Рішення

від 20.09.2024 по справі 140/6105/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6105/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КОМО-Експорт до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМО-Експорт (далі ТОВ КОМО-Експорт, позивач, товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ТОВ «КОМО-ЕКСПОРТ» здійснює господарську діяльність за видом економічної діяльності «Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами» (код КВЕД 46.33). Фактично позивач займається торгівлею на експорт молочної продукції українського виробництва. З цією метою позивач співпрацює в тому числі із ТОВ «КОМО Україна», від якого отримує сири на реалізацію за кордон. Так, 01.11.2017 між позивачем, як комісіонером, та ТОВ «КОМО Україна», як комітентом, було укладено договір комісії, за яким ТОВ «КОМО-Експорт» зобов`язалося здійснювати реалізацію на експорт товарів комітента. На виконання договору ТОВ «КОМО-Експорт» отримувало від ТОВ «КОМО Україна» товари (сири різних видів).

ТОВ «КОМО-Експорт» має діючі зовнішньоекономічні контракти із рядом зарубіжних покупців. І для цих покупців-нерезидентів були відправлені всі згадані вище товари, отримані за договором комісії від ТОВ «КОМО Україна».

Для належного виконання Договору, ТОВ «КОМО-Експорт» залучило до міжнародних перевезень товарів перевізників: ТОВ «МАРЛЕН-ГРУП», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 . Ці перевізники у період з січня по червень 2023 року здійснили 12 перевезень товарів в Казахстан. Загальна сума всіх витрат по транспортуванню продукції становила 6 967 570,40 грн.

У лютому 2024 року ГУ ДПС у Волинській області було прове дено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КОМО-Експорт, за ре зультатами якої 15.02.2024 складено акт перевірки №3093/07-03/31226169.

Відповідно до висновків контролюючого органу зроблених в акті перевірки - у ТОВ КОМО-Експорт виник обов`язок нараховувати ПДВ в розмірі 20% на суми, які позивач сплачував перевізникам, і виставляти ці суми до відшкодування для ТОВ КОМО Україна з ПДВ.

Таким чином, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ КОМО-Експорт, пп.б п.185.1 ст.185, пп.ж, п.186.3 ст.186, пп.б п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.208.2. ст.208 Податкового кодексу України, р. V Поряду заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТОВ КОМО Експорт занижено податкові зобов`язання за листопад 2023 року на суму 1393514,00 грн, що призвело до завищення рядка 19 Декларації та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за листопад 2023 року на 1393514,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 15.02.2024 №3093/07-03/31226169 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 1393514,00 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним, посилаючись на те, що перевізники (експедитори) на звернення ТОВ КОМО-Експорт підтвердили факт здійснення ними перевезень за згаданими вище маршрутами за заявками ТОВ КОМО-Експорт, як і підтвердили повну оплату вартості таких перевезень товариством. Відповідно, тим самим підтверджені витрати ТОВ КОМО-Експорт, як комісіонера, на таких перевізників.

Крім того, ТОВ КОМО Україна перед тим, як затвердити звіт ко місіонера ТОВ КОМО-Експорт щодо понесених комісіонером витрат, провело перевірку і з`ясувало, що всі згадані вище перевезення здійснювалися для транспортування продукції, яку в 2023 році ТОВ КОМО-Експорт отримувало від ТОВ КОМО Україна за договором комісії. Тому, ТОВ КОМО Україна підтвердило фактичне понесення позивачем, як комісіонером, транспортних витрат в сумі 6967570,40 грн і не заперечило проти їх відшкодування для ТОВ КОМО-Експорт. Більше того - в пода льшому ТОВ «КОМО Україна» відшкодовувало ці суми із призначенням платежу «компенсація транспортних витрат комісіонера згідно договору комісії №01/12К від 01.12.2017».

З наведених підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Представник ГУ ДПС у Волинській області 04.07.2024 подала відзив на позовну заяву (а.с. 53-56, том 2) у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції пояснила, що в лютому 2024 року відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КОМО-Експорт, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.2024 №3093/07-03/31226169.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ КОМО-Експорт 30.11.2023 склало для замовника ТОВ КОМО Україна (код ЄДРПОУ 39507437) акти на компенсацію (відшкодування) понесених комісіонером витрат по транспортуванню товарів комітента за договором комісії на загальну суму 6967570,40 грн.

З`ясовано, що транспортні послуги оподатковувалися за нульовою ставкою.

В акті зокрема, вказано, що на дату першої події комісіонер має нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, порядок визначення якої регулюється ст.188 ПК України.

Такий висновок зроблений у зв`язку з тим, що ТОВ КОМО-Експорт (замовник) не є перевізником - прямим постачальником послуг міжнародного перевезення, а в подальшому компенсує/відшкодовує витрати на послуги міжнародних транспортних перевезень отриманих від третьої особи перевізника або надавача послуг.

На підставі вищевикладеного вважає, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 1393514,00 грн.

Представник відповідача зазначає, що передача комітентові (ТОВ «КОМО-Україна») результатів транспортних послуг, придбаних комісіонером (ТОВ КОМО-Експорт) у третіх осіб вважається операцією з постачання послуг та є об`єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання згідно зі ст. 186 розділу V ПК розташоване на митній території України.

ТОВ КОМО-Експорт є посередником-експортером товару, відповідно додаткові транспортні витрати комісіонера, понесені ним у межах договору комісії є витратами щодо забезпечення виконання складових частин загального обсягу посередницької послуги, яка надається у межах договору комісії. А враховуючи, що остання підпадає під оподаткування ПДВ, відповідно й операція із компенсування (відшкодування) таких витрат також повинна оподатковуватися ПДВ за ставкою 20%. При цьому, як відображено в акті перевірки, ТОВ КОМО-Експорт не здійснювався розподіл понесених витрат відповідно до актів на компенсацію (відшкодування) понесених комісіонером витрат по транспортуванню та експедиційних послуг, лише відображено транспортні послуги та на які не нараховано ПДВ. При цьому, ТОВ «КОМО-Експорт» надавалось транспортно-експедиторське обслуговування, яке передбачає нарахування ПДВ.

З огляду на вищесказане, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703, а відтак, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У поданій 06.07.2024 відповіді на відзив (а.с. 1-5, том 2) представник ТОВ КОМО-Експорт зазначає, що відповідач хибно ототожнює акти, які складалися між комісіонером і комітентом, як акти надання послуг, оскільки це були акти на відшкодування (компенсацію) транспортних послуг.

Зокрема, акти називаються «актами на компенсацію (відшкодування) понесених комісіонером витрат по транспортуванню товарів комітента за договором комісії». Назва і суть цих актів повністю відображає зміст господарської операції не «перевиставлення» комісіонером для комітента послуг з транспортування (як помилково вважає відповідач), а відшкодування комітентом витрат комісіонера, понесених в ході виконання договору комісії.

За таких обставин, зазначені акти не є актами надання послуг, а актами на відшкодування понесених комісіонером витрат. Те, що ці суми були саме витратами комісіонера, підтверджується також звітом комісіонера щодо понесених витрат від 30.11.2023. Тому в податкового органу не було підстав вважати складені між комітентом та комісіонером акти як такі, за якими комісіонер надавав транспортні послуги комітенту.

Відповідач хибно ототожнює витрати комісіонера, пов`язані із транспортуванням продукції комітента на експорт, із послугами за договором комісії.

Представник позивача звертає увагу на те, що договір комісії укладався для реалізації на експорт товарів, які належать комітенту, а не для їх транспортування. Транспортування товарів, в розумінні п.6.3 договору комісії, було супутніми витратами, а не метою договору.

З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.

ГУ ДПС у Волинській області подало заперечення (а.с. 2-3, том 2) у яких контролюючий орган не погодився з твердженнями, наведеними у відповіді на відзив та зазначив, що вказані позивачем акти здачі-прийняття робіт складені на підставі договору комісії №01/12К від 01.12.2017 і відповідно до актів здачі-приймання виконаних послуг, які були укладені між ТОВ КОМО-Експорт та перевізниками щодо виконання експедитором послуг по перевезенню вантажу, які повністю задовольняють умови договору.

Таким чином, комісіонером (ТОВ КОМО-Експорт) були придбані транспортні послуги у третіх осіб, а саме у ТзОВ «Марлен-Груп», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 .

При цьому постачанням послуг у комісіонера вважається операція з передачі комітенту результатів послуг (транспортних у тому числі), придбаних цим комісіонером за дорученням комітента у третіх осіб.

Відмічає, що хоча залучення перевізників не було першочерговою метою укладення договору комісії №01/12К від 01.12.2017, проте таке залучення підпадало під трактування інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень комітента, оскільки саме для здійснення реалізації на експорт з України товару, що належить комітенту залучалися перевізники.

У додаткових поясненнях від 12.09.2024 (а.с.75-76) представник позивача зазначив, що 07.08.2023 податковим органом було винесене аналогічне за змістом податкове повідомлення-рішення щодо позивача за результатам перевірки іншого періоду (квітня 2023 року). Висновки згаданої перевірки були такі самі, як і аргументи акта перевірки в даній справі. Податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 було оскаржено позивачем до суду (справа №140/33468/23). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення. У прийнятих судових рішеннях місцевий та апеляційний суди погодилися із доводами позивача про те, що позивач не зобов`язаний був нараховувати ПДВ на суми, які виставляв комітенту на відшкодування понесених позивачем транспортних витрат. При цьому суди не підтримали доводів податкового органу про те, що таким чином позивач надавав транспортні послуги комітенту. Оскільки фактичні і правові обставини згаданої вище справи №140/33468/23 є повністю аналогічними даній справі (відмінність лише в періоді, який перевірявся податковим органом), вважає це підтвердженням правомірності дій позивача та як наслідок незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що в лютому 2024 року ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ КОМО-Експорт щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.2024 №3093/07-03/31226169 (а.с.223-255, том 1).

В ході перевірки встановлено, що ТОВ КОМО-Експорт 30.11.2023 склало для замовника ТОВ КОМО Україна, код ЄДРПОУ 39507437, акти на компенсацію (відшкодування) понесених комісіонером ТОВ КОМО-Експорт витрат на транспортування на суму 6967 570,00 грн.

З`ясовано, що транспортні послуги оподатковувалися за нульовою ставкою.

В акті зокрема, вказано, що у ТОВ КОМО-Експорт виник обов`язок нараховувати ПДВ в розмірі 20% на суми, які позивач сплачував перевізникам, і виставляти ці суми до відшкодування для ТОВ КОМО Україна.

Такий висновок зроблений у зв`язку з тим, що ТОВ КОМО-Експорт (Замовник) не є прямим постачальником послуг міжнародного перевезення, а лише перевиставляє послуги міжнародних транспортних перевезень отриманих від третьої особи перевізника або надавача послуг.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ КОМО-Експорт серед іншого, пп.б п.185.1 ст.185, пп.ж, п.186.3 ст.186, пп.б п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201, п.208.2. ст.208 Податкового кодексу України, р. V Поряду заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого ТОВ КОМО Експорт занижено податкові зобов`язання за листопад 2023 року на суму 1393514,00 грн, що призвело до завищення рядка 19 Декларації та від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за листопад 2023 року на 1393514,00 грн.

На підставі акта перевірки від 15.02.2024 №3093/07-03/31226169, ГУ ДПС у Волинській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1393514,00 грн (а.с.11-15, том 2).

25.03.2024 ТОВ КОМО-Експорт оскаржено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 06.03.2024 №0048120703 в адміністративному порядку до ДПС України (а.с.19-21, том 2).

Рішенням ДПС України від 23.05.2024 №2415213/6/99-00-06-01-04-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 06.03.2024 №0048120703, а скаргу - без задоволення (а.с.24-29, том 2).

Не погодившись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням від 06.03.2024 №0048120703 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За правилами статті 200 ПК України сума бюджетного відшкодування залежить від показників податкового зобов`язання та податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За правилами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Що ж стосується оподаткування операцій з надання транспортно-експедиторських послуг, а також постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу податком на додану вартість, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 180.2 статті 80 ПК України особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

За змістом пунктів б, е пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом ж пункту 186.3 статті 186 ПК України визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до підпункту а пункту 193.1статті 193 ПК України ставка податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування та становить 20 відсотків.

Разом з тим, підпунктом 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 ПК України визначено, що місцем постачання послуг, пов`язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного постачання послуг, пов`язаних з рухомим майном.

Як передбачено пунктом 186.4 статті 186 ПК України, місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника.

Відповідно до абзацу а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Отже, з метою оподаткування ПДВ операції з постачання транспортно-експедиторських послуг та послуг з міжнародного перевезення вантажів слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень, якщо транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику-резиденту, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою (незалежно від того, резидентом чи нерезидентом надаються такі послуги). Операції же з міжнародного перевезення вантажів, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом, оподатковуються за нульовою ставкою, яка, у свою чергу, не поширюється на інші послуги, які надаються при перевезенні, зокрема на ті, що надає експедитор.

Таким чином, чинним законодавством розмежовується витрати комісіонера по виконанню договору та комісійна винагорода, тобто у даному випадку витрати комісіонера по виконанню договору не можуть бути базою для оподаткування податком на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.03.2024 №0048120703 ґрунтується на тому, що позивач в листопаді 2023 року не нараховував податок на додану вартість на суми, котрі він пред`являв комітенту до відшкодування, як компенсацію транспортних витрат позивача-комісіонера.

Судом встановлено, що між ТОВ КОМО Україна (комітент) та ТОВ КОМО-Експорт (комісіонер) укладено договір комісії №01/12К від 01.12.2017, у якому ТОВ КОМО-Експорт зобов`язується здійснювати реалізацію на експорт з України товар, що належить комітенту (а.с.18-21, том 1).

Згідно п.5.4 договору комісії по взаємовідносинах з третіми особами-нерезидентами України - комісіонер виступає експортером і приймає на себе відповідальність за дотримання законодавства про валютне регулювання і валютний контроль.

Відповідно до п.6.3 договору витрати комісіонера пов`язані з виконанням цього договору, в тому числі документально підтверджені витрати, пов`язані з відповідальним зберіганням, транспортуванням переданого комісіонеру товару, зазначаються в звіті комісіонера та відшкодовуються разом з сумою комісійної винагороди.

Згідно з п. 2.3 договору комітент зобов`язаний сплатити комісіонеру передбачену цим договором плату, а також на підставі звіту комісіонера відшкодувати документально підтверджені понесені в зв`язку з виконанням доручення витрати, які комісіонер понесе при виконанні доручення.

З метою виконання умов договору комісії укладеного з ТОВ КОМО УКРАЇНА №01/12К від 01.12.2017, а саме пункту 1 - здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить комітенту та з метою забезпечення доставки вантажів ТОВ КОМО-Експорт (замовник) було укладено договори транспортно-експедиторського обслуговування №11/10-22 від 11.10.2022, №07/04-23 від 07.04.2023 та №16/05-22 від 16.05.2022 (а.с.55-84, том 1).

Згідно з договором на транспортно-експедиторське обслуговування із ТзОВ «Марлен-Груп» №11/10-22 від 11.10.2022, Замовником є ТОВ КОМО-Експорт, Експедитором - ТзОВ «Марлен-Груп». Пунктом 2.1 (предмет договору) встановлено, що експедитор зобов`язується організувати перевезення довіреного йому замовником вантажу до пункту призначення і передачу його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується оплатити послуги експедитора із перевезення вантажу в строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с.55-64, том 1).

Згідно з договором на транспортно-експедиторське обслуговування із ФОП ОСОБА_1 №07/04-23 від 07.04.2023, Замовник ТОВ КОМО-Експорт, Експедитор - ФОП ОСОБА_1 . Пунктом 2.1. (предмет договору) встановлено, що експедитор зобов`язується організувати перевезення довіреного йому замовником вантажу до пункту призначення і передачу його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується оплатити послуги експедитора із перевезення вантажу в строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с.65-74, том 1).

Згідно з договорам на транспортно-експедиторське обслуговування із ФОП ОСОБА_1 (експедитор) №16/05-22 від 16.05.2022, Замовник ТОВ КОМО-Експорт, Експедитор - ФОП ОСОБА_1 Предмет договору: експедитор зобов`язується організувати перевезення довіреного йому замовником вантажу до пункту призначення і передачу його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов`язується оплатити послуги експедитора із перевезення вантажу в строки та на умовах, передбачених цим договором (а.с.75-84, том 1).

Вищевказані перевізники здійснювали перевезення вантажу (молочної продукції, сировини, упаковок тощо), які були оплачені по зивачем, і ці оплати були заявлені комітенту до відшкодування, що стверджується відповідними актами на відшкодування понесених витрат (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг)).

Всього на оплату згаданим вище перевізникам та експедиторам вартості наданих ними експедиторських послуг та послуг перевезення (транспортування товарів ТОВ КОМО Україна) ТОВ КОМО-Експорт сплатило 6967 570,40 грн. Ці ви трати були відображені у звіті комісіонера щодо понесених витрат від 30.11.2023, який був затверджений комітентом 30.11.2023 (а.с.220-221, том 1).

ТОВ КОМО Україна погодилося із необхідністю відшкодувати ці витрати, як це передбачено договором комісії.

Тобто, суми, які сплачував комітент для ТОВ КОМО-Експорт на відшкодування транспортних витрат, були саме компенсацією транспортних витрат комісіонера, а не оплатою за транспортні послуги, як доводить податковий орган.

Підтвердженням вищезазначеного є також банківська виписка АТ «Укрсімбанк» від 02.02.2024 на суму 4500000,00 грн, в призначенні платежу якої вказано компенсація транспортних витрат комісіонера згідно договору комісії №01/12К від 01.12.2017 без ПДВ, а також банківська виписка АТ «Укрсімбанк» від 06.02.2024 на суму 1500000,00 грн, в призначенні платежу якої вказано компенсація транспортних витрат комісіонера згідно договору комісії №01/12К від 01.12.2017 без ПДВ (а.с.37-40, том 2). Ці суми були саме відшкодуванням витрат комісіонера в розумінні ст.1024 ЦК України, а не оплатою за транспортні послуги.

В даному випадку, ТОВ КОМО-Експорт (замовник) не є перевізником - прямим постачальником послуг міжнародного перевезення, а в подальшому послуги міжнародних транспортних перевезень отриманих від третьої особи перевізника або надавача послуг зараховує до комісійних послуг.

Відтак, у ТОВ КОМО-Експорт відсутній обов`язок нараховувати ПДВ, оскільки ТОВ КОМО-Експорт не надавало транспортних послуг для ТОВ КОМО Україна, а несло витрати по виконанню договору комісії і мало право на відшкодування цих ви трат, як згідно пунктів 2.3, 6.3 договору комісії, так і згідно ч.1 ст.1024 ЦК України, якою визначено, що комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з ви конанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту. Таким документом може бути, зокрема міжнародна автомобільна накладна (CMR).

Крім того, відповідно до міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR), перевізником товару, виступали інші компанії, а не ТОВ КОМО-Експорт.

Тобто, цей факт свідчить про виконання ТОВ КОМО-Експорт своїх обов`язків за договором комісії.

Відтак, суд погоджується з позицією позивача, що ТОВ КОМО-Експорт не надавало для ТОВ КОМО Україна послуг з транспортного перевезення; натомість оподаткуванням ПДВ є лише товари, роботи, послуги. Відшкодування комітентом витрат комісіонера за договором комісії не є об`єктом оподаткування ПДВ.

З огляду на встановлені обставини справи та вищевикладені норми чинного законодавства, суд зазначає, що висновки контролюючого органу в акті перевірки ТОВ КОМО-Експорт від 15.02.2024 №3093/07-03/31226169 відносно виникнення обов`язку у позивача нараховувати податок на додану вартість в розмірі 20% на суми, які останній сплачував перевізникам, і виставляти ці суми до відшкодування для ТОВ КОМО Україна є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінуючи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Волинській області, як суб`єктом владних повноважень, всупереч положенням статті 77 КАС України, не доведено правомірності винесення оскаржуваного акта індивідуальної дії, а тому позовні вимоги ТОВ КОМО-Експорт про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2024 №0048120703 за формою В4 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час вирішення даної справи, судом враховано, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі №140/33468/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області форми Б4 від 07.08.2023 №0098660703, яке було винесене податковим органом відносно позивача ТОВ "Про транспортно-експедиторську діяльність за аналогічні порушення (а періоді квітень 2023 року). Зокрема у справі №140/33468/23 суди погодилися із доводами товариства про те, що позивач не зобов`язаний був нараховувати ПДВ на суми, які виставляв комітенту на відшкодування понесених позивачем транспортних витрат. При цьому суди не підтримали доводів податкового органу про те, що таким чином позивач надавав транспортні послуги комітенту.

Оскільки фактичні і правові обставини справи №140/33468/23 є повністю ідентичними даній справі (відмінність лише в періоді, який перевірявся податковим органом), суд вважає вказані рішення додатковим підтвердженням правомірності дій позивача.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 20902,71 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1083 від 07.06.2024 (а.с.12 том1).

Згідно з частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 20902,71 грн.

Керуючись статтями 241, 242, ч.3 243, 245, 246, 262, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області форми В4 від 06 березня 2024 року №0048120703.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМО-Експорт судові витрати в розмірі 20902,71 грн (двадцять тисяч дев`ятсот дві гривні 71 копійку).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю КОМО-Експорт (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Крилова, 1, код ЄДРПОУ 31226169).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Т.М. Димарчук