Постанова

від 28.10.2010 по справі 2а-7924/10/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-7924/10/1270

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

                                                                 Іменем України

28 жовтня 2010 року Справа № 2а-7924/10/1270

           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю представників:

від позивача                    Білоконь О.П., дов.  від 09.03.2010

від відповідача          не прибув

від третьої особи          не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" до відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.09.2010 було відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" до відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит" з вимогами:

1) Визнати незаконними дії відповідача щодо застосування наказу Мінпаливенерго України №568 від 10.11.2005 р. та даних Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які цим наказом затверджені з 31.12.2006.

2) Зобов'язати ВДВС Антрацитівського міськрайонного управління юстиції поновити зупинені виконавчі провадження №2761063, №12445367, №16809452 та здійснити усі, передбачені законом, заходи по примусовому виконанню наказів Господарського суду Луганської області №19/403 від 26.11.04, №11/75 від 25.05.07 та №7/266 від 22.11.09. , а саме: виявити належні боржнику - ДП "Антрацит " рахунки та вклади в установах банків чи інших кредитних установах; накласти арешт на грошові кошти боржника - ДП "Антрацит ", на рахунках та вкладах в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за вищевказаними наказами Господарського суду Луганської області, а також з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначених наказів; у разі відсутності у боржника - ДП "Антрацит " коштів, достатніх для задоволення вимог стягувача - ТОВ "Донбас-2003" , накласти арешт та звернути стягнення на належне боржникові інше майно.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003", яке є кредитором ДП "Антрацит", звернулося до відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайоного управління юстиції с заявою про примусове виконання рішення суду про стягнення з ДП "Антрацит" заборгованості згідно наказів господарського суду Луганської області №19/403 від 26.11.2004, №11/75 від 25.05.2007 та №7/266 від 22.11.2009. Державний виконавець, виніс відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження, приєднав до зведеного виконавчого провадження на виконання виконавчих документів, виданих різними судами, в том числі адміністративними судами, судами загальною юрисдикції та господарськими судами, де на виконанні знаходяться документи державної податкової інспекції, пенсіонного фонду та фізичних осіб та одразу ж зупинив їх, мотивував свої дії тим, що згідно наказу Мінпаливенерго України №568 від 10.11.2005 ДП "Антрацит" внесено до реєстру підприємств паливо-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу" №2711-IV від 23.06.2005, та згідно з чим виконавче провадження у даному випадку, підлягає обов'язковому зупиненню, у порядку п. 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Позивач зазначає, що дія закону "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу" поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єктів господарської діяльності, зазначених у пункті 1.3 статті 1, щодо заборгованості, яка виникла у наслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 1.4. Закону №2711 визначено перелік сум, які відносяться до заборгованості при застосуванні даного закону і на які поширюється дія пункту 15 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Позивач не відноситься до учасників розрахунків, борг ДП "Антрацит" перед позивачем не є боргом у сфері енергопостачання, а тому позивач вважає, що дії державного виконавця та постанови про зупинення виконавчого провадження, прийняті на підставі внесення ДП "Антрацит" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу" – незаконними.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просить суд задовольнити їх.

Відповідач у справі письмових заперечень на позовні вимоги не надав, не забезпечив участі у судовому засіданні повноважного представника.

Третя особа у справі, ДП "Антрацит", надала заперечення на адміністративний позов (а.с.22-23) в яких зазначила, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства та просила суд закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.10.2010 клопотання третьої особи про закриття провадження у справі залишено судом без задоволення.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що:

- постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції ВП №2761063 від 14.12.2005 зупинено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №19/403 від 26.11.2004 про стягнення з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003" 1231042,33 грн.,

- постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції ВП №12445367 від 24.04.2009 зупинено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №11/75 від 25.05.2007 про стягнення з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003" 370015,43 грн.,

- постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції ВП №16809452 від 29.01.2010 зупинено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області №7/266 від 22.12.2009 про стягнення з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003" 800170,65 грн.

Підставою зупинення виконавчого провадження у всіх випадках є те, що ДП "Антрацит" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливо-енергетичного комплексу".

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 (далі Закон №606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтями 3 та 5 Закону №606 визначено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема судових наказів (п.3 ст. 3). Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 15 статті 34 Закону №606 визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

23.06.2005 року прийнято Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" №2711-ІV (далі Закон №2711). Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону №2711 підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності:

виробництва електричної енергії;

передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

оптового постачання електричної енергії;

транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами;

транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами;

постачання природного газу за регульованим тарифом;

Частиною 1.3 статті 1 Закону №2711 визначено поняття учасники розрахунків - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Частиною 1.4 статті 1 Закону №2711 встановлено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Відповідно до статті 2 Закону №2711 дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволенню позову з огляду на наступне.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, при прийнятті рішення у даній справі, суд керується рішенням Європейського суду з прав людини від 10.03.2010 у справі "Куценко проти України", в якому зазначено, що 14 травня 2004 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська задовольнив позов заявниці щодо комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" та Дніпродзер жинської теплоелектроцентральної станції і присудив заявниці 2000 грн. та 1000 грн. відповідно.12 серпня 2004 року рішення набрало законної сили. У вересні 2004 року було відкрито виконавче провадження. Перший боржник сплатив заборгованість до 7 липня 2005 року. Щодо другого боржника виконавче провадження декілька разів з різних підстав було зупинено (а саме, процедура банкротства боржника та введення мораторію відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 2005 року). На теперішній час виконавче провадження зупинено та заборгованість залишається несплаченою.

Розглянувши всі представлені йому матеріали, Суд вважає, що Уряд не навів жодного факту чи аргументу, здатних переконати його дійти іншого висновку в даній справі.

Тому Європейський суд дійшов висновку, що у цій справі мало місце порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу щодо тривалого невиконання рішення, винесеного на користь заявниці.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не відноситься до учасників розрахунків визначених частиною 1.3 статті 1 Закону №2711, так само, як і заборгованість третьої особи у справі, ДП "Антрацит", перед позивачем не підпадає під визначення заборгованості, наведене в частині 1.4 статті 1 Закону №2711.

З огляду на викладене суд вважає, що внесення третьої особи у справі ДП "Антрацит" до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не є підставою для зупинення виконавчих проваджень про стягнення з третьої особи коштів на користь позивача у справі.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

В даному випадку суд вважає, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача у справі необхідно скасувати постанови відповідача про зупинення виконавчого провадження, а дії, про зобов'язання вчинення яких просить позивач у пункті 2 прохальної частини позову повинні виконуватися відповідачем в силу приписів норм Закону України "Про виконавче провадження" та не потребують додаткового зобов'язання з боку суду.

Що стосується вимог позивача про визнання незаконним дій відповідача суд дійшов висновку про відмову у цій частині вимог, оскільки застосування нормативного акту, в даному випадку наказу Мінпаливенерго №568 від 10.11.2005, само по собі не створює будь-яких наслідків для прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача, наслідки що мають юридичне значення створюються діями та/або бездіяльністю органів державної виконавчої служби щодо здійснення виконавчого провадження, які знаходять своє відображення у прийнятті відповідних постанов.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та прийняття рішення про скасування постанов відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції про зупинення виконавчого провадження: ВП №16809452 від 29.01.2010, ВП №12445367 від 24.04.2010, ВП №2761063 від 14.12.2005.

 Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" до відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Антрацит" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.    

          Скасувати постанови відділу Державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції про зупинення виконавчого провадження: ВП №16809452 від 29.01.2010 з виконання наказу господарського суду Луганської області №7/266 від 22.12.2009, ВП №12445367 від 24.04.2009 з виконання наказу господарського суду Луганської області №11/75 від 25.05.2007, ВП №2761063 від 14.12.2005 з виконання наказу господарського суду Луганської області №19/403 від 26.11.2004.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003", м. Луганськ, вул. Челюскінців, 145, кв. 72, ід. код 32325613 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).     

            Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 02.11.2010

Суддя       А.М. Каюда