Ухвала

від 23.09.2024 по справі 758/3123/16-к

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 758/3123/16-к

провадження № 21-з/991/16/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , перевіривши заяву захисника ОСОБА_2 про роз`яснення зроблених йому та захиснику ОСОБА_3 зауважень під час розгляду апеляційної скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року в кримінальному провадженні № 52016000000000052 від 26 лютого 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

УСТАНОВИВ:

Вироком Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років 06 (шість) місяців, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно?розпорядчих або адміністративно?господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях, строком на 3 (три) роки, з позбавленням 7?го рангу державного службовця та з конфіскацією всього належного йому майна.

Не погодившись з указаним рішенням, захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, у якій просять скасувати вирок Вищого антикорупційного суду від 22 грудня 2023 року та закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Ухвалою від 29 січня 2024 року за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання на неї заперечень.

18 вересня 2024 року під час розгляду колегією суддів поданої апеляційної скарги головуючим на підставі ч. 2 ст. 321 КПК України неодноразово робились захисникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зауваження з метою забезпечення їх належної процесуальної поведінки в судовому засіданні.

Після чого, 19 вересня 2024 року захисник ОСОБА_2 подав до суду заяву про роз`яснення зазначених зауважень, оскільки йому не зрозуміло їх мотивувальна та резолютивна частина.

Перевіривши матеріали поданої заяви, вважаю, що заяву захисника ОСОБА_2 про роз`яснення зроблених йому та захиснику ОСОБА_3 зауважень слід повернути особі, яка її подала, виходячи з такого.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства.

Кримінальний процесуальний кодекс України на відміну від інших процесуальних кодексів не встановлює критеріїв, за наявності яких поведінка учасника кримінального провадження може бути визнана зловживанням. У той же час заборона зловживання правами закріплена в ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а в ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви, що певним чином є заходом відповідальності заявника.

Виходячи із загальних засад, зловживанням можна визнати дію або бездіяльність при реалізації учасником кримінального провадження своїх процесуальних прав без мети досягнення правомірного результату і всупереч змісту та призначенню цих прав, спрямовані на перешкоджання виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, відсутність визначеного законом переліку зловживань процесуальними правами учасників кримінального провадження не означає, що такі зловживання не можуть бути встановлені судом, а особи які їх вчиняють не зазнають негативних наслідків своєї поведінки.

За загальним правилом зловживання процесуальними правами будь-кого з учасників кримінального процесу не допускається, а з урахуванням завдань кримінального провадження та з огляду на визначені процесуальним законом повноваження суд може визнати зловживанням процесуальними правами будь-які дії, які мають відповідну спрямованість.

У цьому випадку поведінка захисника ОСОБА_2 містить ознаки зловживання ним правом на подання заяви про роз`яснення судового рішення та спрямована на перешкоджання нормальному руху кримінального провадження. Зокрема, захисник у поданій заяві просить роз`яснити зроблені йому та захиснику ОСОБА_3 зауваження, хоча відповідні дії головуючого за своїм змістом не є судовим рішенням, а пов`язані із вжиттям ним на підставі ч. 2 ст. 321 КПК України необхідних заходів з метою забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Подана захисником заява хоча і містить посилання на ст. 380 КПК України, однак за своїм змістом фактично є незгодою з такими зауваженнями. Відповідні дії захисника суперечать основним принципам та завданням кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний закон не містить окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом з тим заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. Скарга або заява, з якої вбачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною та підлягає поверненню (постанова Касаційного кримінального суду від 29 липня 2021 року у справі № 264/6844/20, а також ухвали Касаційного кримінального суду від 07 лютого 2022 року у справі № 266/108/22, від 07 листопада 2022 року у справі № 757/9655/22-к).

З огляду на викладене, заяву захисника ОСОБА_2 про роз`яснення зроблених йому та захиснику ОСОБА_3 зауважень слід повернути особі, яка її подала.

На підставі наведеного, керуючись статтями 7, 9, 11, 399 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника ОСОБА_2 про роз`яснення зроблених йому та захиснику ОСОБА_3 зауважень у кримінальному провадженні № 52016000000000052 від 26 лютого 2016 року, повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Суддя: ОСОБА_1