Рішення

від 23.09.2024 по справі 482/435/24

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.09.2024

Справа № 482/435/24

Номер провадження 2/482/460/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнка С.А., за участю секретаря Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Південь Агро Інвест», про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати.

У обґрунтування позову зазначив, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 4824880800:03:000:0121, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Сухоєланецької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

31.08.2017 року між позивачем та ТОВ "Південь Агро Інвест" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду Відповідачу передано земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824880800:03:000:0121, строком на 30 років.

Відповідно до п.п. 4.1 - 4.7 вказаного Договору сторони погодили, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 100 грн. на рік за весь об`єкт оренди, починаючи з 01.01.2018 р. по 31.12.2021 р. включно. З 01.01.2022 р. орендна плата буде вноситись орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. на рік, але не менше 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або в натуральній формі на суму орендної плати. Орендна плата повинна була вноситись орендарем до 30 грудня звітного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивач вказує, що відповідач своїх обов`язків щодо виплати орендної плати, передбачених договором оренди, не виконує. На даний час відповідач не виплатив позивачу орендну плату за 2018-2023 року, яка становить 12400 гривень, що є підставою для припинення укладеного між ними договору оренди шляхом розірвання та стягнення з Відповідача на мою користь не виплаченої орендної плати в сумі 12400 гривень з наступних підстав.

Посилаючись на вищевикладене представник позивача просив суд:

розірвати договір оренди землі, кадастровий номер 4824880800:03:000:0121, площею 2 га, укладений між мною та Відповідачем 31 серпня 2017 року, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового ) права за №22645609 від 27.09.2017 року;

стягнути з відповідача на користь позивача 12400 гривень заборгованості зі сплати орендної плати за 2018-2023 роки.

Відповідачем ТзОВ «Південь Агро Інвест» подано відзив у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на наступне.

Загальну позовну давність - три роки яка має бути застосована до вимог про стягнення заборгованості по орендній платі.

Також посилався на те, що на підставі п.4.1, 4.2 договору оренди з суми орендної плати орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України, а саме податок на доходи з фізичних осіб - 18% та військовий збір - 1,5%, тому сума яку просить стягнути позивач не обґрунтована.

Також вказував, що орендна плата з 2022 ріку не була сплачена у наслідок наявності форсмажорних обставин, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явився, але представник надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення та про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань від них до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером номер 4824880800:03:000:0121 площею 2 га, що розташована на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

31.08.2017 року між позивачем та ТОВ "Південь Агро Інвест" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду Відповідачу передано земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, кадастровий номер 4824880800:03:000:0121, строком на 30 років

Відповідно до п.п. 4.1 - 4.7 вказаного Договору сторони погодили, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 100 грн. на рік за весь об`єкт оренди, починаючи з 01.01.2018 р. по 31.12.2021 р. включно. З 01.01.2022 р. орендна плата буде вноситись орендарем у грошовій формі в розмірі 6000 грн. на рік, але не менше 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або в натуральній формі на суму орендної плати.

Орендна плата повинна вноситись орендарем до 30 грудня звітного року.

Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,001% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 99215797 від 04.10.2017 року, земельна ділянка кадастровий номер 4824880800:03:000:0121, площею 2 га передана в строкове платне користування земельною ділянкою строком на 30 років починаючи з 31.08.2017 року, з правом пролонгації, орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (код ЄДРПОУ: 41107067, країна реєстрації: Україна), орендодавець: ОСОБА_1 , дата державної реєстрації права: 27.09.2017 року; підстава виникнення права оренди земельної ділянки - договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 31.08.2017, видавник: сторони договору.

Таким чином ТОВ «Південь Агро Інвест» є орендарем належної позивачу на праві власності земельної ділянки.

Разом з тим товариство з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ: 41107067) свої обов`язки за договором не виконує, а саме - систематично не сплачує орендну плату. Так, у відзиві представник відповідача не заперечував проти доводів представника позивача про невиплату орендної плати за період з 2018 року по 2023 рік, а лише вказував на знаходження частини цього проміжку часу поза межами загального строку давності та не погоджувався із розміром орендної плати яка підлягала виплаті із урахуванням сплати податку.

Таким чином орендна плата за 2018 і 2023 роки станом на день подачі позову не сплачена, жодних заперечень цього, доказів які спростовували б цю обставину ТОВ «Південь Агро Інвест» до суду не надано.

Суд відхиляє посилання представника ТОВ «Південь Агро Інвест» на наявність форс-мажорних обставин, які стали причиною затримки виплати орендної плати з 2022 року, а саме військової агресії Російської Федерації проти України, що на думку представника відповідача підтверджується листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.

Так, форс-мажорними визнаються надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Верховний Суд виокремив наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності (Постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).

Таким чином, форс-мажор є обставиною, запобігти якій зобов`язана сторона не може. Відповідно, неналежне виконання зобов`язань не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов`язковою умовою для настання відповідальності, якщо інше не передбачено договором або законом. Ще однією важливою законодавчою нормою є ст. 617 ЦКУ, яка підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань також визначає обставини непереборної сили.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. До такого висновку дійшов Верховний суд у своїх Постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Тобто, існування форс-мажору щодо конкретного суб`єкта господарювання в конкретних умовах потребує належного підтвердження сторонами в судовому процесі. Адже саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов`язань.

Наявність форс-мажор них обставин підтверджується компетентними органами, якими виступають Торгово-промислова палата та її регіональні представництва, які видають сертифікати про обставини непереборної сили протягом семи днів з дня звернення відповідного суб`єкта. Однак це є можливим, лише в разі реального існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов`язання.

При цьому, виданий Торгово-промисловою палатою чи її регіональними представництвами сертифікат не є беззаперечним доказом існування форс-мажору, а тому повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічні висновки зроблено у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 та інших.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Частинами 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Ст. 24 Закону України "Про оренду землі" визначено право орендодавця вимагати від орендаря в тому числі і своєчасного внесення орендної плати.

За правилами ч.3 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з п.«д» ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Наведені положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 року у справі № 6-146цс12.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що внаслідок порушення умов договору орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест»- систематичної невиплати орендної плати, орендодавець ОСОБА_1 не отримує орендну плату, на яку розраховувала та має право згідно з умовами договору, що є істотним порушенням договору, а тому є підставою для розірвання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ: 41107067), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824880800:03:000:0121 площею 2 га, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.09.2017 року внесено запис про інше речове право № 22645609.

Крім того, за відповідачем наявна заборгованість з орендної плати, вирішуючи позов про стягнення якої суд виходить із наступного.

Відповідачем у відзиві фактично заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за орендною платою.

Так, за правилами ст.ст. 256, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.ч.1,5 ст. 261 ЦК України).

Оскільки оренда плата є щорічним платежем та внаслідок домовленостей сторін договору оренди вноситься до 30 грудня поточного року, за який здійснюється розрахунок орендної плати, про порушене право на отримання орендної плати за кожен відповідний рік орендодавцю стало відомо з 31 грудня цього року.

Таким чином позовна давність підлягає застосуванню до вимог про стягнення орендної плати за 2018 -2020 роки включно.

Стосовно посилань представника відповідача на виконання відповідачем обов`язку податкового агента позивача як платника податку, суд виходить з того, що оскільки у справі відсутні належні та допустимі докази виконання ТОВ «Південь Агро Інвест» обов`язку податкового агента позивача як платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, то відсутні підстави для відрахування податків і зборів при стягненні заборгованості з орендної плати, оскільки податки і збори мають бути сплачені при фактичній виплаті заборгованості, а тому розмір орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, визначається судом без урахування податків та обов`язкових платежів, що підлягають сплаті відповідачем як податковим агентом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12100 грн. орендної плати, з яких 100 грн. за 2021 рік, 6000 грн. за 2022 рік та 6000 грн. за 2023 рік.

У силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Південь Агро Інвест» підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди землі - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ: 41107067), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4824880800:03:000:0121 площею 2 га, на підставі якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 27.09.2017 року внесено запис про інше речове право № 22645609.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ: 41107067) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) борг в сумі 12100 (дванадцять тисяч сто) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» (ЄДРПОУ: 41107067) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), 1181 грн. 90 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя: С.А.Сергієнко