Рішення

від 20.09.2024 по справі 620/16234/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/16234/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпромпостач" до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпромпостач" (далі також ТОВ "Белпромпостач", позивач) до Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі також ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 25.07.2023 № 7310/ж10/25-01-07-00.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності(даліЗЕД) на 48 днів), спірним рішенням позивачу нараховану пеню у розмірі 131646,96 грн. Позивач не погоджується з вказаним рішенням з підстав того, що порушення згаданих термінівдопущено з об`єктивних причин (форс-мажорних обставин) внаслідок збройної агресії рф, що Торгово-промисловою палатою України засвідчено як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) у період дії воєнного стану, про що на сайті ТПП України розміщено загальний офіційний лист від 28.02.2022. Позивач вказав, що у спірний період у директора не було дозволу для виїзду за кордон, а відповідно,вина позивача відсутня, що виключає його юридичну відповідальність заст. 112 ПК України. За викладених обставин, позивач зазначає, що оспорюване вищенаведене податкове повідомлення-рішення єпротиправним. Аналогічні підстави та обставини наведені позивачем і у відповіді на відзив від 23.11.2023.

03.11.2023 ухвалою суду розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.11.2023 ухвалою суду позовну заяву відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків.

12.02.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з невиконанням ухвали суду від 28.11.2023.

25.06.2024 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду скасовано, справу направлено на продовження розгляду.

26.08.2024 ухвалою суду продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив тапросить узадоволенніпозовних вимог відмовити,з огляду на те, що у позивача проведена перевірка щодо дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.06.2022 по 30.04.2023 по Контракту №SL/28-06-22/HTS від 28.06.2022, за результатами якої складено акт від 05.06.2023 № 5562/Ж5/25-01-07-06-01, в якому зазначено про порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме строку розрахунків на 48 днів. За таких обставин вважає, що спірне рішення є правомірним. Щодо посилань позивача на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, якими засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022, то відповідач вказує на те, що лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), при цьому, інаявність такого сертифікату не може вважатися беззаперечним доказом їх існування та повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами про що зазначено і у постановах Верховного Суду, наведених у відзиві, зокрема, від 21.09.2022 у справі №911/589/21.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

28.06.2022 між нерезидентом HAS TREYLER SAN VE TIC. LTD. STI (DERINCEMAH. PAYMARMEVKII № 30 ANTAKYA/HATAYTURKEY), Туреччина (Продавець) та ТОВ "Белпромпостач" (Покупець) укладено контракт № SL/28-06-22/HTS (далі - контракт) щодо придбання напівпричіпа - бензовоза об`ємом 30000 літрів. Загальна сума контракту становить 25000 доларів США.

З документів, наданим під час перевірки встановлено, що ТОВ "Белпромпостач" на виконання умов вищезазначеного контракту, перерахувало нерезиденту HAS TREYLER SAN VE TIC. LTD (Туреччина) валютні кошти на суму 25000 доларів США з валютного рахунку № UA163282090000026008000020096 АБ ПІВДЕННИЙ» м. Одеса, МФО 328209 згідно платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 11.07.2022, що становить за офіційним курсом НБУ 731372,50 грн, граничний строк розрахунків за операцією - 06.01.2023.

13.01.2023 між ТОВ "Белпромпостач" та HAS TREYLER SAN VE TIC. LTD (Туреччина) укладено додаткову угоду №SL/13-01-23 до контракту про наступне: «У зв`язку із неможливістю здійснити поставку напівпричіпа-бензовоза у встановлений строк, для належного виконання Покупцем своїх обов`язків щодо отримання поставленого Продавцем товару, сторони дійшли згоди про те, що не отриманий Покупцем товар за вищевказаним контрактом буде виготовлено в терміни до 15 січня 2023 року».

На виконання умов вказаних правочинів, нерезидентом HAS TREYLER SAN VE TIC. LTD. STI (Туреччина) здійснено поставку товару (напівпричіп -цистерна об`єм -30000 л. марка -АLАMEN) на адресу ТОВ "Белпромпостач" на загальну суму 25000 доларів США згідно митної декларації ІМ 40 ДЕ №23UA206020003027U6 від 23.02.2023.

Станом на 30.04.2023 за контрактом розрахунки завершені, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідачем у позивача проведено перевірку щодо дотримання строку розрахунків за вказаним контрактом, за результатами якої складено акт від 05.06.2023 № 5562/Ж5/25-01-07-06-01, в якому зазначено про порушення вимог ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» в частині дотримання строку розрахунків - на 48 днів (за період з 07.01.2023 по 23.02.2023).

На підставі акту перевірки від 05.06.2023 № 5562/Ж5/25-01-07-06-01 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 25.07.2023 № 7310/ж10/25-01-07-00, нарахована пеню, на суму 131646, 96 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувсядо суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р.№2473-VIIІ(даліЗакон №2473-УІІІ).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIIIвизначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина восьма статті16 Перехідні положення Закону №2473-VIII).

За правилами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIIIпередбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з пунктом 14-2Постанови Правління Національного Банку України від 24.02.2022 №18із внесеними змінами та доповненнями, встановлено, що у період запровадження воєнного стану граничні строки за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

За приписами частини п`ятої статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У той же час, згідно до абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК Українивстановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 ПК Українипередбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відтак,із наведеного аналізу норм права, слід дійти висновку, що пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Вказаний правовий висновок узгоджується і з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у його постанові від 15 лютого 2024 року у справі №420/1538/23, який підлягає застосуваннюадміністративним судом у даних правовідносинах у відповідності до вимог частини п`ятоїстатті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, зі наявних матеріалах доказів видно, що порушеннястроків розрахунків у іноземній валюті, встановлених частиною третьою статті 13 Закону №2473-УІІІ, виявлені у період з 07.01.2023 по 23.02.2023, що також визнається відповідачем.

Разом з тим, у період з 1 березня 2020р.на всій території УкраїниКабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) запроваджено дію карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 згіднопостанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651.

Отже, із наведеного аналізу встановлених обставин та приписів вищенаведеного чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що контролюючим органомпозивачу нараховано пенюза порушення строків розрахунків у іноземній валюті за період з 07.01.2023 по 23.02.2023, тобто,у період діїна всій території Україникарантину, щосуперечить приписам абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, а також і вищенаведеній правовій позиції Верховного Суду.

Також слід зазначити, що згідно до абзацу 2 підпункту 5.4 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. № 5-рп/2005р.; абзацу 3 підпункту 3.1 пункту 3Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010р. № 17-рп/2010;Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018р. № 1-р/2018р.видно, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватись та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію.

А,виходячи з того, що судом встановлено, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. статі 14 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021р. та у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України навсій території УкраїниКабінетом Міністрів України з метоюзапобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме: з 07.01.2023 по 23.02.2023 суперечить абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення ПК України, тому, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення єпротиправним та підлягає скасуванню.

Також у даних правовідносинах судом враховуються і вимоги статей109,112 ПК України, якими врегульовано загальні умови притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинене правопорушення та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.,

Так, згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У відповідності до пункту 112.1 статті 112 ПК Українивстановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачностіпункт 112.2 статті 112 ПК України.

Пунктом112.7 статті112 ПК Українипередбачено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Такимчином, із аналізу наведених приписів податкового законодавства слідує, що доведення вини платника податків у вчиненні правопорушення покладеносаме на контролюючий орган, і лише за умови доведенняконтролюючим органомтакої вини, платникподатків може бути притягнутий до фінансової відповідальності.

Разом з тим, контролюючим органом у даних правовідносинах вина позивача у порушенніграничних строківрозрахунків у іноземній валюті жодними доказами не доведена.

Навпаки, відсутність вини позивача у вчиненні вищенаведеного порушення спростовується змістом проаналізованих судом копій листів Мінінстерства інфраструктури України від 14.11.2022 № 5813/02/14-22, від 28.08.2022 №4297/02/14-22 (а.с. 12, 123), адресованих ТОВ "Белпромпостач", з якого вбачається, що позивач, з метою дотримання строків розрахунків у іноземній валюті, встановлених Законом №2473-VІІІ, просив надати йому дозвіл на перетин державного кордону, який отримано 14.11.2022, про що зазначає у позові.

Зворотнього відповідачем не доведено.

Зазначене свідчить, що у наведений спосіб, позивачем вжито всіх достатніх та залежних від нього заходів щодо дотримання строківрозрахунківу іноземній валюті з урахуванням того, що таке постачання товару за контрактом не залежало від волі позивача, а відповідно, за таких обставин,суд приходить до висновку, що позивач не міг бути притягнутий до притягнення до фінансової відповідальності за таке порушення, виходячи з приписів пункту112.7 статті 112 ПК України.

Також, судом враховується і те, що відповідачем не доведено жодними доказами, що позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а отже, вина позивача у порушенні ним граничних строків розрахунків у іноземній валюті відповідачем не доведена.

Більш того, факт збройної агресії рф проти України та прийняттяУказу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», є загальновідомим, а тому суд вважає, що податковий орган при прийнятті оспорюваного рішення мав врахувати такі обставини, діючи розумно та пропорційно.

Таким чином, виходячи з вимог підпункту 112.7 статті 112 ПК Українитаза умови недоведеності контролюючим органомпорушення граничних строків розрахунків у іноземні валюті саме з вини позивача,вжиття позивачем заходів щодо недопущення вчинення правопорушення, що підтверджено наведеними вище змістами листів позивача, суд приходить до висновку, щоза таких обставин, позивач не міг були притягнутий до фінансової відповідальності за таке порушення.

А отже, застосування до позивача пені на підставічастини п`ятої статті 13 Закону №2473-УІІІ у сумі131646,96 грн. за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням також є протиправним.

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказуванняст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина другою статті 77 КАС Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем у відзиві на позов та доданими до нього копіями документів не доведено належними, достатніми та допустимими доказами правомірність і законність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених чинних норм податкового та іншого законодавства, яківідповідачем не спростовані.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, судом встановлено, щовідповідачем при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 25.07.2023 № 7310/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белпромпостач" судовий збір у розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні), сплачений відповідно до платіжної інструкції №23 від 30.10.2023.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Белпромпостач" просп. Михайла Грушевського, 157, 27,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14034 код ЄДРПОУ 44651542.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області відокремлений підрозділ Державної податкової служби України вул. Реміснича, 11,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14000 код ЄДРПОУ 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 20 вересня 2024 року.

Суддя І.І. Соломко