських робіт, а саме передачі Замовнику врожаю/продукції, на склад Замовника, про що складається акт приймання-передачі врожаю/продукції отриманого в результаті проведення робіт. Оплата з ініціативи Замовника може бути здійснена достроково. Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування Замовником коштів в сумі, визначеній у п. 2.2. Договору, на поточний рахунок Підрядника на підставі акту приймання - передачі виконаних робіт (врожаю), протягом 10 (десяти) робочих днів від реалізації вирощеної за цим Договором продукції, але не пізніше 31 грудня 2021 року або іншим шляхом, який не заборонений чинним законодавством України.

Згідно з п.3.1.2, 3.1.4 Договору Підрядник зобов`язується скласти та надати на затвердження Замовнику Акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг, які підписуються сторонами протягом трьох робочих днів після закінчення кожного етапу робіт/послуг, відповідно до калькуляції цього Договору. Скласти та надати на затвердження Замовнику Акт приймання-передачі виконаних робіт (врожаю), який підписуються обома Сторонами в день передачі Замовнику врожаю.

Згідно з п.5.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором, Сторони несуть відповідальність відповідно до умов цього Договору, а в частині не урегульованій договором відповідно до чинного законодавства.

В подальшому, 01.07.2021 року між сторонами договору було укладено додаткову угоду №1, згідно з умовами якої Виконавець та Замовник домовилися викласти п.2.3, п.2.5 Договору про виконання сільськогосподарських робіт від 23.04.2021 року №1 в новій редакції: п.2.3. "Замовник здійснює оплату обумовлену в п.2.2. Договору протягом 10 робочих днів після підписання актів приймання-передачі виконаних сільського господарських робіт". п.2.5. "Розрахунки між Сторонами за цим Договором здійснюються у натуральній або грошовій формі шляхом перерахування Замовником коштів в сумі, визначеній у п.2.2. Договору, на поточний рахунок Підрядника або іншим шляхом, який не заборонений чинним законодавством України, у тому числі шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог".

Виконавець та Замовник домовилися доповнити п.2.6 Договір про виконання сільськогосподарських робіт від 23.04.2021 року №1 в такій редакції: "п.2.6. В рахунок погашення заборгованості за надання послуг за цим Договором, Замовник має право передати частину врожаю кукурудзи Виконавцю по ринковій ціні станом на день розрахунку".

У зв`язку з технічною помилкою в реквізитах Замовника, Сторони домовилися про заміну в реквізитах Замовника замінити цифрову частину коду ЄДРПОУ з "43930789" на "34070573".

Інші умови Договору про виконання сільськогосподарських робіт від 23.04.2021 року №1 залишаються незмінними та сторони підтверджують по них свої повноваження. 03 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДДТ Полісся" (виконавець) та Костопільською державною сортодослідною станцією (виконавець) було укладено акт прийому-передачі виконаних сільськогосподарських робіт, в якому було вказано про загальну вартість виконаних робіт та витрачених товаро - матеріальних цінностей на суму 1 909 344 грн. 62 коп. Костопільська державна сортодослідна станція не виконала вимог Договору про виконання сільськогосподарських робіт від 23.04.2021 року №1 та не сплатила позивачу заборгованість за виконані роботи в сумі 1 909 344 грн. 62 коп.

Однак, посадові особи Костопільської державної сортодослідної станції, а саме голова ліквідаційної комісії Гребенюк А.В. повідомив, що згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Костопільська державна сортодослідна станція (код ЄДРПОУ 34070573) перебуває в стані припинення з 24.04.2012 року. А також, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №807 від 30.12.2011 року "Про реорганізацію державних сортодослідних станцій" (п.48) Костопільська державна сортодослідна станція реорганізована шляхом приєднання до ДП "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" (код ЄДРПОУ 37884028).

Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу" є правонаступником Костопільської державної сортодослідної станції згідно з п.1.3 статуту підприємства та наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №807 від 30.12.2011 року "Про реорганізацію державних сортодослідних станцій".

Отже, позивач посилаючись на той факт що Костопільська державна сортодослідна станція перебуває в стадії припинення, а Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" є правонаступником Костопільської державної сортодослідної станції - просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із такого.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між позивачем та Костопільською державною сортодослідною станцією на підставі Договору № 1 про виконання сільськогосподарських робіт від 23.04.2021 року, суд дійшов висновку, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір надання послуг.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із частиною сьомою статті 193 Господарського кодексу України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначено у статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак суд вважає, що позивач належним чином не довів наявність у відповідача обов`язку сплатити заборгованість, яка виникла у зв`язку із виконанням сільськогосподарських робіт за Договором № 1від 23.04.2024 року.

Позивач помилково вважає, що все майно та зобов`язання юридичних осіб власником яких була Костопільська державна сортодослідна станція перейшли до власності Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу", оскільки відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №807 від 30.12.2011 року "Про реорганізацію державних сортодослідних станцій".

Згідно п. 2 згаданого наказу визначено Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" правонаступником майнових прав і обов`язків реорганізованих державних сортодослідних станцій.

Крім того, акт № 48 від 03.09.2012 року про приймання - передачі майна, прав і обов`язків Костопільської державної сортодослідної станції не може слугувати доказом переходу обов`язків виникненних у 2021 році.

Водночас, станом на момент розгляду цієї справи Костопільська державна сортодослідна станція перебуває в стані припинення, записи про припинення та відомості про правонаступників у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Згідно із частинами другою та третьою статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

За відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів переходу до відповідача спірної заборгованості Костопільської державної сортодослідної станції в порядку правонаступництва, відповідно безпідставним є застосування відповідальності до Державне підприємство "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" за спірною заборгованістю, оскільки остання є неналежним відповідачем у цій справі.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду належними та допустимими доказами перехід до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" обов`язку по сплаті спірної заборгованості за договором № 1 від 23.04.2021 року у сумі 1 909 344,62 грн, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частинами першою четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Також суд зазначає у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.03.2021 у справі №226/817/19 (провадження №61-6327св20) вказано, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Згідно із частиною першою статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Господарський процесуальний кодекс України дає можливість учасникам справи повною мірою реалізувати надані їм процесуальні права і частина друга статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Від позивача клопотань передбачених статтею 48 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи № 918/727/24 не надходило.

Також, суд вважає доречним та доцільним зауваження відповідача у своєму відзиві, що Костопільська державна сортодослідна станція (код: 34070573) згідно відомостей ЄДР є державною установою. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна (ч. 3 ст. 83 ЦК України). Засновником (суб`єктом) Костопільської ДСДС є ДЕРЖАВНА СЛУЖБА З ОХОРОНИ ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН, отже, в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" Костопільська ДСДС є замовником. Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що цей закон застосовується до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Як вбачається з доданого до позовної заяви акту від 03.08.2021 Позивач продав Костопільській ДСДС товару (добриво, насіння, гербіциди) на суму 951114,92, тобто майже у 5 разів більше ніж граничний розмір, встановлений Законом. З наведеного вбачається, що вказаний договір міг бути укладений виключно в порядку процедури закупівель, чого сторонами дотримано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 та п.1 ч.4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що в задоволенні позову судом відмовлено, отже судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк