Ухвала

від 23.09.2024 по справі 705/5146/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5146/24

1-в/705/396/24

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

23 вересня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

захисника засудженого ОСОБА_5

представника установи

ДУ «Старобабанівська ВК №92 » ОСОБА_6

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в режимівідеоконференції міжУманським міськрайоннимсудом Черкаськоїобласті таДУ «Старобабанівськавиправна колонія(№92)»клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20.01.2022, про умовно-дострокове звільнення,

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки вважає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці він довів своє виправлення та став на шлях виправлення.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити, пояснивши, що він змінив свою життєву позицію і заслуговує на умовно дострокове звільнення. Пояснив, що з початку війни вся його родина вивезена в примусовому порядку з окупованої території Херсонської області окупаційною владою рф на територію росії. Просить звільнити його умовно-достроково, надавши можливість взяти участь в розшуку та поверненні його сім`ї. Також сумлінною працею та не порушенням законів України довів, що не являється соціально-небезпечним для українського суспільства.

Захисник засудженого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання засудженого ОСОБА_4 посилаючись на те, що він своїми вчинками довів своє виправлення.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що у відповідності з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінність поведінки засудженого полягає в систематичному неухильному дотриманні правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань. Також, засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально, бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу. Саме тому, засуджений отримує право на вказану пільгу після відбуття 2/3 строку покарання, і саме тому висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує розгляду подання. З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_4 має 8 судимостей за вчинення злочинів проти власності. Відбуває покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20.01.2022, зміненого постановою Верховного суду від 03.10.2023 у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі за злочин передбачений ч. 2 ст. 194 КК України. Під час утримання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, до праці не залучався, заохочень не мав. Згідно характеристики наданої суду адміністрацією Старобабанівської ВК-92, ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується негативно, не працевлаштований за відсутністю бажання, провину у скоєному злочині не визнає. Не завжди виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Має 2 заохочення (04.01.2024, 08.07.2024), застосованих на підставі рапортів, що мають формальний характер та 10 разів порушував режим утримання в колонії, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності (18.10.2022, 06.07.2022, 21.07.2023, 25.08.2023, 30.10.2023, 12.01.2024, 24.01.2024, 27.02.2024, 29.08.2024, 30.08.2024), має 2 непогашені стягнення. В зв`язку з викладеним, рішенням Комісії установи від 11.01.2024 відмовлено в направлені до суду матеріалів про його умовно-дострокове звільнення від покарання. Враховуючи особу засудженого, його стійку схильність до скоєння злочинів проти власності, нестабільну поведінку за весь період відбування покарання (неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності, востаннє менше місяця тому), існують обґрунтовані сумніви, в тому що ОСОБА_4 виправився та не буде скоювати нових злочинів після звільнення з установи виконання покарання.

Представник ДУ «Старобабанівська ВК (№92)» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить суд справу розглядати у його відсутність.

Суд, вислухавши засудженого ОСОБА_4 , захисника засудженого, прокурора, представника ДУ «Старобабанівська ВК №92» та вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи, вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно доч.2ст.81КК Україниумовно-достроковезвільнення відвідбування покаранняможе бутизастосоване,якщо засудженийсумлінною поведінкоюі ставленнямдо працідовів своєвиправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Під сумлінною поведінкою необхідно розуміти не тільки пасивну форму поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, а й активна його участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, позитивна поведінка у побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та постійну свідому участь у суспільно корисній праці.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, наданої для вивчення ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92), ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Старобабанівська ВК-92» за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 20.01.2022 року за ч.2 ст. 194 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. Початок строку відбування покарання 29.10.2021 року, кінець строку відбування покарання 29.01.2025 року.

Під час утримання в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, до праці не залучався, заохочень не мав.

Згідно характеристики адміністрації Старобабанівської ВК-92, ОСОБА_4 за час відбування покарання характеризується негативно, не працевлаштований за відсутністю бажання, провину у скоєному злочині не визнає. Не завжди виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Має 2 заохочення (04.01.2024, 08.07.2024), застосованих на підставі рапортів, що мають формальний характер та 10 разів порушував режим утримання в колонії, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності (18.10.2022, 06.07.2022, 21.07.2023, 25.08.2023, 30.10.2023, 12.01.2024, 24.01.2024, 27.02.2024, 29.08.2024, 30.08.2024), має 2 непогашені стягнення.

Рішенням Комісії установи ДУ «Старобабанівська ВК (№92)» від 11.01.2024 відмовлено в направлені до суду матеріалів про умовно-дострокове звільнення від покарання ОСОБА_4 .

Засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально, бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу.

Із наведеноговище вбачається,що засуджений ОСОБА_4 не довівсвоє виправлення,оскільки йогоповедінка упродовжвсього термінувідбування покаранняє негативноюта не можебути прикладомдля іншихзасуджених,не працевлаштований, порушуваврежим утриманняв колонії,за щонеодноразово притягувавсядо дисциплінарноївідповідальності,має дванепогашені стягнення. Відповідно до характеристики засудженого, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_4 оцінюється як середній, відсутність мотивації у засудженого до виконання заходів, не виявлено потреби у плануванні нових завдань. Тобто з матеріалів особової справи вбачається, що поведінка засудженого в установі полягала у стримуванні від порушень режиму покарання, правил внутрішнього розпорядку, що не засвідчує факту готовності засудженого до самокерованої правослухняної поведінки, щирого каяття, повного перевиховання та не підтверджує його становлення на шлях виправлення.

Несправедливе застосування до засудженого ст. 81 КК України є не тільки умовою для вчинення вказаним засудженим нових злочинів, а й демонструє іншим засудженим можливість звільнення без суворого дотримання вимог режиму та працюючи епізодично, тобто без докладання зусиль. Цим зводиться нанівець соціально-психологічна робота із засудженими та організація їх працевлаштування, на які держава витрачає значні ресурси.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 107 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 пройого умовно-дострокове звільнення - відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду протягом семи діб з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1