Ухвала

від 23.09.2024 по справі 380/19524/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 вересня 2024 рокусправа № 380/19524/24 м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,стягнення коштів-

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" до Львівської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/000041/2 від 24.01.2024 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000045;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн Пак» надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита на суму 332358, 28 грн.

В позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що позивач звертався до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення №UA209000/2024/000041/2 від 24.01.2024, картки відмови № UA209120/2024/000045. Ухвалою від 25.07.2024 у справі № 380/15782/23 суддя залишила позовну заяву без руху та надала 5- денний строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання перекладу документів, поданих іноземною мовою. Строк встановлений в ухвалі був недостатнім для виконання вимог ухвали. Проте, суддею винесено ухвалу про повернення позовної заяви. У зв`язку із поверненням позовної заяви, представник позивача звернувся до суду із клопотанням про повернення перекладених документів. 04.09.2024 Львівським окружним адміністративним судом повернуто, подані позивачем, перекладені документи у справі № 380/15782/23.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суддя встановила, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ""МОДЕРН ПАК" не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209000/2024/000041/2 від 24.01.2024 року та картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209120/2024/000045.

Отже, відлік строку на звернення до суду з цим позовом розпочався з 25.01.2024.

До суду позивач звернувся 17.09.2024 (дата здачі на пошту) із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Оцінюючи доводи позивача на предмет поважності пропуску строку звернення до суду, суддя звертає увагу на таке.

Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 31.03.2020 справа № 807/235/16.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо причин пропуску строку звернення до суду, суддя виходила з такого.

Слід відміти, що право на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від позивача. Нереалізація такого права зумовлена виключною пасивною поведінкою позивача.

Щодо неможливості виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у справі №380/15782/23, суддя вказує, що позивач мав право подати клопотання про продовження строку для усунення недоліків або в разі незгоди з судовим рішенням про повернення позовної заяви, оскаржити таке в апеляційному порядку. Такі б дії свідчили про їх активність щодо реалізації права позивача на звернення до суду з цим позовом в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України. Натомість позивач, отримавши ухвалу про повернення позовної заяви у справі №380/15782/23 від 05.08.2024 проявив пасивну поведінку, тобто бездіяльність, і лише 17.09.2024 повторно звернувся до суду з цим позовом, але з пропуском строку звернення до суду, встановленим частиною другою статті 122 КАС України.

Суддя зауважує, що хоча частина восьма статті 169 КАС і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

За таких обставин матеріалами справи не підтверджується поважність причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Отже, клопотання нпозивача про поновлення процесуального строку є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, а вказані у ньому причини є неповажними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відтак позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку.

Щодо сплати судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік від 09.11.2023 № 3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривні.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви видно, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування картки відмови) та позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості).

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України №3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як видно з довідки начальника відділу документального забезпечення та архіву Львівського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 при внесенні даних стосовно сплати судового збору по справі № 380/19524/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" комп`ютерною програмою Діловодство спеціалізованого суду надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних по справі №380/15782/24 судді ОСОБА_1 »

Отже, долучена до позовної заяви квитанція про сплату судового збору є доказом оплати судового збору при поданні позовної заяви у справі № 380/15782/24, а відтак не може вважатися доказом сплати судового збору в адміністративній справі за № 380/19524/24.

Суддя зазначає, що ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір за позовну вимогу про оскарження рішень про коригування митної вартості складає різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Суддя при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування картки відмови) у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних та за позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості) у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскарженому рішенні), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та подати до суду відповідний платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору.

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір. Такими реквізитами є: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: 84 Окружні адміністративні суди. На згаданому вище сайті є також можливість автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" без руху, надавши йому строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДЕРН ПАК" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на адресу Львівського окружного адміністративного суду:

- заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з наданням відповідних доказів;

- квитанції про сплату судового збору одну позовну вимогу немайнового характеру (визнання протиправним та скасування картки відмови) у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних та за позовну вимогу майнового характеру (визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості) у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскарженому рішенні), але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та подати до суду відповідний платіжний документ, який підтверджує сплату судового збору.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяМричко Н.І.