Рішення

від 27.06.2024 по справі 320/35990/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року № 320/35990/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: прокурора Наумової К.О., представника позивача Пальчевського А.А., представник третьої особи Резник М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради, третя особа: Бучанська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії,

:

Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області, який діє в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства "Бучасервіс" Бучанської міської ради, третя особа: Бучанська міська рада, у якому просить:

1) визнати бездіяльність протиправною Комунального підприємства «Бучасервіс» Бучанської міської ради (код ЄДРПОУ 25689882) щодо невжиття заходів з належного утримання захисних споруди - сховищ (протирадіаційних укриттів) №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050;

2) зобов?язати Комунальне підприємство «Бучасервіс» Бучанської міської ради привести у стан готовності, з метою використання за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, захисні споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття):

- №164016, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 101;

- №164021, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Л. Качинського;

- №164022, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19;

- №164024, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 129-г;

- №164030-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 2;

- №164031, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г;

- №164031-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Водопровідна, 54-а;

- №164043, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 17;

- №164049, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19-а;

- № 164050, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 29.11.2023.

Представник прокуратури адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити, зазначивши, що під час проведення перевірки додержання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, виявлено, що утримання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, балансоутримувачем-власником якого є Комунальне підприємство "Бучасервіс" Бучанської міської ради оцінюється як не готове до використанням за призначенням. Відтак, позивач змушений звертатися до суду в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо зобов`язання відповідача привести в належний технічний стан і готовність укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив про відсутність у нього протиправної бездіяльності щодо утримання захисної споруди цивільного захисту. Крім того, зазначив, що виключно Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області має право звертатися із позовом до суду, а не Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області.

Керівником Бучанської окружної прокуратури подано відповідь на відзив, в якому позовну заяву просив задовільнити в повному обсязі та зазначив, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексом цивільного захисту України (далі КЦЗ України) та Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою КМУ від 10.03.2017 № 138 (далі - Порядок № 138).

У судове засідання призначене на 27.06.2024 прибули представник позивача, представник третьої особи та прокурор. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив.

Суд ухвалив на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На балансі у відповідача знаходяться захисні споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття, а саме:

- №164016, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 101;

- №164021, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Л. Качинського;

- №164022, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19;

- №164024, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 129-г;

- №164030-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 2;

- №164031, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г;

- №164031-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Водопровідна, 54-а;

- №164043, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 17;

- №164049, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19-а;

- № 164050, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г.

Відповідно до матеріалів справи неготовність сховищ (протирадіаційних укриттів) № 164016,

№ 164021, № 164022, № 164024, № 164030-a, № 164031, № 164031-a, № 164043, № 164049, № 164050 підтверджується актами оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту, які крайнього разу проведені 15.06.2021 та оформлені відповідними актами. Судом встановлено, що обстеження та оцінка споруд були проведені за участі балансоутримувача із участю працівників Ірпінського МВ ГУ ДСНС України у Київській області та Бучанської міської ради.

При цьому оцінка готовності захисних споруд № 164016, № 164021, № 164022, № 164024, № 164030-a, № 164031, № 164031-a, № 164043, № 164049, № 164050 проводилась і в попередніх роках (2019-2020), про виявлені порушення та про необхідність вжиття заходів неодноразово вказувалось і в листах, що надсилались на адресу власника та балансоутримувача компетентними органами ДСНС України, які в свою чергу жодних дій по приведенні захисних споруд до готовності не вживали протягом тривалого періоду часу, що свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров?ю людей.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не приведення протирадіаційного укриття у належний для експлуатації стан протиправною, заступник керівника прокуратури звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ч. 3 ст. 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).

Так, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з ч. 3 ст. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Київській області, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди (укриття) у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Аналіз вказаних приписів вказують на те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області є уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області після складення актів оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту не було вжито заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду у стан, придатний для використання та захисту населення.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Тому, вказане свідчить, що бездіяльність уповноваженого органу у спірних правовідносинах зумовлена об`єктивними чинниками та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом, оскільки позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у цій справі подання прокурором адміністративного позову має на меті захист інтересів держави та, як наслідок, про наявність підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається.

Разом з цим, слід зазначити, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

До того ж Законом України від 21.04.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» із Кодексу цивільного захисту України виключено ст.67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Враховуючи наведені вище зміни законодавства, які зумовлені введенням воєнного стану, суд вважає, що звернення Заступника прокурора до суду з позовною заявою є обгрунтованим та єдиним ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який продовжений до 21.11.2022 на підставі указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, станом на момент винесення рішення воєнний стан в Україні діє.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до частини п`ятої статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною першою статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

Суд встановив, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050, перебуває на балансі у відповідача.

Оскільки балансоутримувачем протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050 є відповідач, він відповідає за виконання заходів щодо приведення укриття в належний технічний стан та готовність до укриття населення, а тому заходи в сфері використання та належного забезпечення функціонування щодо протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050 є обов`язком відповідача та перебуває в межах його відповідальності.

Відповідачем під час розгляду справи не спростовані твердження щодо невідповідності укриттів вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки.

Суд акцентує на пункт 4 глави 1 розділу VII, який доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 440 від 19.07.2022 (набрання чинності, відбулась 13.09.2022), а саме план приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно з призначенням відповідальних осіб і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд. У разі введення в Україні або її окремих місцевостях правового режиму воєнного стану першочергові заходи з приведення в готовність сховищ мають бути спрямовані на забезпечення можливості їх використання для укриття населення від звичайних засобів ураження.

Відсутність вчинення відповідачем заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриттів населення захисної споруди свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення вказаної захисної споруди цивільного захисту, може не захистити належним чином від загрози життю та/або здоров`ю людей та у разі їх не усунення, можуть призвести до незворотних наслідків.

Статтею 3 Конституції України, закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд у даному спорі, враховує, що в умовах військової агресії російської федерації проти України недодержання та порушення відповідачем вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) призвело до його обмеженої готовності до використання за призначенням, через що захисна споруда не здатна у належному обсязі забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

В умовах збройної агресії проти України захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050, що перебувають в стані не готовності до використання за призначенням, через що не здатні забезпечити захист цивільного населення.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Наведені в ході розгляду справи відповідачем доводи спростовуються встановленими у справі обставинами справи та нормами, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, систематичне невжиття відповідачем, як власником протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050 до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людей. Відповідачем, в порушення вимог ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, пунктів 9, 10 Порядку, розділу II Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту упродовж тривалого часу не виконуються вказані вимоги законодавства протирадіаційних укриттів №164016, №164021, №164022, №164024, №1 64030-a, №164031, №164031-a, №164043, №164049, №164050 не готові для використання за призначеннями, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного, з огляду на наявність правових підстав для звернення прокурора із даним позовом та встановленню в ході розгляду цієї справи протиправну бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на приведення у стан готовності захисної споруди з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Бучасервіс» Бучанської міської ради (код ЄДРПОУ 25689882) щодо невжиття заходів з належного утримання захисних споруди - сховищ (протирадіаційних укриттів) №164016, №164021, №164022, №164024, №164030-а, №164031, №164031-а, №164043, №164049, №164050.

3. Зобов`язати Комунальне підприємство «Бучасервіс» Бучанської міської ради привести у стан готовності, з метою використання за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018, захисні споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття):

- №164016, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 101;

- №164021, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Л. Качинського;

- №164022, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19;

- №164024, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Вокзальна, 129-г;

- №164030-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 2;

- №164031, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г;

- №164031-а, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Водопровідна, 54-а;

- №164043, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Героїв Майдану, 17;

- №164049, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Енергетиків, 19-а;

- № 164050, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Яблунська, 203-г.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 19 вересня 2024 р.