Постанова

від 16.09.2024 по справі 489/3452/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

16.09.24

22-ц/812/1023/24

Провадження №22-ц/812/1023/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2024 року м. Миколаїв

справа № 489/3452/21

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Травкіною В.Р.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», Акціонерного товариства «Укрпошта», про визнання незаконними та скасування наказів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене 16 травня 2024 року під головуванням судді Рум`янцевої Н.О., повний текст судового рішення складений цього ж дня,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовами до Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - МД АТ «Укрпошта») про визнання незаконними та скасування наказів.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 02 червня 2018 року був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів 3 класу МД АТ «Укрпошта». Укладаючи вищевказаний договір він прийняв на себе зобов`язання виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Наказом № 311 директора МД АТ «Укрпошта» від 25 березня 2021 року його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення посадової інструкції водія автотранспортних засобів. Між тим описова частина вищевказаного наказу не містить відомостей, який саме дисциплінарний проступок він вчинив, відповідач обмежився лише загальним посиланням на перелік вимог, якими повинен керуватися в своїй роботі водій автотранспортних засобів. Крім того ОСОБА_1 вказує, що є головою профспілкової організації Центру перевезення пошти МД АТ «Укрпошта» та членом обласного Комітету профспілкової організації працівників зв`язку України, а члени виборного профспілкового органу підприємства, установи організації не можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди профспілкового комітету, членами якого вони є; керівники профспілкових органів підприємства, профорганізатори - без згоди вищого за підлеглістю органу профспілки. В той же час, попередня згода відповідних профспілкових органів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, адміністрації МД АТ «Укрпошта» не надавалася.

Позивач вважає, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а прийнятий наказ не має законного підґрунтя та є наслідком неприязних стосунків, що склалися між ним та безпосереднім керівництвом МД АТ «Укрпошта».

Крім того позивач вказував, що наказом № 312 директора МД АТ «Укрпошта» від 25 березня 2021 року з нього було стягнуто матеріальну шкоду в розмірі більше 6000 грн. за пошкодження автомобіля, який він також вважає незаконним. На думку позивача, заподіяна ним шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику та спричинена у стані крайньої необхідності і пов`язана з тим, що відповідач не створив належних умов для нормальної роботи по доставці пошти, оскільки під час ожеледиці заїзди до поштових відділень соляною сумішшю не посипались.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконними та скасувати вищевказані накази № 311 та № 312 від 25 березня 2021 року.

У відзиві на позовну заяву МД АТ «Укрпошта» зазначає, що відповідачем був встановлений факт механічного пошкодження автомобіля під керуванням позивача - водія автотранспортних засобів 3 класу групи експлуатації транспорту Миколаїв Центру перевезення пошти Миколаївської філії АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 . Проте позивачем не була надана інформація щодо ДТП за участю його автомобіля, або про спричинення пошкоджень автомобіля третіми особами, що, на думку відповідача, доводить саме вину позивача у заподіянні механічних пошкоджень автомобілю та згідно ст. 132 КЗпП України він несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду. Таким чином, наказ відповідача № 312 від 25.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди повністю відповідає чинному законодавству і підстав для його визнання протиправним та скасування не вбачається. Також відповідач не погоджується з думкою позивача про те, що заподіяна шкода належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику і що він діяв в стані крайньої необхідності, оскільки в цій справі не йдеться про відшукування або випробування нових технологічних прийомів, тому пошкодження транспортного засобу не може розцінюватися як нормальний виробничо-господарський ризики та відсутні обставини крайньої необхідності під час заподіяння шкоди транспортному засобу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2021 року цивільну справу № 489/3452/21 об`єднано в одне провадження з цивільною справою № 489/3453/21.

Ухвалою цього ж суду від 15 лютого 2023 року залучено в якості співвідповідача АТ «Укрпошта».

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення були враховані та дотримані правові норми, які регламентують підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, тобто законність наказу. Також суд вважав необґрунтованими та недоведеними доводи позивача щодо незаконності наказу про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт зазначав, що будь-яких порушень трудової дисципліни з його боку не було, а оголошена догана не мала законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків між ним та керівництвом МД АТ «Укрпошта» внаслідок реєстрації за його поданням колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками Центру перевезення пошти МД АТ «Укрпошта» м. Миколаєва та адміністрацією МД АТ «Укрпошта». Як вказав ОСОБА_2 , для отримання попередньої згоди чи незгоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності адміністрація МД АТ «Укрпошта», а потім і суд першої інстанції повинні були звернутися з відповідними зверненнями до належної організації, а саме ЦК Профспілки, чого не було зроблено та такий документ в матеріалах справи відсутній. Що стосується протоколу № 9 від 10 травня 2024 року Комітету Миколаївської обласної організації профспілки зв`язку дирекції ПАТ «Укрпошта» про надання попередньої згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на його думку ця згода є нікчемною. ОСОБА_2 вказував, що відповідно до наказу № 38714/к від 23 листопада 2023 року його було звільнено з роботи за ініціативою адміністрації за п. 2 ст. 40 КЗпП і тому відповідно до ст. 3.14 Статуту професійної спілки працівників зв`язку він автоматично припинив членство у профспілці, але Комітет Миколаївської обласної організації профспілки зв`язку дирекції ПАТ «Укрпошта» 10 травня 2024 року розглядає та надає попередню згоду про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, порушуючи при цьому положення Статуту і норми законів. Також вважає, що у МД АТ «Укрпошта» не було підстав для стягнення з нього матеріальної шкоди, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику та він діяв у стані крайньої необхідності, а прийнятий наказ № 312 від 25.03.2021 року є незаконним. До того ж, у вказаному наказі відповідач не зазначив фактичні втрати на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за встановленими нормами, тому розмір шкоди розраховано не вірно, з порушенням ст. 135-3 КЗпП України.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Укрпошта» просило рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Відповідач зазначав, що твердження позивача про те, що він не порушував правил трудової дисципліни та про завищений відповідачем розмір спричинених збитків не відповідають дійсності. Також зазначає, що суд першої інстанції вірно застосував норми чинного законодавства, запросивши згоду/незгоду виборного органу профспілки, а викладені в апеляційній скарзі вимоги ОСОБА_1 не підтверджені будь-якими доказами.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги.

Представник АТ «Укрпошта» Бондаренко Г.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Так, судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 з 02.06.2018 року працював на посаді водія автотранспортних засобів 3 класу Миколаївської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта», що є філією АТ «Укрпошта» без статусу юридичної особи.

Наказом № 1401 від 31.12.2020 «Про закріплення автотранспорту ЦПП Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» за водіями» транспортний засіб ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , був закріплений за ОСОБА_1 . З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 31.12.2020 року (т. 1 а.с. .37-40).

Водії автотранспортних засобів групи експлуатації транспорту Миколаївської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» керуються, зокрема, Робочою інструкцією водія автотранспортного засобу Групи експлуатації транспорту Миколаївської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - Робоча інструкція) (т. 1 а.с. 33-36).

Згідно п.п. 2.1.4, 2.1.6 Робочої інструкції водій зобов`язаний виконувати вимоги правил дорожнього руху, правил перевезення вантажів та пасажирів. Перевіряти технічний стан автотранспорту перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу, своєчасно надавати автотранспорт механіку ЦПП для перевірки його технічного стану перед та після повернення з рейсу, після проведення ремонту та ТО автотранспорту.

Відповідно до п. 2.1.24 Робочої інструкції водій зобов`язаний негайно повідомляти в телефонному режимі начальника ЦПП та диспетчера (ДС, ЦПЗ) про випадки, зокрема, скоєння ДТП за участю автотранспорту ЦПП та у подальшому діяти відповідно до вимог чинного законодавства, Правил дорожнього руху; технічної несправності автотранспортного засобу або погіршення стану здоров`я, що перешкоджає своєчасній доставці пошти у пункт призначення.

Пунктом 2.1.38. Робочої інструкції встановлений обов`язок водія не допускати пошкодження та/або втрату ввіреного майна товариства.

З вказаною Робочою інструкцією водій ОСОБА_1 був ознайомлений особисто під підпис 14.11.2019 року (т. 1 а.с. 36).

Згідно Акта огляду транспортного засобу від 12.03.2021 року, механіком з випуску ЦПП МД АТ «Укрпошта» Подопригора С.П. здійснено огляд транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , який закріплений за водієм ОСОБА_1 , який повернувся з маршруту МК14004/24 Миколаїв-міські ВПЗ. В процесі огляду виявлено, що вищезазначений автомобіль має механічні пошкодження: деформація правої вантажної двері в нижньому задньому кутку; деформація заднього правого крила переднього нижнього кутка; зрізана частина покришки правого заднього колеса. Водій ОСОБА_1 не зміг пояснити причини виникнення пошкоджень автомобіля (т. 1 а.с. 42).

Як вбачається з доповідної записки старшого механіка ЦПП Чайки О.О. від 15.03.2021 року, 12.03.2021 року під час перебування на території МД АТ «Укрпошта» ним був помічений автомобіль ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , який закріплений за водієм ОСОБА_1 , як основний транспортний засіб, зі слідами механічного пошкодження по правому борту кузова. Про зазначений факт було повідомлено черговому механіку з випуску ТЗ ЦПП Підопригора С.П. , для звернення особливої уваги під час після рейсового огляду (т. 1 а.с. 41).

З доповідної записки начальника ЦПП Покладій Ю.В. від 15.03.2021 року слідує, що до нього інформацію стосовно ДТП водіями ЦПП, зокрема, водієм ОСОБА_1 доведено не було (т. 1 а.с. 43).

У доповідній записці чергового диспетчера Чміль Н.Ю. від 20.03.2021 року, вказано, що в його зміну з 12.03.2021 по 13.03.2021 ніхто не доповідав про ДТП (т. 1 а.с. 45).

16 березня 2021 року за вих. № 18.198, начальником ЦПП Покладій Ю.В. водію ОСОБА_1 направлено листа про надання пояснювальної записки по факту виявлення механічних пошкоджень на транспортному засобі ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 в строк до 17 березня 2021 року до 09.00 годин, з яким ОСОБА_1 під розпис 16.03.2021 року був ознайомлений (т. 1 а.с. 46).

17 березня 2021 року водій ОСОБА_1 відмовився надати пояснення щодо механічних пошкоджень кузова транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , мотивуючи тим, що має право не давати пояснення, про що було складено Акт про відмову робітника надати пояснювальну записку від 17.03.2021 року (т. 1 а.с. 47).

24 березня 2021 року за вих. № 18.200, начальником ЦПП Покладій Ю.В. водію ОСОБА_1 повторно направлено листа про надання пояснювальної записки по факту виявлення механічних пошкоджень на транспортному засобі ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 в строк до 25 березня 2021 року до 11.00 годин, з яким ОСОБА_1 під розпис 25.03.2021 року був ознайомлений (т. 1 а.с. 48).

25 березня 2021 року водій ОСОБА_1 вдруге відмовився надати пояснювальну записку про механічні пошкодження кузова транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , мотивуючи тим, що має право не давати пояснення, про що було складено Акт про відмову робітника надати пояснювальну записку від 25.03.2021 року (а.с. 49).

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив факт своєї відмови у наданні пояснень щодо пошкодження автомобіля та пояснив це конфліктними відносинами між ним та керівництвом Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта».

19 березня 2021 року за вих. № 18.199, начальником ЦПП Покладій Ю.В. водію ОСОБА_1 направлено листа, згідно якого з метою визначення суми заподіяної шкоди внаслідок пошкодження ТЗ ГАЗ 2705 НОМЕР_1 , запрошено водія ОСОБА_1 19.03.2021 року об 11.00 годин бути присутнім під час проведення незалежної експертизи вищевказаного ТЗ, яка буде проводитися за адресою: АДРЕСА_1 . З вказаним листом ОСОБА_1 був ознайомлений під розпис 19.03.2021 року (т. 1 а.с 50).

Згідно Звіту № 461/03-21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 22.03.2021, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 становить 6 172,09 грн. Згідно вказаного Звіту розмір збитків є рівним сумі вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових і величини втрати товарної вартості (т. 1 а.с 51 -59).

Наказом директора МД АТ «Укрпошта № 312 від 25.03.2021 року «Про відшкодування заподіяної шкоди» (т. 1 а.а 121) головному бухгалтеру Пастушенко Я.С. наказано щомісячно при кожній виплаті заробітної плати ОСОБА_1 відраховувати 20 % з його заробітної плати до повного відшкодування заподіяних ним збитків у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, виявленого 12.03.2021 року, у розмірі прямої дійсної шкоди 6172,09 грн., що не перевищує середнього місячного заробітку позивача середньомісячна заробітна плата якого на час винесення наказу становила 8 503 грн 18 коп. (т. 2 а.с 122).

Із вказаним наказом ОСОБА_1 в цей же день був ознайомлений під розпис, зазначивши про свою незгоду із сумою збитків і відрахуваннями.

Стаття 130 КЗпП містить загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників.

У частині першій статті 130 КЗпП передбачена матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Підставою настання матеріальної відповідальності працівників є трудове майнове правопорушення, тобто невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків, в результаті чого підприємству, установі чи організації була завдана майнова шкода.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (частина друга статті 130 КЗпП ).

До категорії прямої дійсної шкоди належить, зокрема пошкодження матеріальних цінностей (сума прямої дійсної шкоди при цьому дорівнює сумі, на яку знизилася вартість матеріальних цінностей, або сумі витрат на відновлення відповідних об`єктів).

Протиправна поведінка працівника - це поведінка працівника, який не виконує чи неналежним чином виконує трудові обов`язки, передбачені приписами правових норм, трудовими договорами, наказами та розпорядженнями підприємств, установ та організацій.

Формами протиправної поведінки працівника є протиправна дія чи протиправна бездіяльність.

Обов`язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності є вина.

Вина працівника - це його психічне ставлення до вчинюваної дії чи бездіяльності, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Умисел характеризується тим, що працівник усвідомлює протиправність свого діяння (дії чи бездіяльності), а також передбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки та бажає або свідомо допускає їх настання.

Необережність працівника, яка спричинила шкоду, як правило, полягає в недостатній передбачливості при виконанні трудових обов`язків: працівник або не передбачив негативних наслідків своєї дії чи бездіяльності, хоча міг і повинен був передбачити їх; або передбачив, однак легковажно понадіявся їх попередити.

Якщо працівник усвідомлював, що в його діях не виявляється належна турботливість про збереження майна власника, якщо він передбачав можливість настання прямої дійсної шкоди, але легковажно розраховував запобігти цим наслідкам, має місце необережна вина працівника у формі самовпевненості.

Якщо працівник не усвідомлював, що в його діях немає належної турботливості про збереження майна власника, якщо він не передбачав можливості заподіяння майну власника прямої дійсної шкоди, хоча за обставин, що склалися, міг і повинен був це усвідомлювати, у діях працівника є ознака необережної вини у формі недбалості.

Матеріальна відповідальність за трудовим законодавством настає незалежно від форми вини працівника: умислу чи необережності.

У частині третій статті 130 КЗпП зазначено, що за наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Частиною другою статті 131 КЗпП покладено на працівників обов`язок бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів щодо запобігання шкоді.

Статтею 136 КЗпП передбачено порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.

Відповідно до частини першої статті 136 КЗпП, якщо з працівника стягується матеріальна шкода, яка не перевищує середнього місячного заробітку, то незалежно від підстави матеріальної відповідальності власник або уповноважений ним орган вправі видати розпорядження (наказ) про стягнення суми шкоди із заробітку працівника.

Згідно частини другої статті 136 КЗпП розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу про відрахування із заробітної плати може бути видане не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

З огляду на викладені вимоги закону, встановивши 12.03.2021 року факт механічного пошкодження транспортного засобу, що був закріплений для постійного користування за водієм ОСОБА_1 , та того ж дня був задіяний під його керуванням на маршруті МК1404 Миколаїв-міські ВПЗ, відсутність повідомлення про ДТП від ОСОБА_1 та його відмову надати пояснення щодо дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, що свідчить про неналежне виконання водієм ОСОБА_1 п. 2.1.4, п. 2.1.6, п. 2.1.38 та п. 2.1.24 Робочої інструкції водія автранспортного засобу, внаслідок чого відповідачу була спричинена шкода в розмірі 6 172 грн 09 коп., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відсутні підстави для визнання незаконним наказу директора МД АТ «Укрпошта № 312 від 25.03.2021 року «Про відшкодування заподіяної шкоди».

Колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта на невірне визначення розміру шкоди.

Так, з пояснень позивача ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції слідує, що він був присутнім під час проведення експертного оцінювання вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно Звіту № 461/03-21 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 22.03.2021, проведеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та сертифікат суб`єкта оціночної діяльності зокрема за спеціалізацією «Оцінка дорожніх транспортних засобів», вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 відповідає вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових і величини втрати товарної вартості.

Доказів, які б спростовували визначену суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням закріпленого за позивачем транспортного засобу, ОСОБА_1 не надано.

За таких обставин посилання апеляційної скарги на невірне розрахування відповідачем шкоди, яке б супереречило вимогам ст. 135-3 КЗпП України, не можна вважати обгрунтованими.

Передбачених ст. 137 КЗпП обставин для зменшення розміру шкоди, що підлягає покриттю, судом не було встановлено.

Також не можуть бути враховані посилання позивача на те, що спричинена ним шкода відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику та заподіяна у стані крайньої необхідності.

Так, до нормального виробничо-господарського ризику може бути віднесено шкоду, що сталася при відшукуванні або випробуванні нових, виправданих у даних обставинах технологічних прийомів роботи, якщо були застосовані всі доступні заходи для запобігання шкоди і якщо при цьому неможливо було досягти бажаного результату в інший спосіб або для цього були потрібні значні витрати, що перевищують шкоду. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності, це шкода, завдана у зв`язку із вчиненням дій, спрямованих на усунення небезпеки, що загрожувала цивільним правам чи інтересам іншої фізичної або юридичної особи, якщо цю небезпеку за даних умов не можна було усунути іншими засобами.

Проте матеріали справи не містять доказів того, що закріплений для постійного користування за водієм ОСОБА_1 транспортний засіб був пошкоджений при зазначених вище обставинах.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 32 від 25 березня 2021 року про стягнення з позивача матеріальної шкоди.

Згідно наказу № 311 від 25.03.2021, за неналежне виконання функціональних обов`язків, що проявилось у невиконанні вимог п.п. 2.1.4, 2.1.6, 2.1.38, 2.1.24 Робочої інструкції водія автотранспортного засобу Групи експлуатації транспорту Миколаїв Центру перевезення пошти Миколаївської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» в частині виконання Правил дорожнього руху, перевірки технічного стану автотранспорту перед виїздом на лінію та після повернення з рейсу, недопущення пошкодження ввіреного майна товариства, негайного повідомлення в телефонному режимі начальника ЦПП та диспетчера диспетчерської служби про випадки скоєння ДТП за участю автотранспорту ЦПП та подальших дій відповідно до вимог чинного законодавства, Правил дорожнього руху, оголошено догану водію автотранспортних засобів 3 класу Миколаївської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» ОСОБА_1 (т. 1 а.с 61-62).

Із вказаним наказом ОСОБА_1 в цей же день був ознайомлений під розпис, зазначивши про свою незгоду з наказом, оскільки вважає, що його вина відсутня, посилаючись на те, що «технічний стан автомобіля не відповідає нормам, а також в області відсутні нормальні дороги».

Згідно з ст.139 КЗпП працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Так, статтею 139 КЗпП України передбачений обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов`язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Порушення працівником трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання покладених на нього трудових обов`язків є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Закон не вимагає, щоб таке порушення обов`язково призводило до будь-яких шкідливих наслідків. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить, щоб був зафіксований сам факт порушення.

Статтею 148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Наказ про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повиннен містити чітко сформульоване порушення трудової дисципліни, яке стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного органу, членами якого вони є.

Згідно протоколу Первинної профспілкової організації Управління Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта» № 13 від 02 березня 2020 року ОСОБА_1 був обраний головою цехової профспілкової організації Центру перевезення пошти Миколаївської дирекції ПАТ «Укрпошта». Згідно довідки № 6 Миколаївської обласної організації Профспілки працівників зв`язку дирекції ПАТ «Укрпошта» від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 обраний членом профспілкового комітету Миколаївської обласної організації Профспілки працівників зв`язку дирекції ПАТ «Укрпошта» відповідно до постанови V звітно-виборної конференції обласної організації профспілки працівників зв`язку від 08 червня 2020 року.

Відповідно до листа Миколаївської обласної організації об`єднання профспілкової організації ПАТ «Укрпошта» від 24.03.2021 за вих. № 11, Миколаївська обласна організація профспілки працівників ПАТ «Укрпошта», після ознайомлення з усіма документами щодо порушення водієм автотранспортного засобу ЦПП Миколаївської дирекції ОСОБА_1 . Робочої інструкції водія автотранспортного засобу Групи експлуатації транспорту Миколаївської дирекції акціонерного товариства «Укрпошта» та механічним пошкодженням закріпленого за ним транспортного засобу ГАЗ 2705, державний номерний знак НОМЕР_2 , яке зафіксовано 12.03.2021, на підставі ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», надала попередню згоду на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , який є головою виборного профспілкового органу ЦПП Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта».

Проте згідно листів Миколаївської обласної організації об`єднання профспілкової організації ПАТ «Укрпошта» від 20.06.2023 за вих. № 14 та 15, наданих на запит позивача, запита від адміністрації Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» щодо надання попередньої згоди Миколаївською організацією профспілки працівників зв`язку на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не надходило і це питання на комітеті профспілкової організації не розглядалось.

Ухвалою суду від 14.06.2023, зокрема, витребовувалися від Миколаївської обласної організації профспілки працівників ПАТ «Укрпошта» копії документів щодо надання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , який на той час був головою виборчого профспілкового органу ЦПП Миколаївської дирекції «Укрпошта».

Відповідно до листа Миколаївської обласної організації об`єднання профспілкової організації ПАТ «Укрпошта» від 04.09.2023 за вих. № 28, наданого на ухвалу суду, питання щодо надання попередньої згоди про притягнення до дисциплінарної відповідальності голови цехової профспілкової організації ЦПП Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта», члена комітету Миколаївської обласної організації профспілки працівників зв`язку дирекції ПАТ «Укрпошта» ОСОБА_1 на комітеті профспілкової організації не розглядалось, оскільки відповідного клопотання від адміністрації не надходило.

За таких обставин ухвалою суду першої інстанції від 25.09.2023 р., запитано у Профспілки працівників зв`язку України Об`єднана профспілкова організація Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» Миколаївська обласна організація згоду або відмову щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани згідно Наказу від 25.03.2021 р. № 311.

Відповідно до протоколу № 9 комітету Профспілки працівників зв`язку України Об`єднана профспілкова організація Публічного акціонерного товариства «Укрпошта» Миколаївська обласна організація від 10.05.2024 року, постановлено надати згоду на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги посилання позивача на безпідставність винесення профспілкою такого рішення, оскільки він вже не є членом профспілки і не є працівником МД АТ «Укрпошта» (наказом № 387 14/к від 23.11.2023 р. ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України) та на час розгляду справи Миколаївська дирекція як філія АТ «Укрпошта» вже не існує. При цьому суд першої інстанції вірно виходив з того, що предметом розгляду на засіданні комітету Об`єднаної профспілкової організації ПАТ «Укрпошта» було питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності саме за Наказом №311 від 25.03.2021 р.

Також суд першої інстанції вірно вважав необґрунтованими твердження позивача про те, що описова частина наказу № 311 від 25.03.2021 року не містить визначення, який саме дисциплінарний проступок він вчинив, оскільки вказаний наказ містить мотивувальну частину з чітким та обґрунтованим характером порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, що слугували підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Так, в ньому зазначено, що 12.03.2021 р. було зафіксовано факт механічного пошкодження транспортного засобу ГАЗ 2705. номерний знак НОМЕР_1 , який закріплений для постійного користування за водієм ОСОБА_1 , та того ж дня був задіяний під його керуванням на маршруті МК1404 Миколаїв-міські ВПЗ; зазначено пошкодження автомобіля: деформація правої вантажної двері в нижньому задньому кутку; деформація заднього правого крила переднього нижнього кутка; зрізана частина покришки правого заднього колеса; вказано про розмір шкоди. Також зазначено про те, що пояснень щодо дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений автомобіль, водій автотранспортних засобів ОСОБА_1 не надав; повідомлень про ДТП від нього до начальника Центру перевезення пошти (далі - ЦПП) та диспетчера диспетчерської служби Миколаївської дирекції АТ «Укрпошта» не надходило. Також в наказі вказано, що такі обставини свідчить про неналежне виконання ОСОБА_1 п. 2.1.4, п. 2.1.6, п. 2.1.38 та п. 2.1.24 Робочої інструкції водія автранспортного засобу Групи експлуатації транспорту Миколаїв Центру перевезення пошти Миколаївської філії АТ «Укрпошта».

Встановивши викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем доведено порушення позивачем трудової дисципліни, що відповідно до ст.147 КЗпП України є підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тому відсутні підстави для скасування наказу № 311 від 25.03.2021 року, яким застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Посилання апелянта на незаконність притягнення його до дисциплінарної відповідальності, оскільки на час винесення вищевказаного наказу згоди на це профспілки не було, колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Так, Верховний Суд у постановах від 05 вересня 2019 року у справі №336/5828/16, від 17 листопада 2021 року у справі № 588/1480/20, від 08 грудня 2021 року у справі № 359/4622/18, від 13 липня 2022 року у справі № 359/9014/19 звертає увагу на те, що як при притягненні до дисциплінарної відповідальності члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, так і при притягненні до дисциплінарної відповідальності члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (частина друга статті 252 КЗпП) суд має зупинити провадження у справі та запитати відповідний орган щодо згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відсутність такого рішення при притягнення до дисциплінарної відповідальності сама по собі не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки така згода або незгода може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання апеляційної скарги на необхідність отримання згоди Центрального комітету профспілки працівників зв`язку України як вищестоящого виборного органу профспілки на притягнення позивача до відповідальності, оскільки такі гарантії передбачені ч. 3 статті 252 КЗпП України та ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» при звільненні членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки).

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, рішення суду першій інстанції є законним та обґрунтованим, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді: Н.В. Самчишина

Т.В. Серебрякова

Повний текст судового рішення складено 23 вересня 2024 року