Рішення

від 23.09.2024 по справі 362/4658/23

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4658/23

Провадження № 2/362/418/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ковбеля М.М.,

з участю секретаря - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Т.Г. Шевченка про стягнення заборгованості за невиконання умов Договорів оренди землі, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2015 року між матір`ю позивача ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Т.Г.Шевченко було укладено договори оренди належних їй земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме :

- Договір № 881 від 02.02.2015 року оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0468 га з кадастровим номером 3221487800:03:009:0021, яка розташована в межах території Тростинської сільської ради Обухівського (раніше Васильківського) району Київської області;

- Договір № 885 від 02.02.2015 року оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9564 га з кадастровим номером 3221487800:03:009:0024, яка розташована в межах території Тростинської сільської ради Обухівського (раніше Васильківського) району Київської області.

Як зазначає позивач, після смерті матері він успадкував вищезазначені земельні ділянки, а тому, як зазначає позивач. до нього перейшлоправо отримувати орендну плату, однак відповідач не виконує своїх обов`язків та невиплачує орендну плату, мотивуючи це тим, що позивач відмоввляється підписувати додаткові угоди, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися з позовом до суду.

27.07.2023 року ухвалою суду з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи призначення судового засідання у спрощеному провадженні.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи без його участі, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечив.

Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити в позові в повному обсязі з викладених у відзиві підстав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з`ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 лютого 2015 року між матір`ю позивача ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Т.Г.Шевченко було укладено договори оренди належних їй земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме :

- Договір № 881 від 02.02.2015 року оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,0468 га з кадастровим номером 3221487800:03:009:0021, яка розташована в межах території Тростинської сільської ради Обухівського (раніше Васильківського) району Київської області, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запиму 9147718, дата реєстрації 19.03.2015 року;

- Договір № 885 від 02.02.2015 року оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9564 га з кадастровим номером 3221487800:03:009:0024, яка розташована в межах території Тростинської сільської ради Обухівського (раніше Васильківського) району Київської області, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запиму 9148122, дата реєстрації 19.03.2015 року.

Зазначені договори були укладені строком на 15 років з дати його державної реєстрації

Відповідно до п. 17 передача земельної ділянки в оренду орендарю здійснюється після державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Позивач, на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 28.06.2022 року приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Тернюк Є.В., зареєстрованих в реєстрі за №566 та №567 став власником вищезазначених двох земельних ділянок.

08.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із пропозицією щодо розірвання договорів оренди землі за взаємною згодою, мотивуючи це тим, що він має намір самостійно використовувати предмет оренди.

Відповідно до п. 12.4 Договорів оренди, перехід права власності та орендовану Земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання Договору;

Враховуючи положення п. 12.4 Договорів оренди, відсутності підстав для розірвання Договорів оренди в односторонньому порядку, а також зацікавленості Відповідача в подальшій оренді та обробленні земельних ділянок, Відповідач відмовився розривати Договори оренди, що підтверджується листом №120 від 07.10.2022 року.

Вирішуючи даній спір суд, виходить також із наступного.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Питання укладення договору, його форми та визначення моменту укладення передбачені у загальній частині ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині першій статті 639 ЦК України вказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У частині першій та другій статті 640ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відносини у сфері найму (оренди) земельної ділянки регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина першастатті 792 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 13 Законом України «Про орендуземлі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди земельної ділянки є двостороннім, консесуальним, строковим та оплатним.

У частині першій статті 14 Закону України «Про оренду землі» було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом..

Істотними умовами договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону України «Про орендуземлі» були:об`єкт оренди(кадастровийномер,місце розташуваннята розмірземельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодоюсторін, але не може перевищувати 50років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (частина першастатті 19 Закону України «Про оренду землі»).

Можна зробити висновок, що на законодавчому рівні встановлені чіткі і однозначні вимоги щодо форми і змісту договору оренди землі.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до статті 17 Закону України«Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 253 ЦК України).

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша статті 254 ЦК України).

Переважною більшістю правовідносин, урегульованих нормами цивільного законодавства, є відносини, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплене у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

У статті 640ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону України «Про орендуземлі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Тому суд приходить до висновку, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

Позивач стверджує, що Відповідач відмовився виплатити Орендну плату за користування земельними ділянками за Договорами оренди за 2022 рік.

Відповідно до п. 3.6. Договорів оренди, Орендодавець зобов`язаний самостійно отримати орендну плату в порядку та строки зазначені в Договорі. В разі ухилення Орендодавця від отримання орендної плати таке не отримання не вважається невиконанням Орендарем своїх зобов`язань по оплаті та не є підставою для стягнення з Орендаря штрафних санкцій та/або припинення/розірвання дії цього Договору.

Відповідно до етапі 613 Цивільного Кодексу, кредитор вважається таким, що прострочив, якшо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Крім того, Відповідно до частини 3 статті 148-1 Земельного кодексу України, особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

ОСОБА_1 не надано доказів, що ним було здійснено повідомлення Орендаря (ПСП ім. Т. Г. Шевченка) в порядку, передбаченому частиною 3 статті 148-1 Земельного кодексу України, про перехід права власності не були надані в повному обсязі ПСП ім. Т. Г. Шевченка.

У Відповідача є всі підстави вважати, що Позивач навмисно ухиляється від отримання орендної плати, за Договорами оренди, що є простроченням кредитора, переслідуючи при цьому мету розірвання Договорів оренди з огляду на наступне.

Для належного ведення бухгалтерського обліку, в частині відображення даних про кредитора Орендаря - отримувача коштів та відображення зміни сторони Орендодавця, Відповідач запропонував позивачу укласти додаткові угоди про зміну сторони та реквізитів Орендодавця .

Позивач даний факт не заперечує, та заначає, що дійсно йому було запропоновано укласти додаткові угоди, однак він відмовився укладати зазначені Додаткові угоди, мотивуючи це тим, що він вважає незаконним стягнення з нього податку та військового збору.

Відповідно до п. 3.6. Договорів оренди, Орендодавець зобов`язаний самостійно отримати орендну плату в порядку та строки зазначені в Договорі. В разі ухилення Орендодавця від отримання орендної плати таке не отримання не вважається невиконанням Орендарем своїх зобов`язань по оплаті та не є підставою для стягнення з Орендаря штрафних санкцій та/або припинення/розірвання дії цього Договору.

Тож, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки доводи позивача викладені у позові не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,141,247,265,354-355 ЦПК Українисуд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя М.М. Ковбель