Рішення

від 04.09.2024 по справі 755/872/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/872/24

Провадження № 2/755/1565/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

"04" вересня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Яхно П.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська рада, про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва, з позовом, в якому просить суд: визнати за ним майнове право на об`єкт незавершеного будівництва на: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:66:248:0029.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та ТОВ «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНІРИНГ» було укладено договір №967//ЕМ від 22.01.2015 купівлі продажу майнових прав. Об`єкт капітального будівництва - житловий комплекс «Флагман», що розташований на земельній ділянці у місті Києві по АДРЕСА_3 в Дніпровському районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:66:248:0025, адреса об`єкту капітального будівництва визначена як АДРЕСА_2 , право на спорудження якого виникло на підставі договору про часткову участь у будівництві №17/03/2014 від 17.03.2014 та рішення КМР X сесії IV скликання за № 729/3304 від 14.07.2005, а також дозволу на виконання будівельних робіт №2871-Дн/С від 13.12.2007. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єктом нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , з наступними характеристиками: квартира АДРЕСА_4 , однокімнатна, загальна площа 26,92 кв.м., поверх 5, секція 4 (площа проектна). 21.11.2016 було укладено додаткову угоду про заміну сторони у зобов`язанні до договору №967/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 22.01.2015, згідно якої ТОВ «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНІРИНГ» замінено на ТОВ «ЮИТ Україна». Позивачем повністю сплачено суму грошових коштів відповідно до п.4.2. Загальна вартість майнових прав складає 281314,00 грн., про що видано довідку про 100% фінансування згідно договору №967/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 22.01.2015. Так, позивачем повністю внесена оплата за майнові права, проте він вчасно не отримав те, на що розраховував укладаючи договори. Введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, будівництво не відбувається тривалий час, при цьому ним сплачено повну вартість за договорами. Такі обставини ставлять під сумнів можливість виконання підрядником своїх зобов`язань за договором в зв`язку з чим є необхідність у визнанні за ним майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2024 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи. Сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

Копію вказаної ухвали суду разом з копією позовної заяви з додатками відповідачем не було отримано, поштове повідомлення повернулось до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Третя особа, Київська міська рада, ухвалу суду від 26.01.2024 отримала 29.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник позивача копію ухвали суду про відкриття провадження отримала 29.01.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

02.04.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - Чвир О.М. надійшла заява про долучення документів.

20.05.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - Чвир О.М. надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача.

Будь-яких заяв по суті справи від учасників справи не надійшло.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2024 закрито підготовче провадження у цій цивільній справі, призначено справу до судового розгляду по суті, в судове засідання викликано сторони по справі.

У судове засіданні сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

01.07.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чвир О.М. надійшла заява у якій остання просить суд проводити розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Додатково зазначила, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, та за згодою сторони позивача ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, доходить наступного.

За положенням ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За приписами ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 № 729/3304 було внесено зміни до генерального плану м. Києва - територію в районі АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва віднесено до території житлової та громадської забудови. Затверджено проект відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва. Передано товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс», в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 5,52 га для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Згідно листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-14602 від 06.12.2022, за даними Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 5,4709 га (кадастровий номер 8000000000:66:248:0025) на АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва, на якій розташовані житлові комплекси «Родинний затишок». Стародарницький», «Флагман» та «Нова Хвиля» згідно з рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 № 729/3304 передавалась в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест плюс» для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками (договір оренди земельної ділянки від 11.04.2006 № 66-6-00341, термін дії якого закінчився 11.04.2011). За поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 № 66-6-00341. Шляхом поділу вищезазначеної земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:66:248:0025) сформовано чотири земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:66:248:0026, 8000000000:66:248:0027, 8000000000:66:248:0028, 80000000:66:248:0029), інформація про які відповідно до Закону України «Про державний земельний кадастр» внесена до Державного земельного кадастру. На сформовані земельні ділянки (кадастрові номери 8000000000:66:248:0026, 800000000:66:248:0027, 8000000000:66:248:0028, 8000000000:66:248:0029) зареєстровано право комунальної власності територіальної громади міста Києва. За поданням Департаменту Київська міська рада не приймала рішень про передачу земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:66:248:0026, 8000000000:66:248:0028, 80000000:66:248:0029 у власність чи користування (оренду).

Відповідно до листа Департаменту земельних виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 0570202/3-1084 від 30.01.2023, в Міському земельному кадастрі відсутня інформація про ЖК «Флагман». Водночас згідно даних Міського земельного кадастру земельна ділянка площею 3,3675 га для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_3 має кадастровий номер 8000000000:66:248:0029.

13.12.2007 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було видано ТОВ «Еверест Плюс» дозвіл на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С на виконання будівельних робіт з будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками за адресою: АДРЕСА_3 у Дніпровському районі м. Києва строком до 20.12.10.

Поряд з цим, 17.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ ПЛЮС» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНІРІНГ» (сторона-2) було укладено договір № 17/03/2014, за яким сторона-1 на виконання п. 2.1. даного Договору передає стороні-2 усі функції замовника будівництва об`єкту. Надає земельну ділянку, визначену в п. 2.5 цього Договору, отримує та оформлює дозвільну документацію, погоджує та затверджує проектну документацію щодо будівництва об`єкту (далі - Договір № 17/03/2014).

Згідно п. 2.3., 2.4., 2.5., Договору № 17/03/2014, сторона-1 передає по цьому договору функції замовника будівництва об`єкту, які належать на підставі: договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Еверест плюс» 12.12.2005, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори, Петрової Т.М., зареєстрованого в реєстрі № 17-6522; дозволу на виконання будівельних робіт № 2871-Дн/С від 13.12.2007; рішення Київської міської ради за № 729/3304 від 14.07.2005 «Про передачі товариству з обмеженою відповідальністю «Еверест Плюс» земельної ділянки для будівництва комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземними автостоянками на АДРЕСА_3 ». Сторона-2 на виконання п. 2.1. даного договору виконує функції замовника - інвестора будівництва об`єкту. Укладає договори генерального підряду, забезпечує власними та залученими силами і коштами належне проведення будівництва на об`єкті у повному обсязі та його введення в експлуатацію, за умови повного та належного виконання стороною-1 свого зобов`язання, як це передбачено п. 2.2. цього договору. Будівництво об`єкту здійснюється на земельній ділянці, місце розташування якого: Україна, АДРЕСА_3 у Дніпровському районі міста Києва. Кадастровий номер - 800000000:66:248:0025.

Згідно положень частин 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Так, 22.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНИРІНГ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 967/ЕМ купівлі-продажу майнових прав (далі - Договір № 967/ЕМ).

Згідно п. 2.1., 2.2 Договору № 967/ЕМ, продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж. Сторони домовились, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості, розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , (рекомендована адреса: АДРЕСА_2 з наступними характеристиками: об`єкт - квартира, будівельний № НОМЕР_2, кількість кімнат - 1, загальна площа, кв.м. - 26,92 кв.м., поверх - 5, секція - 4, примітки - дана площа - проектна.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 967/ЕМ, майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріпляються за покупцем у момент видачі довідки про оплату 100% майнових прав. Довідка підписується продавцем не пізніше 5-ти робочих днів з дати здійснення покупцем 100% оплати вартості майнових прав, що визначена у пункті 4.2. цього договору.

Згідно п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору № 967/ЕМ, в день укладання цього договору вартість майнових прав 1 м2 об`єкту нерухомості складає - 10 450 (десять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20 % - 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 67 (шістдесят сім) копійок. Орієнтовна загальна вартість майнових прав на об`єкт нерухомості в день укладення цього договору складає - 281 314 (двісті вісімдесят одну тисячу триста чотирнадцять) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 46 885 (сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

Положеннями п. 4.3. Договору № 967/ЕМ визначено порядок проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.2.2 Договору № 967/ЕМ, продавець зобов`язаний після оплати покупцем 100% вартості майнових прав на об`єкт нерухомості, направити покупцю повідомлення про необхідність з`явитись для отримання довідки про оплату 100% майнових прав, відповідно до п. 3.1 цього договору.

За умовами п. 5.4.1., 5.4.3. Договору № 967/ЕМ, покупець зобов`язується: здійснити оплату майнових прав в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Прийняти від продавця майнові права в порядку та на умовах, передбачених даним договором та отримати довідку про оплату 100% майнових прав.

28.11.2016 між ТОВ «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНИРІНГ» (сторона-1), ОСОБА_1 (сторона-2), ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» (сторона-3) було укладено додаткову угоду № 1 про заміну сторони у зобов`язанні до договору купівлі-продажу майнових прав № 967/ЕМ від 22.01.2015, якою сторони домовились замінити сторону-1 (продавця) у договорі купівлі-продажу майнових прав № 967/ЕМ від 22.01.2015 укладеного між стороною-1 та стороною-2 на сторону-3.

