Рішення

від 16.09.2024 по справі 922/2246/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 Справа № 922/2246/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ: 00131954) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго-Буд» (адреса: 62416, Харківська обл., Харківський р.-н, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова Є. П., буд. 2, кв. 262; код ЄДРПОУ 44121435) про стягнення 564445,34 грн. за участю представників сторін:

позивача - Шульга Н. В. (довіреність № 01-46/8231 від 20.12.2023);

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго-Буд» (далі відповідач) суму збитків у розмірі 564445,34 грн.

Позов обгрунтовано з посиланням на те, що на підставі умов договорів підряду (на виконання ремонтних робіт): № Ч1331 від 02.07.2021, № Ч1333 від 02.07.2021, № Ч1334 від 02.07.2021, № Ч1339 від 02.07.2021, № Ч1342 від 02.07.2021, № Ч2827 від 30.07.2021, № Ч2833 від 30.07.2021, № Ч2838 від 30.07.2021, № Ч8235 від 25.11.2021, № Ч8238 від 25.11.2021, № Ч8832 від 03.12.2021, № Ч8833 від 03.12.2021, № Ч8837 від 03.12.2021, № Ш1950 від 07.02.2022, № Ш2145 від 10.02.2022, № Ш2146 від 10.02.2022 відповідач за замовленням позивача виконав підрядні роботи за які позивач повністю розрахувався. Однак відповідач в передбаченому законом порядку не зареєстрував податкові накладні на суму виконаних робіт на ПДВ 564445,34 грн, у зв`язку з чим позивач не отримав податковий кредит. Позивач зазначає, що внаслідок зазначених обставин він зазначав збитків у розмірі не отриманого податкового кредиту.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.07.2024 відкрито провадження у справі № 922/2246/24; призначено підготовче засідання на 31.07.2024, розгляд справи постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, за наявними в справі матеріалами; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 підготовче засідання відкладено на 02.09.2024.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 01.07.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2024 закрито підготовче провадження та призначино справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16 вересня 2024 року о 12:00 год.

У судове засідання 16.09.2024 прибув представник позивача, який підтримав вимоги, викладені у позововній заяві, просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 16.09.2024 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та надання йому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв`язку на його юридичну адресу, (яка зазначена у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) направлено копії ухвал від 01.07.2024 від 31.07.2024 та від 02.09.2024.

Проте, вони повернулися на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

Також копію ухвали від 31.07.2024 направлено на електронну адресу відповідача.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про такий розгляд.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником укладено договори підряду: № Ч1331 від 02.07.2021, № Ч1333 від 02.07.2021, № Ч1334 від 02.07.2021, № Ч1339 від 02.07.2021, № Ч1342 від 02.07.2021, № Ч1713 від 09.07.2021, № Ч2827 від 30.07.2021, № Ч2833 від 30.07.2021, № Ч2838 від 30.07.2021, № Ч8235 від 25.11.2021, № Ч8238 від 25.11.2021, № Ч8831 від 03.12.2021, № Ч8832 від 03.12.2021, № Ч8833 від 03.12.2021, № Ч8837 від 03.12.2021, № Ш1950 від 07.02.2022, № Ш2145 від 10.02.2022, № Ш2146 від 10.02.2022 (далі Договори), за умовами яких відповідач за замовленням позивача зобов`язався виконати певні підрядні роботи, а прозивач оплатити їх варітсть.

В силу розділу 1. всіх зазначених Договорів Підряду, умови яких є однаковими, крім предмету договору та вартості, підрядник зобов`язується власними силами зі своїх матеріалів виконати для Замовника роботи (в кожному з Договорів Підряду роботи різні), а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 2.1 договорів, підрядник повинен виконати замовнику роботи, якість яких відповідає умовам державних будівельних норм і споруд і стандартів, діючих на території України.

Розділами 3 договорів сторони домовились про ціну виконання робіт.

Пунктом 4.1. договорів визначено, що замовник сплачує підряднику аванс у відсотковому розмірі від загальної вартості договорів(в кожному з договорів передбачений різний відсоток авансу).

Договорами № Ч1331 від 02.07.2021, № Ч1333 від 02.07.2021, № Ч1334 від 02.07.2021, № Ч1339 від 02.07.2021, № Ч1342 від 02.07.2021 визначено, що замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 70 % від загальної вартості договору.

Договорами № Ч2827 від 30.07.2021, № Ч2833 від 30.07.2021, № Ч2838 від 30.07.2021, № Ч8235 від 25.11.2021, № Ч8238 від 25.11.2021, № Ч8832 від 03.12.2021, № Ч8833 від 03.12.2021, № Ч8837 від 03.12.2021, № Ш1950 від 07.02.2022, № Ш2145 від 10.02.2022, № Ш2146 від 10.02.2022 2021 визначено, що замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 50 % від загальної вартості договору.

Пунктом 4.4. догвоорів передбачено, що оплата виконаних робіт здійснюється на підставі довідки про виконані будівельні роботи та затрати (форма КБ-3) з додаванням актів виконаних робіт та актів вартості змонтованого обладнання з частковим зарахуванням авансу у розмірі %, передбаченому у договорі від вартості виконаних робіт та змонтованого обладнання.

Пунктом 6.3.11 договорів сторони погодили, що підрядрядник зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Пунктом 6.3.13. догвоорів пердбачено, що підрядрядник зобов`язаний скласти податкову накладну у день виникнення податкових зобов`язань підрядника.

Пунктом 7.1 договорів сторони погодили, що у разі невиконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим Договором.

Пунктом 7.3. договорів передбачено, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення оформлення податкових накладних підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі сум податку на додатну вартість, що визначені у податкових накладних.

Як зазначає позивач, відповідачем за вказаними договорами роботи були виконані. На підтвердження зазначених обстаивни позивачем надано відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт.

Позивачем, як замовником, оплата за виконані робити здійснена, на підтвердження проведення оплати позивач надав до суду відповідні платіжні доручення. Однак, відповідач не виконав своїх обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних.

Зокрема відповідачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні за наступними подіями:

1)по договору № Ч2827 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту покрівлі будівельної частини ТП-0519) на дату оформлення акту виконаних робіт 25.05.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №34319 від 05.10.2021) - податкову накладну від 25.05.2023 на загальну суму 11803,46 грн., в т.ч. ПДВ 1967,24 грн.

2)по договору № Ч2833 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту покрівлі будівельної частини ЗТП-0517) на дату оформлення акту виконаних робіт 25.05.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №34313 від 05.10.2021) - податкову накладну від 25.05.2023 на загальну суму 22764,49 грн., в т.ч. ПДВ 3794,08 грн.

3)по договору № Ч2838 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту внешнеплощадочного водопроводу) на дату оформлення акту виконаних робіт 19.04.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №40180 від 15.12.2021) - податкову накладну від 19.04.2023 на загальну суму 944,10 грн., в т.ч. ПДВ 157,35 грн.

4)по договору № Ч8235 від 25.11.2021 (Виконання робіт з реконструкції) на дату оформлення акту виконаних робіт 08.09.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №35385 від 08.12.2021) - податкову накладну від 08.09.2022 на загальну суму 367744,80 грн., в т.ч. ПДВ 61290,80 грн.

5)по договору № Ч8238 від 25.11.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 16.06.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №39555 від 08.12.2021) - податкову накладну від 16.06.2022 на загальну суму 306414,82 грн., в т.ч. ПДВ 51069,14 грн.

6)по договору № Ч8832 від 03.12.2021 (Виконання робіт з реконструкції) на дату оформлення акту виконаних робіт 22.02.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №40766 від 20.12.2021) - податкову накладну від 22.02.2022 на загальну суму 72078,12 грн., в т.ч. ПДВ 12013,02 грн.

7)по договору № Ч8833 від 03.12.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 16.06.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №39549 від 08.12.2021) - податкову накладну від 16.06.2022 на загальну суму 130483,11 грн., в т.ч. ПДВ 21747,18 грн

8)по договору № Ч8837 від 03.12.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 08.09.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №35386 від 08.12.2021) - податкову накладну від 08.09.2022 на загальну суму 111362,65 грн., в т.ч. ПДВ 18 560,44 грн.

