Рішення

від 23.09.2024 по справі 380/13326/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 рокусправа № 380/13326/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (далі ТОВ «Лео Трейдінг», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA209000/2023/000364/2 від 20.12.2023; № UA209000/2023/000371/2 від 25.12.2023; № UA209000/2023/000382/2 від 28.12.2023;

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA209140/2023/001008; UA209140/2023/001017; UA209140/2023/001041.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (керамічна плитка) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Зважаючи на це, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено наявність розбіжностей в поданих документах. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Львівська митниця разом із відзивом на позовну заяву позивача подала клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Необхідність такого розгляду цієї справи обґрунтовують необхідністю дослідженням значного обсягу доказів та для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи викладена в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Таким чином, суд відмовляє у задоволенні цього клопотання.

Позивач подав відповідь на відзив (а.с. 151-153), де навів аргументи аналогічні викладеним у позовній заяві.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (покупець) та ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті (EMIRSON GLOBAL DIS TIC. LTD. STI) (Туреччина) (продавець) укладений договір купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 відповідно до п. 1.1. якого протягом терміну дії даного договору Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує товари за умовами, зазначеними нижче. Відповідно до п. 2.1 2.2 визначено, що ціни на товари встановлені у Доларах США і включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні Продавця (якщо необхідно). Загальна вартість товарів, що мають бути доставлені за даним Договором, складається із сум всіх Інвойсів, виданих продавцем. Згідно з п. 3.2 Договору базові умови доставки є наступними: вільний перевізник Стамбул, якщо інше не зазначено в Специфікації та Проформі Інвойс у відповідності до ІНКОТЕРМС-2010. У п. 4.1, 4.2 Договору зазначено, що оплата здійснюється шляхом банківського переказу на рахунок Продавця згідно з Специфікацією та Проформою Інвойс на кожну партію Товарів. Валюта платежу долари США. Умови оплати вказані у відповідній специфікації і Проформі Інвойс на певну партію Товару.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140035156U7 від 20.12.2023 разом з пакетом супровідних документів: - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № EMR2023000100440 від 11.12.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 000146 від 12.12.2023; - декларацiя про походження товару № EMR2023000100440 від 11.12.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 13/12 від 15.12.2023; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 25/156 від 25.09.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 71 від 06.10.2021; - договір (контракт) про перевезення № 881/1 від 30.03.2022; - митна декларація країни походження № 23590400EX00044814 від 12.12.2023, № 23TR59040000396824 від 12.12.2023.

При поданні 20.12.2023 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: - рахунок-проформу № 23/11787 від 20.10.2023 на суму 125400,00 дол. США; - додаток до контракту № 31.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, державний інспектор прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 20.12.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000364/2.

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2023 № UA209000/2023/000364/2 (а.с. 133) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/001008 (а.с. 128).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000364/2 від 20.12.2023, в графі 33 зазначено таке: «- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. Вказана графа не містить відміток відправника товару;

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у рахунку на транспортування зазначено маршрут - Pamukova-Порубне-Пустомити; протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- згідно п.2.1. договору №881/1 на транспортне обслуговування від 30.03.2022 невідємною частиною договору на перевезення є транспортні заявки. Дана заявка до митного оформлення не надана.

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а юридична адреса відправника - Kosuyolu Mh. Ali Nazima Sk. 5, Kadikoy , Istanbul, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги;

- у інвойсі №EMR2023000100440 від 11.12.2023 зазначено термін оплати -11.12.2023, до МД платіжні документи не надано. […]

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.23, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.67 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер № 23UA209140035334U4, така була оформлена Львівською митницею.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140035631U9 від 25.12.2023 разом з пакетом супровідних документів: - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № EMR2023000100439 від 11.12.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 12.12.2023; - декларацiя про походження товару № EMR2023000100439 від 11.12.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 779 від 19.12.2023; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 25/156 від 25.09.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 71 від 06.10.2021; - договір (контракт) про перевезення № 55192269 від 11.12.2023; - митна декларація країни походження № 23341300EX01005130 від 12.12.2023, № 23TR34130003704688 від 12.12.2023.

