Рішення

від 18.09.2024 по справі 495/5301/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 рокуСправа № 495/5301/24 Номер провадження 2/495/3140/2024

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді:Шевчук Ю.В.,

при секретарі судового засідання:Бучка В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доРуськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (Старокозацьке ОТГ) провизнання права власності на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

07.06.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі по тексту- Позивачі) звернулися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до Руськоіванівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (Старокозацьке ОТГ) (далі по тексту- Відповідач) про визнання права власності на земельну частку (пай).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 червня 2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Так, позивачі просять суд визнати за ними право власності на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектара та виділити земельну частку з земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради (Старокозацьке ОТГ), які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів».

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак як вбачається із матеріалів справи просила розглянути справу у її відсутність, зазначила, що суду довіряє та відводів не має.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак як вбачається із матеріалів справи просив розглянути справу у його відсутність, зазначив, що суду довіряє та відводів не має.

Представник відповідачаРуськоіванівської СР Білгород-Дністровського району Одеської області (Старокозацьке ОТГ), в судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, згідно із якою проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить справу розглянути без участі представника Руськоіванівської СР.

Згідно із ч.4ст.206 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.3ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно архівної довідки від 04.06.2024 року №П-308 та №П-309 ОСОБА_1 була членом сільськогосподарського кооперативу «Дружба народів» (колгосп «Дружба народів») в період з 1985 року по 2002 рік працювала на посаді доярки, та була членом сільськогосподарського підприємства на час видачі Державних актів на право колективної власності на землю, та була включена в списки осіб, що мають право на земельну частку (пай), але сертифікатів на право, на земельну частку (пай) вона не отримала (а.с. 6)

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно архівної довідки від 22.05.2024 року №Я-286 та №Я-287, ОСОБА_2 був членом сільськогосподарського кооперативу «Дружба народів» (колгосп «Дружба народів») в період з 1991 року по 2002 рік працював на посаді доярки, та був членом сільськогосподарського підприємства на час видачі Державних актів на право колективної власності на землю, він був включений в списки осіб, що мають право на земельну частку (пай), але сертифікатів на право, на земельну частку (пай) він не отримав (а.с. 8)

За твердженням позивачів, вони нещодавно дізналися, що дійсно мають право на отримання земельної частки (паю), оскільки на їх неодноразові звернення до сільського голови з даного питання вони отримували усну відмову, а у зв`язку з юридичною необізнаністю не зверталися до суду за захистом прав. В квітні 2024 року при зверненні до районної державної адміністрації, позивачам було роз`яснено, що їх права порушені та вони мають право на отримання земельної частки (паю), оскільки 02.04.1996 року був виданий акт на колективну власність земельної ділянки та вони, які робітники увійшли до списку власників.

Позивачі зазначають, що їм було роз`яснено, що вони, як колишні працівники колгоспу мають право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектарів із земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради, які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів», а також сусіди з с. Руськоіванівка вже отримали паї.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до суду із відповідною позовною заявою.

Відповідност.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.05.2014 р. № 5, з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше. Оскільки позови про визнання права власності, що пред`явлені на підставістатті 392 ЦК Українипов`язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

Відповідно дост.17 Земельного кодексу України, передача земельної ділянки у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, проводиться сільськими, селищними, міськими радами народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки на підставі клопотань зазначених підприємств, кооперативів та товариств.

Згідно ізст.14-1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю», у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню до 01 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначену законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим-четвертим частини першоїстатті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 01 січня 2025 року.

Згідно ізст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток, паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як колишні працівники колгоспу мають право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектарів із земель території Руськоіванівської сільської ради, які перебували в колективній власності КСП «Дружба народів», але у зв`язку з юридичною необізнаністю не мали можливості скористатися цим правом.

Відповідно дост.6 Європейської конвенції з прав людинита основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.ст.12,13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені обставини, норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, з огляду на те, що відповідач позовні вимоги визнав, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Руськоіванівської СР Білгород-Дністровського району Одеської області (Старокозацьке ОТГ) про визнання права власності на земельну частку (пай), у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.15-16,392 Цивільного кодексу України,ст.17 Земельного кодексу України, ст.ст.4,12,13,76-81,131,200,206,211,247,258-259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Руськоіванівської сільської ради провизнання права на земельну частку (пай)задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектара та виділити земельну частку з земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради (Старокозацьке ОТГ), які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів».

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 право на земельну частку (пай) у розмірі 4,2 умовних кадастрових гектара та виділити земельну частку з земель, розташованих на території Руськоіванівської сільської ради (Старокозацьке ОТГ), які перебували в колективній власності колишнього КСП «Дружба народів».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Юлія ШЕВЧУК