Рішення

від 23.09.2024 по справі 140/7161/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7161/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Оваднівської сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до Оваднівської сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання Комунальним підприємством Оваднівської сільської ради нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі Закон № 875-ХІІ), Комунальне підприємство Оваднівської сільської ради у 2023 році не забезпечило норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 47497,58грн, яка в добровільному порядку не була сплачена, а порушення строку сплати адміністративно-господарських санкцій тягне нарахування пені в сумі 1273,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 47497,58грн та пеню в сумі 1273,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.19).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а.с.22-24) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у 2023 році у відповідача був працевлаштований 1 працівник з інвалідністю 2 групи.

Ухвалою суду від 29.08.2024 витребувано у відповідача Оваднівської сільської ради належним чином засвідчені копії документів щодо працевлаштування у 2023 році в Комунальному підприємстві Оваднівської сільської ради працівника з інвалідністю (зокрема, довідку про заробітну плату ОСОБА_1 , копії податкової звітності, штатного розпису, кадрових наказів, медичних довідок тощо) (а.с.33).

Листом від 20.09.2024 №785/01-21/2-24, на виконання ухвали суду від 29.08.2024 про витребування доказів, відповідач подав додаткові докази щодо працевлаштування у 2023 році в Комунальному підприємстві Оваднівської сільської ради працівника з інвалідністю (а.с.37-42).

Інших заяв по суті чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), наданого Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, середньооблікова кількість штатних працівників Комунального підприємства Оваднівської сільської ради у 2023 році становить 11 працівників, а кількість осіб з інвалідністю у вказаний період 0 (а. с. 9).

Згідно із розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, та розрахунком позову, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для Комунального підприємства Оваднівської сільської ради становить 1 особа, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання вказаного нормативу 47497,58грн, з врахуванням середньорічної заробітної плати в розмірі 94995,15грн, пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій (67 днів) 1273 грн (а.с.5, 7).

07.03.2024 позивач надіслав Комунальному підприємству Оваднівської сільської ради розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, про що свідчить квитанція про розміщення документу в електронному кабінеті роботодавця (а.с.8).

Судом також встановлено, що Комунальне підприємство Оваднівської сільської ради не є юридичною особою, а є філією (відокремленим підрозділом) юридичної особи Оваднівської сільської ради, про що свідчить відповідь з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.07.2024 №688719 (а.с. 15-18), а тому належним відповідачем за цим позовом є саме Оваднівська сільська рада.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частинами першою, другою статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 № 2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину третю статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: «Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

З матеріалів справи вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2023 році становила 11 осіб (згідно із витягом з централізованого банку даних з проблем інвалідності, наданого Пенсійним фондом України), тому згідно із частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ відповідач у 2023 році повинен був виконати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце.

За тими ж відомостями витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності, наданого Пенсійним фондом України, кількість працевлаштованих у відповідача осіб з інвалідністю за звітний період 2023 року становила 0 осіб (а.с.8).

Водночас, суд бере до уваги пояснення відповідача про те, що у 2023 році в Комунальному підприємстві Оваднівської сільської ради був працевлаштований 1 працівник з інвалідністю ( ОСОБА_1 , особа з інвалідністю 2 групи, на посаді керівника Комунального підприємства Оваднівської сільської ради), про що надано копію трудового контракту від 05.10.2022 з терміном дії з 03.11.2022 по 02.11.2025 (а. с. 26-27), копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААВ № 206312 (а. с. 28), посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 28 зворот).

Крім того, факт працевлаштування у 2023 році в Комунальному підприємстві Оваднівської сільської ради працівника з інвалідністю підтверджується додатково поданими відповідачем доказами: довідкою про доходи ОСОБА_1 за 2023 рік (а.с.41), копією штатного розпису (а.с.41 зворот), довідкою про доходи ОСОБА_1 особи, яка звертається за отриманням соціальних послуг за 2023 рік (а. с.42).

Суд також враховує, що за змістом пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки відповідач фактично виконав вимоги Закону №875-ХІІ щодо дотримання у 2023 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце, тому в діях відповідача відсутній склад правопорушення та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ, в зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Валюх