Рішення

від 23.09.2024 по справі 490/3963/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №490/3963/24

Провадження №2/490/2271/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Циганкова Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт",

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт".

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 02.12.2000 року він купив, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором №1670 купівлі-продажу від 02.12.2000 року, зареєстрованого Біржею нерухомості "Едвайс-Консульт". Договір було зареєстровано Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації 17.01.2001 року за №17122.

Вказаний договір був виконаний сторонами належним чином.

Маючи бажання розпорядитися вказаним майном на власний розсуд позивач звернувся до нотаріуса, але отримав відмову від останнього, оскільки вказаний договір купівлі-продажу №1670 від 02.12.2000 року не був нотаріально посвідчений.

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу перешкоджає позивачу розпоряджатись належним йому майном, тому він змушений звернутись до суду із вказаним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та оголошенням на сайті суду.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації та оголошенням на сайті суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 02.12.2000 року ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором №1670 купівлі-продажу від 02.12.2000 року, зареєстрованого Біржею нерухомості "Едвайс-Консульт". /а.с.5/.

Згідно реєстраційного напису від 17.01.2001 року договір купівлі-продажу від 02.12.200р. №1670, що укладений на Біржі нерухомості "Едвайс-Консульт" зареєстрований Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації на праві власності за ОСОБА_1 та записано в реєстрову книгу №95 за реєстровим №17122./а.с.5 на звороті/.

З технічного паспорту на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . /а.с.6/.

З відповіді КП ММБТІ повідомлено, що відповідно до паперових носіїв інвентаризаційної справи станом на 28.12.2012 року право власності на кв. АДРЕСА_1 зареєстровано: ОСОБА_1 - 1/1 договір купівлі-продажу від 02.12.2000 року р№1670/ Біржа нерухомості "Едвайся-Консульт" / зареєстровано в КП "ММБТІ" 17.01.2001 року за р№17122. /а.с.7/.

Згідно копії паспорту позивача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.9-10/.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.05.2024 року №38519013 відомості щодо прав власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на квартиру АДРЕСА_1 - відсутні /а.с.16/.

Всі істотні умови договору купівлі - продажу були виконані, а саме продавець передав покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив за нього певну грошову суму, обумовлену сторонами договору, але нотаріально посвідчено не було.

Отже, відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку перешкоджає позивачу набути право власності на придбану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки правовідносини виникли між сторонами в період дії Цивільного Кодексу УРСР 1963 року, суд, враховуючи положення п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, вважає, що на спірні правовідносини поширюється дія норм ЦК УРСР 1963 року, чинного на час укладення договору.

Відповідно до вимог ст.227 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу житлового будинку має бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору. Також договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст.15 Закону України "Про товарні біржі" в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч.2 ст.47 ЦК УРСР, та пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, прокурора вправі визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Відповідно до ст. 128, 153 ЦК УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до т. 224 ЦК УРСР за договором купівлі - продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Відповідно до п. 9 Додатку №1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних чи фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, одним з правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, визначала Договори купівлі - продажу, міни, зареєстровані біржею.

Пунктом 49 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства України від 18 червня 1994 року №18/5, прямо передбачалося, що право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, договором купівлі - продажу, зареєстрованим на біржі.

Отже, слід зазначити, що Держава України свого часу через відповідний орган, який відповідно до законодавства мав право реєструвати договори купівлі-продажу (КП «ММБТІ»), - визнала за ОСОБА_1 право власності на придбану квартиру, а тому зі сплином часу, невизнання іншими органами, яким Держава надала право реєструвати право власності, договору купівлі-продажу - буде порушенням принципу правової визначеності.

На думку суду спірну угоду слід вважати укладеною, тобто такою, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, відбулося її повне виконання сторонами, іншого під час розгляду справи не встановлено, на час укладення угоди момент вчинення договору не пов`язувався з державною реєстрацією і право власності у набувача виникало з моменту укладення договору, у зв`язку з чим, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст.47 ЦК УРСР 1963 р., визнавши спірну угоду дійсною.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа Біржа нерухомості "Едвайс-Консульт"- задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 укладеного 02.12.2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої, який був посвідчений Біржею нерухомості "Едвайс-Консульт" за №1670 від 02.12.2000 року, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 придбав у власність квартиру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П. О. Чаричанський