Рішення

від 23.09.2024 по справі 280/2892/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 вересня 2024 року Справа № 280/2892/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» (надалі позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (надалі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області від 28.09.2023 № 20266 про визначення ТОВ «МАВЕРІКС» таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

зобов`язати комісію Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити з бази ризикових платників ТОВ «МАВЕРІКС» в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС «Податковий блок».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення контролюючого органу від 28.09.2023 № 20266 не містить належної мотивації підстав і причин ТОВ «МАВЕРІКС» до ризикових платників податків. Вказує, що в оскарженому рішенні контролюючий орган в рядку «Податкова інформація» не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючий орган лише процитував зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Разом з цим, комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Однак, відповідач не надав жодного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття. Окрім того, зауважує, що надає контролюючому органу детальну інформацію про господарські операції про придбання та реалізацію відповідних товарів, зазначає, що спірне рішення не містить доказів фіктивності правочину з посиланнями на відповідні документи. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 08.04.2024 позовну заяву залишено без руху.

Позивачем усунено недоліки.

Ухвалою суду від 22.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 01.05.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 07.05.2024 року продовжено розгляд адміністративної справи № 280/2892/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що Рішенням № 20266 від 28.09.2023 позивача було віднесено до ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 28.09.2023. Код податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 03- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`екти оподаткування, відсутне придбання послуг оренди об`ектів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо ), відповідно до поданоі до контролюючих органів звітності. Зазанчають, що відсутність наявного трудового персоналу підтверджується податковою звітністю ТОВ «Маверікс». Крім того, позивач у позовній заяві конкретизує той факт, що на підприємстві за вказаний період часу використовувалась праця лише 1-ї особи (найманого працівника). У зв`язку з чим, код податкової інформації «03», як підстава для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, вказано ГУ ДПС у Запорізькій області аргументовано та правомірно. 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13- придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Зананчє , що ТОВ «МАВЕРІКС» у позовній заяві надає вживаному в одному пунктів Додатку 1 до Порядку 1165 поняттю «податкова інформація» різного змісту та значення, що порушує принцип цілісності системи юридичних понять. Відповідно до цього принципу однакові поняття в нормативно-правових актах однієї й тієї ж галузі права повинні мати однакове значення. Таким чином, якщо виходити з тлумачення, наданого позивачем, то неврегульованим залишається питання «податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків», що порушує принцип юридичної визначеності. Не зрозуміло, яка саме податкова інформація повинна «утворитися» у ході розгляду питання про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків», якщо підставою для розгляду питання про включення платника податку до переліку ризикових є обмежена за обсягом податкова інформація, яким Довідником кодів було присвоєно відповідні коди. З огляду на те, що податкова інформація, яка визначена нормотворцем в п. 8 Додатку 1 до Порядку 1165 одночасно є як і окремою підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків; так і підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, а отже не може набувати відмінного значення і бути різна за змістовним наповненням. Відповідач вважає за необхідне вкотре наголосити, що оскаржуване позивачем рішення є прийнятим контролюючим органом за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1.Вимоги до змісту повторного рішення про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості, урегульовано абзацами 23-25 та абзацом 28 пункту 6 Порядку. Зауважує, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС. Контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначили, що пунктом 6 Порядку №1165 визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації. Відповідне рішення надіслано в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги». Зазначає, що платник податків має право на подання на розгляд комісії пояснення та копії документів, якими спростовується податкова інформація, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості. На підставі розгляду такого пояснення з документами комісія виключає платника з переліку ризикових відповідним рішенням, можливість повторного включення платника до переліку ризикових на підстави тієї самої податкової інформації не передбачена порядком №1165. Також платник ПДВ не позбавляється права на повторне подання таких пояснень з документами, кількість надання таких повторних пояснень порядком №1165 не обмежена. Проте, виключення платника з переліку ризикових платників на підставі рішення суду, хоч й передбачено порядком №1165, залишає контролюючому органу право, за наявності актуальної податкової інформації про відповідність платника критеріям ризиковості, яка не спростована платником у встановленому порядку, повторно розглянути таку податкову інформацію та повторно визнати платника таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Крім того, зааннчено, що позивачем не подано жодних доказами, які б свідчили про настання фактичних негативних обставин, пов`язаних з визначення за ТОВ «МАВЕРІКС» статусу ризикового платника податку (зупинення реєстрації ПН у ЄРПН, розірвання угод з контрагентами, повне зупинення господарської діяльності). Просили у задовленні позовних вимог відмовити.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

28.09.2023 комісією Головного управління ДПС у Запорізькій області прийнято рішення № 20266 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність ТОВ «МАВЕРІКС» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено щодо виявлення господарських операцій з ознаками ризиковості, що відповідає пункту 8 Критеріїв.

Не погодившись із рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від № 20266 від 28.09.2023 ТОВ «МАВЕРІКС» звернулось до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1ст. 2КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першоїстатті 4 КАС Українивизначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI(далі -ПК України).

Відповідно до пп.20.1.45. п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом61.1 статті 61 ПК Українивизначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1,74.3 ст. 74 ПК Україниподаткова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII(далі - Закон № 2245-VIII), яким змінена редакція пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 2245-VIIIКабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цьогоЗакону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цимЗакономта забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а`або«б» пункту187.1 статті 187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10 статті 201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складеноподаткову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).

Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз наведених вище приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Комісією Головного управління ДПС в Запорізькій області було прийнято рішення від 28.09.2023 № 20266 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МАВЕРІКС" п.8 Критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Так, в оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено таке «Встановлено здійснення операцій з постачання та придбання протягом 2023-2024 років з ознаками ризиковості з підприємствами задіяних в ризикових операціях, а саме: ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (код ЄДРПОУ 32679601), ТОВ «ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 32547138)»

У свою чергу, суд звертає увагу, що у даній справі оскаржується рішення податкового органу, яке безпосередньо породжує певні правові наслідки для позивача і має обов`язковий характер.

Суд зазначає, що якщо підставою для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Однак суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні від 28.09.2023 № 20266 відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової Інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючим органом лише констатовано факт господарських операцій з ознаками ризиковості з ТОВ «АЛЕКСПРОМ» (код ЄДРПОУ 32679601),ТОВ «ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 32547138), та посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та робить посилання, що 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 13-прибання товарів та не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Крім того, посилання контролюючого органу на наявну податкову інформацію не приймається судом, оскільки вказані докази не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання своїх договірних зобов`язань саме позивачем.

Сам по собі факт включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку № 1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Так, представником відповідача не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У п.40 Порядку №1165, зокрема, зазначено: «… Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії .…».

Відповідачем не надано до суду копію протоколів засідань Комісії під час прийняття оскаржуваного рішення, матеріалів роботи комісії тощо.

Відтак, відповідачем документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Разом з цим, суд зауважує, що доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду не надано.

У ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Отже, до суду відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій.

Так, спірнек рішення не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих такими платниками податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. Тобто, наразі, взагалі відсутні докази, які б підтверджували інформацію про факти порушення податкового законодавства.

Також з спірного рішення незрозуміло яка саме «податкова інформація» послугувала підставою для його винесення.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі №640/10988/20 від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20 та від 20 січня 2022 року по справі № 160/2840/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також суд касаційної інстанції зазначав, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що, незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Проте, відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження «наявної податкової інформації» суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.09.2023р № 20266 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також, слід зазначити, що за приписами частини другоїстатті 6 КАС Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II).

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Саме зобов`язання виключити його з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки ним такі повноваження були самостійно реалізовані шляхом прийняття оскарженого рішення, яке було предметом судового контролю у межах цієї справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.

Згідно з частиною 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положеньст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що, з урахуванням положень статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 3028,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань вдіповідача.

Що стосується заявленої представником позивача у прохальній частині позову вимоги стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. суд зазначає, що позовна заява не містить жодного обугрунтування в цій частині.

В якості доказів понесення витрат на правову допомогу представником позивача було додано до позову: копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, який є додатком до невідомого документа і не містить жодних відомостей завдяки яким можливо було б встановити належність вказаного документу до цієї справи.

Інших документів на підтвердження укладання між позивачами та адвокатом договору, а також понесених витрат на професійну правничу (правову) допомогу позивачем та/або його представником суду не надано.

З огляду на це, суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої ДІЙСНОСТІ та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Також на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, та постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №440/7120/20, від 19.05.2022 у справі №440/4186/19, від 09.06.2022 у справі №120/3521/20-а, від 22.08.2023 у справі №380/7394/21 та інших.

В зв`язку з відсутністю договору та документального підтвердження витрат на правову допомогу, суд вважає вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.9,139,243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» (69014, вул. Іванова, буд.85 а, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 45120165) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 20266 від 28.09.2023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАВЕРІКС» судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова