Рішення

від 23.09.2024 по справі 600/2236/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2236/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Чернівецької митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000044/2 від 15.01.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000045/ 2 від 15.01.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000048/2 від 15.01.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000075/2 від 29.01.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України прокоригуваннямитноївартості товарів № UA408000/2024/000081/2 від 29.01.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000086/2 від 01.02.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000094/2 від 02.02.2024.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що не погоджується з винесеними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вважає їх необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності, відтак відповідач протиправно здійснив коригування заявленої митної вартості товару та визначив таку вартість за резервним методом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із заявленими позовними вимогами, подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що подані декларантом до митного оформлення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та документально не підтверджують заявлену митну вартість.

Таким чином, митний орган не вбачав за можливе визнати визначену декларантом митну вартість із застосуванням першого методу її визначення (за ціною договору) та визначив митну вартість за резервним методом.

Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.

15.03.2023 р. між SEREROM SRL та ПП "Віктор-Ком Імпекс" укладено договір купівлі-продажу №187 (реєстраційний номер №1694/15.03.2023 р.). Предметом вказаного договору є купівля-продаж продуктів, включаючи сіль, в асортименті, кількості, стандартах якості, упаковці тощо, що поставляються на умовах FCA Campia Turzii, Румунія.

Згідно п.8.4 Договору документи, що додаються до доставки товару: рахунок-фактура, CRM, митна декларація, сертифікат якості, сертифікат походження.

Відповідно до Договору та, зокрема, його додатків №19, 21, 24 сторони домовились про купівлю-продаж солі в асортименті та по ціні в євро, зазначених в додатках. Так, зокрема, сіль брикетована 10 кг., на момент відправки вантажу становить 120 євро за тонну (відповідно додатку №24), сіль рекристалізована, не йодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 140 євро за тонну (відповідно до додатку №24), сіль таблетована для пом`якшення води в мішках, на момент відправки вантажу становить 225 євро за тонну (відповідно до додатку №24), сіль брикетована 5 кг., на момент відправки вантажу становить 135 євро за тонну (відповідно додатку №24), сіль кам`яна йодована, розфасована 1 кг., на момент відправки вантажу становить 250 євро за тонну (відповідно до додатку №21), сіль кам`яна, рекристалізована, не йодована, розфасована в біг-беги, на момент відправки вантажу становить 150 євро за тонну (відповідно до додатку №19), сіль кам`яна, рекристалізована, не йодована, розфасована в мішки по 25 кг., на момент відправки вантажу становить 170 євро за тонну (відповідно до додатку №19).

Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що позивачем подано до відповідача митні декларації від 14.01.2024 №24UA408020002393U7, від 15.01.2024 р. №24UA408020002412U9, від 15.01.2024 р. №24UA408020002460U3, від 29.01.2024 р. №24UA408020004925U4, від 29.01.2024 р. №24UA408020004965U2, від 31.01.2024 р. №24UA408020005505U0, від 02.02.2024 р. №24UA408020005818U3, згідно яких заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

За результатами розгляду митних декларацій відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2024/000044/2 від 15.01.2024, № UА408000/2024/000045/2 від 15.01.2024, № UA408000/2024/000048/2 від 15.01.2024, № UA408000/2024/000075/2 від 29.01.2024, № UA408000/2024/000081/2 від 29.01.2024, № UA408000/2024/000086/2 від 01.02.2024, № UА408000/2024/000094/2 від 02.02.2024.

Згідно рішень про коригування митної вартості товарів митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в Рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UА408000/2024/000044/2 від 15.01.2024 щодо митної декларації від 14.01.2024 №24UA408020002393U7 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 12.01.2024 №24ROIS2700E0001559 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів.

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру від 13.01.2024 №51/2 та довідку про транспортні витрати від 13.01.2024 б/н. в рахунку на оплату зазначено договір перевезення вантажу від 10.01.2024. який не надано. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UА408000/2024/000045/2 від 15.01.2024 року щодо митної декларації від 15.01.2024 р. №24UA408020002412U9 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24ROIS2700E00011369 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів.

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру від 10.01.2024 №01 та довідку про транспортні витрати від 10.01.2024 б/н. в рахунку на оплату зазначено договір заявку №1001/2024 від 10.01.2024. який не надано. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA408000/2024/000048/2 від 15.01.2024 року щодо митної декларації від 15.01.2024 р. №24UA408020002460U3 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 12.01.2024 №24ROIS2700E0001516 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів.

- для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 13.01.2024 б/н. Довідка не є документом первинного бухгалтерського обліку, та не міститься в переліку документів згідно з МФУ від 24.05.2012 №599. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA408000/2024/000075/2 від 29.01.2024 року щодо митної декларації від 29.01.2024 р. №24UA408020004925U4 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 27.01.2024 №24ROIS2700E0004164 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- відповідно до гр.20 МД товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів. Документів з цього приводу не надано.

- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію від 27.01.2024 №1, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599. Крім того, калькуляція виставлена на перевезення 22864 кг. товару, а загальна вага товарів, наданих до оформлення, становить: брутто 25450,00 кг., нетто 24720,00 кг. Так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA408000/2024/000081/2 від 29.01.2024 року щодо митної декларації від 29.01.2024 р. №24UA408020004965U2 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 26.01.2024 №24ROCJ1800E0008732 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів. Документів з цього приводу не надано.

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру від 26.01.2024 №50 та довідку про транспортні витрати від 26.01.2024 б/н. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UA408000/2024/000086/2 від 01.02.2024 року щодо митної декларації від 31.01.2024 р. №24UA408020005505U0 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 №24ROIS2700E0004536 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- відповідно до гр.20 МД товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів. Документів з цього приводу не надано.

- для підтвердження транспортних витрат надано калькуляцію від 31.01.2024 №1, яка не відповідає вимогам наказу МФУ від 24.05.2012 №599. Крім того, калькуляція виставлена на перевезення 22875 кг. товару, а загальна вага товарів, наданих до оформлення, становить: брутто 22900 кг., нетто 22875,00 кг. Так відсутнє документальне підтвердження числового значення доданих транспортних витрат.

Згідно рішення про коригування митної вартості № UА408000/2024/000094/2 від 02.02.2024 року щодо митної декларації від 02.02.2024 р. №24UA408020005818U3 визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- в р.VII договору купівлі-продажу від 15.03.2023 р. №187 йдеться про наявність пакування та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;

- відповідно до п.6.1 Договору від 15.03.2023 р. ціна буде сплачена покупцем продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи. Ні проформи, ні платіжних доручень до митного оформлення не подано;

- копія митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 №24ROIS2700E0004635 містить числові відомості щодо вартості товару, які не співпадають із заявленими. Роз`яснень не надано.

- відповідно до гр.20 МД товар постачається на умовах FCA RO Campia Turzii. За умовами поставки FCA Продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. При імпорті товарів в Україну на умовах FCA (франко перевізник) до витрат продавця входять: оплата навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки. Таким чином виникає питання щодо включення зазначених складових до митної вартості товарів. Документів з цього приводу не надано.

- для підтвердження транспортних витрат надано рахунок-фактуру від 02.02.2024 №1 та довідку про транспортні витрати від 02.02.2024 б/н. Інших документів не надано. Виникає питання щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення доданих до митної вартості транспортних витрат;

- у довідці від 02.02.2024 №б/н зазначено вартість транспортних витрат по іноземній території у сумі 26000 грн., а у рахунку-фактурі від 02.02.2024 №1 вказано суму 29000,00 грн., без розподілу таких витрат на до/після кордону. Роз`яснень з цього приводу не надано.

З огляду на вищевказане, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості зазначив, що ч. 3 ст. 53 МК України та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст. 54 МК України, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, відповідно до ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково подано листи про те, що не має змоги надати інші додаткові документи у встановлений термін 10 діб, відповідно до ст. 53 МК України.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 МК України митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62,63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості - резервний.

У вказаних рішеннях про коригування митної вартості товарів, окрім наведених вище обставин, також зазначено про те, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару:

- за МД від 14.01.2024 №24UA408020002393U7 (товар №1), від 15.01.2024 р. №24UA408020002412U9, від 15.01.2024 р. №24UA408020002460U3 взято митну вартість товару згідно МД №UA408020/2024/001914 від 12.01.2024 "Сіль кухонна, випарена, придатна для споживання людьми - хлорид натрію (вміст NaCl 99,6) у вигляді кристалічного порошку білого кольору, без вмісту денатуруючих добавок EXTRAFINA нейодована в мішках по 25 кг - 22000 кг". ТМ SAREROM. Виробник SC SAREROM SRL, рівень митної вартості 0,251 USD/кг.

- за МД від 14.01.2024 №24UA408020002393U7 (товар №2) взято митну вартість товару згідно МД №UA408020/2023/110969 від 18.10.2023 Сіль в брикетах, призначена для годування тварин, без хімічних добавок, без ГМО. Походження - RO. Фасування по 10к. ТМ SAREROM. Виробник SC SAREROM SRL, вага нетто 12000. Рівень митної вартості 0,25 USD/кг.

- за МД від 29.01.2024 р. №24UA408020004925U4 (товар №2) взято митну вартість товару згідно МД №UA305110/2024/000734 від 20.01.2024 сіль в брикетах (блоках) по 5 кг для тварин - 22800 кг. Вміст Na Cl min. 95 % . Країна виробництва Ro. Торгівельна марка SAREROM. Виробник SC SAREROM SRL. Фірма виробник SC SAREROM SRL, рівень митної вартості 0,251 USD/кг.

- за МД від 29.01.2024 р. №24UA408020004965U2 (товар №1), від 31.01.2024 р. №24UA408020005505U0 (товар №1), взято митну вартість товару згідно МД №UA408050/2024/000376 від 24.01.2024 "Сіль кухонна, випарена, придатна для споживання людьми - хлорид натрію (вміст NaCl 99,6) у вигляді кристалічного порошку білого кольору, без вмісту денатуруючих добавок EXTRAFINA нейодована в мішках біг-бег - 23425 кг", рівень митної вартості 0,251 USD/кг.

- за МД від 02.02.2024 р. №24UA408020005818U3 взято митну вартість товару згідно МД №UA209140/2024/001497 від 17.01.2024 "Вакуумна екстра сіль не йодована для харчової промисловості упаковано в мішки по 25 кг - 22000 кг. Країна виробництва Ro. Торгівельна марка SAREROM. Виробник SAREROM, рівень митної вартості 0,2501 USD/кг.

Не погоджуючись з даними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

За приписами пункту 1 частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до вимог частини 5 цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У відповідності до частини 6 зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 МК України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За змістом частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно обставин цієї справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про коригування митної вартості товарів та, відповідно, Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Так, судом встановлено, що за результатами розгляду митних декларацій позивача митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, згідно яких визначив митну вартість товарів за резервним методом у зв`язку із тим, що подані декларантом до митного оформлення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності та документально не підтверджують заявлену митну вартість.

Суд не погоджується із такими висновками митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 53 МК України - Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару,

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки виграш на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як вбачається з фактичних обставин викладених у позові, декларантом до кожної митної декларації надано повний та достовірний пакет документів, необхідний для підтвердження митної вартості товару за основним методом, а саме:

- до митної декларації №24UA408020002393U7 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3486 від 11.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 12.01.2024 №24ROIS2700E0001559; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020002412U9 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3478 від 10.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 11.01.2024 №24ROIS2700E00011369; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020002460U3 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3479 від 10.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 12.01.2024 №24ROIS2700E0001516; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020004925U4 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3614 від 26.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 27.01.2024 №24ROIS2700E0004164; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020004965U2 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3607 від 26.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 26.01.2024 №24ROCJ1800E0008732; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020005505U0 разом з товаро-супровідними документами, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3607 від 26.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 31.01.2024 №24ROIS2700E0004536; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші;

- до митної декларації №24UA408020005818U3 разом з товаро-супровідними документами надано рахунок-фактура (інвойс) №FESAR 3625 від 30.01.2024; автотранспортна накладна б/н; банківський платіжний документ; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №187/15.03.2023 з доповненнями; копію митної декларації країни відправлення від 01.02.2024 №24ROIS2700E0004635; документи на перевезення, сертифікати відповідності, інші

Як встановлено судом з матеріалів справи, Компанією "Sarerom" виставлено рахунки-проформи. Позивачем було сплачено на рахунок покупця кошти, що підтверджується платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-ХІІ суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. При цьому суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві таких суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв`язки та здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинним законодавством України (стаття 2 Закону). Частиною першою ст. 14 цього Закону суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності дозволено самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Наведене дає підстави для висновку про свободу сторін під час укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) стосовно визначення умов договору, ціни, форми розрахунків та інших умов його виконання.

Відповідно до договору купівлі-продажу №187/15.03.2023 р. загальна вартість контракту складається з вартості кожної поставки. Ціна в розбивці за асортиментами товарів є зазначена в додатках до цього договору. Валюта платежу та договору євро. Вартість контракту 1000000,00 євро (розділ 5 договору).

Ціна буде сплачена Покупцем Продавцю шляхом платіжного доручення наперед відповідно до рахунку-проформи (п. 6.1 Договору).

Суд, звертає увагу, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, 19.09.2022 у справі № 1.380.2019.004890, який в силу частини п`ятої етапі 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Суд констатує, що вартість, тип продукції, вага та місце походження визначені у контракті, відповідають інформації зазначеній у долучених до матеріалів справи інвойсах та інших документів, а отже контролюючим органом безпідставно не враховано платіжні документи, як такі, що підтверджують факт оплати товару та ціну імпортованого товару.

Також, сума платіжних документів повністю відповідає сумі передплати визначеній у рахунках-проформи.

Фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/329/17 та постанові від 12 березня 2019 року у справі №803/3649/15.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови

Вищезазначене обґрунтування стосується всіх поданих до оформлення митних декларацій, коригування митної вартості яких відбулося з ідентичних підстав.

Стосовно, доводів відповідача, що при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів, було також враховано, що довідки транспортно-експедиційних послуг не є документом первинного бухгалтерського обліку та не міститься в переліку документів згідно з наказом МФУ від 24.05.2012 р. №599, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення експедиційних послуг. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерії розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат на перевезення, було надано довідки про транспортно-експедиційні витрати та рахунки. Перелічені документи пов`язані між собою інформацією щодо перевезення вантажу позивача.

Так, на думку суду, надані довідки про транспортно-експедиційні витрати містять посилання на номера автомобіля, що зазначені в пакувальному листі та Інвойсі; у свою чергу, пакувальний лист має дані щодо дати завантаження товару, яка відповідає даті завантаження, вказаній в графі 21 CMR. В останній же є посилання на інвойс №1227, сертифікат походження товару форми EUR 1, найменування товару, його вагу, маршрут перевезення/місце завантаження і відвантаження товару. Крім того, рахунки є розрахунково-платіжним документами, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідками про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом.

Згідно з розділом III "Правила заповнення граф ДМВ декларантом або уповноваженою ним особою" Правил заповнення митної декларації, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599 (далі - Правила №599), у графі 20 зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а) ДМВ).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на мигну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Аналізуючи наведені положення Правил № 599, судом встановлено, що такі положення не містять вичерпного переліку документів, які підтверджують витрати на транспортування.

В свою чергу МК України також не визначає виду доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому подані позивачем довідки про транспортно-експедиторські витрати та рахунки є допустимими доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд при застосуванні норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові від 31.05.2019 №804/16553/14.

Так, в цьому судовому рішення Верховний Суд поміж вищезазначеного також вказав на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З зазначеного вбачається, що посилання відповідача на ту обставину, що подані декларантом довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки не є документом, що підтверджує витрати на транспортування, як на підставу проведення коригування митної вартості товару є абсолютно безпідставним та відхиляється судом.

У постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Протиправність рішень відповідача обґрунтовується наданням декларантом документів, яка є достатніми для визначення митної вартості товару за основний методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість.

З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, а відтак наявні правові підстави для їх скасування.

Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесених відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, за звернення до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 21196,00 грн.

Оскільки позов задоволено повністю, то суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 21196,00 грн.

Згідно матеріалів справи позивачем надано документи, які свідчать про витрати останнього на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до частини 1статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано:

- копію договору про надання правової допомоги;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ;

- акт прийому передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 19.03.2024 р.;

- квитанція №14 від 08.08.2024 р. на суму 7000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Суд зазначає, що в матеріалах цієї справи наявний належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.

Однак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що також визначено ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що визначена адвокатом сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, за результатами розгляду справи в розмірі 7000,00 грн, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, з огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та зважаючи на те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами , які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав наведених вище.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000044/2 від 15.01.2024.

3. визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000045/ 2 від 15.01.2024.

4. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000048/2 від 15.01.2024.

5. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000075/2 від 29.01.2024.

6. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України прокоригуваннямитноївартості товарів № UA408000/2024/000081/2 від 29.01.2024.

7. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UA408000/2024/000086/2 від 01.02.2024.

8. Визнати протиправними та скасувати Рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА408000/2024/000094/2 від 02.02.2024.

9. Стягнути на користь Приватного підприємства "Віктор-Ком Імпекс" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судовий збір в сумі 21196,00 грн та витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Віктор-Ком Імпекс" (вул. Корнец, 24, с. Йорданешти, Чернівецький район, Чернівецька область, 60421, Код ЄДРПОУ 34864103)

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359)

Суддя І.В. Маренич