Також, відповідачем на дату виникнення податкових зобов`язань були складені належні податкові накладні, проте реєстрація їх в ЄРПН не відбулася:

1)податкова накладна №4 від 08.07.2021 на суму 174684,43 грн., у т.ч. ПДВ 29114,07 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25747 від 08.07.2021, по договору №Ч1334 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

2)податкова накладна №1 від 08.07.2021 на суму 265020,01 грн., у т.ч. ПДВ 44170,00 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25751 від 08.07.2021, по договору №Ч1331 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

3)податкова накладна №2 від 08.07.2021 на суму 215813,74 грн., у т.ч. ПДВ 35968,96 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25760 від 08.07.2021, по договору №Ч1333 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

4)податкова накладна №3 від 08.07.2021 на суму 189924,60 грн., у т.ч. ПДВ 31654,10 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25756 від 08.07.2021, по договору №Ч1342 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

5)податкова накладна №5 від 08.07.2021 на суму 160650,00 грн., у т.ч. ПДВ 26775,00 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25745 від 08.07.2021, по договору №Ч1339 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

6)податкова накладна №1 від 10.02.2022 на суму 234882,12 грн., у т.ч. ПДВ 39147,02 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №3672 від 10.02.2022, по договору №Ш1950 від 07.02.2022 на виконання ремонтних робіт);

7)податкова накладна №2 від 18.02.2022 на суму 110620,56 грн., у т.ч. ПДВ 18436,76 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №4448 від 18.02.2022, по договору № Ш2145 від 10.02.2022 на виконання робіт з технічного переоснащення);

8)податкова накладна №3 від 18.02.2022 на суму 1011481,08 грн., у т.ч. ПДВ 168580,18 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №4451 від 18.02.2022, по договору № Ш2146 від 10.02.2022 на виконання робіт з реконструкції).

Позивач в програмі «M.Е.Doc» отримав Квитанції про зупинення реєстрації в ЄРПН вищезазначених податкових накладних №1, №2, №3, №4, №5 від 08.07.2021; №1 від 10.02.2022; №2 та №3 від 18.02.2022.

Також в програмі «M.Е.Doc» позивач отримав рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 3011316/44121435 від 20.08.2021

стосовно податкової накладної №1 від 08.07.2021 (на суму ПДВ 44170,00 грн.); № 3011317/44121435 від 20.08.2021

стосовно податкової накладної № 2 від 08.07.2021 (на суму ПДВ 35968,96 грн.); № 3011320/44121435 від 20.08.2021

стосовно податкової накладної № 3 від 08.07.2021 (на суму ПДВ 31654,10 грн.); № 3011318/44121435 від 20.08.2021

стосовно податкової накладної № 4 від 08.07.2021 (на суму ПДВ 29114,07 грн.); № 3011319/44121435 від 20.08.2021

стосовно податкової накладної № 5 від 08.07.2021 (на суму ПДВ 26775,00 грн.) про відмову у реєстрації цих податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів.

Стосовно податкових накладних: №1 від 10.02.2022 (на суму ПДВ 39147,02 грн.), №2 від 18.02.2022 (на суму ПДВ 18436,76 грн.), №3 від 18.02.2022 (на суму ПДВ 168580,18 грн.) рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН відсутні.

Як свідчтаь матеріали справи, позивач неодноразово звертався до відповідача щодо вжиття заходів по розблокуванню проблемних податкових накладних, зокрема листами від 06.04.2023 № 02-16/1707, від 07.05.2024 № 02-19/3334.

Листом від 30.06.2023 № 3-06/23 відповідач повідомив, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування про відмову у реєстрації податкових накладних він оскаржував у судовому порядку, одна Харківський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачу. Відповідач зазначив, що він має намір найближчим часом вжити активні необхідні заходи для розблокування податкових накладних.

Однак, станом на дату винесення даного рішення, матеріали справи не містять доказів вжиття позивачем будь-яких дій щодо оскарження дії комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування про відмову у реєстрації податкових накладних.

За даними інтегрованої картки платника електронного кабінету АТ "Харківобленерго" на сайті Державної податкової служби України станом на 22.05.2024 року податкові накладні №1, №2, №3, №4, №5 від 08.07.2021 мають статус «Відмовлено за рішенням Комісії»; податкові накладні №1 від 10.02.2022, №2 та №3 від 18.02.2022 мають статус «Реєстрацію зупинено".

Як зазначає позивач, наслідком такої протиправної поведінки відповідача є заподіяння збитків позивачу в сумі неотриманого відповідно до законодавства податкового кредиту в загальній сумі 564445,34 грн.

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою в якій він просить суд стягнути з збитки в сумі 564445,34 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені ст. 849 Цивільного кодексу України.

В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами було укладено договори підряду № Ч1331 від 02.07.2021, № Ч1333 від 02.07.2021, № Ч1334 від 02.07.2021, № Ч1339 від 02.07.2021, № Ч1342 від 02.07.2021, № Ч2827 від 30.07.2021, № Ч2833 від 30.07.2021, № Ч2838 від 30.07.2021, № Ч8235 від 25.11.2021, № Ч8238 від 25.11.2021, № Ч8832 від 03.12.2021, № Ч8833 від 03.12.2021, № Ч8837 від 03.12.2021, № Ш1950 від 07.02.2022, № Ш2145 від 10.02.2022, № Ш2146 від 10.02.2022 в рамках яких відповідач за замовленням позивача виконав підрядні роботи за які позивач повністю розрахувався.

Пунктом 6.3.11 договорів сторони погодили, що підрядрядник зобов`язаний надати замовнику податкову накладну, складену в електронній формі засобами спеціалізованих програмних комплексів з дотриманням умов та термінів щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Пунктом 7.3. договорів сторони дійшли згоди, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі та порушення оформлення податкових накладних підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі сум податку на додатну вартість, що визначені у податкових накладних.

Як свідчать матерілаи справи, станом на дату виконання зазанчених договорів, ситорони у даній справі мали статус платинків ПДВ.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 зазначала, зокрема, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК Україниучасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На підставі положень ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17).

Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

У даному випадку, як вже зазначалося, на час виникнення спірних правовідносин сторони мали статус платників ПДВ.

У складі вартості виконаних підрядних робіт за договорами підряду № Ч1331 від 02.07.2021, № Ч1333 від 02.07.2021, № Ч1334 від 02.07.2021, № Ч1339 від 02.07.2021, № Ч1342 від 02.07.2021, № Ч2827 від 30.07.2021, № Ч2833 від 30.07.2021, № Ч2838 від 30.07.2021, № Ч8235 від 25.11.2021, № Ч8238 від 25.11.2021, № Ч8832 від 03.12.2021, № Ч8833 від 03.12.2021, № Ч8837 від 03.12.2021, № Ш1950 від 07.02.2022, № Ш2145 від 10.02.2022, № Ш2146 від 10.02.2022 позивач також сплачував на користь відповідача ПДВ.

На підставі ст. 201 ПК України відповідача покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання позивача на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Однак, в даному випадку, як вже зазначалося, відповідачем не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні за наступними подіями:

1)по договору № Ч2827 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту покрівлі будівельної частини ТП-0519) на дату оформлення акту виконаних робіт 25.05.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №34319 від 05.10.2021) - податкову накладну від 25.05.2023 на загальну суму 11803,46 грн., в т.ч. ПДВ 1967,24 грн.

2)по договору № Ч2833 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту покрівлі будівельної частини ЗТП-0517) на дату оформлення акту виконаних робіт 25.05.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №34313 від 05.10.2021) - податкову накладну від 25.05.2023 на загальну суму 22764,49 грн., в т.ч. ПДВ 3794,08 грн.

3)по договору № Ч2838 від 30.07.2021 (Виконання робіт з ремонту внешнеплощадочного водопроводу) на дату оформлення акту виконаних робіт 19.04.2023 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №40180 від 15.12.2021) - податкову накладну від 19.04.2023 на загальну суму 944,10 грн., в т.ч. ПДВ 157,35 грн.

4)по договору № Ч8235 від 25.11.2021 (Виконання робіт з реконструкції) на дату оформлення акту виконаних робіт 08.09.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №35385 від 08.12.2021) - податкову накладну від 08.09.2022 на загальну суму 367744,80 грн., в т.ч. ПДВ 61290,80 грн.

5)по договору № Ч8238 від 25.11.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 16.06.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №39555 від 08.12.2021) - податкову накладну від 16.06.2022 на загальну суму 306414,82 грн., в т.ч. ПДВ 51069,14 грн.

6)по договору № Ч8832 від 03.12.2021 (Виконання робіт з реконструкції) на дату оформлення акту виконаних робіт 22.02.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №40766 від 20.12.2021) - податкову накладну від 22.02.2022 на загальну суму 72078,12 грн., в т.ч. ПДВ 12013,02 грн.

7)по договору № Ч8833 від 03.12.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 16.06.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №39549 від 08.12.2021) - податкову накладну від 16.06.2022 на загальну суму 130483,11 грн., в т.ч. ПДВ 21747,18 грн

8)по договору № Ч8837 від 03.12.2021 (Виконання робіт з технічного переоснащення) на дату оформлення акту виконаних робіт 08.09.2022 на суму з урахуванням попередньої оплати (за платіжним дорученням №35386 від 08.12.2021) - податкову накладну від 08.09.2022 на загальну суму 111362,65 грн., в т.ч. ПДВ 18 560,44 грн.

Також, відповідачем на дату виникнення податкових зобов`язань були складені належні податкові накладні, проте реєстрація їх в ЄРПН не відбулася:

1) податкова накладна №4 від 08.07.2021 на суму 174684,43 грн., у т.ч. ПДВ 29114,07 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25747 від 08.07.2021, по договору №Ч1334 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

2) податкова накладна №1 від 08.07.2021 на суму 265020,01 грн., у т.ч. ПДВ 44170,00 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25751 від 08.07.2021, по договору №Ч1331 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

3) податкова накладна № 2 від 08.07.2021 на суму 215813,74 грн., у т.ч. ПДВ 35968,96 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25760 від 08.07.2021, по договору №Ч1333 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

4) податкова накладна № 3 від 08.07.2021 на суму 189924,60 грн., у т.ч. ПДВ 31654,10 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25756 від 08.07.2021, по договору №Ч1342 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

5) податкова накладна № 5 від 08.07.2021 на суму 160650,00 грн., у т.ч. ПДВ 26775,00 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №25745 від 08.07.2021, по договору №Ч1339 від 02.07.2021 на виконання ремонтних робіт);

6) податкова накладна № 1 від 10.02.2022 на суму 234882,12 грн., у т.ч. ПДВ 39147,02 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №3672 від 10.02.2022, по договору №Ш1950 від 07.02.2022 на виконання ремонтних робіт);

7) податкова накладна № 2 від 18.02.2022 на суму 110620,56 грн., у т.ч. ПДВ 18436,76 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №4448 від 18.02.2022, по договору № Ш2145 від 10.02.2022 на виконання робіт з технічного переоснащення);

8) податкова накладна № 3 від 18.02.2022 на суму 1011481,08 грн., у т.ч. ПДВ 168580,18 грн. (за попередньою оплатою, платіжне доручення №4451 від 18.02.2022, по договору № Ш2146 від 10.02.2022 на виконання робіт з реконструкції).

Разом з тим, саме внаслідок бездіяльності відповідача, яка суперечить наведеним положенням ч. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, а також скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 564 445,34 грн

Відтак вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Отже, у даному випадку наявні всі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.

Крім того, в постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 суд дійшов висновку, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Таким чином, у даному випадку матеріалами справи підтверджується, що бездіяльності відповідача щодо виконання законодавчого обов`язку про складання та реєстрацію податкових накладних щодо виконаних робіт за договорами які позивачем були оплачені призвела до понесення позивачем збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту в сумі 564 445,34 грн грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову та стягнення з відповідача на користь позивача 564 445,34 грн збитків.

Крім того, за наслідками розгляду справи з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 6773,36 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Енерго-Буд» (адреса: 62416, Харківська обл., Харківський р.-н, смт. Пісочин, вул. Кушнарьова Є. П., буд. 2, кв. 262; код ЄДРПОУ: 44121435) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149; код ЄДРПОУ: 00131954, з зарахуванням на на п/р НОМЕР_1 в ХОУ АТ Ощадбанк, МФО 351823, ЄДРПОУ 00131954):

564445,34 грн - збитків;

6773,36 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "23" вересня 2024 р.

СуддяО.І. Байбак