Ухвала

від 23.09.2024 по справі 906/1302/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1302/23 (906/1567/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 (колегія суддів у складі: Саврій В.А. - головуючий, Миханюк М.В., Коломис В.В.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 (суддя Гнисюк С.Д.)

у справі № 906/1302/23 (906/1567/23)

за позовом розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

про визнання недійсним правочину

в межах справи №906/1302/23

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова"

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" 06.09.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі № 906/1302/23 (906/1567/23).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд", Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4, 6 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються та вимоги особи, яка подає скаргу.

Вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями ст. 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає.

Предметом спору є вимога про визнання недійсним договору №15/07-009/КД від 15.07.2021 про відступлення права вимоги та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" заборгованість у розмірі 5280525,65 грн. Тобто, одна вимога немайнового характеру та одна вимога (про стягнення 5280525.65 грн) майнового характеру.

Разом з тим, у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі № 906/1302/23 (906/1567/23) та прийняте нове рішення, яким задовольнити позов та визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії).

Таким чином, вищевказані вимоги касаційної скарги не можуть бути визнані такими, що відповідають п. 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки прохальна частина скарги не містить чітких та однозначних вимог щодо вимог касаційної скарги в частині вимог майнового характеру, а саме: стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" заборгованість у розмірі 5280525,65 грн.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у ст. 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати вимоги особи, яка подає скаргу.

Оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо позовних вимог в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" заборгованість у розмірі 5280525,65 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (підпункти 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом спору є вимога про визнання недійсним договору №15/07-009/КД від 15.07.2021 про відступлення права вимоги та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуфарм Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ялинівка Нова" заборгованість у розмірі 5280525,65 грн. Тобто, одна вимога немайнового характеру та одна вимога (про стягнення 5280525.65 грн) майнового характеру.

Отже, якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" оскаржує судові рішення попередніх інстанцій у справі № 906/1302/23 (906/1567/23) у повному обсязі (немайнова та майнова вимога), то скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 131028.00 грн (4294.40 (2684 х 200% х 0.8 %) + 126732,60 (79207.88 (1.5 % від 5280525,65) Х 200% Х 0,8).

Якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" оскаржує судові рішення попередніх інстанцій у справі № 906/1302/23 (906/1567/23) лише в частині визнання недійсним договору №15/07-009/КД від 15.07.2021 про відступлення права вимоги (одна немайнова вимога), то скаржник повинен був сплатити до Верховного Суду судовий збір у сумі 4294.40 (2684 х 200%) х 0.8)

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" до касаційної скарги не додало докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом уточнення вимог касаційної скарги та надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку в і розмірі, відповідно до уточнених вимог касаційної скарги (оскаржуються судові рішення у повному обсязі чи частково).

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кеарфілд" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 18.03.2024 у справі № 906/1302/23 (906/1567/23) залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере