Рішення

від 23.09.2024 по справі 160/14274/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 рокуСправа №160/14274/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №2 від 08.03.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» п.6 ч.4ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»та п.3 ч.4ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.02.2024 отримав від відповідача вимогу від 30.01.2024 №вих-5.1/1543, в якій повідомлено про проведення позапланової перевірки характеристик продукції у термін з 20.02.2024 по 23.02.2024, а також вимагалось надати необхідні документи. Листом від 22.02.2024 з метою з`ясування предмету перевірки товариство просило повідомити якого суб`єкта стосувалась попередня перевірка, в чому полягають виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів проводиться перевірка та кому доручено її проводити. Проте, відповідачем так і не надано інформацію про які порушення йде мова, а направлено акт перевірки характеристик продукції №000639 від 20.02.2024 та протокол про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №000638 від 22.02.2024. У подальшому, 08.03.2024 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу від 08.03.2024 №2 у розмірі 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 170000,00 грн., за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»та п. 3 ч. 4ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». Вказану постанову позивача вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню оскільки відповідачем не взято до уваги, що позивач просив повідомити інформацію для можливості надати саме документи, що стосуються предмета перевірки, та реалізував своє право про отримання інформації щодо повноважень осіб, які повинні були призначені як уповноважені особи для здійснення перевірки, крім того, відповідачем не враховано пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам, передбачений ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». При цьому, свій висновок про начебто допущені порушення обґрунтовує виключно посиланням на процедурне порушення, а саме не надання документів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку та на електрону адресу позивача направлено вимогу №вих-5.1/1543 від 30.01.2024 про необхідність керівнику або уповноваженій особі у термін з 20.02.2024 по 23.02.2024 о 10:00 год. з`явитися до управління для прийняття участі у позаплановій перевірці характеристик продукції. Крім того, відповідно до вимог п.п. 1-6 ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у вимозі зазначено перелік документів, які необхідно надати. Також, на підставі наказу від 19.02.2024 №100-ПО призначено проведення позапланової перевірки характеристики продукції, а саме: світлодіодної лампи «LUXEL», модель A60, LED-060-NЕ, 10W, Е27, 4000К у строк з 20.02.2024 по 23.02.2024. Проте, у визначеий термін, представник позивача до управління не з`явився, необхідні документи не надав. Таким чином, позивач створив перешкоди шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції, та не виконав законні вимоги посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, чим порушив п.6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». За результатами проведеної перевірки управлінням складено акт перевірки характеристик продукції від 23.02.2024 р. №000639 протокол від 23.02.2024 р. №000639 про виявлені порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, а також постанову від 08.03.2024 р. №2 про накладено штраф у розмірі 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону № 2735-VI тап. 3 ч. 4 ст.15 Закону № 2736-VI, яка є правомірною та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до положеньст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідност. 229 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ««ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» зареєстровано 09.10.2017 р. як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємів та громадських формувань за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 18, кв. 6.

Основним видом економічної діяльності ТОВ ««ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» є 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернігівській області в ході проведення перевірки суб`єкта господарювання (акт № 001/24 від 19.01.2024) виявлені факти введення в обіг на споживчий ринок продукції (світлодіодна лампа ТМ «LUXEL», модель A60, LED-060-NЕ, 10W, Е27, 4000К), яка не відповідає встановленим вимогам «Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №734, а саме: під час проведення позапланової перевірки характеристики продукції в магазині «Будмаркет», м. Чернігів, встановлено реалізацію світлодіодної лампи «LUXEL», A60, Е27, 10W, 4000К, LED-060-NЕ, в маркуванні якої відсутня інформація про кількість циклів вмикання до передчасного виходу лампи з ладу, розміри лампи у міліметрах (довжина та діаметр), інформація про еквівалентність лампам розжарювання не відповідає величині, зазначеній у таблиці 6 світлового потоку лампи, яка знаходиться в упаковці, чим порушено вимоги п. 3, 8, 9 абз. 3 п. 1, 2 ч. 3 додатку 2 Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2019 № 734.

Відповідно до наданої при перевірці документації, імпортером даної продукції є ТОВ ««ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (м. Дніпро, пров. Коновальця Євгена, б. 13, оф. 35), яке не вживає дій щодо усунення таких порушень.

При цьому, спеціалістами управління з виїздом на місце встановлено, що за адресою: м. Дніпро, пров. Коновальця Євгена, б. 13, оф. 35 знаходиться багатоквартирний житловий будинок, офіс 35 відсутній.

30.01.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області в порядку п. 3 ч. 1ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» складена вимога №вих-5.1/1543, в якій зазначено про необхідність керівнику або уповноваженій особі товариства у термін з 20.02.2024 по 23.02.2024 о 10:00 годині з`явитися до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А для прийняття участі у позаплановій перевірці характеристик продукції.

Також, відповідно до вимог п.п. 1-6 ч. 7 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» зазначено про необхідність надання наступних документів:

- декларації про відповідність продукції (світлодіодна лампа «LUXEL», модель A60, Е27, 10W, 4000К, LED-060-NЕ);

- супровідної документації, що додається до відповідної продукції;

- документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);

- реєстраційні документи ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ»;

- документи, що засвідчують особу, а в разі залучення представника, документ, що посвідчує уповноважену особу та її повноваження (паспорт громадянина України, наказ про призначення на посаду, довіреність, тощо).

Крім того, цією вимогою повідомлено, що згідно з п.10 ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб`єкта господарювання документів (їх копій) на продукції. У разі невиконання законних вимог органу ринкового нагляду щодо проведення перевірки та ненадання передбаченої законодавством України інформації, надання недостовірної інформації чи створення інших перешкод для виконання обов`язків, покладених на Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області будуть застосовані санкції, передбачені п.6 ч.4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд».

Вказана вимога від 30.01.2024 отримана ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 08.02.2024, що позивачем не заперечувалось.

Представник ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області у визначений час не з`явився.

У відповідь на вимогу, листом від 22.02.2024 №2/22-02-24 ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» повідомило, що у вимозі не вказано, у якого суб`єкта господарювання проводилась попередня перевірка, у чому полягали виявлені порушення та яківимогитехнічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів проводиться перевірка та кому доручено її проводити. Зазначено, що ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» не заперечує право на проведення заплановихперевірок, однаквмежахтавідповіднодопорядку, затвердженому нормами чинного законодавства України.

На підставі даних, внесених до автоматизованої системи ринкового нагляду, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято наказ від 19.02.2024 №100-ОП про проведення позапланової перевірки та видано направлення від 19.02.2024 №106 на проведення перевірки, згідно з якими необхідно провести позапланову перевірку характеристики продукції, а саме: світлодіодної лампи «LUXEL», модель A60, LED-060-NЕ, 10W, Е27, 4000К, у ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» за адресою: м. Дніпро, пров. Коновальця Євгена, б. 13, оф. 35, у строк з 20.02.2024 по 23.02.2024.

За результатами перевірки Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено акт перевірки характеристик продукції від 23.02.2024 р. №000639, за висновками якого встановлено, що в зазначений час представник підприємства до Головного управління не з?явився, документи про походження продукції та її подальший обіг не надані, реєстраційні документи не надані, декларація про відповідність не надана, супровідні документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг не надані, таким чином підприємством створені перешкоди в проведенні перевірки характеристик продукції та не виконані встановлені Законом вимоги посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд.

За фактом виявленого порушення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області складено протокол від 23.02.2024 №000639 про виявлені порушення вимог п. 6 ч. 4 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

08.03.2024 на підставі акту перевірки характеристики продукціївід 22.02.2024 №000638 та протоколу від 22.02.2024 р. №000639 про виявлені порушення, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області прийнято постановою про накладення штрафу №1 від 08.03.2024, якою на ТОВ «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» накладено штраф у розмірі 10 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у розмірі 170000,00 грн., за порушення вимог п. 6 ч. 4ст. 44 Закону № 2735-VIта п. 3 ч. 4ст.15 Закону №2736-VI.

Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості винесення відповідачем постанови від 08.03.2024 №1 про накладення штрафу у розмірі 170 000,00 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульованеЗаконами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Згідноіз ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цьогоЗакону,Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до абз. 8 ч.1ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини першої статті 1 Закон).

Відповідно до положень вищезазначеної статті Закону орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі, якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом таЗаконом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цьогоЗакону Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

З метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цьогоЗаконута встановлених вимог (п.п. 4, 6, 11 ч. 1ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Питання проведення планових перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульованоЗаконами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Частинами 1 та 2ст. 20 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності. Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (частина 8 статті 20).

Частиною 1ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно із ч. 2ст. 23 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», при проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Відповідно до частини третьої та шостоїст. 23 Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цьогоЗакону. У разі одержання інформації про попадання на ринок продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Перевірки характеристик продукції проводяться: 1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції; 5) за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

З аналізу викладеного вбачається, що позаплановаперевірка органами державного ринкового нагляду проводиться не стосовно суб`єкту господарювання, а стосовно продукції, характеристики якої перевіряються.

При цьому, законодавством передбачено, що для проведення перевірки характеристик продукції достатньо пред`явити лише службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. Пред`явлення інших документів, листів, погоджень, попереджень на проведення перевірки, а також повідомлення відповідного суб`єкта господарювання про проведення такої перевірки законодавством не передбачено.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем призначено позаплановий захід перевірки розповсюджувача (імпортера) продукції (світлодіодної лампи «LUXEL», модель A60, LED-060-NЕ, 10W, Е27, 4000К), тобто підприємства, яке ввело продукцію в обіг, у зв`язку з чим було запрошено представника позивача за адресою органу: м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, у період з 20.02.2024 по 23.02.2024, для прийняття участі у позаплановій перевірці характеристик продукції із наданням відповідних документів.

Проте,позивач, повідомлений про необхідність з`явився до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А для прийняття участі у позаплановій перевірці характеристик продукції у термін з 20.02.2024 по 23.02.2024, не з`явився, свого представника для проведення такого заходу узазначений періодне направив, та документи, які були визначенніу вимозі не надав, зокрема,декларацію про відповідність ламп вимогам технічного регламенту до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення відповідно до Постанови №734, що свідчить про створення перешкоди в проведенні перевірки характеристик продукції та невиконані встановлені Законом вимоги посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд.

До суду така декларація позивачем також надана не була, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку такому доказу.

Водночас, позивач на виконання вимоги від 30.01.2024 направив листавід 22.02.2024 №2/22-02-24, у якому просив повідомити якого суб`єкта стосувалась попередня перевірка, в чому полягають виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені, на підставі яких розпорядчих документів проводиться перевірка та кому доручено її проводити.

Отже, суть спору в цій справі зводиться до того, що на вимогу відповідача прибути та надати документи позивач направив відповідачу лист, зміст якого зводиться до уточнення питань, пов`язаних з проведенням перевірки, документи надано не було, представник позивача до відповідача для сприяння перевірці не прибув.

При цьому, суд звертає увагу, що вимога позивачу направлена в порядку п. 3 ч. 1ст. 15 Закону №2735-VI. Тобто, позивач отримав вимогу своєчасно та в цілому мав можливість виконати її, зауваження позивача в цій справі не стосувалися своєчасності та строків надання відповідних документів (наприклад, що позивач не встигає підготувати затребувані документи і тому їх не надає), натомість позивач адресував свої зауваження існуванню правових підстав для виконання вимог відповідача як таких.

Суд зазначає, що єдиною обставиною, що уможливлює поведінку, яка зводиться до ненадання на вимогу затребуваних документів та невчинення визначених дій, може бути лише існування у вимозі таких недоліків, які об`єктивно та поза розумним сумнівом позбавляють можливості її виконати (наприклад, відсутність підстав для формування вимоги, недостатня конкретність вимоги, несвоєчасність направлення та отримання вимоги).

Разом з тим, питання, які порушив позивач в своєму листі від 22.02.2024 №2/22-02-24, не є такими, що мають значення для можливості належним чином виконати вимогу, оскільки не впливають на можливість повного та об`єктивного сприйняття її змісту. При цьому, суд зауважує, що не кожне зауваження чи запитання, яке підіймається у зв`язку з отриманням вимоги, має характер об`єктивної перешкоди, таку об`єктивну значущість має обов`язок довести позивач як фактичну обставину справи, згідно ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, позивач зазначив, що йому необхідно повідомити якого суб`єкта стосувалась попередня перевірка.

Водночас, позивач жодним чином не обґрунтував яким чином обізнаність про цю обставину, (яка при цьому стосується стороннього суб`єкта господарювання) позбавляє позивача можливості надати документи щодо конкретної продукції, імпортером якої був позивач (світлодіодна лампа «LUXEL», модель A60, LED-060-NЕ, 10W, Е27, 4000К). Тобто, позивач імпортував конкретну товарну позиціюлампу з визначеними характеристиками. Перевірці підлягає ця продукція як така (усі товари, які відповідають вказаній характеристиці, імпортером яких при цьому був саме позивач), що є визначальним в цьому аспекті. Так, якби перевірці підлягала конкретна партія товару (а не вся продукція), дійсно об`єктивно доцільним було б встановити на якого покупця позивач реалізував цей товар, адже потенційно одна й та ж товарна позиція може імпортуватися від різних постачальників та реалізовуватися різним покупцям на внутрішньому ринку. Однак, в цій справі перевірялась продукція як така. Отже, навіть якщо позивач імпортував цю товарну позицію в декількох експортерів за межами України та реалізовував її декільком покупцям на території України, він в будь-якому випадку має обов`язок надати відомості про всі відповідні партії товарів, оскільки перевіряється уся відповідна продукція (усі лампи конкретного виду, які імпортовано позивачем). Це логічно узгоджується з метою правового регулювання спірних правовідносин, оскільки таке регулювання спрямовано на безпечність товарів на ринку, а тому не має визначального значення яка конкретно партія звідки імпортована та на кого реалізована, якщо йдеться про товар, який є небезпечним - вся така продукція має бути перевірена. Відповідно, перевіряючи безпечність ламп з конкретними характеристиками (технічні характеристики та ознака імпорту позивачем), відповідач достатньою мірою конкретизував продукцію, яку має намір перевірити. В свою чергу зауваження позивача на вимогу має формальний характер та спрямоване на створення видимості існування підстав для невиконання законних вимог відповідача.

Також, позивач зазначив, що йому не повідомлено, в чому полягають виявлені порушення та які вимоги технічної документації були порушені.

Однак, вимога зазначати такі відомості законодавчо не передбачена. Позивач не є суб`єктом вторинного контролю за висновками контролюючого органу, при цьому отримавши твердження контролюючого органу про те, що позивач імпортував небезпечну продукцію, єдиним розумним та добросовісним варіантом поведінки позивача є сприяння контролюючому органу в з`ясуванні (та навіть можливому спростуванні) відповідних обставин. Натомість, ненадання без поважних та обґрунтованих підстав документів щодо продукції, стосовно якої наявні відомості про її небезпечність, не є належним варіантом поведінки та явно не сприяє у виконанні мети правового регулювання спірних правовідносин.

Крім того, позивач зазначив, що йому не повідомлено на підставі чого проводиться перевірка та кому доручено її проводити.

Разом з тим, законодавством не передбачено можливість формування таких вимог виключно в межах процедури перевірки, такі вимоги можуть передувати рішенню про призначення перевірки, що буде прийнято саме на підставі обставин, встановлених шляхом направлення вимоги та отримання відповіді на неї разом з відповідними матеріалами та поясненнями по суті. Крім того, в даному випадку процедура перевірка не була призначена станом на дату формування вимоги, у зв`язку з чим не існувало і підстав для долучення до вимоги відповідних наказу та направлень. Також, в даному випадку йшла мова саме про прибуття керівника позивача чи представника до відповідача, а не навпаки.

Суд погоджується із твердженням позивача, що перевірка не може проводитись без наказу та направлення, однак зазначає, що вимога була направлена як передумова перевірки та без (і до) її призначення. Натомість, позивач навів низку зауважень, які мають формальний характер та не свідчать про існування правомірних чи об`єктивних перешкод для невиконання вимоги, конкретних нормативних положень на підтвердження правомірності обраного варіанту поведінки позивачем не наведено.

За таких обставин, суд доходить висновку, що направлена позивачу вимога, оформлена та викладена згідно вимог законодавства, отже, правомірних підстав чи об`єктивних перешкод для її невиконання не існувало, у зв`язку з чим вона підлягала виконанню у повному обсязі.

Посилання позивача на принцип гласності та участь особи у процесі прийняття рішення не узгоджуються з тим, що позивачу на вибір запропоновано 4 дні для реалізації права на таку участь. Нереалізація особою своїх прав з власної волі не є порушенням таких прав. В цій справі відсутнє обмеження права позивача на участь у прийнятті рішення щодо нього, сам позивач не вказав конкретний прояв поведінки відповідача, яка заважала позивачу бути заслуханим.

Отже, поведінка позивача в цій справі свідчить, що він вчинив саме невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Така поведінка є підставою для відповідальності, згідно п. 6 ч. 4ст. 44 Закону №2735-VI.

Пунктом 6 ч. 4ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо пропорційності заходів ринкового нагляду слід зазначити, що п. 6 ч. 4ст. 44 Закону №2735-VIне містить діапазону штрафної санкції, вона передбачена виключно у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як наслідок, відповідач не має жодних правових підстав виходячи з будь-яких засад, в т.ч. пропорційності, змінювати розмір штрафної санкції, яка є абсолютно визначеною і не передбачає дискреції для суб`єкта застосування санкції.

Доводи позивача про ненаведення відповідачем мотивів з приводу співвідношення змісту та характеру діяння, величини ступеня суспільної небезпеки скоєного позивачем правопорушення з суворістю найтяжчої з можливих санкції не узгоджуються з тим, що ані п. 6 ч. 4ст. 44 Закону №2735-VI, ані п. 3 ч. 4ст. 15 Закону №2736-VIне містять «можливих санкцій», відповідна санкція є абсолютно визначеною (штраф передбачено лише в такому розмірі).

При цьому, суд критично оцінює звернення позивача до засад пропорційності, адже позивач зазначає про «скоєне правопорушення скаржником», однак основа правової позиції позивача зводиться до невизнання факту правопорушення як такого.

Суд відхиляє доводи позивача, що ненадання документів не є «процедурним порушенням», оскільки саме нормами п. 6 ч. 4ст. 44 Закону №2735-VI та п. 3 ч. 4ст. 15 Закону №2736-VIтакі дії визначені як склад правопорушення, за яке наступає визначена відповідальність, адже не надавши на вимогу посадової особи відповідача документи позивач, з урахуванням наданої судом раніше правової оцінки, здійснив саме невиконання вимог відповідної посадової особи.

В свою чергу, в цій справі, очевидно, не може йтись про малозначність, оскільки йдеться про безпечність продукції, яку позивач імпортував та випустив на внутрішній ринок, а в подальшому з формальних підстав ухилився від надання документів щодо безпечності такої продукції на запит уповноваженого органу саме щодо безпечності такої продукції.

Тобто, в спірних правовідносинах позивач вчинив саме ті дії, які малися на увазі законодавцем як підстава для відповідальності через їх значущість та небезпечність для суспільних відносин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №1 від 08.03.2024 про накладення штрафу у розмірі 170000,00 грн. прийнята відповідачем на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для її скасування.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави для вирішення питання стосовно повернення судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖЕНЕРНІ СВІТЛОТЕХНІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбаченістаттею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька