Рішення

від 10.09.2024 по справі 548/1732/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/1732/24

Провадження № 2/548/540/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Манжос Т.В.

розглянувши увідкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Оржицького ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по аліментам

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що він ОСОБА_1 згідно з актовим записом про народження неповнолітньої ОСОБА_3 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зазначений її батьком, що підтверджує відповідний витяг з ДРАЦС № 00016423266 від 14.03.2016 року.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 03.09.2013 року, позивача та матір неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав (справа № 543/653/13-ц).

26.10.2016 року рішенням Оржицького районного суду Полтавської області з ОСОБА_5 та з ОСОБА_4 було призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 . Даним рішенням суду було визначено стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 17.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення суду про стягнення аліментів судом було видано виконавчий лист № 543/593/16-ц від 17.02.2017 року.

17.03.2017 року Оржицьким відділом ДВС було відкрите виконавче провадження № 53599452 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

В рамках ВП № 53599452 державним виконавцем винесено ряд постанов, зокрема від 17.04.2024 року про арешт майна, від 17.04.2024 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, від 08.12.2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 , завжди сумнівався у власному батьківстві щодо ОСОБА_3 , а після отримання інформації про нарахування йому заборгованості зі сплати аліментів та застосування ряду обмежень з боку органів ДВС, вирішив встановити або спростувати власне біологічне батьківство щодо останньої.

Так, 01.05.2024 року рішенням Хорольського районного суду Полтавської області було задоволено поданий ОСОБА_1 позов про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини. Як наслідок, судом було встановлено, що ОСОБА_1 не є біологічним батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , таким чином стягнення з нього аліментів відбувалось безпідставно.

З метою скасування заборгованості, знання ряду обмежень та закриття щодо себе виконавчого провадження зі стягнення аліментів, позивач через власного представника звернувся до Оржицького відділу ДВС, на що отримав відмову. Державним виконавцем у наданій ним відмові вказано, що за наявності не скасованого виконавчого документу про стягнення аліментів у органів виконавчої служби відсутня правова підстава для анулювання заборгованості та закриття виконавчого провадження. Для вирішення даної спірної ситуації було рекомендовано звернутись з відповідним позовом до суду.

31.07.2024 по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явився, однак до суду надійшла заява від представника позивача, в якій останній просив суд розгляд справи проводити без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання не з"явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.Норми права, застосовані судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з актовим записом про народження неповнолітньої ОСОБА_3 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зазначений її батьком, що підтверджує відповідний витяг з ДРАЦС № 00016423266 від 14.03.2016 року.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 03.09.2013 року, позивача та матір неповнолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав (справа № 543/653/13-ц).

26.10.2016 року рішенням Оржицького районного суду Полтавської області з ОСОБА_5 та з ОСОБА_4 було призначено стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 . Даним рішенням суду було визначено стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 17.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі рішення суду про стягнення аліментів судом було видано виконавчий лист № 543/593/16-ц від 17.02.2017 року.

17.03.2017 року Оржицьким відділом ДВС було відкрите виконавче провадження № 53599452 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .

В рамках ВП № 53599452 державним виконавцем винесено ряд постанов, зокрема від 17.04.2024 року про арешт майна, від 17.04.2024 року про опис та арешт майна (коштів) боржника, від 08.12.2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 , завжди сумнівався у власному батьківстві щодо ОСОБА_3 , а після отримання інформації про нарахування йому заборгованості зі сплати аліментів та застосування ряду обмежень з боку органів ДВС, вирішив встановити або спростувати власне біологічне батьківство щодо останньої.

Відповідно до рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 01.05.2024 року у справі №548/2966/23 (а.с. 35-39), що набрало законної сили 01.06.2024 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Лубенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - задоволені в повному обсязі та виключені відомостіз актового запису № 3 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 22.08.2011 року Лукімською сільською радою Оржицького району Полтавської області, відомості про батька ОСОБА_1 .

Тобто, позивач не є біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 01.05.2024 року, у якому оспорювався факт батьківства щодо дитини. Дане рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законно сили.

Таким чином, судом були встановлені обставини, що впливають на припинення стягнення аліментів. Чинним законодавством не передбачено можливість внесення змін до виконавчого листа про стягнення аліментів чи його скасування. Тому, позивач вважає, що вимога про припинення стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь відповідачки на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стягуються за судовим рішенням, є правомірною.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України), передбачено, що одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є зокрема припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно з ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Частиною 2 статті 136 СК України встановлено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Зі змісту ст. 80 СК України слідує, що зобов`язання утримувати дитину до досягнення нею повноліття мають саме батьки.

Відповідно до ст. 121 СК України загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати аліментів та заборгованостей, які утворилися за період, коли він був записаний батьком дитини.

Зі змісту позовної заяви слідує, що на користь відповідача продовжують нараховуватися аліменти на утримання дитини, батьком якого позивач не є, а тому звернувся до суду з проханням припинити виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Аліменти - це кошти для утримання, які закон зобов`язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов`язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.

Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч. 2 ст. 51 Конституції України в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той з них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або)натуральній формі.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (ч. 3 ст. 181 СК України).

Правова природа аліментів у розумінні глави 15 СК України є такою, що, з одного боку, вони є правом, а з іншого обов`язком, і надаються тим із батьків, хто проживає окремо від дитини, на її утримання тому з батьків, з ким проживає дитина.

Отже, з аналізу наведених норм закону вбачається, що необхідною передумовою виникнення права батьків на отримання аліментів на утримання дитини є її проживання з цим із батьків.

Згідно з ч. 2 ст. 188 СК України батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

За правилами ч. 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Так, за правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За своєю суттю зазначена норма права є нормою матеріального права, оскільки містить право особи на зміну правовідносин, визначених рішенням суду та умови і підстави такої зміни. Той факт, що вона міститься у процесуальному Законі сутті цієї норми не змінює.

Отже, за змістом цієї норми права, особа з якої за рішенням суду стягнуто періодичні платежі у випадку зміни будь яких обставин, що впливають на її обов`язок щодо сплати таких платежів, у тому числі щодо припинення такого обов`язку. При цьому зазначена норма не надає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому не можуть бути будь які обставини, що з урахуванням інтересів першочергово дитини, змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів, зокрема й виключення з акту про народження дитини відомостей про походження дитини від певної особи.

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року (справа № 511/219/18).

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 477/1165/20, наслідком ухвалення судом рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача від самого початку існування спірних правовідносин обов`язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов`язок утримання дитини несуть лише її батьки. Аліментний обов`язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актових записів про народження дітей у зв`язку з тим, що позивач не є біологічним батьком дітей, підтверджує, що позивач не є (і, відповідно ніколи не був) батьком дітей. Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення в розумінні 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли він був записаний батьком дітей.

Таким чином починаючи з 01 травня 2024 року у позивача відсутній обов`язок по утриманню та вихованню дитини, відповідно до рішення суду. Тобто, з 01 травня 2024 року відсутні підстави вважати позивача ОСОБА_1 батьком неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим відповідно до норм Сімейного кодексу України, відсутні підстави продовження стягнення аліментів за виконавчим листом №543/593/16-ц, що виданий 17.02.2017 року, тобто виконання слід припинити.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини, не виникає.

Виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з тим, що ця особа не є біологічним батьком дитини, є обставиною, яка припиняє обов`язок утримання дитини з боку особи, яка була зазначена у свідоцтві про народження, як батько.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога позивача про звільнення його від сплати аліментів на утримання дитини, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 121, 122, 136, 180, 182 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ),представник позивача: адвокат Симоненко ТарасВікторович ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,Свідоцтвопро правона заняттяадвокатською діяльністюСерії ПТ№3153від 05.11.2019року,адреса знаходження: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ,адресапроживання: АДРЕСА_3 ), за участю третьої особи Оржицького ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (юридичнаадреса:вул. Центральна, 79 смт. Оржиця Лубенського району Полтавської області, код ЄДРПОУ34387844) про припинення стягнення аліментів, скасування заборгованості по аліментам -задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 , аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлених рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 26.10.2016 року по цивільній справі № 543/593/16-ц (2/543/316/16) починаючи з 17.08.2016 року і по даний час.

Відкликати з Оржицького відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий лист № 543/593/16-ц виданий Оржицьким районним судом Полтавської області 17.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% від прожиткового розміру для дитини відповідного віку, починаючи з 17.08.2016 року і до досягнення дитиною повноліття на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_2 .

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 від сплати заборгованості по аліментах за період з 17.08.2016 року по день набрання рішенням у даній справі законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.09.2024 року.

Суддя : О.В. Коновод