Цього ж дня, між ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 2 до договору купівлі-продажу майнових прав № 967/ЕМ від 22.01.2015, якою визначили, що на момент підписання цієї додаткової угоди покупцем сплачено грошові кошти у сумі 240 440,00 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 40 073,33 грн. Залишок, який складає 40 874,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 6 812,33 грн. покупець перераховує на поточний рахунок продавця не пізніше 28.02.2018 включно, згідно графіку платежів - «Додаток №2».

ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» було видано довідку про 100% фінансування згідно договору № 967/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 22.01.2015 ОСОБА_1 про те, що він відповідно до умов договору, сплатив продавцю грошові кошти у розмірі 281 316,00 грн, в тому числі ПДВ (20%) - 46 886,00 грн., що складає 100 (сто) відсотків вартості майнових прав на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , проектна адреса: АДРЕСА_2 , а продавець прийняв їх, та після завершення будівництва гарантує передачу об`єкту: номер квартири - НОМЕР_2, кількість кімнат - 1, загальна площа, кв.м. - 26,92 кв.м., поверх - 5, секція - 4, примітки - дана площа - проектна.

Таким чином установлене свідчить про те, що ОСОБА_1 виконані всі умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав від 22.01.2015. Так, позивач сплативши обумовлену суму, що підтверджується довідкою про 100% фінансування згідно договору № 967/ЕМ купівлі-продажу майнових прав від 22.01.2015, виконав покладені договором на нього обов`язки, проте відповідач - ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» не виконав умови договору та в строки не здав в експлуатацію житловий будинок, що свідчить про порушення зобов`язань за договором. З урахуванням усіх істотних обставин справи, що встановлені судом під час розгляду даної цивільної, суд дійшов переконливого висновку про доцільність задоволення позовних вимог позивача виходячи з наступного

Правовідносини, які склалися між сторонами, серед іншого, регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об`єкти власності, а також майнові права.

Згідно з ч.5 ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами інвестицій, відповідно до законодавчих актів України.

Як передбачено ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент укладення Договору інвестування, а тому не може існувати й право власності на нього.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства», заява № 44277/98).

У справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14.05.2013 ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові Верховного Суду України від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12 визначено, що майнове право як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. 3 ст. 331 ЦК України).

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 2, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу та мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України)

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Зазначене свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Визнання за особою майнових прав як різновид загального способу захисту - визнання права, може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України).

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

ОСОБА_1 було сплачено обумовлену сторонами загальну вартість майнових прав на житлове приміщення у визначені в договорі строки, що підтверджується наявністю довідки про 100% фінансування за відповідним договором, а відповідач у встановлені договором строки не завершив будівництво об`єкту, не ввів об`єкт в експлуатацію, і завершення ним будівництва не вбачається можливим, з огляду на встановлені судом факти, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача, як інвестора будівництва та необхідності їх захисту в судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 в справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) зазначено, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Встановивши під час розгляду справи, що відповідачем не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, а також, враховуючи, що будинок на той час не було введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на вищевказані спірні об`єкти.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 в справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) вказано, що під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (постанова Верховного Суду України від 30.03.2016 у справі № 6-265цс16). Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (стаття 527 ЦК України). Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України). Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань за договором, не визнає майнових прав позивачки на спірне нерухоме майно, хоч вона і сплатила пайові внески у повному обсязі, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачкою майнових прав на квартиру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що 13.05.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20.03.2019 у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27.02.2019 у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти. Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Відтак застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська рада, про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва, оскільки в матеріалах справи відсутні докази здачі відповідачем спірного об`єкту нерухомості в експлуатацію, а ОСОБА_1 в свою чергу було сплачено відповідачу ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» стовідсоткову вартість загальної площі спірного об`єкту інвестування, у зв`язку з чим останній отримав право набути у власність об`єкт інвестування, після здачі будівлі в експлуатацію, що засвідчує правомочність позивача зареєструвати право власності на проінвестований об`єкт нерухомості в майбутньому.

На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 2 813,16 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 177, 179, 181, 182, 190, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 876 ЦК України, Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 2, 4, 5, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 95, 128, 133, 141,178, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) до ТОВ «ЮИТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 39670411, 02081, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська міська рада (код ЄДРПОУ: 22883141, 01004, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), про визнання майнового (речового) права на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт незавершеного будівництва на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці під кадастровим номером 8000000000:66:248:0029.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮИТ УКРАЇНА» на користь держави судовий збір у розмірі 2 813,16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: