Рішення

від 23.09.2024 по справі 608/1741/24

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2024 р. Справа № 608/1741/24

Номер провадження2/608/724/2024

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Коломієць Н. З.

з участю секретаря Смаглій О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Калінніков М. О. звернувся в суд з позовом до відповідача - Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права власності. В позовній заяві вказав, що 04 жовтня 2019 року Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області прийняла Рішення №1186 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на оформлення паспорта прив`язки», згідно якого він отримав дозвіл на оформлення паспорта прив`язки щодо розміщення комплексу тимчасових споруд (трьох) площею 100 кв. м для здійснення торгів продуктами харчування по АДРЕСА_1 . На виконання вищевказаного рішення ОСОБА_1 розробив Паспорт прив`язки розміщення 3-х зблокованих тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 від 26.01.2021. Паспорт прив`язки дійсний до 26 січня 2024 року.

01 лютого 2021 року Заводська селищна рада в особі селищного голови ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_1 угоду про відшкодування за фактичне землекористування земельною ділянкою площею 200 кв. м для обслуговування трьох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Угода набрала чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2022 з правом пролонгації згідно п. 4 даної Угоди.

01 грудня 2023 року Заводська селищна рада в особі селищного голови ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_1 . Договір оренди земельної ділянки площею 0,0252га, кадастровий номер 6125555700:02:001:0137 із земель житлової та громадської забудови, яка розташована на території Заводської селищної ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Предметом даного договору є те, що орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за вказаною адресою. 07.12.2023 даний Договір пройшов державну реєстрацію, номер запису про інше речове право: 52913279.

В подальшому позивачем було проведено реконструкцію та переобладнання трьох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в магазин літ. «А», загальною площею 81,7 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, позивачем було здійснено капітальну перебудову трьох зблокованих тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому магазин літ. «А» знаходиться в межах земельної ділянки, наданої Договором оренди для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України, просить визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю магазин за літ. «А», загальною площею 81,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача - адвокат Калінніков М. О. в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його та позивача участі, позов підтримує, просить задоволити.

Відповідач - представник Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності та визнання позову.

Судове засідання проводиться без фіксування судового процесу, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, врахувавши думку учасників процесу, які не з`явилися в судове засідання, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних мотивів.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2019 року Заводська селищна рада Чортківського району Тернопільської області прийняла Рішення №1186 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на оформлення паспорта прив`язки», згідно якого він отримав дозвіл на оформлення паспорта прив`язки щодо розміщення комплексу тимчасових споруд (трьох) площею 100 кв. м для здійснення торгів продуктами харчування по АДРЕСА_1 . На виконання вищевказаного рішення ОСОБА_1 розробив Паспорт прив`язки розміщення 3-х зблокованих тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 від 26.01.2021. Паспорт прив`язки дійсний до 26 січня 2024 року.

01 лютого 2021 року Заводська селищна рада в особі селищного голови ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_1 угоду про відшкодування за фактичне землекористування земельною ділянкою площею 200 кв. м для обслуговування трьох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Угода набрала чинності з моменту підписання і діє до 28.02.2022 з правом пролонгації згідно п. 4 даної Угоди.

01 грудня 2023 року Заводська селищна рада в особі селищного голови ОСОБА_2 уклала із ОСОБА_1 . Договір оренди земельної ділянки площею 0,0252га, кадастровий номер 6125555700:02:001:0137 із земель житлової та громадської забудови, яка розташована на території Заводської селищної ради в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Предметом даного договору є те, що орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за вказаною адресою. 07.12.2023 даний Договір пройшов державну реєстрацію, номер запису про інше речове право: 52913279.

В подальшому позивачем було проведено реконструкцію та переобладнання трьох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в магазин літ. «А», загальною площею 81,7 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, позивачем було здійснено капітальну перебудову трьох зблокованих тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому магазин літ. «А» знаходиться в межах земельної ділянки, наданої Договором оренди для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно технічного паспорту, виготовленого Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації, станом на 18.09.2023 ОСОБА_3 володіє гаражем по АДРЕСА_2 , однак, у встановленому законом порядку оформити право власності на нього не може.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

За змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належмо затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь- якої з умов, зазначених у ній.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекти або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (ч. 2 ст. 376 ЦК України).

У зв`язку із цим, норми ч. 3 ст. 376 ЦК України можуть бути підставою для задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості лише тоді, коли було здійснено самочинне будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил.

У контексті положень ч.3 ст.376 ЦК України, Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим

самочинного будівництва)" у п.16 роз`яснено, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам. За змістом п. 18 Постанови при вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на підставі частини третьої статті 376 ЦК суд не повинен враховувати час передачі земельної ділянки у власність або надання її у користування, або укладення договору суперфіцію, у тому числі в період розгляду справи, оскільки такі дії свідчать про визнання за позивачем права на забудову з боку власника земельної ділянки.

Аналіз норм ч.3 ст.376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення ч.1 ст.376 ЦК України, а саме: наявність у особи що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

До таких правових висновків щодо застосування ст.331, 376 ЦК України дійшов Верховний Суд України у постанові від 28 січня 2015 року (справа № 6-225цс14).

Позивач здійснював будівництво (реконструкцію) об`єкта з додержанням архітектурних, будівельних, інших норм і правил, із використанням земельної ділянки за її цільовим призначенням і не порушує права інших осіб. Дане підтверджується Висновком спеціаліста ФОП ОСОБА_4 від 06 липня 2024 року.

В розумінні ч. 1 ст. 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектноїдокументації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно - будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності. Усі об`єкти нерухомого майна, які зведені після одержання акта приймання в експлуатацію, незалежно від того, значились вони до одержанні акта приймання в проектній документації чи ні, вважаються самочинними (пункт 3.4.1. Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 вересня 2003 року № 146.

В даному випадку мала місце реконструкція трьох зблокованих тимчасових споруд за адресою: АДРЕСА_1 , в магазин літ. «А» площею 81,7 кв. м за цією ж адресою.

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься в пункті 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295, відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій; прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Таким чином, норма ч. 1 ст. 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо; розділ 3.4 Методичних рекомендацій № 146).

При цьому за змістом ч. 1 ст. 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

За змістом ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Частина 3 ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» забороняє експлуатацію об`єктів, не прийнятих в експлуатацію в установленому законом порядку.

Відповідно до змісту пп.1 п. «б» ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно вимог ст.ст. 5,18 Закону України «Про основи містобудування» будівництво нерухомого майна повинно вестись згідно із затвердженим у встановленому порядку проектом, закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджений Постановою КМУ від 13.04.2011 року №461 поширюється на випадки, коли об`єкти будуються (реконструюються), а не вже збудовані. Відповідно до п. 9 Розділу V «Прикінцеві положення» ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачалась можливість введення в експлуатацію об`єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження, але до 31 грудня 2015 року.

На цей час зміни до Прикінцевих положень не внесені, тобто відсутні законодавчі підстави для введення в експлуатацію спірної будівлі до звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до даного Порядку, введення в експлуатацію можливе на підставі рішення суду про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання цього права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Враховуючи наведене, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 25, 30, 331, 376 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1 , до Заводської селищної ради Чортківського району, вул. Чарнецького, 7 смт. Заводське Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04525550, про визнання права власності - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на самочинно побудовану нежитлову будівлю магазин за літ. «А», загальною площею 81,7 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1741/24

Рішення набирає законної сили « » 2024 р.

Суддя: Н. З. Коломієць

Копію рішення видано « » року

Секретар: