Рішення

від 23.09.2024 по справі 560/11311/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11311/24

РІШЕННЯ

іменем України

23 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Нейл" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області №0192172407 від 19 липня 2024 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 107 875,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасну подачу звітності, яка обумовлена технічною несправністю в програмному забезпеченні відповідача. Також наголошує, що застосована відповідачем кваліфікація не відповідає суті допущеного порушення, що, на переконання позивача, свідчить про безпідставність застосованого стягнення.

Ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву, податковий орган вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТАС НЕЙЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, валютного законодавства за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 30.09.2023. За результатами якої складено акт від 22.03.2024 за №6398/22-01-07-01/ НОМЕР_1 .

Перевіркою встановлено ряд порушень, в тому й числі: частини 5 статті 8, частини 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, протягом періоду, з 01.07.2017 по 30.09.2023, а саме:

а) несвоєчасно відображено у звітності нараховану заробітну плату застрахованим особам всього в сумі 4 979 412,30 грн; а) несвоєчасно відображено у звітності нараховану заробітну плату застрахованим особам всього в сумі 4979412,30 грн;

б) несвоєчасно відображено в звітності суми допомоги по тимчасовій непрацездатності всього на загальну суму 63 856,24 грн.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, ТОВ "ТАС НЕЙЛ" подано заперечення від 11.04.2024 на акт документальної планової виїзної перевірки.

За результатами розгляду заперечень ТОВ "ТАС НЕЙЛ" отримано відповідь податкового органу про результати їх розгляду від 25.04.2024, у відповідності до якої було враховано частково враховано доводи платника. Решта висновків акта перевірки було залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки, податковим органом прийнято рішення №0107762407 від 01 травня 2024 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 107 875,54 грн та ряд інших податкових повідомлень - рішень.

Не погоджуючись із цим рішенням податкового органу, позивачем було подано скаргу, за результатами розгляду якої вказане вище податкове повідомлення - рішення було скасоване, а скаргу задоволено частково та зобов`язано відповідача винести та направити нове рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

В подальшому, податковим органом прийнято оскаржуване рішення №0192172407 від 19 липня 2024 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 107875,54 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Процедури справляння єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі підстави та момент виникнення публічного обов`язку з проведення грошових платежів на оплату ЄСВ, алгоритм обчислення розміру платежів, строк виконання публічного обов`язку тощо), заходи державного примусу (у тому числі склади правопорушень у сфері справляння ЄСВ та міри юридичної відповідальності тощо) та механізми реалізації заходів впливу і заходів стягнення визначені нормами Закону України "Про збір та облік єдиною внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон України № 2464-VІ) і деталізовані приписами Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20 квітня 2015 року.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI платник ЄСВ зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України №2464-VI ЄСВ нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу 7), частини 1 статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Законами України від 19 вересня 2019 року №115-ІХ та №116-IX було змінено порядок подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зокрема, передбачено щоквартальне подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону України №2464-VI у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Пунктами 1 та 4 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VI визначено, що з 01 січня 2021 року звітні відомості з нарахування єдиного внеску повинні становити невід`ємну частину відповідної податкової звітності. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На подальший розвиток положень законів України від 19 вересня 2019 року № 115-ІХ та № 116-IX Міністерством фінансів України видано наказ від 15 грудня 2020 року № 773 "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4" та затверджено форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок № 773).

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України №2464-VІ у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року №115-ІХ заявник, як платник ЄСВ зобов`язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

Відповідно до підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України у редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 116-IX особи, які відповідно до цього Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Отже, саме законом було запроваджено правило подання окремих розрахунків за юридичну особу та відокремлений підрозділ юридичної особи, не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету.

З 01 січня 2021 року набрав чинності наказ Мінфіну від 05.11.2020 року № 670 "Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Наказ № 670), яким визначено порядок подання звітності з єдиного внеску. Наказ № 670 вносить зміни до Порядку від 14.04.2015 року №435 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Оновлені форми звіту з єдиного внеску, запроваджені Наказом № 670, оприлюднені 28 грудня 2020 року та відповідно до п. 46.6 ПКУ мають подаватися з 01 лютого 2021 року.

Таким чином, з 1 кварталу 2021 року платникам податків необхідно було подавати нову об`єднану звітність до контролюючого органу, яка передбачала як нарахування єдиного внеску так і ПДФО та військового збору.

Граничний строк подання об`єднаної звітності за I квартал 2021 року не пізніше 11 травня 2021 року.

Так, 11 травня 2021 року ТОВ "ТАС НЕЙЛ" 11.05.2021 (в межах граничного терміну подання звітності) було 15 спроб подати звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі об`єднана звітність, Розрахунок) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску як в цілому по товариству із відображенням нарахувань по єдиному внеску так і по відокремлених підрозділах (із сумами нарахованого доходу та утриманого податку), які не уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету та знаходяться в інших регіонах.

Прийнятий був лише 1 податковий Розрахунок, який був поданий позивачем по нарахованому та виплаченому доходу по відокремленому підрозділу, який територіально розміщений у м. Львові, тому був заповнений лише додаток №4 "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору". Тобто без зазначення інформації про суми нарахованого єдиного внеску.

Усі інші 14 поданих розрахунків були не прийняті контролюючим органом, у т.ч. 2 звіти із нарахованими суми єдиного внеску в розмірі 1 062 175,06 грн за 1 квартал 2021 року.

Згідно з отриманими квитанціями №2 причина відмова була: "ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету)".

Суд звертає увагу на те, що суми єдиного внеску за відповідні звітні періоди 1 кварталу 2021 року були сплачені позивачем вчасно та у повній відповідності до вимог законодавства, тобто одночасно із виплатою доходу працівникам підприємства.

Крім того, в період з 13.05.2021 по 17.05.2021 року позивачем було вчинено ще 4 спроби подати об`єднану звітність за 1 квартал 2021 року, проте вони не були прийняті контролюючим органом з тієї ж причини, що наведена вище.

В контексті наведеного вище, суд зауважує, що саме Держаною податковою службою України не було забезпечено коректної роботи програмного забезпечення податкового органу щодо впровадження нової форми об`єднаної звітності, що підтверджується листами ДПС України від 07.06.2021 № 635/2/99-00-04-02-01-02, від 29.06.2021 № 755/2/99-00-04-02-01-02, а також листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 09 липня 2021 року №04-32/12-2021/225975.

Також, позивачем в період з 25.05.2021 по 27.05.20221 року було подано ряд уточнюючих розрахунків, в одному із яких (№9137381408 від 26.05.2021) було відображено суму нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2021 року на загальну суму 1069938,92 грн, яку за роз`ясненням отриманим на гарячій лінії ДПС України було відображено в рядку 4 "Донараховано єдиного внеску у зв`язку з виправленням помилки, до пущених в попередніх звітних періодах, та/або у зв`язку з уточненням проведеним поза межами звітного періоду, усього".

Отже, позивач вчинив всі належні дії для подання Розрахунку до контролюючого органу, при цьому неприйняття вказаної звітності було спричинено саме незабезпеченням ДПС України належної роботи програмного забезпечення для забезпечення реалізації виконання обов`язків платником податку.

При цьому, після усунення ДПС України несправностей та помилок в роботі програмного забезпечення, та створення контролюючим органом умов для подання нової форми Розрахунку, ТОВ "ТАС НЕЙЛ" було подано до контролюючого органу Розрахунок, який в повній мірі відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, суд вважає, що платник податків не може бути притягнений до відповідальності за несвоєчасне виконання ним обов`язку, якщо таке невиконання стало в результаті неналежного виконання контролюючим органом своїх зобов`язань у відповідності до вимог законодавства, оскільки в даному випадку відсутня вина платника податків.

Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України № 2464-VІ, податковий орган застосовує до платника єдиного внеску за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску таку санкцію як штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За змістом наведеної правової норми штраф підлягає застосуванню як у випадку донарахування заниженого ЄСВ минулих звітних періодів (недоплати) за рішенням контролюючого органу, так і у випадку донарахування заниженого ЄСВ минулих звітних періодів (недоплати) самим платником ЄСВ у документах обов`язкової звітності з ЄСВ.

Також пункт 7 названої правової норми передбачає застосування податковим органом до платника єдиного внеску санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, у вигляді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

За результатами аналізу наведених положень Закону України №2464-VI, можна прийти до висновку, що саме не проведення нарахування та сплати єдиного соціального внеску або несвоєчасність таких дій, які мають наслідком ненадходження або несвоєчасне надходження відповідних сум до державного бюджету, обумовлює штрафну санкцію у вигляді відсотків від таких сум.

Натомість невиконання обов`язку щодо подання, своєчасного подання встановленої форми звітності, або подання її за невстановленою формою, обумовлює накладення штрафу у фіксованому розмірі. Аналогічний підхід застосований і у Податковому кодексі України щодо виконання обов`язків по сплаті податків та поданні податкової звітності.

Своєчасність сплати єдиного соціального внеску за 1 квартал 2021 року підтверджується платіжними інструкціями №219 від 22.01.2021, №246 від 22.01.2021, №274 від 25.01.2021, №291 від 26.01.2021, №333 від 29.01.2021, №457 від 08.02.2021, №470 від 08.02.2021, №586 від 15.02.2021, №672 від 19.02.2021, №682 від 22.02.2021, №687 від 22.02.2021, №703 від 22.02.2021, №718 від 22.02.2021, №758 від 24.02.2021, №876 від 05.03.2021, №898 від 05.03.2021, №919 від 05.03.2021, №937 від 05.03.2021, №962 від 10.03.2021, №1052 від 15.03.2021, №1086 від 17.03.2021, №1127 від 22.03.2021, №1148 від 22.03.2021, №1159 від 22.03.2021, №1229 від 25.03.2021, №1309 від 31.03.2021, №1394 від 07.04.2021, №1399 від 07.04.2021, №1407 від 08.04.2021, №1440 від 08.04.2021 (копії яких наявні в матеріалах справи).

Отже, позивачем було своєчасно сплачено до бюджету єдиний соціальний внесок за 1 квартал 2021 року, крім того, позивачем було вчинено всі залежні від нього дії для виконання покладеного на нього обов`язку по своєчасній подачі Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску по головному підприємству за І квартал 2021 року. Такий розрахунок був прийнятий контролюючим органом для подальшого опрацювання, а зазначена в ньому інформація не була опрацьована саме у зв`язку з неналежною роботою програмного забезпечення органу державної влади.

Крім того слід врахувати, що згідно з підпунктом 911.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464-VI тимчасово штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 цього Закону, не застосовуються за такі порушення, вчинені у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19): несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону щодо такого порушення, вчиненого у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовується.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення пункту 9-11.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2464-VІ без урахування положень пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30 червня 2023 року №3219-ІХ.

Відповідно, оскільки застосування санкції, за порушення вимог Закону України №2464-VІ щодо своєчасної подачі Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску по головному підприємству за І квартал 2021 року, було зупинено, то відповідно відсутні правові підстави для застосування штрафної санкції за несвоєчасне подання звітності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0192172407 від 19 липня 2024 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС Нейл" 3028 грн (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС Нейл" (вул. Гетьмана Мазепи,64, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21336490) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя Я.В. Драновський