Рішення

від 20.09.2024 по справі 320/10451/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року № 320/10451/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМАСЛОТРЕЙД»

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного

нагляду (контролю) за безпекою на транспорті м.Києва

про визнання протиправною та скасування постанови від 31.01.2023 №351298,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМАСЛОТРЕЙД» (далі - позивач) із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті м.Києва (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті у м. Києві Державної служби України від 31.03.2023 №351298.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятої відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/10451/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" про забезпечення позову задоволено повністю. Зупинено стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті у м. Києві (проспект Науки, 57, м. Київ, 03083, код. ЄДРПОУ 39816845) №351298 від 31.01.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмаслотрейд" (04053, м.Київ, вул. Вознесенський узвіз, буд.14, оф.16/20, код ЄДРПОУ 39437627) адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн., яка перебуває на примусовому виконанні у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до відкритого виконавчого провадження №71507134, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/10451/23.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Серед іншого наголошує на обов`язок водія на місці здійснення контролю пред`явити запитувані документи, відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

15 грудня 2022 року інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, відповідно до направлення від 09.12.2022 №014495 на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) транспортних засобів, було зупинено транспортний засіб марки DAF-сідловий тягач, номерний знак НОМЕР_1 , який згідно товарно-транспортних накладних використовувався позивачем.

Під час проведення перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня роздруківка даних роботи тахографа, чим порушено вимоги пункту 3.3 Наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385; ч. 1 абз. 3 Перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону, а саме: роздруківка даних роботи тахографа за 15.12.2022. Транспортний засіб облаштований цифровим тахографов.

За результатами проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №341179 від 15.12.2024.

За результатом розгляду матеріалів перевірки 31.07.2023 відповідачем винесено постанову №351298 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїм прав.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту є Закон України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III).

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно статті 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

У силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Статтею 48 Закону № 2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Виходячи зі змісту вказаної норми Закону № 2344-III перелік документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у статті 48 Закону № 2344-III, не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені чинним законодавством України.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року № 946/18241 (далі - Інструкція № 385).

Інструкцію № 385 розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів та поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.2 та 1.3. Інструкції №385).

Відповідно до визначень, наведених у пункті 1.4 Інструкції № 385: контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно пункту 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв.м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.

ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.

Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

У свою, чергу згідно п. 3.5 Інструкції № 385 передбачено покладення на перевізник обов`язку із забезпечення водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий) (пункт 3.5 Інструкції №385).

Згідно пункту 3.6 Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за № 811/18106 (далі - Положення № 340).

Положення № 340 розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15.03.2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340).

Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Суд наголошує, що відповідно до п. 6.1 Положення № 340 водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (пункт 7.1 Положення №340).

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено статтею 48 Закону № 2344-III.

Таким чином, наявність таких документів перевіряється під час здійснення державного контролю на автомобільному транспорті у ході рейдових перевірок відповідно до пункту 15 Порядку проведення рейдових перевірок, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2016 року.

Розвиваючи вказане, суд зазначає. що з 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (далі - ЄУТР), підписаної в Женеві 01.07.1970 року, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахокарти) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Суд зауважує, що картка водія до цифрового тахографу, є документом, що, відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинен знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

Отже водій транспортного засобу повинен був мати при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Проте таких документів посадовим особам контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки водій не надав.

Судом враховано, що згідно з пунктом 1.4 Положення № 340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються, зокрема, під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій.

Однак, на думку суду, дія пункту 1.4 Положення № 340 розповсюджується на перевізників у випадках коли така надзвичайна ситуація має безпосередній вплив на здійснення перевезення та унеможливлює або суттєво ускладнює виконання перевізником вимог цього положення.

Проте, позивач не навів жодних обставин, які б свідчили про перевезення вантажу з метою запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, або усунення її наслідків та не повідомив обставин, які би унеможливлювали або перешкоджали виконанню ним вимог Положення № 340.

Натомість, відповідно до відомостей з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою, видом діяльності якого за КВЕД є вантажний автомобільний транспорт.

Окрім того, відомості з товаро-транспортної накладної свідчать про наявність відповідних господарський правовідносин.

Поряд з цим слід зауважити, що Положення № 340 не встановлює відповідальності за відсутність окремих документів у водія транспортного засобу на момент проведення рейдової перевірки, а лише врегульовує особливості робочого часу, часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Суд наголошує, що встановлені контролюючи органом порушення полягають саме у відсутності у водія необхідних документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344-III, відповідальність за що регламентовано абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

Натомість відповідальність за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортним засобів, передбачена абз.8 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, виникає виключно у випадку наявності відповідної інформації та документів, що свідчать про порушення вимог Положення № 340.

Згідно пункту 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Тож обставини, на які посилається позивач, не звільняють перевізника від обов`язку дотримання приписів Інструкції № 385.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних постанов діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМАСЛОТРЕЙД» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) за безпекою на транспорті м.Києва про визнання протиправною та скасування постанови від 31.01.2023 №351298 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.