23.09.24
22-ц/812/1057/24
Єдиний унікальний номер судової справи: 484/1149/24 Головуючий суду першої інстанції Маржина Т.В.
Провадження номер 22-ц/812/1057/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
23 вересня 2024 року м. Миколаїв справа № 484/1149/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т. В.,
із секретарем судового засідання - Колосовою О.М.,
без участі учасників справи, належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Маржиної Т.В., повний текст якого в той же день, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» про розірвання договору оренди землі,
установив:
09 березня 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Сотську С.О. звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі ТОВ «Агрофірма Корнацьких» або Товариство) про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:0045, 4825481800:03:000:0170, 4825481800:01:000:0337, 4825481800:01:000:0559, загальною площею 4,68 га, у тому числі 4,38 га ріллі, 0,28 га пасовищ, 0,02 га багаторічних насаджень, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
На даний час зазначені земельні ділянки загальною площею 4,68 га перебувають в користуванні ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди землі, укладеного 10 червня 2009 року між ним та відповідачем строком на 50 років, зареєстрованого 28 березня 2012 року в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 482548184001232.
Зазначеним договором передбачено, що орендар повинен вносити оренду плату щорічно до 20 грудня того року, за який здійснюється розрахунок, у розмірі фіксованої грошової суми - 1 395 грн 96 коп.
З 2017 по 2019 рік позивач отримував орендну плату сільськогосподарською продукцією. Відповідно до Додатку №1 до договору оренди землі орендар повинен видати 900 кг пшениці, 940 кг ячменю, 55 кг соняшнику, 10 кг цукру, 100 кг кукурудзи. Однак позивач отримував 400 кг пшениці та 200 кг ячменю. Також вказував, що орендна плата за 2020-2022 роки позивачу лише нараховувалася, але не виплачувалась, і лише у січні 2024 року відповідач сплатив орендну плату за 2022-2023 роки поштовим переказом.
За таких обставин вважав, що відповідач систематично суттєво порушував свої зобов`язання за договором, не сплачував вчасно орендну плату, а тому наявні підстави для розірвання договору оренди.
Посилаючись на викладене позивач просив розірвати договір оренди земельних ділянок від 10 червня 2009 року та стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 1211, 20 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі, укладений 10 червня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та зареєстрований 28 березня 2012 року в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі по Кам`янобалківській сільській раді за №482548184001232.
Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 грн 20 коп. У стягненні витрат на правову допомогу відмовлено.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з його доведеності та обґрунтованості.
В апеляційній скарзі представник ТОВ «Агрофірма Корнацьких» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Товариство на виконання пункту 9 договору оренди землі сумлінно нараховувало орендну плату. Проте позивач з 2020 року в порушення вимог договору фактично створював умови щодо дострокового розірвання вказаного договору. Відповідачем вживалися заходи щодо отримання позивачем орендної плати шляхом надіслання листа. Крім того, у 2022 році було здійснено опублікування у засобах масової інформації «Прибузький вісник» оголошення щодо отримання орендної плати орендодавцями ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Орендна плата була виплачена у січні 2024 року поштовим переказом. Висновок суду, що орендну плату було сплачено після звернення позивача до суду з позовом є помилковим. Судом першої інстанції не було взято до уваги вищенаведене, що і вплинуло на прийняття необґрунтованого рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Сотська С.О. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, вказавши, що воно є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і таке вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825481800:01:000:0045 площею 3,0802 га, 4825481800:03:000:0170 площею 1,295 га, 4825481800:01:000:0337 площею 0,2768 га, 4825481800:01:000:0559 площею 0,017 га, а всього загальною площею 4,68 га, у тому числі 4,38 га ріллі, 0,28 га пасовищ, 0,02 га багаторічних насаджень, які розташовані в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.8-32).
10 червня 2009 між ОСОБА_1 в особі представника за довіреністю - ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в особі генерального директора Кирилюка О.П. було укладено договір оренди землі (далі - Договір), який було зареєстровано у Книзі записів реєстрації оренди земельних часток (паїв) по Кам`янобалківській сільській раді за № 482548184001232 від 28 березня 2012 року.
Відповідно до п.1 договору ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Агрофірма Корнацьких» прийняло в строкове платне користування вказані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться в межах Кам`янобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Договір укладено строком на 50 років, починаючи з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2059 року (п.8 Договору).
Відповідно до умов Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми з каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця.
Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 1 395 грн 96 коп. Форма розрахунку за договором (грошова або в натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного Додатком 1 до Договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися в грошовій формі на суму зазначену в абзаці 1 п.9 Договору. Орендна плата вноситься щорічно до 20 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі (п.п.9, 11 Договору).
У Додатку 1 до Договору сторонами погоджено форму орендної плати, щомісячний розмір платежів, термін виплати орендної плати до 26 грудня року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі (а.с.36).
У справі, що переглядається, позивач зазначав, що на виконання договору оренди землі у 2017-2019 роках відповідач розраховувався з ним сільськогосподарською продукцією не в повному об`ємі. Тобто замість передбачених умовами договору пшениці 900 кг, ячменю 940 кг, соняшнику 55 кг, цукру 10 кг, кукурудзи в зерні 100 кг, позивач отримував 400 кг пшениці і 200 кг ячменю. Крім того, вказував про несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати за 2020-2022 роки, яку позивач отримав лише у січні 2024 року.
Такі обставини відповідачем не спростовані.
Згідно листа від 15 листопада 2021 року №708 ТОВ «Агрофірма Корнацьких» попросило ОСОБА_1 надати ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати, заповнивши належним чином відповідну заяву, що додавалася до вказаного листа. В листі було зазначено про інший спосіб отримання орендної плати, та залишено контактний номер телефону спеціаліста ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Інформація про вручення (невручення) позивачу цього листа в матеріалах справи відсутня.
03 листопада 2023 року Товариство надсилало позивачу листа за адресою, зазначеною у договорі: с. Кам`яна Балка Первомайського району Миколаївської області, з пропозицією про отримання орендної плати за 2023 рік.
У газеті Первомайського району Миколаївської області «Прибузький вісник» від 04 листопада 2022 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» дало оголошення про початок виплат орендної плати у грошовій та натуральній формі за 2022 рік та довічні ренти.
З інформації з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про доходи за період з 01 кварталу 2018 року по 04 квартал 2022 року фізичної особи ОСОБА_1 вбачається, що з 2020 року по 2022 рік відповідач лише нараховував, але не виплачував позивачу орендну плату. У 2022 році було виплачено орендну плату за 2021 рік в сумі 4 804 грн 06 коп.
Сторони у справі підтвердили, що орендна плата за 2022-2023 роки була виплачена у січні 2024 року, до звернення позивача з даним позовом до суду.
Звертаючись у справі, яка переглядається, з вимогою про розірвання договору оренди землі, позивач посилався на систематичну невиплату відповідачем орендної плати.
Суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги, вважав їх доведеними.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини 1 статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, установивши, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не виплачувало ОСОБА_1 у 2020 - 2023 роках своєчасно та систематично орендну плату за земельну ділянку, на підставі укладеного між ними договору про оренду землі від 10 червня 2009 року, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством його умов.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України.
Зокрема, такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач визнав факт невиплати орендної плати за вказаний період, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі виникла виключно з вини позивача ОСОБА_1 , оскільки останній ухилявся від одержання орендної плати за спірний період, тобто орендна плата нараховувалась відповідачем, однак не виплачувалась. Ухилення орендодавця від отримання орендної плати відповідач вбачає у тому, що ОСОБА_1 не повідомив та не надав будь-яких відомостей, які б надали можливість зв`язатися з ним або перерахувати кошти на банківський рахунок позивача.
На підтвердження такого ухилення відповідач надав до суду першої інстанції листи надіслані ТОВ «Агрофірма Корнацьких» через засоби поштового зв`язку на адресу позивача 15 листопада 2021 року та 03 листопада 2023 року, де просило ОСОБА_1 надати ІВАN номер (UА….) для перерахування орендної плати за 2020 рік та 2022 року відповідно, заповнивши належним чином відповідну заяву, що додавалася до вказаного листа. Також в листі було зазначено про інший спосіб отримання орендної плати, та зазначено контактний номер телефону спеціаліста ТОВ «Агрофірма Корнацьких».
Суд першої інстанції надав правильну оцінки зазначеному письмовому доказу, оскільки обставини направлення такого листа на адресу відповідача не звільняють орендаря від виконання обов`язку щодо сплати орендної плати за періоди 2020-2022 років. Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на те, що сторонами у договорі від 10 червня 2009 року та додатку 1 до нього не визначено порядку виплати орендної плати, протягом тривалого часу користування земельною ділянкою (з 2009 року), відповідачем не було запропоновано позивачу укладення додаткової письмової угоди щодо визначення сторонами порядку виплати орендної плати у строки, визначені договором від 10 червня 2009 року, отже відповідач, укладаючи договір, визначив для себе порядок сплати орендної плати, маючи дані адреси місця проживання позивача. Між тим не надав суду відповідних доказів, які б свідчили про наміри відповідача виконати свій обов`язок щодо своєчасної виплати орендної плати.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: існування заборгованості по орендній платі та несвоєчасне виконання обов`язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду скаржником не надано.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки в цьому випадку оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат апеляційний суд не здійснює.
Керуючись статтями 367-369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення, рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складений 23 вересня 2024 року.
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121792939 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Самчишина Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні