Ухвала

від 20.09.2024 по справі 7/193-04

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 7/193-04

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Петухова М.Г., Василишина А.Р., Філіпової Т.Л.,

від 29.08.2024

за скаргою фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича № б/н від 05.07.2024

на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І.

у справі № 7/193-04

стягувач фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович,

боржник Державного підприємства "Чечельницький спиртовий завод",

про стягнення 16 525 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 18.07.2024 у справі № 7/193-04: відмовив в задоволенні скарги фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича № б/н від 05.07.2024 (вх. канцелярії суду № 01-34/7037/23 від 08.07.2024) на бездіяльність заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Калинчука С.І. у справі №7/193-04.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі № 7/193-04.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024 стверджував, що він є звільненим від сплати судового збору.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024: апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі № 7/193-04 залишено без руху; зобов`язано скаржника усунути, протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду: докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн у порядку визначеному Законом України "Про судовий збір"; нову редакцію апеляційної скарги, оформлену з дотримання положень статті 258 Господарського процесуального кодексу України та докази надсилання нової редакції апеляційної скарги іншим учасникам справи, з яких буде вбачатися перелік надісланих документів; роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

Відповідно до вказаної ухвали, суд апеляційної інстанції відхилив посилання скаржника на Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024, як на підставу звільнення від сплати судового збору, оскільки:

1) вищевказаним Рішенням Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину другу статті 3, підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

2) ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційних та касаційних скарг на ухвалу суду, закріпленні у підпункті 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", конституційність якої не була предметом розгляду у вищевказаному Рішенні Конституційного Суду України.

3) вищевказані положення Закону України "Про судовий збір" втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення, тобто з 12.11.2024. В той час, апеляційна скарга подана 25.07.2024.

22.08.2024 від скаржника до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій скаржник повідомляє, що він є звільненим від сплати судового збору. Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2024 № 6-р(II)/2024.

Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.08.2024 повернув апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18.07.2024 у справі № 7/193-04 - фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу.

02.09.2024 фізична особа-підприємець Корякін Дмитро Вадимович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, в якій просив скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції та постановити окрему ухвалу стосовно допущення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.)

Перевіривши матеріали касаційної скарги судом встановлено, що вона подана без дотримання вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання вказаної касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу необхідно сплатити 2 422, 40 грн судового збору (3 028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024) х 0,8).

Проте до матеріалів касаційної скарги фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича не додано доказів сплати судового збору.

Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що оскільки при зверненні до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця законом не передбачено сплату судового збору, отже він також не підлягає сплаті при подачі касаційної скарги, оскільки:

- предметом касаційного оскарження є саме ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги;

- Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2024 №6-р(ІІ)/2024 (справа 3-187/2023(351/23)) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ч.2 ст.3, пп.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір" в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору під час подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, постановлену за результатами розгляду скарги на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

- у цьому Рішенні зазначено, що ч.2 ст.3, пп.9 п.1 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір", визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а тому ці положення не можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли у справі №7/193-04.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі №28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У даному випадку суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 29.05.2018 зі справи № 915/955/15, який є релевантним для цієї справи в аспекті застосування Закону України "Про судовий збір".

Так, відповідно до викладеного в зазначеній постанові висновку Великої Палати Верховного Суду про правильне застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що положення цієї норми, якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, касаційна скарга фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 має бути залишена без руху.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 2 422,40 грн на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"

- Символ звітності банку: 207

- Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Усунувши недоліки касаційної скарги, скаржнику необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі № 7/193-04 залишити без руху.

2. Надати фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Фізичній особі-підприємцю Корякіну Дмитру Вадимовича усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:

- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач О. Баранець