Постанова

від 23.09.2024 по справі 756/9949/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9949/24

№ 3/756/4419/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року місто Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Ковальоа В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого директором ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б», що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Героїв Полку Азов, будинок 4,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва 08.08.2024 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.07.2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 , директор ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 192.1 ст. 192, п. 201.1, п. 201.4, п. 207.7, п. 210.10 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті у розмірі 221 058, 8 грн., за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163- 1 КУпАП.

Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В судове засідання 22.08.2024 ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В судове засідання 09.09.2024 представник ОСОБА_1 , адвокат Бичков О.О., з`явився подав пояснення щодо адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та просив закрити провадження.

В судове засідання 09.09.2024 представник ГУ ДПС у м. Києві не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

В судове засідання 19.09.2024 представник ОСОБА_1 , адвокат Бичков О.О., не з`явився, подав заяву про розгляд у його відсутності та подав до суду клопотання про долучення доказів.

В судове засідання 19.09.2024 представник ГУ ДПС у м. Києві не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. Причини неявки суду невідомі, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явився в судове засідання, при тому, що він обізнаний про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Дослідивши письмові докази, заперечення захисника, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Судом встановлено, що викладені в протоколі обставини правопорушення та висновки щодо них не відповідають фактичним обставинам справи, а також не ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.

Так, Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобов`язання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість суб`єкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку (до вищого податкового органу) податкове повідомлення, у випадку, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної податкової адміністрації України має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» (код 45187298) директором ОСОБА_1 порушено порядок ведення податкового обліку, про що було складено акт від 05.07.2024 №82341/ж5/26-15-07-01-02-20/45187298.

В судовому засіданні встановлено, що на теперішній час триває процедура оскарження податкового повідомлення - рішення податкового органу стосовно ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» (код 45187298), а відтак питання обґрунтованості та законності висновків, викладених в акті податкової перевірки щодо допущених підприємством порушень вимог податкового законодавства в ході ведення податкового обліку, є предметом розгляду в органах Державної фіскальної служби.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25), оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011).

Таким чином, суд, не вдаючись до з`ясування питання наявності або відсутності в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, порушень вимог податкового законодавства під час ведення податкового обліку, приходить до висновку про передчасність висновків особи, що склала адміністративний протокол, щодо наявності в діях ОСОБА_1 , директора ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» (код 45187298), складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , директора ТОВ «МІЦУЇ МОДУЛЬ Б» (код 45187298) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного, і, керуючись ст.ст. 24, 163-1, 251, 252, 283, 284,287,294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Суддя В.М. Ковальова