Справа № 562/1307/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
/заочне/
"19" вересня 2024 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінпрофмакс» про визнання трудових відносин припиненими та стягнення середнього заробітку, -
в с т а н о в и в:
У поданій в суд заяві позивач просить визнати припиненими трудові відносини між ТОВ «Клінпрофмакс» та ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підстав ч.1 ст.38 КЗпП України з 01 березня 2024 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7751,32 грн., заборгованість по виплаті лікарняних у розмірі 3190,82 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в розмірі 7751,32 грн., судові витрати в справі покласти на відповідача.
В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що вона 26 листопада 2013 року була прийнята на роботу в ТОВ «Компаньйон Фінанс» на посаду провідного менеджера з видачі кредитів. У 2018 році вона перебувала у соціальній відпустці по догляду за народженням першої дитини до досягнення нею трирічного віку. З грудня 2020 року на підставі наказу №13-в від 24 грудня 2020 року їй надано ще одну відпустку при народженні другої дитини. По закінченню другої відпустки вона мала намір надалі працювати в ТОВ «Компаньйон Фінанс», однак виявилось що дана компанія більше послуги не надає та всі відділення зачинилися, а колишні колеги по телефону повідомили, компанію ліквідовано, працівників звільнено, місцезнаходження її трудової книжки невідомо. Тому з травня 2023 року вона займається підприємницькою діяльністю. З 26 жовтня 2023 року по 15 березня 2023 року в КНП «Здолбунівська центральна міська лікарня» вона перебувала на стаціонарному лікуванні та 24 січня 2024 року з метою оплати листів непрацездатності звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, де дізналася , що надалі перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Компаньйон Фінанс», яке змінило свою назву на ТОВ «Клінпрофмакс». Зв`язатися з новим керівником товариства їй не вдалося, тому заяву про звільнення з роботи відправила поштою, яка повернулася без вручення адресату. На даний час трудові відносини є суто формальними та вирішити їх у позасудовий спосіб вона не може, тому слід визнати їх припиненими та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток.
Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило та відзиву на позов відповідач не подав. Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без їх участі.
При такихумовах судвважає заможливе винестизаочне рішенняпо справі на підставі наявних доказів, при цьому позивач не заперечує проти такого порядку вирішення спору.
З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Установлено, що позивач ОСОБА_1 26листопада 2013року булаприйнята нароботу напосаду провідногоменеджера звидачі кредитів в ТОВ «Компаньйон Фінанс», яке змінило свою назву на ТОВ «Клінпрофмакс»,і в 2018 році та з грудня 2020 року на підставі наказу №13-в від 24 грудня 2020 року вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду та свідчить про перебування позивача у трудових відносних з відповідачем.
З індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідок форми ОК-5 та ОК-7) вбачається, що ТОВ «Клінпрофмакс» (код 37026574) здійснювало виплати з листопада 2013 року до березня 2018 року, з серпня 2020 року до лютого 2021 року.
Відомості проперебування ТОВ«Клінпрофмакс» в процесі припинення станом на 15 липня 2024 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.
17лютого 2024року ОСОБА_1 надіслано замісцезнаходженням ТОВ«Клінпрофмакс» заяву про звільнення її за власним бажанням згідно ст.38 КЗпПУ з 01 березня 2024 року, яка залишилася без відповідного розгляду відповідачем, а тому позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Отже, між сторонами виникли спірні правовідносини з питання припинення трудових відносин, які регулюються нормами трудового законодавства.
Згідно з статтею 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що «визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації».
Відповідно до вимог ст.4Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.
Згідно із приписами ч.1 ст.3КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 4 ст.22КЗпП України встановлено, що відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідачем наказ про звільнення позивача не винесено, трудову книжку не видано, розрахунок при звільненні не проведено та дані обставини відповідачем не спростовані, а судом не здобуто доказів, які б спростовують твердження позивача.
Таким чином, бездіяльність відповідача порушує право ОСОБА_1 на розірвання трудового договору за власним бажанням у визначений нею строк, яке надано частиною третьою статті 38 КЗпП України.
Ураховуючи вищенаведене вище та виходячи з обов`язку роботодавця провести звільнення працівника суд дійшов висновку, що трудові відносини між сторонами фактично є припинені, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Жодних доказів на підтвердження правильності здійсненого позивачем розрахунку невиплачених коштів за час тимчасової непрацездатності та втраченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу і за період затримки при звільнені позивачем не надано, тому ці вимоги є недоведеними.
При постановлені рішення відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення в доход держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. оскільки позивач звільнена від їх сплати.
На підставінаведеного такеруючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати припиненими трудові відносин ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Клінпрофмакс» з 01 березня 2024 року в зв`язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.
У решті вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клінпрофмакс» (04080, м.Київ, вул.Вікентія Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 37026574) в доход держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судових витрат.
Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скаргибезпосередньо досуду апеляційноїінстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:
Суд | Здолбунівський районний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2024 |
Оприлюднено | 25.09.2024 |
Номер документу | 121793414 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Здолбунівський районний суд Рівненської області
Кушнір О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні