Рішення

від 10.09.2024 по справі 120/2466/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 вересня 2024 р. Справа № 120/2466/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Свистун Надії Леонідівни,

представника позивача Водзінського Олександра Васильовича,

представника відповідача, який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2023 року Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо законності декларування приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 1111/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02 листопада 2022 року, у якому йдеться про такі виявлені в ході перевірки порушення:

- в порушення пункту 121 статті 121, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника у сумі 2093458,59 гривень, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість;

- в порушення пункту 12.1 статті 121 підпункту г пункту 198.5 статті 198, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів у сумі 558341310 гривень, які не підтверджено за результатами інвентаризації, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість;

- в порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Завод рейкових скріплень", що відображено в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року, на суму ПДВ 7254 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 7254 гривень;

- в порушення пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс на загальну суму ПДВ 1800 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 1800 гривень.

У зв`язку із виявленими порушеннями вимог податкового законодавства відповідачем 28 листопада 2022 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 01025040103, яким позивачеві зменшено відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2022 року, на 4545685 гривень, а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2272 843 гривень;

- № 01026040103, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року на 9353335 гривень;

- № 01027040103, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на 119212505 гривень (в тому числі 79475003 гривень - за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 39737502 гривень - за штрафними санкціями).

Позивач не погоджується з такими податковими повідомленнями-рішеннями, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом з вимогами визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 01025040103, № 01026040103 та № 01027040103, що прийняті Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 28 листопада 2022 року.

Ухвалою від 03 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративний справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказав на те, що приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" не склало та не зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника у сумі 2093458,59 гривень та на вартість товарів у сумі 558431310 гривень, наявність яких не підтверджено за результатами інвентаризації. Це призвело до заниження показників податкової декларації при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на додану вартість: за ставкою 14% - на суму податку на додану вартість 293084,20 гривень; за основною ставкою (20%) - на суму податку на додану вартість 93071885 гривень.

Окрім цього, представник податкового органу стверджує, що до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар, що ставить під сумнів отримання товару від контрагентів - товариства з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень та товариства з обмеженою відповідальністю Дрілтекс, а також вказує на те, що стосовно контрагентів ухвалені рішення про їх відповідність критеріям ризиковості.

13 липня 2023 року Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат задоволено. Цим рішенням визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 01025040103 від 28 листопада 2022 року, № 01026040103 від 28 листопада 2022 року, № 01027040103 від 28 листопада 2022 року.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" та Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року - без змін.

Водночас постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 березня 2024 року касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено частково. Так, цією постановою скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року, а справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав на те, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, оскільки один лише факт направлення запиту про проведення інвентаризації на неналежну адресу, за умови якщо безпосередньо позивач підтверджує отримання запиту до закінчення перевірки, не надає останньому права не виконувати вимоги запиту. Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що позивач задовго до закінчення перевірки отримав запит на проведення інвентаризації, а тому був обізнаний про таку вимогу контролюючого органу, проте не провів інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за визначений у такому запиті період.

Також суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що перевірка проводилася у період з 22 вересня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, а тому для правильного вирішення спору необхідно встановити, чи мав позивач після фактичного отримання запиту достатній час для проведення інвентаризації до закінчення проведення перевірки та що обумовило неможливість проведення інвентаризації у період проведення перевірки, що становив більше одного місяця.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав на те, що посилання судів попередніх інстанцій на неприбуття посадових осіб контролюючого органу для проведення інвентаризації як на неможливість її проведення не відповідають правовим висновкам Верховного Суду, згідно з якими інвентаризація проводиться безпосередньо платником податку, а посадові особи контролюючого органу лише мають право бути присутніми під час проведенні такої.

Також Верховний Суд звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не дослідили зміст надісланого запиту на предмет наявності вимоги щодо точної дати, коли необхідно провести інвентаризацію.

Колегія суддів зазначила, що у вказаному запиті міститься вимога контролюючого органу провести інвентаризацію за період з дати останньої інвентаризації по 22 вересня 2022 року. Разом із тим суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому чи може зазначена у запиті дата 22 вересня 2022 року вважатися такою датою, коли інвентаризація могла бути проведена.

03 квітня 2024 року адміністративна справа надійшла до Вінницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу та вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30 квітня 2024 року.

22 квітня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24 квітня 2024 року подану представником відповідача заяву задоволено та допущено його участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24 квітня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування поданого відзиву зазначив, що проведеною контролюючим органом перевіркою встановлено заниження позивачем показника у рядку 9 (колонка Б) Декларації за травень 2022 року на 93364969 гривень внаслідок ненарахування відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України податкових зобов`язань на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника та залишки товарно-матеріальних цінностей (не підтверджені інвентаризацією) як такі, що не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника.

При цьому в ході проведення перевірки позивачеві вручено запит від 22 вересня 2022 року № 2 щодо проведення інвентаризації залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У вказаному запиті містилася вимога контролюючого органу провести інвентаризацію за період з дати останньої інвентаризації по 22 вересня 2022 року.

Водночас, як стверджує представник відповідача, аналіз приписів Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № 879, дає підстави для висновку про те, що податковий орган має право направити належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації і посадові особи цього органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації, а юридичні особи, що отримали таку вимогу, зобов`язані провести таку інвентаризацію.

Представник відповідача звертає увагу на те, що перевірка проводилася у період з 22 вересня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, проте позивач під час проведення перевірки взагалі не вчинив дії про призначення та проведення інвентаризації, та, як наслідок приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат не надало контролюючому органу акти інвентаризації до перевірки.

При цьому в наданих до перевірки інвентаризаційних описах приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат інформація щодо порівняльних відомостей активів з даними бухгалтерського обліку відсутня. За результатами аналізу даних, відображених в інвентаризаційних описах позивача, встановлено, що на відділені жирової сировини, виробництву рафінованої дезодорованої олії (фасування олії) товарні-матеріально цінності відсутні.

Також відповідно до проведеного аналізу регістрів бухгалтерського обліку та наданих оборотно-сальдових відомостей за травень 2022 року встановлено залишки по рахунках 20 Запаси на суму 83393965,57 гривень, 26 Готова продукція на суму 378130741,59 гривень та 28 Товари на суму 3834717,83 гривень, що, в свою чергу, суперечить інвентаризаційному опису.

Таким чином, на переконання представника відповідача, підтвердити залишки товарно-матеріальних цінностей, запасів, товарів та готової продукції приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат неможливо.

Відтак, на думку представника відповідача, приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат в порушення пункту 121 статті 121, підпункту "г" пункту 198.5 статті 198, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника у сумі 2093458,59 гривень та на вартість товарів у сумі 465359424,99 гривень, які не підтверджено за результатами інвентаризації, що (дослівно) «призвело до заниження суми рядка 4.3 Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за: ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 293 084,20 гривень, та за ставкою 20% на суму ПДВ 93 071 885,0 гривень».

Також у відзиві зазначено, що позивачем до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар, що ставить під сумнів отримання товару від контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень та товариства з обмеженою відповідальністю Дрілтекс з урахуванням також того, що неможливо перевірити походження товару, а щодо контрагентів ухвалені рішення про їх відповідність критеріям ризиковості.

Враховуючи викладене, на переконання представника відповідача, неможливо підтвердити реальність здійснення операцій з реалізації товарів товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень та товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс на адресу приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат.

Отже, на думку представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За результатами проведеного підготовчого засідання 30 квітня 2024 року суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22 травня 2024 року.

08 травня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року заяву представника відповідача задоволено та допущено його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання, призначене на 22 травня 2024 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Яремчука К.О. у щорічній основній відпустці.

Наступне судове засідання призначено на 13 червня 2024 року о 14:00 годині.

10 червня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10 червня 2024 року заяву представника відповідача задоволено та допущено його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13 червня 2024 року представником позивача подано до суду додаткові пояснення, у яких зазначено, що у зв`язку із тим, що позивачем під час перевірки не було проведено інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на вимогу контролюючого органу, зазначену у запиті № 2 від 22 вересня 2022 року, в акті перевірки відображені висновки про те, що залишки товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися у позивача станом на кінець травня 2022 року на рахунках № 20, № 26, № 28, згідно з відомостями про запаси за даними бухгалтерського обліку, втрачено, їх наявність неможливо підтвердити, вони вважаються такими, що використані платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю та підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Як зазначає представник позивача далі, в пункті 2.9 акту перевірки зазначено наступні відомості про запаси за даними бухгалтерського обліку позивача станом на кінець травня 2022 року: рахунок № 20 Виробничі запаси - 83393573,72 гривень; рахунок № 26 Готова продукція - 378130741,59 гривень; рахунок № 28 Товари - 3834717,83 гривень. Загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, що обліковувалися на даних рахунках, становить 465359424,90 гривень (без ПДВ).

При цьому податковий орган нарахував на дану суму податкові зобов`язання за ставкою 20% (465359424,90 грн. х 20% = 93071885 гривень ПДВ) і таким чином визначив суму податкових зобов`язань які, на його думку, підлягали нарахуванню.

Таким чином, відповідач нарахував позивачу податкові зобов`язання саме на той товар (товарно-матеріальні цінності), який містився на складах підприємства станом на кінець травня 2022 року.

Водночас представник позивача зауважив, що на спростування таких висновків відповідача приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат посилалося на ряд доказів та обставин, які спростовують такі висновки контролюючого органу. Зокрема й на те, що вищевказані залишки товарно-матеріальних цінностей (які обліковувалися у позивача станом на кінець травня 2022 року на рахунках № 20, № 26, № 28) були використані позивачем у господарській діяльності (продані, перероблені в готову продукцію, використані в процесі виробництва тощо), що, в свою чергу, виключає можливість їх втрати чи використання в негосподарській діяльності.

При цьому представник позивача вказав, що більшість цих товарно-матеріальних цінностей була використана позивачем у господарській діяльності ще до дати, в яку контролюючий орган вимагав провести інвентаризацію, і така інвентаризація у випадку її проведення 22 вересня 2022 року не могла б підтвердити їх наявність чи відсутність.

Окрім того, представник позивача посилається на те, що матеріали справи містять копії оборотно-сальдових відомостей по рахунках № 20, №26, № 28, карток рахунку та первинних документів, які підтверджують використання позивачем даних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва тощо) у травні-жовтні 2022 року.

При цьому, як зазначив далі представник позивача, з оборотно-сальдових відомостей по рахунках № 20, № 26, № 28 за травень 2022 року вбачається, які саме товарно-матеріальні цінності обліковувалися на даних рахунках на кінець місяця, у якій кількості та на яких складах вони знаходилися.

З оборотно-сальдових відомостей по рахунках № 20, № 26, №28, карток рахунків та документів, що підтверджують використання позивачем товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності за червень-жовтень 2022 року, можливо прослідкувати, яка кількість товарно-матеріальних цінностей не використаних у господарській діяльності у попередньому місяці була в наявності на складах на початок поточного місяця, яка кількість товарно-матеріальних цінностей була використана у господарській діяльності в поточному місяці (в т.ч. й тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року) та яка кількість товарно-матеріальних цінностей залишалася не використаною у господарській діяльності на кінець кожного місяця (в т.ч. й тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року).

Починаючи з червня і по жовтень 2022 року, позивачем кожного місяця використовувалися у господарській діяльності якась частина товарно-матеріальних цінностей з тих, що були у нього в залишках станом на кінець травня 2022 року і станом на 31 жовтня 2022 року значна частина (більшість) цих товарно-матеріальних цінностей вже була використана позивачем у господарській діяльності.

На підтвердження того, що не використана позивачем у господарській діяльності станом на 31 жовтня 2022 року частина товарно-матеріальних цінностей (з тих що були у нього в залишках станом на кінець травня 2022 року) не були втрачені позивач провів інвентаризацію станом на 31 жовтня 2022 року, яка підтверджує наявність даних товарно-матеріальних цінностей станом на дату її проведення. При цьому відсутність будь-яких нестач за результатами інвентаризації, проведеної 31 жовтня 2022 року, свідчить про те, що таких нестач не було у період з моменту проведення останньої інвентаризації до 31 жовтня 2022 року, у тому числі й на дату, в яку вимагав провести інвентаризацію контролюючий орган.

Крім того, на думку представника позивача, інвентаризація, яку вимагав провести відповідач, не могла стосуватися предмету перевірки і встановити факт нестачі заднім числом (у травні 2022 року) та призвести до нарахування податкових зобов`язань за травень 2022 року.

За результатами такої інвентаризації у випадку встановлення нестачі на момент її проведення (вересень 2022 року) податкові зобов`язання могли б виникнути лише на момент виявлення такої нестачі у вересні 2022 року, а не в травні 2022 року як їх нарахував відповідач, оскільки під час проведення інвентаризації неможливо встановити момент виникнення нестачі (травень, липень, серпень чи вересень).

За наведених обставин, на думку представника приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час судового засідання 13 червня 2024 року представником відповідача заявлено клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, за результатами якого суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою задовольнив таке клопотання та оголосив перерву в судовому засіданні до 01 липня 2024 року.

25 червня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року подану представником відповідача заяву задоволено та допущено його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

28 червня 2024 року представником відповідача подано до суду додаткові пояснення у справі.

В ході судового засідання 01 липня 2024 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відкладено розгляд справ на 24 липня 2024 року.

02 липня 2024 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, а 17 липня 2024 року клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року подане представником відповідача клопотання задоволено та допущено його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

24 липня 2024 року представником позивача подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року подане представником позивача клопотання задоволено, а розгляд справи відкладено на 29 серпня 2024 року.

13 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року подану представником відповідача заяву задоволено та допущено його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Під час судового засідання 29 серпня 2024 року судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відкладено розгляд справи на 10 вересня 2024 року у зв`язку із виникненням технічних проблем, що унеможливлювали участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Наступне судове засідання призначено на 10 вересня 2024 року.

04 вересня 2024 року представником відповідача подано до суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року подану представником відповідача заяву задоволено та допущено його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

В ході судового засідання 10 вересня 2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Натомість представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у відзиві на позов.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У період з 22 вересня 2022 року по 26 жовтня 2022 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі направлень від 22 вересня 2022 року №№ 281, 282 та 283 та наказу від 20 вересня 2022 року № 61/Ж1 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень по декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1111/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02 листопада 2022 року, у висновках якого встановлено порушення приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, підпункту "г" пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання на суму 93364969 гривень та завищено податковий кредит на суму 9054 гривень, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 4545685 гривень, завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 9353335 гривень, яка підлягає зменшенню та заниження податку на додану вартість за травень 2022 року на суму 79475003 гривень.

Зі змісту акта перевірки слідує, що в ході проведення перевірки приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат останньому вручено запит від 22 вересня 2022 року № 2 щодо проведення інвентаризації залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. При цьому, оскільки до перевірки не надано інвентаризаційний опис, тому підтвердити залишки товарно-матеріальних цінностей неможливо, а відтак вказані залишки підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про те, що приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат в порушення вимог пункту 121 статті 121 підпункту г пункту 198.5 статті 198, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника у сумі 2093458,59 гривень та на вартість товарів у сумі 558431310 гривень, які не підтверджено за результатами інвентаризації, що призвело (дослівно) «до заниження суми р. 4.3 Нараховано податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 293084,20 гривень та ставкою 20% на суму ПДВ 93071885 гривень».

Також в ході перевірки встановлено, що взаємовідносини між приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень (постачальник) здійснювалися на підставі договору на поставку № 186/22 від 14 січня 2022 року.

Відповідно до такого договору сторони дійшли згоди, що постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця залізничне кріплення та матеріали верхньої будови колії, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати товар на умовах даного договору.

При цьому пунктом 4.6 розділу 4 цього ж договору визначено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: оригінал рахунків-фактур; оригінал видаткової накладної; оригінал товарно-транспортної накладної та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар.

Водночас до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями на товар, що ставить під сумнів отримання товару згідно договору).

Також відповідно до даних із Єдиного реєстру податкових накладних неможливо дослідити походження товару накладка 1Р-65, Болт закладний М22х175 в зборі та Болт клемний М22х75 в зборі. При цьому приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат здійснює придбання товарів у товариства з обмеженою відповідальністю СТАЛЬПРОМ-17, який по ланцюгу постачання не здійснює придбання товарів, а тому неможливо підтвердити реальність постачання товарів.

Крім того, у товариства з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень наявне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 335022 від 02 червня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом зроблено висновок про неможливість підтвердити реальність здійснення операцій з реалізації товарів товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень на адресу приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат.

Як наслідок, перевіркою встановлено порушення пункту 1981, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень, що відображені в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року на суму ПДВ 7254 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 7254 гривень.

Окрім того, перевіркою приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат (покупець) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс (постачальник), відображених в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року, встановлено, що взаємовідносини між юридичними особами виникли на підставі договору поставки продукції № 140101 від 14 січня 2022 року.

Згідно з цим договором постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця обладнання та запасні частини, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах даного договору.

Пунктом 4.6 розділу 4 цього ж договору визначено, що разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи: оригінал рахунків-фактур; оригінал видаткової накладної; оригінал товарно-транспортної накладної та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар.

Водночас до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями на товар, що ставить під сумнів отримання товару згідно договору).

Крім того, відповідно до бази даних Єдиного реєстру податкових накладних товариство з обмеженою відповідальністю Дрілтекс здійснює придбання стакан 102-77 у контрагента товариства з обмеженою відповідальністю ЕММАР ЮА 15 лютого 2022 року, що дає змогу підтвердити нереальність здійснення даної операції та вважати її фіктивною.

При цьому відповідно до баз даних контролюючим органом встановлено, що у товариства з обмеженою відповідальністю Дрілтекс наявне рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 44754 від 20 липня 2022 року, а тому неможливо підтвердити реальність здійснення операцій з реалізації товарів товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс на адресу приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат.

Як наслідок, перевіркою встановлено порушення пункту 1981, пункту 198.2, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс, що відображені в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року на суму ПДВ 1800 гривень, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 1800 гривень.

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу, приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат подало заперечення на акт від 21 листопада 2022 року № 32/1084, за результатами розгляду яких відповідач листом від 28 листопада 2022 року вих. № 8439/6/31-00-04-01-03-06 повідомив позивача, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

28 листопада 2022 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 01025040103, яким позивачеві зменшено відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за травень 2022 року, на 4545685 гривень, а також нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2272 843 гривень;

- № 01026040103, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2022 року на 9353335 гривень;

- № 01027040103, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 119212505 гривень (в тому числі 79475003 гривень - за податковими та/або іншими зобов`язаннями, 39737502 гривень - за штрафними санкціями).

19 грудня 2022 року позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на зазначені податкові-повідомлення рішення, проте рішенням контролюючого органу від 23 лютого 2023 року скаргу приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат залишено без задоволення, а податкові повідомлення рішення від 28 листопада 2022 року № 01025040103, № 01026040103 та № 01027040103- без змін.

Надаючи правову оцінку податковим рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню, патентуванню та/або сертифікації) від проведення такої інвентаризації або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу (адміністративний арешт майна платника податків).

Норма підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України поширюється на всіх платників податків.

В контексті пункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати від платників податків проведення інвентаризації, щодо тих товарів/матеріалів, які пов`язані з предметом перевірки і таку інвентаризацію має право проводити платник податків.

Згідно з пунктом 5 Наказу Державної податкової служби України № 727 від 20 серпня 2015 року "Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Так, суд установив, що в ході проведення перевірки приватному акціонерному товариства Вінницький олійножировий комбінат вручено запит від 22 вересня 2022 року № 2 щодо проведення інвентаризації залишків основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

У такому запиті йшлося про необхідність проведення позивачем інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на складах приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат за період з дати останньої інвентаризації по 22 вересня 2022 року. Інвентаризацію вимагалося провести у присутності посадових осіб контролюючого органу.

Проте інвентаризаційний опис складів готової продукції, товарів контролюючому органу не надано, що, на переконання податкового органу, свідчить про те, що приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат здійснено неповне проведення інвентаризації.

На підставі викладеного в акті перевірки зроблено висновок про те, що приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат в порушення пункту 121 статті 121, підпункту г пункту 198.5 статті 198, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 ПК України не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на вартість товарів у сумі 558341310 гривень, наявність яких не підтверджено за результатами інвентаризації. Це призвело до заниження показників податкової декларації при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на додану вартість: за ставкою 14% - на суму податку на додану вартість 293084,20 гривень; за основною ставкою 20% - на суму податку на додану вартість 93071885 гривень.

Заперечуючи проти згадуваних вище доводів контролюючого органу, представник позивача вказав на те, що згадуваний в акті перевірки запит № 2 від 22 вересня 2022 року, у якому йшлося про необхідність проведення інвентаризації саме 22 вересня 2022 року було вручено приватному акціонерному товариству Вінницький олійножировий комбінат працівниками товариства з обмеженою відповідальністю ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН лише 26 вересня 2022 року. Вказане, на переконання представника позивача, виключало можливість її проведення станом на 22 вересня 2022 року та в присутності осіб контролюючого органу.

В судовому засіданні представник позивача як на ще одну підставу неможливості проведення інвентаризації вказав на те, що у запиті № 2 від 22 вересня 2022 року йшлося про необхідність проведення інвентаризації за період з дати останньої інвентаризації по 22 вересня 2022 року. При цьому на запит № 2 від 22 вересня 2022 року контролюючому органу було надано матеріали проведення останньої інвентаризації залишків товарів приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат, проведеної станом на 19 липня 2022 року. Така інвентаризація проводилася в рамках документальної позапланової виїзної перевірки з питань законності декларування з податку на додану вартість за грудень 2021 року, за результатами якої складено акт від 26 липня 2022 року № 416/31-00-04-01-01-26/00373758. При цьому під час такої перевірки контролюючим органом не виявлено будь- яких нестач за результатами проведеної інвентаризації станом на 19 липня 2022 року.

Відтак, на думку представника позивача, приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат правомірно не проведено інвентаризацію, оскільки в межах документальної перевірки перевірялася законність декларування від`ємного значення податку на додану вартість за травень 2022 року, натомість у надісланому запиті № 2 від 22 вересня 2022 року йшлося про необхідність проведення інвентаризації з останньої дати її проведення (тобто з 19 липня 2022 року) по 22 вересня 2022 року, що, на переконання представника позивача, не стосується предмета цієї перевірки.

Визначаючись із обгрунтованістю таких доводів сторін, суд враховує наступне.

Правила проведення інвентаризації для юридичних осіб, у тому числі обов`язкові випадки її проведення та оформлення результатів інвентаризації визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 № 879 (далі - Положення № 879).

Згідно з пунктом 5 розділу І цього Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Пунктом 7 розділу І Положення № 879 встановлено випадки обов`язкового проведення інвентаризації, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цих органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.

За приписами пункту 1 розділу II Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2023 року за результатами розгляду справи № 640/19859/21 сформував висновок, що нормами Положення № 879 не визначено, що інвентаризацію у законний спосіб можливо провести тільки на день її призначення або виключно в день її призначення. Окрім цього, у вказаній постанові зазначено, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов`язковою.

За таких обставин суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат могло не проводити інвентаризацію з тих підстав, що запит контролюючого органу було вручено позивачеві пізніше 22 вересня 2022 року, що виключало можливість її проведення у вказану дату.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що зміст запиту № 2 від 22 вересня 2022 року не визначає конкретну дату коли позивачу слід провести інвентаризацію, а лише вказує на період, за який її слід провести (з дня останньої інвентаризації по 22 вересня 2022 року).

Окрему увагу суд звертає й на те, що перевірка проводилася у період з 22 вересня 2022 року по 26 жовтня 2022 року, що давало змогу позивачу провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей відповідно до вимог пункту 7 розділу І Положення № 879, тобто розпочати інвентаризацію у термін та в обсязі, зазначених запиті № 2 від 22 вересня 2022 року, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа (такою датою є 26 вересня 2022 року, як про те вказує представник позивача у позовній заяві).

При цьому суд зауважує, що зазначення у запиті № 2 від 22 вересня 2022 року про необхідність проведення інвентаризації в присутності посадових осіб контролюючого органу не свідчить про те, що така інвентаризація повинна бути проведена за обов`язкової присутності посадових осіб контролюючого органу, адже зміст приписів пункту 1 розділу II Положення № 879 не передбачають обов`язкової участі посадових осіб контролюючого органу під час інвентаризації.

Підсумовуючи слід виснувати, що приватне акціонерне товариство Вінницький олійножировий комбінат повинно було провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей відповідно до приписів Положення № 879, проте цього не зробило.

Разом із тим податковий орган в акті перевірки вказав на те, що, оскільки позивачем під час перевірки не було проведено інвентаризації залишків товарно-матеріальних цінностей на вимогу контролюючого органу, тому залишки товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися у позивача станом на кінець травня 2022 року на рахунках № 20, № 26 та № 28, відповідно до відомостей про записи за даними бухгалтерського обліку, втрачено, їх наявність неможливо підтвердити та вони вважаються такими, що використані платником податку в операціях, які не є господарською діяльністю, а тому підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України.

Отже, податковим органом нараховано позивачеві податкові зобов`язання відповідно до пункту пунктом 198.5 статті 198 ПК України на всю суму залишків товарно-матеріальних цінностей, які були в наявності у приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат станом на кінець травня 2022 року, з огляду на те, що позивачем такі товарно-матеріальні цінності не використовувалися в господарській діяльності (такі висновки зроблені з огляду на непроведення інвентаризації ).

Надаючи оцінку таким аргументам контролюючого органу, суд зважає на таке.

Відповідно до підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючий орган в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявив нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 ПК України).

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України, за товарами/послугами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Під положення зазначеної норми підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Так, зі змісту акта перевірки № 1111/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02 листопада 2022 року слідує, що приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат до перевірки надано оборотно-сальдові відомості за квітень 2021 року травень 2022 року зокрема по рахунках № 20 Виробничі запаси, № 26 Готова продукція, № 28 Товари за травень 2022 року, з яких можливо встановити які саме товарно-матеріальні цінності обліковувалися на цих рахунках на кінець місяця, у якій кількості та на яких складах вони знаходилися.

При цьому матеріали справи містять і оборотно-сальдові відомості по рахунках № 20, № 26, № 28 за червень-жовтень 2022 року, картки рахунків та документи, що підтверджують використання позивачем товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності за червень-жовтень 2022 року.

Із таких документів можливо прослідкувати, яка кількість товарно-матеріальних цінностей не була використана у господарській діяльності у попередньому місяці, а які були в наявності та перебували на складах на початок поточного місяця, яка кількість товарно-матеріальних цінностей була використана у господарській діяльності в поточному місяці (в тому числі й тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року), та яка кількість товарно-матеріальних цінностей залишалася невикористаною у господарській діяльності на кінець кожного місяця (в тому числі й тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року).

Так, із оборотно-сальдової відомості по рахунку № 28 за травень 2022 року слідує, що всі товарно-матеріальні цінності, що обліковувалися на рахунку № 28, обліковувалися виключно на субрахунку № 281. Із такої оборотно-сальдової відомості можливо прослідкувати, які саме товарно-матеріальні цінності, в якій кількості та на яку вартість обліковувалися на субрахунку № 281 станом на кінець травня 2022 року (саме на ці товарно-матеріальні цінності відповідач і нарахував податкові зобов`язання).

Із оборотно-сальдової відомості по субрахунку № 281 за червень 2022 року видно, що на початку червня на субрахунку № 281 обліковувалися ті ж самі товари, що й в кінці травня 2022 року. Також із неї можна прослідкувати обороти по рахунку наступних товарно-матеріальних цінностей:

- 718,164 тон шроту соняшникового тостованого гранульованого;

- 12,605 тон фузу олійного;

- 718,164 тон шроту соняшникового тостованого гранульованого;

- 12,605 тон фузу олійного вартістю 84 955,91 гривень, який було реалізовано позивачем, що підтверджується карткою рахунку № 281 за червень 2022 року, видатковою накладною від 24 червня 2022 року та товарно-транспортною накладною віл 24 червня 2022 року;

- 718,164 тон шроту соняшникового тостованого гранульованого вартістю 4 242 988,63 гривень, який було переміщено зі складу Елеватор шроту на склад Товари в дорозі, що підтверджується карткою рахунку за червень 2022 року. В подальшому даний шрот зі складу Товари в дорозі був реалізований на експорт, що підтверджується карткою рахунку за червень 2022 року, наданими представником позивача митними деклараціями та відповідними накладними.

Крім того, з оборотно-сальдової відомості по субрахунку № 281 за червень 2022 року вбачається яка кількість товарно-матеріальних цінностей (з тих що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року та на початок червня 2022 року) залишалася невикористаною позивачем у господарській діяльності та знаходилась у залишку станом на кінець червня 2022 року. Такими зокрема є олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована Віолія марки П 920 г. - 15 пляшок загальною вартістю 650,25 гривень, бункер фасування паливних гранул в тару БІГ-БЕГ 1 одиниця вартістю 45600 гривень, кришки поліетиленові 172 одиниці загальною вартістю 17,20 гривень, лінія фасування паливних гранул в поліетиленові мішки 1 одиниця вартістю 45600 гривень, попільнички 17 одиниць загальною вартістю 8,50 гривень).

З оборотно-сальдової відомості по субрахунку № 281 за липень 2022 року слідує, що на початку липня на субрахунку № 281 обліковувалися ті ж самі товари, що й в кінці червня 2022 року (з тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року та не були використані в господарській діяльності у червні 2022 року).

Крім того, з такої оборотно-сальдової відомості можливо прослідкувати обороти по рахунку наступних товарно-матеріальних цінностей: бункер фасування паливних гранул в тару БІГ-БЕГ (1 одиниця), кришки поліетиленові (172 одиниці), лінія фасування паливних гранул в поліетиленові мішки (1одиниця), попільнички (17 одиниця).

Бункер фасування паливних гранул в тару БІГ-БЕГ (1 одиниця) вартістю 45600 гривень був переміщений з субрахунку № 281 на субрахунок № 1521, що підтверджується карткою рахунку № 281 за липень 2022 року.

Бункер фасування паливних гранул в тару БІГ-БЕГ був у наявності на складі позивача під час проведення перевірки, а також після проведення перевірки, що підтверджується матеріалами інвентаризаційного опису № МК000000028 від 31 жовтня 2022 року (графи 34 та 35).

Також кришки поліетиленові 172 одиниці загальною вартістю 17,20 гривень були переміщені з субрахунку № 281 на субрахунок 221, що підтверджується карткою субрахунку № 281 за липень 2022 року.

Кришки поліетиленові були в наявності на складі позивача під час проведення перевірки, а також після проведення перевірки, що підтверджується матеріалами інвентаризаційного опису № МК000000028 від 31 жовтня 2022 року (графа 464).

Лінія фасування паливних гранул в поліетиленові мішки 1 одиниця вартістю 45600 гривень була переміщена з субрахунку № 281 на субрахунок № 1521, що підтверджується карткою рахунку № 281, та вона була в наявності на складі позивача під час проведення перевірки, а також після проведення перевірки, що підтверджується матеріалами інвентаризаційного опису № МК000000028 від 31 жовтня 2022 року (графа 33).

Попільнички 17 одиниць загальною вартістю 8,50 гривень були переміщені з субрахунку № 281 на субрахунок № 221, підтверджується карткою рахунку № 281, а такі попільнички були у наявності на складі позивача під час проведення перевірки, а також після проведення перевірки, що підтверджується матеріалами інвентаризаційного опису № МК000000028 від 31 жовтня 2022 року (графа 465).

Також з оборотно-сальдової відомості по субрахунку № 281 за липень 2022 року вбачається, яка кількість товарно-матеріальних цінностей (з тих, що були у позивача в залишках на кінець травня 2022 року, на початок червня 2022 року, на кінець липня 2022 року та на початок липня 2022 року) залишалися невикористаними позивачем у господарській діяльності та знаходились у залишку станом на кінець липня 2022 року (олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована Віолія марки П 920 грам - 15 пляшок загальною вартістю 650,25 гривень).

Із оборотно-сальдових відомостей по субрахунку № 281 за серпень 2022 року, вересень 2022 року та жовтень 2022 року вбачається відсутність у серпні, вересні та жовтні 2022 року оборотів по товарно-матеріальним цінностям, що були у позивача в залишках на кінець липня 2022 (олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована Віолія марки П 920 грам - 15 пляшок загальною вартістю 650,25 гривень), а також наявність даних товарно-матеріальних цінностей на субрахунку 281 станом на кінець жовтня 2022 року.

Дані товарно-матеріальні цінності були в наявності на складі позивача станом на 31 жовтня 2022 року (після проведення перевірки), що підтверджується матеріалами інвентаризації яка проводилася 31 жовтня 2022 року (інвентаризаційні описи № МК000000043 від 31 жовтня 2022 року, № МК000000028 від 31 жовтня 2022 року).

Щодо товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися за рахунком № 26, то із оборотно-сальдової відомості по рахунку № 26 за травень 2022 року можливо прослідкувати, які саме товарно-матеріальні цінності, в якій кількості та на яку вартість обліковувалися на рахунку № 26 станом на кінець травня 2022 року, зокрема: олія соняшникова раф. дез. вимор. вас. Віолія марки П (920 г); олія соняшникова раф. дез. вимор. вас. TM Dali марки П (920 г); олія соняшникова висок олеїнова нерафінована; шрот соняшниковий тостований (гранульований) власний тощо.

Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 26 за червень 2022 року, картками рахунку за червень 2022 року, митними деклараціями №№ UA 401020/2022/019012, UA 401020/2022/019011, UA 401020/2022/019133, UA 401050/2022/002530, UA 403020/2022/008857, UA 403020/2022/006500, UA 401050/2022/002335, UA 401050/2022/002371, UA 403020/2022/007392, UA 403020/2022/007394, UA 403020/2022/007396, UA 401020/2022/021051, UA 401020/2022/027194, UA 401020/2022/019012, UA 401020/2022/027233, UA 401020/2022/020104, UA 401020/2022/020529, UA 401020/2022/020794, UA 401020/2022/020765, UA 401020/2022/022900, UA 401020/2022/023426, UA 401020/2022/023427, UA 401020/2022/024022, UA 401020/2022/024007, UA 401020/2022/024023, UA 401020/2022/024328, UA 401020/2022/025219, рахунками-фактури №№ 5/84, 5/83, 5/85, 5/91, 5/61, 5/72, 4/60/2, 4/60/3, 4/60/4, 6/22, 6/39, 6/115, 6/116, 5/98, 5/99, 6/9, 6/20, 6/18, 6/59, 6/65, 6/67, 6/68, 6/78, 6/76, 6/77, 6/82, 6/92, міжнародними товарно-транспортними накладними №№ 0638963, 0638965, 0447277, 183108, 002079, 000050, 00019, 630785, 00299, 00019, 00237, 037212, 375522, 813383, 375530, 00871, 635659, 00545, 037226, 037216, накладними №№ 32095671, 3826803, 32028102, 32028128, 32155962 підтверджується використання позивачем у червні 2022 року товарно-матеріальних цінностей, які були в залишках станом на кінець травня 2022 року в господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва, переміщення між складами тощо).

Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 26 за липень 2022 року, картками рахунків, митними деклараціями №№ UA 401050/2022/002796, 401050/2022/002851, 401020/2022/030361, 401020/2022/030352, 401020/2022/030379, 401020/2022/030356, 401020/2022/030349, 401020/2022/030271, 401020/2022/030275, 401020/2022/030565, 401020/2022/030576, 401020/2022/030375, 401020/2022/030348, 401020/2022/030913, 401020/2022/030769, 401020/2022/03077, 401020/2022/030983, 401020/2022/031248, 401020/2022/031155, 401020/2022/031019, 401020/2022/031022, 401020/2022/031013, 401020/2022/031196, 401050/2022/003576, 401020/2022/031151, 401020/2022/031116, 401020/2022/031359, 401020/2022/031360, 401020/2022/031361, 401020/2022/031362, 401020/2022/030904, 401020/2022/030912, 401020/2022/030914, 401020/2022/030997, 401020/2022/030999, 401020/2022/031000, 401020/2022/031001, 401020/2022/031573, 401020/2022/031493, 401020/2022/031575, 401020/2022/031501, 401020/2022/031742, 401020/2022/030799, 401020/2022/030977, 401020/2022/003143, 401050/2022/002530, 401050/2022/003551, 401020/2022/031986, 401020/2022/031756, 401020/2022/031762, 401020/2022/031684, 401020/2022/031660, 401020/2022/031662, 401020/2022/031665, 401020/2022/031675, 401050/2022/003272, 401020/2022/032147, 401020/2022/031937, 401020/2022/031934, 401020/2022/031566, 401020/2022/0316664, 401020/2022/031686, 401020/2022/031717, 401020/2022/030977, 401020/2022/031749, 401020/2022/031760, 401020/2022/031733, 401020/2022/031737, 401020/2022/031880, 401020/2022/031885, 401020/2022/081889, 401020/2022/031888, 401020/2022/031893, 401020/2022/031896, 401020/2022/031894, 401020/2022/031895, 401020/2022/031985, 401020/2022/032142, 500370/2022/003133, 401020/2022/02143, 401020/2022/032133, 401020/2022/032394, 401020/2022/029620, 401020/2022/029041, 401020/2022/029028, 401020/2022/028933, 401020/2022/029166, 401020/2022/029492, 401020/2022/029377, 401020/2022/029527, 401020/2022/029696, 401020/2022/029830, 401020/2022/029874, 401020/2022/030564, 401050/2022/002386, 401020/2022/025918, 401020/2022/025933, 401020/2022/026010, 401020/2022/026012, 401050/2022/003089, 401020/2022/026457, 401020/2022/026038, 401020/2022/026039, 401020/2022/016081, 401020/2022/028662, 401020/2022/002684, 401020/2022/029169, 401020/2022/029050, 401020/2022/029008, 401020/2022/029009, 401020/2022/028947, 401020/2022/029168, 401020/2022/029635, 401020/2022/030083, 401020/2022/029324, 401020/2022/029325, 401020/2022/029330, 401020/2022/029508, 401020/2022/030002, 401020/2022/029333, 401020/2022/029505, 401020/2022/029509, 401020/2022/029506, 401020/2022/029503, 401020/2022/029504, 401020/2022/029657, 401020/2022/029636, 401020/2022/029507, 401020/2022/030343, 401020/2022/030588, 401020/2022/030188, 401020/2022/002921, 401050/2022/003240, 401050/2022/029826, рахунками-фактури №№ 6/49, 6/58, 7/55, 7/52, 7/57, 7/53, 7/51, 7/48, 7/49, 7/62, 7/63, 7/56, 7/50, 7/71, 7/65, 7/66, 7/73, 7/91, 7/87, 7/86, 7/79, 7/80, 7/81, 7/82, 7/88, 7/85, 7/83, 7/94, 7/95, 7/96, 7/97, 7/68, 7/69, 7/70, 7/75, 7/76, 7/74, 7/77, 7/104, 7/106, 7/105, 7/107, 7/124, 7/67, 7/72, 6/113, 5/91, 7/84, 7/141, 7/121, 7/118, 7/120, 7/115, 7/19, 7/110, 7/111, 7/112, 7/1, 7/144, 7/137, 7/136, 7/103, 7/113, 7/114, 7/116, 7/117, 7/119, 7/122, 7/123, 7/126, 7/127, 7/128, 7/129, 7/130, 7/131, 7/132, 7/133, 7/140, 7/145, 7/102, 7/143, 7/142, 7/152, 7/32, 7/9, 7/7, 7/2, 7/10, 7/27, 7/19, 7/29, 7/38, 7/41, 7/42, 7/61, 5/71, 6/100, 6/101, 6/103, 6/102, 6/106, 6/111, 6/104, 6/105, 5/43, 6/141, 6/21, 7/13, 7/8, 7/6, 7/5, 7/3, 7/14, 7/35, 7/45, 7/15, 7/16, 7/17, 7/26, 7/43, 7/18, 7/24, 7/25, 7/21, 7/20, 7/23, 7/34, 7/33, 7/22, 7/47, 7/64, 7/46, 6/74, 6/133, 7/39, міжнародними товарно-транспортними накладними №№ 0652830, 0157738, 0284918, 311262, 311263, 416722, 0410349, 0445247, 0455404, 0269039, 0002523, 420488, 415257, 438556, 007189, 007190, 0450644, 0318285, 003418, 461443, 374588, 0450646, 0450647, 0450645, 0368574, 0429664, 0429663, 0429673, 0429674, 036589, 0429675, 0445426, 0445425, 0636235, 0684507, 00027, 485667, 412900, 1214074, 461088, 0456795, 00026, 006820, 006844, 006865, 002305, 415270, 415262, 00025, 0455453, 0384919, 0455456, 0455467, 0684017, 027931, 027930, 025564, 0157739, 0255563, 0652839, 0652840, 0674126, 416714, 416723, 0284917, 002304, 311264, 311261, 0440523, 970808, 706890, 075622, 079051, 706866, 00020, 00019, 445386, 633196, 046883, 481183, 00023, 0421898, 0447291, 0447290, 0447294, 0450265, 311240, 311250, 3259189, 32142697, 32142689, 32142671, 32142663, 32142655, 32142648, 32142630, 32142622, 32142614, 32142606, 374587, 0450639, 0450640, 0450638, 010763, 015012, 200183, 1214073, 0684505, 0636233, 0255571, 117673, 015344, 0284916, 0455454, 0455439, 027910, 027922, 0684015, 00026, 00025, 0255572, 0455459, 0455464, 298577, 00024, накладними №№ 32178352, 32192403, 32470619, 32470601, 32470643, 32470700, 32470684, 32420668, 32420676, 32420650, 32470635, 32470627, 32303604, 32095671 32466005, 32465999, 32465965, 32465957, 32465940, 32465981, 32465973, 32348401, 32049371, 32049363, 32049306, 32049314, 32049140, 32049132, 32049272, 32049264, 32049256, 32049249, 32049280, 32049389, 32049397, 32049298, 32049355, 32049348, 32049330, 32049322, 32049215, 32049207, 32049173, 32049465, 32049181, 32049199, 32049231, 32049223, 32282808, 32008732, 32219032, 32340069, видатковими накладними №№ 1146, 1156, 1196, 1200, 1209, 1568, МК000001026, МК000001028, МК000001029, МК000001050, МК000001051, 1568, 1372, МК000001070, МК000000955, МК000001028, МК000001029, МК000001050, МК000001051, МК000001059, 1568, МК000001060, МК000001049, МК000001068, МК000001070, 1569, 1569, актами приймання-передачі від 08 липня 2022 року, від 12 липня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 29 липня 2022 року, від 15 липня 2022 року, від 15 липня 2022 року, від 15 липня 2022 року, від 18 липня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 27 липня 2022 року, від 26 липня 2022 року, від 26 липня 2022 року, від 26 липня 2022 року, від 20 липня 2022 року, від 20 липня 2022 року, актами відбору зразків (проб) та товарно-транспортними накладними підтверджується використання приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат у липні 2022 року товарно-матеріальних цінностей (які були в залишках станом на кінець травня 2022 року) в господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва, переміщення між складами тощо).

Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 26 за серпень 2022 року, картками рахунків, митними деклараціями №№ UA 401020/2022/034430, 401050/2022/003239, 401050/2022/003301, 401050/2022/003214, 401050/2022/003209, 401020/2022/035035, 401020/2022/035036, 401020/2022/003241, 401020/2022/035682, 401020/2022/035672, 401020/2022/035677, 401020/2022/035670, 401020/2022/035663, 401020/2022/035991, 401020/2022/035992, 401020/2022/036501, 401020/2022/036502, 401020/2022/036510, 401020/2022/036515, 401020/2022/036750, 401020/2022/036661, 401020/2022/036669, 401020/2022/036672, 401020/2022/036749, 401020/2022/037119, 401020/2022/037120, 401020/2022/004393, 401050/2022/004073, 401050/2022/004071, 401050/2022/004072, рахунками фактури №№ 8/30, 6/134, 7/12, 6/131, 6/128, 8/42, 8/41, 6/135, 8/47, 8/45, 8/46, 8/49, 8/48, 8/50, 8/51, 8/53, 8/54, 8/55, 8/56, 8/57, 8/58, 8/59, 8/60, 8/61, 8/69, 8/70, 8/52, 8/28, 8/29, 8/27, міжнародними товарно-транспортними накладними №№ 0001279, 0736701, 0736731, 325774, 325773, 325772, 325771, 325775, 0736732, 0736702, 344144, 344145, 344143, 344151, 0736703, 344037, 344039, 0736733, 0736734, 0736735; накладними №№ 32365751, 32365765, 32365751, 32365723, 32365751, 32365751, 32365751, 32365751, 32340051, 32340044, 32348393, 344040, 32709602, 32620759, 3260767, 32620775, 32620742, видатковими накладними, актами відбору зразків, актами приймання-передачі та товарно-транспортними накладними підтверджується використання позивачем у серпні 2022 року товарно-матеріальних цінностей (які були в залишках станом на кінець травня 2022 року) в господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва, переміщення між складами тощо).

Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 26 за вересень 2022 року, картками рахунків, митними деклараціями №№ UA401050/2022/004008, UA401050/2022/004513, UA401050/2022/004669, UA401050/2022/004753, UA401050/2022/004990, UA401050/2022/005026, UA401050/2022/004012, рахунками фактури №№ 8/8, 8/68, 8/82, 8/88, 9/34, 9/38, 8/9, накладними №№ 32604837, 32737140, 32781197, 32788663, 32882623, 32604852, видатковими накладними підтверджується використання у вересні 2022 року позивачем товарно-матеріальних цінностей (які були в залишках станом на кінець травня 2022 року) в господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва, переміщення між складами тощо).

Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 26 за жовтень 2022 року, картками рахунків, митними деклараціями №№ UA401050/2022/004011, UA401050/2022/004012, UA401050/2022/005672, UA401050/2022/005675, UA401050/2022/005673, UA401050/2022/005733, UA401050/2022/005834, UA401050/2022/006178, рахунками фактури №№ 8/10, 9/9, 8/296, 9/297, 2/298, 9/310, 10/32, 10/146, накладними №№ 32604845, 32604852, 33076902, 33076910, 33076936, 33076928, 33093220, 33093238, 33093204, 33125253, 33212085, видатковими накладними підтверджується використання у жовтні 2022 року позивачем товарно-матеріальних цінностей (які були в залишках станом на кінець травня 2022 року) в господарській діяльності (реалізацію, переробку в готову продукцію, використання в процесі виробництва, переміщення між складами тощо).

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист товариства товариств з обмеженою відповідальністю ЕВЕРІ, яке підтверджує що у нього на зберіганні є в наявності товарно-матеріальні цінності, що належать позивачу, а саме олія соняшникова нерафінована 2002,200 тонн.

Також довідкою товариства з обмеженою відповідальністю Вінницязерносервіс підтверджується те, що у нього на зберіганні є в наявності товарно-матеріальні цінності, що належать приватному акціонерному товариству Вінницький олійножировий комбінат (про які йде мова у вищевказаних оборотно-сальдових відомостях).

Щодо товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися на рахунку № 20, то суд враховує наступне.

Як свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку № 20 за травень 2022 року, то у такій зазначено загальну вартість товарно-матеріальних цінностей, які зберігалися на кожному окремому складі станом на кінець травня 2022 року, а також загальна їх вартість по рахунку № 20 (сумарна вартість товарно-матеріальних цінностей, на яку відповідач нарахував податкові зобов`язання).

Також в матеріалах справи наявні оборотно-сальдові відомості, картки рахунку та докази використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності по кожному складу окремо.

Зокрема по матеріальному складу оборотно-сальдова відомість за червень 2022 року свідчить про те, що загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися на даному рахунку на початок періоду, відповідає загальній вартості товарно-матеріальних цінностей по складу, зазначеній в загальній оборотно-сальдовій відомості по рахунку № 20 за травень 2022 року, а також те, на яких субрахунках по складу обліковуються дані товарно-матеріальних цінностей.

Окрім того, у матеріалах справи наявні такі ж оборотно-сальдові відомості та картки рахунків за червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року та жовтень 2022 року, які свідчать про використання приватним акціонерним товариство Вінницький олійножировий комбінат товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності (реалізації, переробки, використання у виробництві тощо).

За таких обставин суд доходить висновку, що належними та допустимими доказами спростовуються доводи контролюючого органу про можливість нарахування податкових зобов`язань на всю вартість товарів.

Поряд із цим суд зазначає, що в основу висновків акта перевірки, за яку і встановлено відповідальність, передбачену пунктом підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, відповідачем фактично зроблено у зв`язку із тим, що позивач не здійснював господарські операції, а тому контролюючий орган нарахував податкові зобов`язання на всі залишки товарно-матеріальних цінностей, які обліковувалися у приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат станом на кінець травня 2022 року на рахунках № 20, № 26, № 28.

Разом із тим, як встановлено судом, що приватним акціонерним товариством використовувалися окремі товари в господарській діяльності, що виключає можливість нарахування відповідачем податкових зобов`язань на всі залишки товарно-матеріальних цінностей позивача на кінець травня 2022 року.

Окрім того, суд вважає слушними доводи представника позивача про те, що вимога у запиті від 22 вересня 2022 року № 2 провести інвентаризацію з дати останньої інвентаризації (остання інвентаризація проводилася в липні 2022 року) по 22 вересня 2022 року не узгоджується із предметом перевірки щодо законності декларування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість по декларації за травень 2022 року.

За таких обставин суд доходить висновку, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків протиправно нараховано податкові зобов`язання на всі залишки товарно-матеріальних цінностей, що були наявні у приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат на кінець травня 2022 року, оскільки в межах розгляду цієї справи позивачем доведено те, що такі товарно-матеріальні цінності/їх частина використовувалися товариством в господарській діяльності в період з травня 2022 року по вересень 2022 року, що виключає можливість нарахування податкових зобов`язань відповідно до підпункту г пункту 198.5 статті 198 ПК України на всі товарно-матеріальні цінності на кінець травня 2022 року.

Крім того, як слідує зі змісту пункту 2.9 акту перевірки, посадовими особами контролюючого органу встановлено наступні відомості про запаси за даними бухгалтерського обліку приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат станом на кінець травня 2022 року:

рахунок № 20 Виробничі запаси - 83393573,72 гривень;

рахунок № 26 Готова продукція - 378130741,59 гривень;

рахунок № 28 Товари - 3834717,83 гривень.

Загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, що обліковувалися на даних рахунках, становить 465359424,90 гривень (без податку на додану вартість).

При цьому податковий орган нарахував на дану суму податкові зобов`язання за ставкою 20% (465359424,90 гривень х 20% = 93071885 гривень податку на додану вартість) і таким чином визначив суму податкових зобов`язань, які на його думку підлягали нарахуванню.

Відтак Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків нараховано позивачу податкові зобов`язання саме на ті товарно-матеріальні цінності, які містилися на складах підприємства в кінці травня 2022 року, проте такі доводи контролюючого органу спростовано судом вище, оскільки позивачем певна кількість товару на день проведення перевірки використовувалася у господарській діяльності, а тому безпідставно стверджувати про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20% від загальної вартості товарно-матеріальних цінностей станом на травень 2022 року.

Стосовно висновків контролюючого органу, що приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника в сумі 2093458,59 гривень, що (дослівно) «призвело до заниження суми р. 4.3. Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання на суму ПДВ 293084,20 гривень», то суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 11 вересня 2009 року № 656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі (далі - Порядок № 656).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 даний порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

У Додатку 27 до Порядку № 656 наведена форма Виробничого звіту олієзаводу (Форма 23), що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.

Пунктом 2.25 Порядку № 656 передбачено, що терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі) лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.

Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання продукту.

Пунктом 12.8 Порядку № 656 встановлено, що облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.

При цьому величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.

Отже, при здійснені виробничого процесу переробки сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.

Наявність таких втрат відображено приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат у відповідних виробничих звітах (Форма № 23).

Так, приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат було надано виробничі звіти за травень 2022 року, складені за результатами перероблення олійної культури і в яких відображено інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати (1,30%, 1,34%, 1,95%).

Отже, відповідно до згадуваних вище виробничих звітів сировинні втрати в процесі переробки склали 1,30%, 1,34%, 1,95%.

Таким чином, суд погоджується із аргументами представника позивача, що під час технологічного процесу переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та лушпиння, - відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини, зокрема за рахунок зменшення вмісту вологи в процесі виробництва.

Згідно зі звітом про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олії та жирів Національної академії аграрних наук України від 02 червня 2020 року величина сировинних втрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів.

Також суд враховує правові висновки Верховного Суду, сформовані у постанові № 440/7141/20 від 19 січня 2023 року, у якій суд касаційної інстанції вказав на те, що при здійсненні виробничого процесу переробки сировини існують втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. У процесі виробництва готової продукції (олії) втрату (убуток) вологи з сировини (насіння соняшника) внаслідок її переробки слід розглядати як невід`ємну частину звичайного технологічного процесу. Втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, в межах відповідних гранично допустимих норм, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника), що зумовлює необхідність обчислення платником податку податкових зобов`язань зі сплати ПДВ.

Відтак з огляду на встановлені вище обставини, зокрема те, що виробництво олії є безпосередньою господарською діяльністю позивача, слід дійти висновку, що сировинні втрати, які утворюються в результаті переробки давальницької сировини є невід`ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення олії та пов`язані із здійсненням господарської діяльності приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат, а тому в останнього не виникло обов`язку щодо визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість на такі сировинні втрати на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.

Як наслідок, відсутній і обов`язок щодо складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідних податкових накладних.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 440/4066/21 від 28 лютого 2023 року та ряду інших.

Відтак висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження і в цій частині.

Далі, згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

А тому наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Так, податковим органом поставлено під сумнів та не підтверджено реальність вчинення господарських операцій у взаємовідносинах позивача з товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень та товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс.

Разом із тим в ході судового розгляду встановлено наступне.

14 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень (постачальник) та приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат (покупець) укладено договір поставки № 186/22

За умовами даного договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця залізничне кріплення та матеріали верхньої будови колії, а покупець зобов`язується оплачувати та приймати товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору поставка товару здійснюється партіями. Під партією розуміється кількість і асортимент товару, визначені в окремому рахунку-фактурі, виставленому постачальником та оплаченому покупцем.

Згідну з пунктом 1.3 договору найменування, кількість, ціна (вартість) без ПДВ, сума ПДВ за ставкою 20% та відповідно загальна вартість товару в кожній окремій партії зазначаються в окремих рахунках-фактурах на кожну окрему партію товару, які будуть: являтись невід`ємними частинами даного Договору. В рахунках-фактурах також зазначаються умови оплати, строки поставки, умови поставки товару, якщо дані умови не визначені в Договорі.

З акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1111/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02 листопада 2022 року слідує, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо реальності проведення господарських операцій, здійснених між приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат та товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень, оскільки до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар, що ставить під сумнів отримання товару згідно договору.

Водночас приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат на підтвердження здійснення господарської операції з товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень надано до суду копії таких документів: рахунок на оплату товару № 92 від 06 квітня 2022 року, зокрема: Накладка 1Р-65 20 штук, Болт закладний М22х175 в зборі 50штук, Болт клемний М22х75 в зборі 50 штук, Торцева ізоляція Р-65 (4мм) 10 штук, Торцева ізоляція Р-65 (8мм) 10 штук, Торцева ізоляція Р-50 (4мм) штук, Торцева ізоляція Р-50 (8мм) 10штук на загальну суму разом із ПДВ 43524 гривень; видаткову накладну № 63 від 06 травня 2022 року, яка підтверджує передачу товару; платіжне доручення № 1253, яке підтверджує оплату за товар в сумі 43524 гривень; податкову накладну № 67 від 29 квітня 2022 року із квитанцією про її прийняття, що складена між товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень (продавець) та приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат (покупець); експрес накладну Нова пошта, яка підтверджує надсилання та отримання товару покупцем; аналіз рахунку № 631 за травень 2022 року, звіт по проводках за травень 2022 року.

Крім того, у відповідь на лист приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат вих. № 03/288 від 04 квітня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень листом вих. № 5 від 05 квітня 2023 року повідомило, що запасні частини, а саме: Накладка 1Р-65 20 штук, Болт закладний М22х175 в зборі 50 штук, Болт клемний М22х75 в зборі" 50 штук, Торцева ізоляція Р-65 (4мм) 10 штук, Торцева ізоляція Р-65 (8мм) 10 штук, Торцева ізоляція Р-50 (4мм) 10 штук, Торцева ізоляція Р-50 (8мм) 10 штук були придбані у товариства з обмеженою відповідальністю Стальпром-17, в підтвердження чого надано договір поставки № 10/01 від 10 січня 2022 року, рахунок на оплату № 51 від 06 травня 2022 року, видаткову накладну № 52 від 06 травня 2022 року, платіжні інструкції № 5226 від 09 травня 2022 року та № 5288 від 10 червня 2022 року.

Отже, господарська операція приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат з товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень належним чином відображена у бухгалтерському, податковому обліку, звітності та вказує на реальний рух активів, що свідчить про те, що така операція відбулася фактично за наявності волевиявлення сторін щодо її здійснення та відповідності дійсному економічному змісту.

Посилання контролюючого органу на відсутність паспорту та інструкції з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар не можуть однозначно вказувати на те, що господарська операція, що мала місце між позивачем та його контрагентом, не мала реального характеру, адже наявність усіх інших документів підтверджують протилежне.

Щодо реальності здійснення господарських операцій приватного акціонерного товариства Вінницький олійножировий комбінат із товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс, то суд встановив наступне.

14 січня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дрілтекс" (постачальник) та приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 140101.

За умовами даного договору постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця обладнання та запасні частини, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Відповідно до пунктів 1.2.-1.3. вказаного договору, поставка товару здійснюється партіями. Під партією розуміється кількість і асортимент товару, визначені в окремій Специфікації.

Найменування, кількість, ціна та відповідно загальна вартість товару в кожній окремій партії зазначаються в окремих Специфікаціях на кожну окрему партію товару, які будуть вважатись невід`ємними частинами даного Договору.

Згідно з Специфікацією № 1 до Договору поставки № 140101 від 14 січня 2022 року постачальник поставляє покупцю Стакан 102-77 у кількості 1 штука загальною вартістю разом із ПДВ 10800 гривень.

З акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 1111/Ж5/31-00-04-01-03/00373758 від 02 листопада 2022 року слідує, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо реальності проведення господарських операцій між приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дрілтекс", оскільки до перевірки не надано паспорт та інструкцію з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) на товар, що ставить під сумнів отримання товару згідно Договору.

На підтвердження здійснення господарської операції між приватним олійножировим комбінатом "Вінницький олійножировий комбінат" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дрілтекс" позивачем надано до суду: видаткову накладну № 140201 від 14 лютого 2022 року, яка підтверджує передачу запасної частини, а саме: Стакан 102-77; товарно-транспортну накладну, яка підтверджує доставку запасної частини; платіжні доручення № 302, № 452, які підтверджують оплату запасної частини, а саме: Стакан 102-77; податкові накладні № 2 від 04 лютого 2022 рок, № 6 від 11 лютого 2022 року із квитанціями про їх прийняття, що складені між товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат; таблицю закупівель за лютий 2022 року у товариства з обмеженою відповідальністю Дрілтекс; аналіз рахунку № 631 за лютий 2022 року; звіт по проводках за лютий 2022 року.

Також на підтвердження використання в господарській діяльності придбаного у товариства з обмеженою відповідальністю Дрілтекс товару представником позивача надано копію паспорта Олієпреса МП-68 та креслення стакана 102-77.

Відтак наданих документів достатньо для того, аби дійти висновку про те, що така господарська операція мала реальний характер, а відсутність певного документа (паспорту та інструкції з експлуатації (паспорт з гарантійними зобов`язаннями) не може свідчити про нереальність такої операції.

При цьому господарські операції, що мали місце між приватним акціонерним товариством Вінницький олійножировий комбінат та товариством з обмеженою відповідальністю Завод рейкових скріплень і товариством з обмеженою відповідальністю Дрілтекс відображені у бухгалтерському, податковому обліку, звітності, що свідчить про реальність змін майнового стану платника податків, а, відповідно, і про реальність (фактичність) таких операцій.

Варто звернути увагу й на те, що надані позивачем під час перевірки та до суду первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та в повній мірі підтверджують реальність вчинення господарських правовідносин позивача із його контрагентами.

Ба більше, такі первинні документи відповідають економічному змісту, відображеному в укладених договорах, що підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарських операцій.

Відтак суд доходить висновку, що позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які досліджені судом під час розгляду справи та відповідають вимогам чинного законодавства України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість висновків посадових осіб контролюючого органу про допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час перевірки, а тому податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 01025040103, № 01026040103 та № 01027040103 від 28 листопада 2022 року слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності прийнятих податкових рішень, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір в розмірі 26840 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією від 08 березня 2023 року.

Відтак на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 26840 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 01025040103, № 01026040103 та № 01027040103, що прийняті Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 28 листопада 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" (місцезнаходження: 21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00373758)

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: 02068, м. Київ, вул. Кошиця, буд. 3; код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44082145)

Повний текст судового рішення складено 20.09.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович