Ухвала

від 23.09.2024 по справі 640/27803/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 вересня 2024 року Київ № 640/27803/21

Київський окружний адміністративний суду складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни про визнання протиправними та скасування рішень,

у с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення від 18.02.2021 № 56686929 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок б/н;

- визнати протиправним і скасувати рішення від 26.02.2021 № 56836204 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, будинок б/н.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 р. № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/27803/21 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2023 № 03-19/2857/23.

Адміністративна справа № 640/27803/21 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року справу прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі з огляду на таке.

Згідно з статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 2, 7, 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з цим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Такий висновок сформовано зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 817/986/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору та застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на правову позицію, висловлену, зокрема, в постановах від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 28.11.2018 у справі № 823/1508/16, від 16.01.2019 у справі № 823/692/17, від 19.06.2019 у справі № 824/1751/14-а, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Предметом позову і цій справі є вимога, зокрема про оскарження рішення про реєстрацію права власності на пасажирську набережну (причал № 7-14) , споруду, портові споруди, річкові, що розташовоні в м. Києві, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок б/н , зареєстровані за Державою України в особі Міністерства інфраструктури України та про оскарження рішення про реєстрацію права господарського відання на пасажирську набережну (причал № 7-14) , споруду, портові споруди, річкові, що розташовані в м. Києві, вулиця Набережно -Хрещатицька, будинок б/н, зареєстровані за Державним підприємством "Адміністрація річкових портів".

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем було зареєстровано пасажирську набережну (причал № 7-14, розташовану на вулиці Набережно-Хрещатицька б/н у м. Києві з відповідними фізичними параметрами - променад 14 причалу при цьому не перевірено, що майно відноситься до комунальної власності право господарського відання на яке зареєстроване за Київською міською радою 08.02.2021 за № 56508228 та право господарського відання на вказаний майновий комплекс за КП "СУППР" зареєстровано 15.02.2021 за № 56618256. Вказує, що прийняті відповідачем протиправні рішення порушують право власника Київської міської ради та КП "СУППР", як особи, за якою закріплено майно на праві господарського відання на майно - гранітну набережну інв. № 7543 за адресою Набережне шосе у м. Києві.

Також у цій справі суд вважає за необхідне навести та застосувати до спірних правовідносин правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові від 12.02.2020 у справі № 820/4524/18, згідно з якою: "….спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду також вирішила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, то такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис".

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що в цьому випадку має місце приватноправовий спір про право власника Київської міської ради та КП "СУППР", як особи, за якою закріплено майно на праві господарського відання на гранітну набережну інв. № 7443 за адресою Набережне шосе в м. Києві.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін, в даному випадку, має розглядатися за правилами господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини виникли між юридичними особами.

Cуд підкреслює, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Приписами пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а мають бути, враховуючи склад учасників у даній справі, розглянуті за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим, натомість його належить розглядати у порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

За приписами частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд вважає за доцільне, з урахуванням положень частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити право позивача на звернення за захистом своїх прав до суду для розгляду спору в порядку господарського судочинства при вирішенні спору щодо захисту порушених майнових прав позивача.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курасової Олени Василівни про визнання протиправними та скасування рішень.

Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

СуддяБасай О.В.