Рішення

від 19.09.2024 по справі 538/1326/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1326/24

Провадження по справі № 2/538/640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2024 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Капленко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних, пені), -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ТОВ "Райз-Схід" прохаючи стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на користь позивача заборгованість по орендній платі за 2023 рік в розмірі 15343 грн 44 коп, 3% річних в розмірі 239,61 грн, інфляційні втрати в розмірі 309,26 грн, пеню в розмірі 291,53 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем та ТОВ "Райз-Схід" з врахуванням додаткових угод та договору оренди 06.05.2015 року було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,7036 га, з кадастровим номером 5320487500:00:005:0076 на території Петрівського-Роменської (Середняківської) сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області.

Вищезазначена земельна ділянка належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності.

За умовами Договору оренди землі з врахуванням додаткових угод, договір укладено до 20.08.2022 року. Договір оренди земельної ділянки від 06.05.2015 року був поновлений на один рік на підставі пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України.

ТОВ "Райз-Схід" набуло права оренди на підставі Додаткової угоди №б/н від 29.05.2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до вищевказаного Договору.

Відповідно до п. 5 Договору оренди землі з врахуванням додаткової угоди - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 158834,80 грн. Відповідно до Додаткової угоди №б/н від 09.07.2018 року до Договору оренди землі - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 15883,48 грн.

Відповідно до п. 10 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору оренди землі - орендна плата вноситься у такі строки - до 31.12. поточного року.

Позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов"язання, передавши в строкове орендне користування відповідачу земельну ділянку.

Підпунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендар зобов"язаний своєчасно вносити орендну плату.

Натомість відповідач, в порушення строку та обов"язку, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати за 2023 рік за земельну ділянку.

Представник позивача та позивач в судове засідання не з`явилися, але представник позивача надіслала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. На адресу суду надіслав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

За відсутностіучасників процесурозгляд цивільноїсправи здійсненов порядкуч.2ст.247ЦПК Українибез фіксаціїсудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив наступне.

Як встановлено судом, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 688841, виданого 10.02.2003 року розпорядженням Гадяцької районної державної адміністрації, позивач є власником земельної ділянки площею 3,700 га на території Середняківської сільської ради, кадастровий номер 5320487500:00:005:0076, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-9).

Між позивачем та ТОВ "Райз-Схід" з врахуванням додаткових угод та договору оренди 06.05.2015 року було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,70 га, з кадастровим номером 5320487500:00:005:0076 на території Петрівського-Роменської (Середняківської) сільської ради Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області (а.с.10-13).

За умовами Договору оренди землі з врахуванням додаткових угод, договір укладено до 20.08.2022 року. Договір оренди земельної ділянки від 06.05.2015 року був поновлений на один рік на підставі пункту 27 розділу Х Земельного кодексу України.

ТОВ "Райз-Схід" набуло права оренди на підставі Додаткової угоди №б/н від 29.05.2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до вищевказаного Договору (а.с.14).

Відповідно до п. 5 Договору оренди землі з врахуванням додаткової угоди - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 158834,80 грн.

Відповідно до Додаткової угоди №б/н від 09.07.2018 року до Договору оренди землі - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що складає 15883,48 грн.

Відповідно до п. 10 Договору оренди землі - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 11 Договору оренди землі - орендна плата вноситься у такі строки - до 31.12. поточного року.

Позивач в повному обсязі та належним чином виконав взяті на себе договірні зобов"язання, передавши в строкове орендне користування відповідачу земельну ділянку.

Підпунктом 28 Договору оренди землі передбачено, що орендар зобов"язаний своєчасно вносити орендну плату.

Натомість відповідач, в порушення строку та обов"язку, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати за 2023 рік за земельну ділянку.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні відносини, що випливають з договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5320487500:00:005:0076.

Наведені факти свідчать, що між сторонами склалися земельні правовідносини, з приводу виконання договору оренди землі, які регулюються такими правовими нормами

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 цього ж Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Райз Схід», в порушення строку та обов`язку, передбачених договором оренди землі від 06.05.2015 року та додатковою угодою від 29.05.2018 року, не здійснив внесення на користь позивача суми орендної плати в розмірі 15343,44 грн за 2023 рік.

На спростування цих обставин відповідачем не було подано жодних заперечень та не надано жодного доказу, тоді як відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Тому суд, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 15343,44 грн за 2023 рік.

Невиконання зобов"язань ТОВ "Райз-Схід" по своєчасній виплаті орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) тягне за собою відповідальність передбачену п. 41 - за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно до п. 14 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 ст. 550 ЦК України передбачає, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки орендна плата є грошовим зобов`язанням, то у зв`язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України.

В постанові ВСУ від 26 квітня 2017 року по справі № 3-1522гс16 (№ 918/329/16) зазначено, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць (за кожен день такого прострочення) з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Позивачем наданий розрахунок сум, що стягуються:

1. Заборгованість по виплаті орендної плати за 2023 рік - 15343,44 грн;

2. Пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення - 291,53 грн;

3. 3% річних від простроченої суми - 239,61 грн;

4. Інфляційні втрати - 309,26 грн.

Судом перевірений розрахунок позивача в частині нарахування інфляційних збитків, трьох відсотків річних від простроченої заборгованості та пені, який є правильним, будь-яких спростувань саме такої суми відповідачем не надано, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також: пеню 0,01% від несплаченої суми за 365 днів прострочення в розмірі 291 грн 53 коп, суму інфляції за 12 місяців 2023 року в розмірі 309 грн 26 коп, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 239 грн 61 коп.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 3 частини другої ст. 141 ЦПК судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу правничу допомогу надала адвокат Рой Інна Володимирівна на підставі договору про надання адвокатських послуг від 14.03.2024 року, додаткової угоди № 1 та ордеру серії ВІ № 1205900 від 14.03.2024 (а.с. 23, 24-25, 26).

Відповідно до Акту виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 14.03.2024 року, від 08.07.2024 року, вартість робіт виконаних адвокатом становить 10000 грн.

Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі. Проте, враховуючи клопотання представника відповідача про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, врахування фінансового стану обох сторін, а також складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 178, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рой Інни Володимирівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" про стягнення коштів (орендної плати, інфляційних втрат, 3% річних, пені) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (код ЄДРПОУ 41104731, юридична адреса: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, 1/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість по орендній платі за 2023 рік в розмірі 15343 грн 44 коп, 3% річних в розмірі 239 грн 61 коп, інфляційні втрати в розмірі 309 грн 26 коп, пеню в розмірі 291 грн 53 коп, у загальному розмірі 16183 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят три) гривні 84 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (код ЄДРПОУ 41104731, юридична адреса: Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул. Аеродромна, 1/1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1ст. 354 ЦПК Українипротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 РозділуХІІІПерехідних ПоложеньЦивільного процесуальногокодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя В.А. Бондарь