При поданні 25.12.2023 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: - рахунок-проформу № 23/11787 від 20.10.2023 на суму 125400,00 дол. США; - комерційну пропозицію видану 18.12.2023.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, головний державний інспектор ВМО № 4 м/п «Львів-північний» прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 25.12.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000371/2.

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 25.12.2023 № UA209000/2023/000371/2 (а.с. 165) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/001017 (а.с. 159).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000371/2 від 25.12.2023, в графі 33 зазначено таке: «- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. Вказана графа не містить відміток відправника товару;

-у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у CMR від 12.12.2023 місцем завантаження зазначено Стамбул. Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості; Не вказано дату завантаження, що є порушенням вимог ст.. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення (далі КДМП).

-відповідно до договору-заявки №55192269 від 11.12.2023 оплата за перевезення здійснюється після завантаження вантажу у транспортний засіб. Платіжні документи про оплату транспортних витрат до митного оформлення не подавались.

- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а юридична адреса відправника - Kosuyolu Mh. Ali Nazima Sk. 5, Kadikoy , Istanbul, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги. […]

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.23, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.67 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер № 23UA209140035787U3, така була оформлена Львівською митницею.

Для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140036021U4 від 28.12.2023 разом з пакетом супровідних документів: - рахунок-проформа № 23/11787 від 20.10.2023; - рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № EMR2023000100451 від 18.12.2023; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 0022 від 19.12.2023; - декларацiя про походження товару № EMR2023000100451 від 18.12.2023; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0001125 від 20.12.2023; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 25/156 від 25.09.2023; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 71 від 06.10.2021; - договір (контракт) про перевезення № 09/06-1 від 09.06.2023; - митна декларація країни походження № 23341300EX01022621 від 19.12.2023, № 23TR34130003774381 від 19.12.2023.

При поданні 28.12.2023 митної декларації декларантом позивача було застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору згідно ст. 58 Митного кодексу України, оскільки товар імпортувався за прямим контрактом від виробника товарів, що ввозяться на митну територію України.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості: «а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який замінює його, та додатки до нього у разі їх наявності;- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

На вимогу митному органу декларантом надано додаткові документи: - комерційну пропозицію видану 22.12.2023.

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, головний державний інспектор ВМО № 4 м/п «Львів-північний» прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 25.12.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000371/2.

За результатами опрацювання поданої декларації та документів Львівська митниця прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів від 28.12.2023 № UA209000/2023/000382/2 (а.с. 148) та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/001041 (а.с. 143).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000382/2 від 28.12.2023, в графі 33 зазначено таке: «- відповідно до вимог ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 22 CMR зазначаються підпис та штамп відправника товару. Вказана графа у CMR №0022 від 19.12.2023 не містить жодних відміток відправника товару;

- у гр.20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK. Однак у CMR №0022 від 19.12.2023 місцем завантаження зазначено ISTANBUL (TURKIYE). Протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення, а отже, перевірити правильність розрахунку складових митної вартості;

- відповідно до п.1.2 договору на транспортне обслуговування № 09/06-1 від 09.06.2023 Узгоджена сторонами Заявка є невід`ємною частиною цього Договору. Така заявка до митного оформлення не надана;- відсутні відомості про вартість завантаження у транспорт та відомості про те, хто несе такі витрати у транспортних документах. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс, які були прийняті Міжнародною торговою палатою при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Оскільки відвантаження товару здійснювалось не з адреси відправника (відповідно з умовами договору, умови поставки FCA GOLCUK), а юридична адреса відправника - Kosuyolu Mh. Ali Nazima Sk. 5, Kadikoy, Istanbul, імовірно вартість навантаження товару не включена у вартість товару та не підтверджена документально, що унеможливлює обчислення числового значення вартості такої послуги;

- рахунок-проформу № 23/11787 від 20.10.2023 на суму 125400,00дол.США (сума не відповідає сумі інвойсу), у проформі зазначено графік платежів - 100% передоплата. Банківські платіжні документи до митного оформлення не надано. […]

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA80720/2023/016970 від 04.12.23, де митна вартість товару з схожими характеристиками становила 1.67 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подала нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер № 23UA209140036209U2, така була оформлена Львівською митницею.

Позивач, не погоджуючись із вище вказаними рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Суд встановив, що позивач визначив митну вартість товару за ціною договору, яка зазначена в рахунках-фактурах, з урахуванням витрат на транспортні послуги. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу разом з митною декларацією документи, визначені частиною другою статті 53 МК України, а саме: - пакувальні листи (Packing list); - рахунки-фактури (інвойс) (Commercial invoice); - автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 14.02.2024р.; - висновок за результатами дослідження; - довідки про траспортно-експедиторські витрати; - підтвердження страхування вантажу; - зовнішньоекономічний договір (контракт) № 26 від 17.08.2023; - договір про надання послуг митного брокера; - договори про надання транспортно-експедиторських послуг; - технічна інформація; - атестація; - міжнародна товаро-транспортна накладна; - митні декларації країни походження.

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

З наведеного суд дійшов висновку, що при митному оформленні товару позивач надав митному органу наявні у нього документи, що визначені частиною 2 статті 53 МК України, та перелічені судом вище.

Як видно з матеріалів справи, відповідач фактично витребував усі визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи, проте не надав суду достатніх доказів того, що подані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Водночас відповідач обґрунтовує оскаржуване рішення тим, що декларант не подав всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має реальної можливості усунути такі недоліки на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку аргументам митного органу у цій частині, суд виходить з такого.

Щодо тверджень відповідача про відсутність у графі 22 CMR штампу та підпису відправника товару, то суд звертає увагу, що факт проставлення або не проставлення підпису та/або штампу відправника та перевізника товару жодним чином не впливає на визначення митної вартості такого товару.

Щодо аргументів відповідача про те, що у гр. 20 МД задекларовано умови поставки FCA GOLCUK, проте у рахунку на транспортування зазначено маршрут Pamukova-Порубне-Пустомити, протиріччя у даних не дає змоги встановити точний маршрут перевезення. Так, у матеріалах справи наявні достатні докази, зокрема, сама CMR, митна декларація, рахунок на оплату, згідно яких, що місто розвантаження м. Пустомити (Україна). Наведені обставини вказують на те, що поставка товару відбувалась відповідно до умов договору. У договорі купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 року зазначено, що головний офіс продавця товару ТОВ «Емірсон Глобал Діс Тікерет Шіркеті» знаходиться у місті Стамбул. Місто Памукова (Туреччина) розташоване за 1317 км від п/п Порубне. Таким чином, позивач поніс витрати на більшу відстань транспортування, які включив до митної вартості товару, аніж очікувані. Тому описані обставини не могло вплинути на заниження митної вартості товарів.

Митний орган вважає, що у долучених позивачем документах відсутні відомості про вартість завантаження товару у транспорт і про те, хто несе такі витрати.

З приводу цього суд звертає увагу на таке. Відповідно до п. 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Отже, у разі включення витрат на навантаження товару, витрат на страхування товару до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, їхня вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору купівлі-продажу № 71 від 06.10.2021 ціни на товари включають вартість упакування, пакувальних матеріалів, маркування, завантаження та виконання експортних обов`язків у країні продавця. З аналізу цих положень слідує, що додаткових витрат по навантаженню товару, позивач не поніс, оскільки за умовами договору купівлі-продажу ціна товару вже включає його навантаження. Саме тому ці витрати (на навантаження) не підлягають додаванню як складової митної вартості.

Щодо відсутності заявки при поданні документів до митного оформлення, то суд звертає увагу, що частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Серед вказаного переліку відсутня необхідність надавати контролюючому органу будь-які заявки, які окрім того містять інформацію про попередню, а не остаточну ціну. Відтак, такі твердження відповідача суд не бере до уваги. Крім того, суд звертає увагу, що при надсиланні вимоги до декларанта про надання додаткових документів митний орган цей документ не витребовував, а його відсутність як підстава для митних консультацій не згадувалося. Натомість відповідач, вимагаючи надати додаткові документи, просто цитував статтю 53 МКУ (перелічив усі можливі документи, перелічені в МКУ), не конкретизуючи, яких саме документів недостатньо для митного оформлення товарів, тим самим спонукаючи позивача діяти на власний розсуд. Тому, посилання на відсутність котрогось із документів, які не витребовувались на стадії консультацій з декларантом, як на підставу для коригування митної вартості товару, є очевидно безпідставними та необґрунтованими.

Митний орган висловив зауваження щодо умов оплати товару. Проте, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка), не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачений договором.

Щодо відсутності платіжних документів про оплату транспортних витрат, то суд звертає увагу, що відповідно до умов договору-заявки оплата за перевезення здійснюється після завантаження вантажу у транспортний засіб та до моменту вивантаження в останньому пункті доставки. Тому на момент митного оформлення товару позивач міг ще не здійснити оплату за перевезення, а тому не можливо було подати такі документи.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Лео Трейдінг» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номерів та дат митних декларацій, де рівень митної вартості такого подібного товару значно вищий.

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митної декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларацію щодо митного оформлення товару, в якій митна вартість визначалась за 6 (резервним методом). При цьому відповідач не пояснив аргументацію визначення саме цих декларацій, а не будь-яких інших, в яких хоча б метод визначення митної вартості був основним (за ціною договору). Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності своїх рішень про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000364/2 від 20.12.2023, № UA209000/2023/000371/2 від 25.12.2023 та № UA209000/2023/000382/2 від 28.12.2023 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Оскільки фактичною підставою прийняття рішень про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (картки відмови) є протиправні рішення про коригування митної вартості товарів, похідні позовні вимоги про скасування карток відмови № UA209140/2023/001008, № UA209140/2023/001017 та № UA209140/2023/001041 також підлягають задоволенню.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, а саме сплачений ним судовий збір в розмірі 9689,80 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 11400 грн. Відповідач заперечив щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Лео Трейдінг», суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд керується такими положеннями:

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 4) статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Нормами статті 30 цього Закону визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як визначено в частині п`ятій статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження підстав, факту понесення та розміру витрат, пов`язаних з розглядом справи, представник позивача надав суду копії таких документів:

- договір про надання правничої допомоги № 01/29/11 від 29.11.2023 року, укладений між ТОВ «Лео Трейдінг» в особі директора Гамерської Л.М. (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Мицик, Кравчук і Партнери» в особі виконавчого директора Кравчука П.І. Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до пункту 3.1 правова допомога, передбачена предметом цього договору, оплачується клієнтом виконавцю фіксованим гонораром. У пункті 3.1.2 вартість роботи по оскарженню одного пакета документів в суді першої інстанції за умови розгляду справи без виклику сторін складає 3800 грн. Згідно пункту 3.4 надання виконавцем послуг та прийняття їх клієнтом підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг.

- акт наданих послуг № 02/09 від 09.09.2024 року з переліком наданих послуг, витраченого на виконання робіт часу: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; аналіз документів, моніторинг судової практики; 2) написання позовної заяви; 3) написання відповіді на відзив. Загальна вартість наданих послуг 11400 грн.

- рахунок на оплату № 02/09 від 09.09.2024 року на суму 11400 грн.

Оцінюючи витрати позивача на адвоката, пов`язані з розглядом цієї справи в суді, зважаючи на складність цієї справи, якість підготовлених адвокатом документів, витрачений адвокатом час, суд визнає співмірними з ринковими цінами адвокатських послуг. Разом з тим, суд, враховуючи складність та категорію цієї справи, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Суд звертає увагу, що ця категорія справ належить до справ незначної складності, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень наявна велика кількість рішень цієї категорії, що значно спрощує та скорочує час на написання позовної заяви. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9689,60 грн., що не перевищує суму сплаченого судового збору позивачем за подання цього позову. Підсумовуючи наведені мотиви, суд вважає справедливим відшкодування позивачу за рахунок відповідача, що прийняв протиправні рішення про коригування митної вартості, судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9689,60 грн.

Керуючись ст.ст. 19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000364/2 від 20.12.2023, № UA209000/2023/000371/2 від 25.12.2023, № UA209000/2023/000382/2 від 28.12.2023, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/001008, № UA209140/2023/001017, № UA209140/2023/001041.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська обл., місто Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код 43971343) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Трейдінг» (81100, Львівська область, Львівський район, м. Пустомити, провулок Тихий-1, буд. 11/21; ідентифікаційний код 42402050) судові витрати на сплату судового збору в сумі 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяМоскаль Ростислав Миколайович