Ухвала

від 12.09.2024 по справі 534/2244/24

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/2244/24

Провадження №1-кс/534/445/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Горішні Плавні

Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні №42024172030000012 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про надання дозволу на проведення огляду,

у с т а н о в и в:

До Комсомольського міського суду Полтавської області звернувся слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 , із клопотанням, погодженим прокурором, в якому просить надати дозвіл на проведення огляду слідчому відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області капітану поліції ОСОБА_3 , слідчому відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області капітану поліції ОСОБА_5 , слідчому СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанту поліції ОСОБА_6 , слідчому СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанту поліції ОСОБА_7 , слідчому СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанту поліції ОСОБА_8 , дозвіл на проведення огляду виробничої будівлі локальних очисних споруд каналізування, водовідведення, в АДРЕСА_1 , що розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 5322484800:05:000:0183, що перебуває у комунальній власності Пришибської сільської ради Полтавської області, із можливістю залучення судового експерта, для проведення натурного обстеження об`єкту.

За змістом внесеного клопотання, у провадженні СВ Кременчуцького відділу поліції ГУ Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024172030000012 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

До Кременчуцької окружної прокуратури надійшла заява №1854-24 щодо можливого привласнення посадовими особами відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області бюджетних коштів в умовах воєнного стану.

В порядку ст. 93 КПК України витребувано з відділу освіти, культури, спорту та туризму виконавчого комітету Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області документи по об`єкту «Капітальний ремонт (заміна вікон і дверей) приміщення Дабинівської початкової школи для розміщення внутрішньо-переміщених (евакуйованих осіб) по АДРЕСА_2 », згідно договору №102 від 26.10.2022 року.

05.08.2024 року призначено судову будівельно-технічну експертизу виконання якої доручено Полтавському відділенню ННЦ «Інституту судових експертиз ім.. засл. проф.. М.С. Бокаріуса».

26.08.2024 року надійшло клопотання до СВ ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, щодо надання безперешкодного доступу до об`єкту дослідження з метою проведення натурного обстеження.

Згідно Інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходиться Дабинівська початкова школа Пришибської сільської ради, що розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 5321883802:02:001:0136, перебуває у комунальній власності, Пришиської сільської ради.

Слідчий в судовому засіданні внесене клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити.

Вивчивши матеріали судової справи за наведеним клопотанням, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Частина друга вказаної статті передбачає, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Згідно частини третьої згаданої статті слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Практика Європейського суду з прав людини, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема у справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

При цьому вирішуючи дане клопотання про надання дозволу на проведення огляду, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні по справі Смирнов проти Росії від 07.06.2007 року, де суд зазначив, що він повинен впевнитись в тому, що громадянам надається достатній і ефективний захист від зловживань влади, а також визначити чи було в кожному конкретному випадку втручання пропорційним поставленій меті, оцінивши обставини, в яких було винесено постанову про проведення обшуку, її зміст, спосіб проведення обшуку, присутність понятих під час його проведення, межі його можливих наслідків, загрозу репутації осіб, в житлі яких проводиться обшук. Відсутність вимоги щодо судового розгляду перевірки законності проведеного обшуку має наслідком те, що слідчі органи мають свободу дій у визначенні доцільності і меж обшуку та вилучення предметів і документів.

Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України).

За змістом резолютивної частини клопотання, слідчий просить слідчого суддю надати дозвіл слідчим на проведення огляду виробничої будівлі локальних очисних споруд каналізування, водовідведення, в АДРЕСА_1 , що розташовано на земельній ділянці кадастровий номер 5322484800:05:000:0183, що перебуває у комунальній власності Пришибської сільської ради Полтавської області, із можливістю залучення судового експерта, для проведення натурного обстеження об`єкту. Тобто не виключено у випадку задоволення слідчим суддею клопотання слідчого можливість слідчому реалізувати свої повноваження відповідно до вимог КПК України, а не тільки судовому експерту здійснювати натурне обстеження об`єкту.

Слідчий суддя зауважує, що при проведенні огляду дозволяється вилучення речей і документів (ч. 5 ст. 237 КПК України).

Слідчий суддя дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання у повному обсязі, оскільки втручання у права відповідного суб`єкта правовідносин (Пришибської сільської ради Полтавської області), шляхом надання дозволу на проведення огляду із можливістю залучення судового експерта, для проведення натурного обстеження об`єкту не буде у достатній мірі пропорційним поставленій меті, викладеній у клопотанні слідчого.

За схожих обставин, правомірним, на переконання слідчого судді, є дозвіл судовому експерту на огляд певного об`єкту для його натурного обстеження та слідчому лише в частині виконання організаційних повноважень такого огляду експертом.

До того ж, слідчий суддя переконаний, що надавши викладений у клопотанні дозвіл, було б недостатньо слідчим суддею обмежено можливі прояви свавілля для прокурора, органів досудового розслідування, судового експерта, тобто слідчий суддя припускає про ймовірне недотримання принципу верховенства права (ст.ст. 7, 8 КПК України, ст.ст. 8, 129 Конституції України, п. 52 Доповіді Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) № 512/2009, Страсбург, 4 квітня 2011 року, схвалена Венеціанською комісією на 86-му пленарному засіданні, Венеція, 25-26 березня 2011, «Верховенство права» (далі також - Доповідь).

Слідчий суддя звертає увагу на зазначений вище п. 52 Доповіді, у якому визначено зміст елемента правового принципу верховенства права - заборона свавілля, відповідно до якого хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Суд зауважує на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які стосуються постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Так, у постанові від 03 березня 2021 року Верховний суд дійшов наступних висновків.

«Застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі), «dut procyes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Отже, визначення керівником органу прокуратури прокурора (групи прокурорів), який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні з його початку до завершення та за процесуальною формою має бути передбачено (встановлено) кримінальним процесуальним законом.

У свою чергу постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України, у тому числі, постанова прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Крім того, слід зазначити, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не може замінити таку постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість винесення керівником відповідного органу прокуратури постанови про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, її відповідність вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у тому числі, щодо підписання службовою особою, яка її прийняла, та долучення постанови до матеріалів кримінального провадження для підтвердження факту наявності повноважень.

Відсутність зазначеної постанови в матеріалах кримінального провадження або її не підписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.

Така позиція була викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 лютого 2021 року у провадженні

№ 51-4584кмо18 (справа № 754/7061/15).

У матеріалах кримінального провадження відсутні документи, якими визначено прокурора або групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у цьому кримінальному провадженні, що ставить під сумнів легітимність процесуальних дій прокурорів та допустимість отриманих під час досудового розслідування доказів.

Зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають підстави стверджувати, що суд апеляційної інстанції формально розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 , чим порушив право учасників процесу на об`єктивний, неупереджений розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню.»

Аналогічні правові позиції містить постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 754/7061/21.

Також у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 758/6173/22 викладено висновок про те, що відповідно до п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298 (далі Положення), до Реєстру вносяться відомості, у тому числі, про прізвище, ім`я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.

Витяг з ЄРДР - це згенерований програмними засобами ведення Реєстру документ, який засвідчує факт реєстрації в Реєстрі відомостей про кримінальне правопорушення, отриманих за визначеними у пункті 3 цієї глави параметрами, які є актуальними на момент його формування (п. 2 глави 4 Положення).

Отже, витяг з ЄРДР не може замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення прокурора або групи прокурорів чи постанову керівника відповідного органу досудового розслідування про призначення слідчого або групи слідчих, які здійснюватимуть повноваження прокурорів чи слідчих у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в кримінальному провадженні.

Така позиція узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15 (провадження № 51-4584 кмо 18).

Тому є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань може замінити відповідну постанову, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Органом досудового розслідування, прокурором не надано слідчому судді відповідної постанови про призначення прокурора (групи прокурорів) у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя дійшов висновку, що додані до клопотання копії документів, завірені неналежним чином, всупереч вимогам п. 5.26 ДСТУ 4163:2020.

Поряд із тим, слідчий суддя зауважує на тому, що ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

За частиною другою цього Закону, допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно частини третьої цього Закону, електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 цього Закону, оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст. 84-89, 233, 234, 370, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СВ Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором у кримінальному провадженні №42024172030000012 від 08.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про надання дозволу на проведення огляду - відмовити.

Копія ухвали суду надіслати прокурору та слідчому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1