Рішення

від 23.09.2024 по справі 420/12072/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12072/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради (далі відповідач) № 1294398383-2023-1 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 30.08.2023 (про призначення грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією Каховської гідроелектростанції ОСОБА_1 ); зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради (далі відповідач) призначити грошову допомогу постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією Каховської гідроелектростанції позивачу в розмірі 5 тис.грн. (п`яти тисяч гривень), мотивуючи це тим, що у вересні 2022 року у зв`язку з повномасштабною агресією рф вона перемістилась з м.Нова Каховка до м.Чернівці, т 06.06.2023 року окупаційні сили рф здійснили воєнний злочин шляхом підриву греблі Каховської гідроелектростанції. Після прийняття КМУ постанови №626 від 19.06.2023 року вона як зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 01.08.2023 року звернулась із заявою про надання матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву рф греблі Каховської гідроелектростанції. 30.08.23 року відповідач оскаржуваним рішення відмовив у наданні допомоги. Та вважає, що вона після внесення змін до Порядку 626, якими було виключено у першому реченні абзацу першого пункту 5 слова і цифри» "які станом на 5 червня 2023 р. не були зареєстровані як отримувачі допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам мала право на отримання вказаної допомоги.

Ухвалою суду від 13.05.2024 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі. Відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від

21.05.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що позивач не підпадає під перелік осіб які мають право на отримання допомоги відповідно до Порядку №626 так як на 06.06.2023 року не проживала в Херсонській області або Миколаївській області не належить до категорії громадян, які визначені як «постраждале населення».

13.08.2024 року від представника позивач до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 12.09.2024 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.09.2024 року продовжений розгляд справи.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 до вересня 2022р. проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1

Після повномасштабної агресії рф у.вересні 2022 року позивач переїхала до АДРЕСА_2 , де стала на облік як внутрішньо переміщена особа, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №7726-5002192250 від 28.09.2022р.(а.с.16).

01.08.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання матеріальної грошової допомоги відповідно до Порядку надання одноразової матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції, затвердженого Постановою КМУ №626 від 19.06.2023 р. «Деякі питання надання матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції»

Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради№1294398383-2023-1 від 30.08.2023 року відмовлено позивачу у виплаті допомоги з підстав того, що вона не відповідає вимогам абз. 2 п.5 Порядку надання одноразової матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву рф греблі Каховської гідроелектростанції постанови КМУ №626 від 19.06.2023р.(копія знаходиться в матеріалах справи).

З вказаним рішення вона не погодилась та звернулась до суду.

Джерела права та висновки суду.

З метою підтримки постраждалого населення внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції Кабінетом Міністрів України 19.06.2023 року прийнята постанова №626 «Деякі питання надання матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції», якою затверджений Порядок надання одноразової матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції( далі Порядок 626).

Відповідно до п.1 Порядку надання одноразової матеріальної допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією греблі Каховської гідроелектростанції - цей Порядок визначає механізм надання одноразової матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції (далі - матеріальна грошова допомога).

Згідно з ч.3 Порядку 626 головним розпорядником коштів резервного фонду державного бюджету (далі -бюджетні кошти) є Миколаївська та Херсонська обласні державні адміністрації (військові адміністрації). Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення Херсонської обласної державної адміністрації (військової адміністрації); - районні державні (військові) адміністрації та їх структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад Миколаївської та Херсонської областей (далі - органи соціального захисту населення)/ центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - виплатні центри).

Згідно з ч. 6 Порядку 626 призначення матеріальної грошової допомоги проводиться органами соціального захисту населення на підставі заяви постраждалої особи за формою згідно з додатком за умови пред`явлення: - документа, що посвідчує особу, або єДокумента, - документа, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); - свідоцтва про народження дитини або відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку (е-свідоцтво про народження). Отже до повноважень управління належить призначення зазначеної матеріальної грошової допомоги.

Термін «постраждале населення» в першій редакції Постанови КМУ №626 був розкритий в пункті 5 та мав такий зміст: «Постраждалим населенням визнаються особи, які на момент підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції проживали/були зареєстровані/задекларовані в населених пунктах, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, та які станом на 5 червня 2023 р. не були зареєстровані як отримувачі допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), у населених пунктах, які не зазнали підтоплення. Перелік населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, разом з переліком вулиць та адрес (за можливості), що зазнали підтоплення, затверджується Миколаївською та Херсонською обласними військовими адміністраціями.

До постраждалого населення також належать особи, які перемістилися після 6 червня 2023 р. з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Миколаївської та Херсонської областей, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309, та які були зареєстровані/задекларовані до 6 червня 2023 р. в населених пунктах, що включені до переліку населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей.»

Надалі постановою КМУ №691 від 07.07.2023 року внесені зміни до Постанови КМУ №626 якими у першому реченні абзацу першого пункту 5 слова і цифри , та які станом на 5 червня 2023 р. не були зареєстровані як отримувачі допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), у населених пунктах, які не зазнали підтоплення виключені(набрала чинності 11.07.2023р.).

Таким чином з 11.07.2023 року та на момент розгляду заяви позивача відповідачем та прийняття оскаржуваного рішення п.5 Порядку мав наступному редакцію : Постраждалим населенням визнаються особи, які на момент підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції проживали/були зареєстровані/задекларовані в населених пунктах, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей. Перелік населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, разом з переліком вулиць та адрес (за можливості), що зазнали підтоплення, затверджується Миколаївською та Херсонською обласними військовими адміністраціями.

До постраждалого населення також належать особи, які перемістилися після 6 червня 2023 р. з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Миколаївської та Херсонської областей, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309, та які були зареєстровані/задекларовані до 6 червня 2023 р. в населених пунктах, що включені до переліку населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей.

Таким чином постановою КМУ №626 визначено дві категорії осіб, які мають право на отримання допомоги, зазначені у абз.1 та абз.2 п.5 Порядку:

1) особи, які на момент підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції проживали/були зареєстровані/задекларовані в населених пунктах, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, і такі території знаходяться на підконтрольній території України (абз.1 п.5 Порядку 626);

2) особи, які перемістилися після 6 червня 2023 р. з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Миколаївської та Херсонської областей, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. N 309, та які були зареєстровані/задекларовані до 6 червня 2023 р. в населених пунктах, що включені до переліку населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей.

Поділ Кабінетом міністрів України населення на дві категорії суд пов`язує з тим, що осіб, які постраждали від затоплення на території підконтрольній Україні можливо чітко визначити та ідентифікувати та провести їм персональні виплати, тоді як другій категорії постраждалих від підтоплення осіб місце проживання яких знаходиться на окупованих територіях України така допомога може бути виплачена після їх переїзду на контрольовані Україною території.

При цьому якщо коло осіб з не окупованих територій включають, як тих хто був зареєстрованою/задекларованою за місцем підтоплення, так й тих, які проживали в місці підтоплення без реєстрації, що встановлюється комісіями згідно абз 2 п.9 Порядку, то для осіб, які перемістились з окупованих територій після 06.06.2023р. допомога надається в разі, якщо місце їх реєстрації/декларування було в населеному пункті включеному до переліку. Та суд пов`язує це з тим, що комісії позбавлені можливості перевірити та встановити місце проживання особи без реєстрації на окупованій території.

В свою чергу для визначення особи постраждалою в розумінні абз. 2 п.5 порядку Порядку №626 є збіг одночасної сукупності 3-х юридичних фактів , а саме : - особа, станом на 06.06.2023р. зареєстрована та проживає на території Новокаховської міської територіальної громади; - станом на 06.06.2023р. підтоплена територія Новокаховської міської територіальної громади є окупованою згідно наказу №309; -особа, після 06.06.2023р. переміщається з підтопленої території Новокаховської міської територіальної громади. Тобто, на момент підриву греблі Каховської ГЕС 06.06.2023р. особа, яка відноситься до постраждалих, має бути зареєстрована та перебувати на підтопленій території Новокаховської міської територіальної громади але, після цієї дати, вимушена покинути цю територію та набути статусу внутрішньо переміщеної особи.

Переміщення такої особи з окупованої та підтопленої частини Новокаховської міської територіальнорї громади після 06.06.2023 року, з метою уникнення особою негативних наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру викликаної підривом греблі Каховської ГЕС відносить таку особу також до категорії внутрішьопереміщеної за правовим визначенням передбаченим статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Таким чином, наявність статусу внутрішньо переміщеної особи після 06.06.2023р. є обов`язковою ознакою для визначення особи постраждалою в розумінні абзацу 2 пункту 5 порядку Порядку №626, що випливає з системного застосування цього пункту, та ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Суд погоджується з відповідачем, що позивач не підпадає під перелік постраждалого населення визначеного абз.2 п.5 Порядку 626.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», згідно Розділу II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України», пункту 11 «Херсонська область» включено «Новокаховська міська територіальна громада» за винятком смт. Козацьке та с. Веселе, UA65060170000032937» з 24.02.2022р., час виключення з цього переліку не визначено.

Разом з тим, позивач наголошує на тому, що вона підпадає під категорію осіб визначених абз.1 п.5 Порядку, а не абз.2 п.5, на яку послався відповідач у рішенні.

Водночас з оскаржуваного рішення не вбачається, що відповідач перевіряв право позивача на отримання допомоги за абз.1 п.5 Порядку.

Перелік населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, разом з переліком вулиць та адрес (за можливості), що зазнали підтоплення, затверджується Миколаївською та Херсонською обласними військовими адміністраціями.

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Суд зазначає, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 06 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а, від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18.

З урахуванням того що відповідач не перевіряв чи належить позивач до постраждалих осіб визначених абз.1 п.5 Порядку 626 вимога позивача зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради (далі відповідач) призначити грошову допомогу постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією Каховської гідроелектростанції позивачу в розмірі 5 тис.грн. (п`яти тисяч гривень) є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу, а тому не підлягають задоволенню.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Тому суд вважає, що в даній справі належним та допустимим способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язати відповідача повторного розглянути заяву позивача від 01.08.2023 року на предмет відповідності її абз.1 п.5 Порядку №626.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україникритеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №1294398383-2023-1 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 30.08.2023 (про призначення грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією Каховської гідроелектростанції ОСОБА_1 ) підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача у відзиві про пропуск позивачем строку звернення до суду, то відповідачем не надано доказів того, що оскаржуване рішення було направлено відповідачем позивачу, та з листа Новокаховської міської військової адміністрації №01-19/М-48/24 від 31.03.2024 року на запит адвоката вбачається, що оскаржуване рішення було направлено позивачу 31.03.2024р.. А тому суд вважає, що позивач з дотриманням строку встановлено ст.122 КАС України 17.04.2024 року звернулась до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.

З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради № 1294398383-2023-1 про призначення допомоги сім`ям з дітьми від 30.08.2023 (про призначення грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву російською федерацією Каховської гідроелектростанції Золкіній О.В.).

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.08.2023 року про надання матеріальної грошової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради (Херсонська обл, м. Нова Каховка, вул. Історична, 18) код ЄДРПОУ 03198327.

Суддя Іванов Е.А.