Рішення

від 23.09.2024 по справі 580/6927/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року справа № 580/6927/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми ХЛІБОРОБ про стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

12.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м.Черкаси, вул.Благовісна, 269/105; код ЄДРПОУ 21368023) (далі позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми ХЛІБОРОБ (20545, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Ярошівка; код ЄДРПОУ 03567598) (далі відповідач) про стягнення на його користь 46178,11грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 1588,42грн пені (86днів прострочення) за несвоєчасну сплату зазначених санкцій на рахунок згідно з реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998 р/р НОМЕР_1 .

Додатково просив: про день та час слухання справи повідомити зацікавлені сторони; судові витрати покласти на відповідача (стягнуті судові витрати зарахувати на рахунок позивача за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 21368023, МФО 820172, р/р UA858201720343111003100001943).

Обґрунтовуючи зазначив, що відповідач не виконав норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, що має наслідком сплату адміністративно-господарських санкцій, які добровільно сплатив частково в сумі 138536,00грн. Норматив не виконаний, оскільки середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю у відповідача становила 0,25особи за правилами заокруглення.

Ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд правилами спрощеного позовного провадження.

16.08.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи зазначив, що створив 1 робоче місце для особи з інвалідністю, що підтверджується наказом від 16.03.2022 №1-К. Стверджує, що 12.01.2023 та 12.06.2023 подав Катеринопільському центру зайнятості звіти форми №3-ПН про наявність вакансії охорона території підприємства. У коментарях до вказаної вакансії зазначив про можливість працевлаштування осіб з інвалідністю. Вважає, що вжив залежні від нього заходи для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто, заходи для недопущення господарського правопорушення.

05.09.2024 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити. Обґрунтовуючи зазначив, що особа з інвалідністю у відповідача працювала протягом 3 місяців з 19.10.2023 до 31.12.2023. Середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у відповідача становить 0,25 осіб та за встановленими правилами заокруглюється до меншого числа та становить 0 осіб з інвалідністю. Подання відповідачем форми №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не свідчать про фактичне працевлаштування осіб з інвалідністю та, як наслідок, виконання нормативу.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходило, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Листом від 13.03.2024 №268/01-28 позивач повідомив відповідача про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Звенигородська філія Черкаського обласного центру зайнятості листом від 25.03.2024 №16.08-08/60 повідомила позивачу на його запит, що протягом 2023 року відповідач подав звіти форми 3-ПН з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме 12.01.2023 первинний та 12.06.2023 - уточнювальний. Актуальність вакансій уточнялася двічі на місяць у телефонному режимі та при особистих зустрічах з роботодавцем. З метою укомплектування вказаних вакансій направив 47 осіб, з них 38 осіб відмовилися від запропонованої вакансії, а 9 осіб не відповідали вимогам. 25.10.2023 потреба у сприянні в укомплектуванні вакансії стала не актуальною. Вкакансія знята з ініціативи роботодавця.

Згідно з розрахунком позивача сума адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 46178,11грн та 1588,42грн пені. Загальна сума 47766,53грн.

Тому позивач звернувся в суд із зазначеним вище позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд врахував, що спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість їм вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У межах зазначеного нормативу здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу".

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.

Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.

Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Згідно з абз.3 п. 1.8 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286 (далі Інструкція), показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Зміст визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Відповідно до підп. 2.6.1 п. 2.6. Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників окремі категорії, а саме прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Згідно з підп.3.2.5 п.3.2 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Отже, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.

Контроль за виконанням нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, а також за своєчасністю реєстрації роботодавців у Фонді, подання ними Звіту за формою № 10-ПІ згідно з ч. 8 ст. 19 Закону № 875-ХІІ покладено на Держпраці та її територіальні органи.

Частинами 1-2 ст.20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Сплатити санкції суб`єкт господарювання має до 15 квітня року, наступного за роком, у якому було не виконано норматив. Суми санкцій перераховують відділенню Фонду за місцем реєстрації роботодавця на рахунки, відкриті в органах Держказначейства (п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 31.01.2007 № 70. Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу (п. 3.6 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 15.05.2007 № 223).

Згідно з висновком Верховного Суду (далі ВС) у постанові від 31.07.2019 №817/724/17 у подібних правовідносинах, що відповідно до ч.5 ст.245 КАС України обов`язковий для врахування, суд має перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу. Суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Законодавець чітко визначив, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; в разі не виконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Тому для оцінки доводів сторін щодо виконання відповідачем нормативу суд урахував.

Оскільки згідно з розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2022 році становила 8 осіб, нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача є 1 штатна одиниця. Математичним обчисленням (з заокругленням) кількості відпрацьованого часу особою ( ОСОБА_1 ), прийнятою відповідачем у березні 2022 року та яка набула статусу особи з інвалідністю з жовтня 2023 року, підтверджується обґрунтованість висновку позивача про недотримання у 2023 році вказаного вище нормативу.

Посилання відповідача на виконання в межах своїх повноважень обов`язку щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не підтверджені документально з огляду на таке.

Частиною 3 ст.18 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 п.4 ч.3 ст.50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI Про зайнятість населення (далі Закон №5067-VI) встановлено обов`язок роботодавця своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Порядок подання звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 (далі Порядок №316). Він діяв до 06.07.2022 - дня набрання чинності наказом Міністерства економіки України 12.04.2022 №827-22 Про затвердження форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання (далі Порядок №827-22).

Пункт 3 Розділу 1 Порядку №316 передбачав, що форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. На підставі п.5 Розділу Порядку №316 форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Згідно п.п. 1.4.-1.8. Порядку №827-22 форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії). Форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Форма № 3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника / фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним (нею) особи). Роботодавець визначає вид форми № 3-ПН - первинна або уточнювальна. Первинна форма № 3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії). Уточнювальна форма № 3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади). Актуальність зазначеної(их) у поданій формі № 3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця. Роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18-1 Закону №875-ХІІ пошук належної роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань здійснює Державна служба зайнятості. Відтак, підприємство має обов`язок працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. У свою чергу, Закон №875-ХІІ не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Аналогічна позиція викладена в постановах ВС від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня у справі №819/639/17.

Всупереч пропозиції суду, наданої в ухвалі від 24.07.2024, відповідач не надав засвідченої копії власного штатного розпису та табелів обліку робочого часу, докази створення вакансій та/або оголошень в ЗМІ про такі вакансії. Відповідно, відсутні докази створення у штаті відповідача як конкретної посади, на яку може бути призначена особа з інвалідністю, так і визначення конкретних посадових (службових) обов`язків для неї та створення відповідного робочого місця. Зазначене свідчить про обґрунтовані сумніви дійсності відомостей звіту про будь-які вакансії для таких осіб.

Поданий 12.01.2023 Катеринопільському центру зайнятості звіт форми №3-ПН про наявність у нього вакансії охоронника не містить позначення щодо вимог до освітньо-кваліфікованого рівня, професії, особистих компетенцій, вимог до досвіду, порядку вхідного оцінювання кандидата, відомості щодо доступності робочого місця для осіб з інвалідністю (інклюзивність, доступність та безпечність робочого місця для потреб таких осіб). Уточнюючий звіт від 12.06.2023 також не містить обов`язкових позначень про доступність робочого місця для осіб з інвалідністю (інклюзивність, доступність та безпечність робочого місця для потреб таких осіб). Докази фактичного створення умов робочого місця, за яких особа з інвалідністю реально може працювати у позивача на відповідній посаді, суду не надані.

Водночас листом Звенигородської філії Черкаського обласного центру зайнятості листом від 25.03.2024 №16.08-08/60 вказано про направлення до відповідача 47 осіб з інвалідністю, з яких 38 осіб відмовилися від запропонованої вакансії, а 9 осіб не відповідали вимогам.

Як встановлено вище, вимог до осіб з інвалідністю відповідач у вказаній вище звітності не зазначив, а відсутність доказів створення реальних умов для роботи особи з інвалідністю та створення для цього реального робочого місця з чітко визначеними посадовими обов`язками в сукупності з 38-ма відмовами осіб від такого працевлаштування свідчать, що відповідач не вжив всіх необхідних умов для виконання зазначеного вище нормативу працевлаштування та підлягає притягненню до визначеної законом відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (далі ГК України) адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання.

Частини 1-2 ст.218 ГК України передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Оскільки доводи позивача обґрунтовані, наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зважаючи на статус позивача, як органу державної влади, та відсутність доказів понесення ним вказаного виду судових витрат, останні розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити повністю позовні вимоги Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми ХЛІБОРОБ (20545, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с.Ярошівка; код ЄДРПОУ 03567598) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м.Черкаси, вул.Благовісна, 269/105; код ЄДРПОУ 21368023) 46178,11грн (сорок шість тисяч сто сімдесят вісім гривень одинадцять копійок) адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 1588,42грн (одна тисяча п`ятсот вісімдесят вісім гривень сорок дві копійки) пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій згідно з реквізитами: код ЄДРПОУ 37930566, МФО 899998 р/р UA808999980313181230000023759.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене та виготовлене в повному обсязі 23.09.2024.