Рішення

від 23.09.2024 по справі 400/8440/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 р. № 400/8440/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаПерший відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області, вул. Софіївська, 15,м. Вознесенськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56501,

треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю " ЦИКЛ ФІНАНС ", вул Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8,Київ 112,04112,

провизнання дій неправомірними; визнання неправомірною та скасування постанови від 13.08.2024,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Першого відділу ДВС у Вознеснському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сігнаєвського Станіслава Юрійовича щодо стягнення виконавчого збору в сумі 117 970,79 гривень при виконання виконавчого листа № 473/2517/20 від 16.02.2021 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

- визнати неправомірною та скасувати постанову винесену 13.08.2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сігнаєвським Станіславом Юрійовичем про відкриття виконавчого провадження №75784488 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 117 970,79 гривень.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 відкрито

провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст. 268-273, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) щодо розгляду термінових справ. Також цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву, третій особі строк для надання пояснень, витребувано копії матеріалів виконавчого провадження.

20.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову з огляду на те, що спірна постанова про відкриття провадження №75784488 з виконання постанови у ВП 74002165 про стягнення виконавчого збору є правомірною, оскільки повністю узгоджується з приписами пункту 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

20.09.2024 відповідач надав суду копії матеріалів виконавчого провадження №75784488.

Третя особа не скористалась своїм правом на подання пояснень.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 грудня 2018 р. у справі № 473/1281/18 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк "Аваль" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту, що утворилася при неналежному виконанні кредитного договору № 014/0012/82/127331 від 24 липня 2008 року.

16 лютого 2021 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області розглянув справу № 473/2517/20, задовільнив позовні вимоги та ухвалив звернути стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 108,4 кв.м., житловою 49,5 кв.м., в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0012/82/127331 від 24 липня 2008 року, що утворилася станом на 19 червня 2020 року за тілом кредиту (20 063,16 доларів США) та процентами (11655,90 доларів США).

На підставі рішення по справі № 473/2517/20 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 07.04.2021 видано виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 108,4 кв.м., житловою 49,5 кв.м. та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі 02 квітня 2003 року за №55, 29 травня 2006 року право власності зареєстровано Комунальним підприємством «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №8581 в реєстровій книзі №80, реєстраційний номер 529502 (договір визнано дійсним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2006 року), розташований на земельній ділянці площею 903 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №598669, виданого Вознесенською міською радою 06 лютого 2007 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010700400052, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

23.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулось до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа від 07.04.2021 по справі № 473/2517/20 . ТОВ «Цикл Фінанс» при цьому послався на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 473/2517/20 від 31.10.2023, якою у виконавчому провадженні по справі замінено стягувача.

30.01.2024 державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сігнаєвським С.Ю. (далі державний виконавець) на підставі заяви стягувача прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 74002165, в якій зазначено, що виконавчим документом є виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості в сумі 31719,06 грн. Пунктом 2 постанови про відкриття провадження передбачено стягнення виконавчого збору в сумі 117970,79 грн.

Також, 30.01.2024 державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника (позивача) в межах заборгованості з урахуванням виконавчого збору 1298047.76 грн.

В подальшому, 30.07.2024 державним виконавцем прийнято постанову у ВП 74002165 про повернення виконавчого документу стягувачу, мотивовану тим, що до відділу надійшла заява від стягувача про повернення виконавчого документу. Також в постанові зазначено, що винесені постанова про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадженні виділені в окреме провадження.

13.08.2024 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 75784488 з примусового виконання постанови про відкриття провадження ВП 74002165 від 30.01.2024 в частині стягнення виконавчого збору в сумі 117970,79 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача про стягнення виконавчого збору і винесення постанови по справі №75784488 від 13.08.2024 (далі за текстом спірна Постанова), позивач звернувся до суду.

Суд, всебічно , повно, об`єктивно оцінивши досліджені у справі докази, дійшов таких висновків.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат

виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За частиною другою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За пунктом 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Застосовуючи ці приписи релевантних джерел права в даній справі, суд зазначає таке.

Оцінюючи доводи позивача щодо протиправності стягнення основної винагороди приватного виконавця і виконавчого збору у виконавчих провадженнях за рішеннями судів у спрорах, які виникли з однієї фактичної підстави, а саме з невиконання позивачем кредитного договору, суд зазначає наступне.

З аналізу рішень Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області по справі № 473/1281/18 і справі № 473/2517/20 вбачається, що ці рішення передбачають різні способи захисту прав кредитора, які були порушені в зв`язку з невиконанням позивачем кредитного договору № 014/0012/82/127331 від 24 липня 2008 року. Відтак, за зазначеними рішеннями винесені відповідні виконавчі листи, які підлягають примусовому виконанню. Отже, у державного виконавця не було підстав для відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження № 74002165 з виконання виконавчого листа, виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області по справі № 473/2517/20.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Отже, визначення державним виконавцем суми виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження № № 74002165 є правомірною дією.

Верховний Суд неодноразово досліджував питання щодо відсутності зв`язку між фактичним виконанням рішення суду і стягненням виконавчого збору. Так, у постанові 500/3394/22 від 27.07.2023 колегія суддів зазначила, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що виконавчий збір може бути стягнено лише за умов фактичного виконання судового рішення та вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення, та про те, що розмір виконавчого збору має обраховуватися з фактично стягнутої суми, не ґрунтується на положеннях закону. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постановах від 28 квітня 2020 року у справі №520/9144/18, від 26 червня 2020 року у справі №360/3324/19, від 11 серпня 2021 року у справі № 640/23271/21.

Враховуючи, що виконавчий документ було повернуто стягувачу, до спірних відносин підлягають застосуванню приписи частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, та абз 12 пунктом 8 розділу III Інструкція № 512/5, за якими: у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

З цих норм вбачається, що, по-перше, стягнення виконавчого збору у випадку повернення виконавчого документу стягувачу є правомірним, і, по-друге, що законодавець передбачив на цей випадок певну процедуру, дотримання якої покладено на виконавця, а саме: винесення постанови про стягнення виконавчого збору, її реєстрація і виконання.

Цей порядок державним виконавцем не дотримано, оскільки виконавче провадження 75784488 відкрито спірною Постановою на виконання постанови від 30.01.2024 у виконавчому провадженні № 740002165, тобто без винесення після повернення виконавчого документу стягувачу окремої постанови про стягнення виконавчого збору.

Відносини, аналогічні тим, що є предметом дослідження у цій справі, розглядались Верховним Судом по справі № 420/6811/23. В Постанові від 17.04.2024 колегія суддів зазначила таке: «З аналізу статей 26, 45 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, а його безпосереднє стягнення здійснюється без виокремлення в інше виконавче провадження за рахунок стягнутих із боржника грошових сум одночасно із задоволенням вимог стягувача. Винятком з цього правила є випадки, передбачені частиною третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. У такому випадку виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує на загальних підставах в окремому виконавчому провадженні». «Зважаючи на наведене колегія суддів - в контексті обставин цієї справи - зазначає, що державний виконавець зобов`язаний стягнути виконавчий збір навіть після того, як виконавчий документ повернений стягувачу (якщо цей збір не був стягнений до повернення виконавчого документа). Текстуальний виклад частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII дає підстави вважати, що цей обов`язок державний виконавець має реалізувати шляхом винесення - після постанови про повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, визначених Законом № 1404-VIII, - постанови

про стягнення виконавчого збору (якщо виконавчий збір не був стягнений в рамках виконавчого провадження за «основним» виконавчим документом) і для примусового виконання цієї постанови відкрити [окреме, інше] виконавче провадження, про що теж ухвалити відповідну постанову. З погляду колегії суддів, окреслений алгоритм дій державного виконавця має своє пояснення (сенс), адже під час виконавчого провадження з примусового виконання, зокрема, судового рішення (як-от в цій справі) виконавчий збір може бути стягнений (повністю або частково) та зарахований до Державного бюджету України, що таким чином не дає підстав (передумов) для повторного стягнення з боржника тієї самої суми виконавчого збору за тим самим виконавчим документом після того, як стягувач подав заяву про його повернення.», «Натомість спір у цій справі зумовлений тим, що державний виконавець відкрив виконавчі провадження з примусового стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (які перелічені вище) на підставі постанов, які були ухвалені до того, як виникли підстави для повернення виконавчих документів стягувачам, тобто в рамках [«основних»] виконавчих проваджень з примусового виконання судових рішень Приморського районного суду міста Одеси, позаяк державний виконавець не виніс постанов про стягнення виконавчого збору, які підлягали б примусовому виконанню, - не відповідало приписам частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII. У цьому зв`язку варто зазначити також, що подібний спосіб «виокремлення» виконавчого провадження - тобто без винесення окремої постанови відповідно до приписів частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII - може за певних умов спричинити повторне стягнення виконавчого збору з боржника, чого допускати не можна».

Враховуючи ці правові висновки відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, суд висновує, що спірна Постанова є протиправною, оскільки прийнята в порушення вимог ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII, яка передбачає винесення державним виконавцем окремої постанови про стягнення виконавчого збору після повернення виконавчого документу стягувачу. І саме ця постанова підлягає примусовому виконанню у окремому виконавчому провадженні.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. На час ухвалення рішення доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст. 238, 246, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області (вул. Софіївська, 15,м. Вознесенськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56501 ЄДРПОУ 34993838) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову, винесену 13.08.2024 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Сігнаєвським Станіславом Юрійовичем про відкриття виконавчого провадження №75784488 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 117 970,79 гривень.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області (вул. Софіївська, 15,м. Вознесенськ,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,56501 ЄДРПОУ 34993838) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 287 КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.Л. Дерев`янко