Постанова

від 12.09.2024 по справі 441/1215/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/1215/24 Головуючий у 1 інстанції: Перетятько О.В.

Провадження № 22-ц/811/1790/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,

секретаря: Салати Я.І.

з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи орган опіки та піклування Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському району Львівськолї області, Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2024 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в порядку окремого провадження до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському району Львівськолї області, Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог заяви покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 при виконанні бойового завдання під час захисту Батьківщини загинув цивільний чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , з яким вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільних дітей, однак за час спільного проживання не встигли офіційно оформити стосунки.

Вказував, що дана заява подається з метою реалізації права на спадщину, а також для отримання одноразової грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168.

Просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з грудня 2016 року по 31 жовтня 2023 року та встановити факт батьківства померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року відмовлено у відкритті провадження року у справі за позовом ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи орган опіки та піклування Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, Городоцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському району Львівськолї області, Приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та встановлення факту батьківства.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскарживпредставник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Вказує, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що єдиним на теперішній час рішенням Великої Палати Верховного Суду з приводу розмежування предметної юрисдикції категорії справ про встановлення юридичного факу підтвердження членства сім`ї військовослужбовця є постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, яка судом не врахована.

Зокрема зазначає, що у п. 46 вказаної постанови Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок , що у разі згоди заявника з відмовою у призначенні виплаті йому одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця з підстав припинення піклування про останнього, за відсутності спору з приводу законності означеної відмови та щодо припинення піклування суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця за правилами цивільного судочинства в окремо,му провадженні.

Просить ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року скасувати, а справу направити до Городоцького районного суду Львівської області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі в порядку окремого провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , метою подання такої є реалізація права ОСОБА_1 на спадщину, а також отримання грошової допомоги на підставі постанови КМУ від 28.02.2022 №168, для чого до участі в справі і було залучено, як заінтересованих осіб, приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Муху М.Т. та ІНФОРМАЦІЯ_1 (Городок).

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах, про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.95 р., справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб (ст. 122 ЦПК), а також за заявою прокурора.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право,який може вирішуватись лише в порядку позовного провадження, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст.374 ст.ст.375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Городоцького районного суду Львівської області від 27 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2024 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Мікуш Ю.Р.

Приколота Т.І.