Ухвала

від 23.09.2024 по справі 631/1506/24

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2-о/631/24/24

справа № 631/1506/24

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

23 вересня 2024 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої, на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1133530 від 10 березня 2023 року, діє адвокат Мякота Тетяна Миколаївна, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, поданою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя міста Балаклія Ізюмського району Харківської області, військовослужбовця Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_1 ), який загинув у АДРЕСА_1 , під час проходження військової служби під час введення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з Національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсіч і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Харківської області.

Дані матеріали справи відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 вересня 2024 року, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передані головуючому судді Трояновській Т. М. 23 вересня 2024 року у зв`язку із участю судді 20 вересня 2024 року у всеукраїнському семінарі для суддів.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за правилами частини 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:1) наказного провадження;2) позовного провадження (загального або спрощеного);3) окремого провадження.

Так, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 7 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України).

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України).

Цивільний процесуальний кодексу Українипередбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи державної реєстрації актів цивільного стану можуть видати свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їйсмертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або натериторії, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України); оголошення фізичної особи померлою (статті 305 309 Цивільного процесуального кодексу України).

Положеннями частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

В даному випадку, вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі суд керується положеннями частини 9 статті 10, статтей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, тобто застосовує аналогію закону, оскільки главами 1 та 2розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України прямо не врегульовано дії суду при подачі до суду заяви, яка не відповідає вимогамЦивільного процесуального законодавства України.

Отже заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175,177 Цивільного процесуального кодексу України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про розгляд судом справ про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або натериторії, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, встановленого статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України, на яку посилається сторона заявника.

Так, з огляду на зміст частини 5 статті 177 через припис частини 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім цього, у відповідності до положень частини 1 статті 318 Цивільного процесуального кодексу України, заява про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинна містити: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Також на вимогу частини 2 вказаної статті до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Отже, слід дійти висновку, що заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Також, суд бере до уваги й те, що згідно із частиною 2 статті 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для їх одержання.

Відтак, рішення суду, ухвалене в порядку статті 317 Цивільного процесуального кодексу України, повинне містити в собі відомості, які вносяться до актового запису про смерть.

Такими відомостямипро померлуособу згідноіз положеннямипідпункту «б»пункту 2.2.3глави 2.2розділу II«Інструкції зведення Державногореєстру актівцивільного станугромадян»,затвердженої наказомМіністерства юстиціїУкраїни від24липня 2008року №1269/5,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 25липня 2008року за№ 691/15382(іззмінами тадоповненнями)є: прізвище,власне ім`я,по батькові; стать; громадянство(обираєтьсяофіційна назвакраїни громадянствавідповідно доПереліку кодівкраїн світудля статистичнихцілей,затвердженого наказомДержавної службистатистики Українивід 08січня 2020року №32)або особабез громадянства; унікальнийномер записув Єдиномудержавному демографічномуреєстрі (занаявності); реєстраційнийномер обліковоїкартки платникаподатків (занаявності); датасмерті (число,місяць,рік); вік(зазначаютьсяроки;у випадках,якщо цедитина вікомдо одногороку,необхідно вказуватикількість місяціві днів); місцесмерті (держава,область,район,місто/селище(село)); причинасмерті (обираєтьсякод Класифікаторахвороб таспоріднених проблемохорони здоров`я,затвердженого наказомМіністерства розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни від13грудня 2019року №677); датанародження; місценародження (держава,область,район,місто/селище(село)); місцепроживання (держава,область,район,місто/селище(село),вулиця,будинок,квартира); відомості про документи, що підтверджують факт смерті (назва документа, номер, ким виданий, дата видачі).

Окрім наведеного,відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 Цивільного процесуального кодексу України заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

З тексту заяви убачається, що ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , залучає до участі у справі в якості заінтересованої особи Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України, натомість адреси місцезнаходження вказаної юридичної особи та засобів зв`язку (контактного номеру телефону, адреси електронної пошти) зміст заяви не містить, що позбавляє суд можливості повідомити останніх про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, в заяві чітко не зазначено мету звернення до суду із відповідною вимогою, від якої залежить вирішення питання про залучення до участі у справі належних заінтересованих осіб та/або наявність спору про право.

Зі змісту заяви вбачається, що заявниця як законний представник ОСОБА_2 , не може зареєструвати факт смерті батька дитини, отримати свідоцтво про смерть, а також реалізувати спадкові права та отримати статус члена сім`ї загиблого, що обумовлює висновок про те, що не всі заінтересовані особи залучені до участі у справі та/або наявний спір про право, оскільки із матеріалів справи вбачається наявність у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт смерті якого просить встановити заявник, інших родичів, зокрема дружини та батька.

Згідно із роз`ясненнями, які містяться у пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

В даному випадку суд звертає увагу заявника, що в окремому провадженні, крім заявника, участь беруть заінтересовані особи, які мають юридичний інтерес у встановленні факту, оскільки за наслідками судового розгляду даної категорії справи рішення по справі може у подальшому як вплинути на їх суб`єктивні права та обов`язки, або спонукати до вчинення дій з реалізації суб`єктивних прав заявника. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов`язки.

До заінтересованих осіб належать:

1) особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від мети факту, що підлягає встановленню;

2) організації і установи, в яких заявник реалізовуватиме рішення про встановлення юридичного факту, тобто в яких будуть здійснені права осіб, що виникли внаслідок судового встановлення юридичного факту.

Саме ці групи заінтересованих осіб притягуються до участі у справах окремого провадження. Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту своєчасно заявити про порушення чи оспорювання їх суб`єктивних прав у зв`язку із встановлюваним судом фактом.

У зв`язку з чим, визначаючи коло заінтересованих осіб в рамках даної справи, заявнику належить виходити саме з цих положень.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції Українитреба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Також, Конституційний Суд України у своєму рішенні № 8-рп/2002 від 07 травня 2002 року (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) визначив, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини 2статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право, а за змістом частини 2статті 4 Конституції Україниправо на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Положеннями частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.

Як вже зазначалося вище, вимоги щодо змісту та форми позовних заяв (заяв у справі окремого провадження) визначені статтями 175, 177, 317, 318 Цивільного процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, у частині 1статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви (заяви у справі окремого провадження) без руху задля забезпечення заявнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити заяву ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті, без руху та надати заявнику (її представнику) строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі шляхом подання до суду заяви у новій редакції з посиланням на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин; зазначенням відомостей про померлу особу згідно із положеннями підпункту «б» пункту 2.2.3 глави 2.2 розділу II «Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382; обґрунтуванням мети встановлення факту смерті особи, яким чином він пов`язується із виникненням, зміною, припиненням чи охороною особистих майнових чи немайнових прав та інтересів заявника, з визначенням кола заінтересованих осіб в рамках даної справи, а також із зазначенням повної інформації, необхідної для виклику заінтересованих осіб у судове засідання.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦивільним процесуальним кодексом України.

Крім того, суд вважає за необхідне попередити заявника, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі заяви до встановленого законом строку, остання буде вважатися не поданою та повернута заявнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, частинами 4 та 9 статті 10, статтями 19, 175, 177, частиною 1 статті 185, пунктом 1 частини 1 і частиною 2 статті 258, статтями 259, 260, частиною 2 статті 261, статтею 263, частинами 5 та 11 статті 272, частиною, 2 статті 293, частинами 3 та 4 статті 294, статтями 315, 317 319 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , яка є законним представником ОСОБА_2 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованих осіб: Балаклійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Військової частини НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені цією ухвалою, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Т. М. Трояновська