Рішення

від 20.09.2024 по справі 758/8923/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/8923/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Якимець О.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за час прострочення виконання зобов`язань.

В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на наступне. 04 грудня 2020 року приблизно о 01:00 відповідач, перебуваючи у стані алкогольного сп?яніння та керуючи автомобілем HONDA CR-V, д.н.3. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на припаркований автомобіль FORD FOCUS, д.н.3. НОМЕР_2 , який за інерцією руху здійснив наїзд на автомобіль SCODA FABIA, д.н.3. НОМЕР_3 , який був припаркований попереду. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.02.2021 у справі №758/15059/20 встановлено вину відповідача у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та стягнуто штраф у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень з позбавленням права керування на строк один рік. Автомобіль FORD FOCUS, д.н.3. НОМЕР_4 належить на праві власності ТОВ «Палм Авто». У зв?язку із завданням позивачу шкоди, останній звернувся до Подільського районного суду у м.Києві з вимогою про стягнення з відповідача матеріальних збитків, а також упущеної вигоди. Рішенням Подільського районного суду у м. Києві позовні вимоги ТОВ «Палм Авто» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 матеріальні збитки, завдані внаслідок фізичного знищення автомобіля у сумі 111 515,00 грн, а також 98900,00 грн на відшкодування упущеної вигоди. У зв?язку з тим, що відповідач добровільно виконувати рішення суду, яке набрало законної сили, відмовився, 25 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим Олександром Олександровичем було відкрито виконавче провадження НОМЕР_6. Проте, попри примусове виконання судового рішення та обізнаність відповідача про існування боргу він рішення суду не виконував до 07 червня 2024 року. Лише 07 червня 2024 року на рахунок позивача була зарахована сума заборгованості в порядку примусового стягнення, а виконавче провадження закінчено. Відтак, відповідач мав грошове зобов?язання перед позивачем, що підтверджується рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21 лютого 2022 року, яке набрало законної сили 24 березня 2022 року, про стягнення з відповідача на користь позивача 210 415,00 грн. Вказана сума була стягнута в примусовому порядку 07.06.2024, а тому позивач в позовних вимогах просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 55 109,31 грн та 3% річних у сумі 13 949,05 грн за період 24 березня 2022 року по 07 червня 2024 року.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.

22 липня 2024 року ухвалою судді відповідну позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).

02 серпня 2024 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва відмовлено в задоволені заяви про забезпечення позову.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Загальні підходи до визначення змісту порушення зобов`язань містяться в статті 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №758/7058/21 задоволено позов ТОВ «Палм Авто» до ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» (ЄДРПОУ 42193141) матеріальні збитки, завдані внаслідок фізичного знищення автомобіля у сумі 111 515,00 грн, а також 98900,00 грн на відшкодування упущеної вигоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Палм Авто» (ЄДРПОУ 42193141) понесені ним судові витрати у сумі: 3313,50 грн судового збору та 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Після відшкодування матеріальних збитків зобов`язати позивача передати залишки автомобіля ОСОБА_1 .

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 21.01.2022 у справі №758/7058/21 набрало законної сили 24.03.2022.

25 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_6 на виконання виконавчого листа №758/7058/21 виданого 17.08.2022 Подільським районним судом міста Києва.

07 червня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку із фактичним виконанням рішення у повному обсязі.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Таким чином, 3 % річних та індекс інфляції мають компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника, а тому при його обрахунку береться за основу прострочена сума.

Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 646/14523/15-ц.

Тобто, дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт).

У постанові від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, згідно з яким положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Судове рішення про стягнення коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №686/7081/21).

Оскільки виконання судових рішень починається після набрання ними законної сили, однак виконавче провадження було відкрито лише 25.08.2022 та тривало до 07.06.2024, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 28 495,86 грн і трьох процентів річних у сумі 11 285,72 грн за період: з дня пред`явлення виконавчого листа до виконання до фактичного виконання рішення суду, тобто з 25.08.2022 року до 07.06.2024 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково (72% від ціни позову), а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1744,13 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: копія Договору № 1107/2024 від 11.07.2024 про надання професійних правничої допомоги, акт наданих послуг № 1107/24 від 15.07.2024, платіжна квитанція №119.

Згідно акту наданих послуг № 1107/24 від 15.07.2024 про надання професійних правничої допомоги, в якому вказано опис послуг, який включає: вивчення документів, консультування (1 година) 1 000,00 грн, складання позовної заяви (4 години) 4 000, 00 грн, а всього у сумі: 5 000, грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, а також з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 4 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а тому вимога про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку із наведеним, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» інфляційні втрати у розмірі 28 495 (двадцять вісім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 86 копійок та 3% річних у розмірі 11 285 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) гривень 72 копійок за період з 25.08.2022 року до 07.06.2024.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» судові витрати у розмірі 4744 (чотири тисячі сімсот сорок чотири) гривні 13 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Палм Авто» (місцезнаходження: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 66, офіс 8, код ЄДРПОУ 42193141);

відповідач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повне судове рішення складено 20 вересня 2024 року.

Суддя О. І. Якимець