ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 918/1031/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Волковицької Н. О.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (колегія суддів: Бучинська Г. Б. - головуючий, Василишин А. Р., Філіпова Т. Л.)
за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації)
до: 1) Сарненської міської ради; 2) Сарненської районної ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Філія Сарненського лісового господарства Державного підприємства "Ліси України"; 2) Державне підприємство "Ліси України",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,
про визнання недійсним та скасування рішення районної ради, державної реєстрації земельних ділянок та повернення земельних ділянок,
за участю: прокурора Волевач М. М. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1 Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Сарненської міської ради (далі - Міськрада) та Сарненської районної ради (далі - Райрада), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Райради від 21.05.2015 № 1198 "Про внесення змін у межі села Дубки на території Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області" в частині включення в межі населеного пункту земельної ділянки площею 2,2901 га, яка перебувала в постійному користуванні ДП "Сарненське лісове господарство";
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами 5625485800:09:003:0003, 5625485800:09:003:0005, 5625485800:09:003:0008, 5625485800:09:003:0009;
- витребувати у Міськради на користь держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації) земельні ділянки з кадастровими номерами 5625485800:09:003:0003 площею накладення 0,3906 га, 5625485800:09:003:0005 площею 0,15 га, 5625485800:09:003:0008 площею накладення 0,1056 га, 5625485800:09:003:0009 площею 0,12 га, в межах і конфігурації, визначених державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001160;
- зобов`язати Міськраду раду повернути державі в особі уповноваженого органу - Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації) частину земельної ділянки площею 2,2901 га, площею накладення 1,5239 га в межах конфігурації, визначених державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001160.
1.2 В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що органи місцевого самоврядування достовірно знаючи, що земельна ділянка державної форми власності площею 2,2901 га відноситься до земельних ділянок лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП "Сарненське лісове господарство", прийняли рішення, спрямовані на позбавлення держави права власності на зазначену земельну ділянку з метою подальшого розпорядження нею всупереч інтересам держави.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
2.2 Суд першої інстанції зазначив, що прокурор не довів, а у матеріалах справи відсутні докази накладення спірних земельних ділянок на земельні ділянки, встановленні технічною документацію від 15.12.2020. Отже, право держави в особі позивача на володіння, користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення не порушене.
2.3 Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування рішення Райради від 21.05.2015 № 1198, а також в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок. В іншій частині позов задоволено.
2.4 Відмовляючи у задоволенні позову у вказаній частині, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що не вбачається порушень прав позивача на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення станом на момент прийняття рішення від 21.05.2015 № 1198.
2.5 При цьому задоволення позовної вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника, а тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок не є належним способом захисту та суперечить імперативним вимогам закону, у зв?язку з чим у цій частині позовних вимог суд відмовив.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі прокуратура просить скасувати оскаржувану постанову в частинах відмови у позові та прийняти нове рішення про задоволення позову в цих частинах.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права за виключними випадками, які передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
3.3 У відзиві на касаційну скаргу Райрада просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
3.4 У відзивах на касаційну скаргу Міськрада та ОСОБА_3 просять залишити касаційну скаргу без задоволення, водночас також просять скасувати постанову та залишили в силі рішення суду. Колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статті 295 ГПК України відзив не може містить окремих вимог щодо скасування судових рішень, адже такі вимоги притаманні касаційній скарзі, з якими останні не зверталися.
3.5 У поясненнях, які за своєю суттю є відзивом, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області просить суд розглядати справу за відсутності представника, врахувавши те, що державна реєстрація земельних ділянок проводилася за принципом екстериторіальності у відповідності до постанови КМУ від 03.06.2020 № 455 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок" та не проводилася державними кадастровими реєстраторами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суд апеляційної інстанції встановив, що спірна земельна ділянка площею 2,2901 га є ділянкою лісогосподарського призначення державної форми власності, яка надана в постійне користування філії Сарненського лісгоспу ДП "Ліси України" на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-РВ від 15.08.2002 № 001160, яка у відповідності до статті 117 Земельного кодексу України відноситься до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність та згідно частини 4 статті 173 Земельного кодексу України не переходить автоматично у власність територіальної громади при зміні меж населеного пункту.
4.2 На підставі встановлених обставин справи суд апеляційної інстанції задовольнив позов частково та витребував у Міськради на користь держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (Рівненської обласної державної адміністрації) земельні ділянки з кадастровими номерами 5625485800:09:003:0003 площею накладення 0,3906 га, 5625485800:09:003:0005 площею 0,15 га, 5625485800:09:003:0008 площею накладення 0,1056 га, 5625485800:09:003:0009 площею 0,12 га в межах і конфігурації, визначених державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001160, а також зобов?язав повернути земельну ділянку площею 1,5239 га в межах і конфігурації, визначених державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-РВ № 001160.
4.3 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.4 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункти 85- 87) сформулювала такі висновки. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна.
4.5 Отже, суд апеляційної інстанції, врахувавши сталу та послідовну практику Великої Палати Верховного Суду, дійшов правильного висновку про те, що скасування державної реєстрації земельних ділянок не є належним способом захисту та суперечить імперативним вимогам закону, а тому доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
4.6 Крім того, Верховний Суд зазначає про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
4.7 У зв`язку із встановленням судом апеляційної інстанції факту відсутності порушеного майнового права позивача в частині вирішення спору щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасувати рішення Райради, колегія суддів не вбачає з огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі, підстав для скасування постанови у цій частині та прийняття нового рішення про задоволення позову.
4.8 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
4.9 За вказаних обставин правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
4.10 Згідно з приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 309, 315, 317 ГПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури у справі № 918/1031/23 залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Н. О. Волковицька
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 24.09.2024 |
Номер документу | 121782604 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні