Ухвала

від 23.09.2024 по справі 520/8994/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 вересня 2024 р.Справа № 520/8994/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 520/8994/24

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "МАЯК"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 задоволено частково адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства "МАЯК" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

02.09.2024 Головне управління ДПС у Харківській області подало до Другого апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" апеляційну скаргу на зазначене рішення, яка зареєстрована 09.09.2024 та передана судді-доповідачу до розгляду 23.09.2024.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на той факт, що ним у строки, встановлені КАС України, вже подавалася на рішення Харківського окружного адміністративного суду по цій справі апеляційна скарга, однак ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Також відповідач зазначає про те, що повторно апеляційну скаргу подано в межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 14.07.2021 у справі №380/428/20, та зауважує на наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення. З метою встановлення соціальної справедливості при оподаткуванні позивача, керуючись виключно інтересами держави та положеннями законодавства, відповідач просить суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення.

Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджений факт подання первісної апеляційної скарги 27.06.2024, тобто в межах тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та встановлено відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в розмірі 3633,60 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали суду.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду у встановлений судом та законом строк не виконані, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 520/8994/24 повернуто скаржнику.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа копію вищезазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Харківській області 02.08.2024 о 21:20.

В свою чергу, вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 02.09.2024, при цьому так і не надавши документа про сплату судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Колегія суддів зазначає, що Головному управлінню ДПС у Харківській області було достеменно відомо про прийняття рішення, що ним оскаржується, але не дотримано порядку при первинному поданні апеляційної скарги 27.06.2024, а саме, не надано документу про сплату судового збору у строк, встановлений судом та законом.

Зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).

Та обставина, що Головне управління ДПС у Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав неподання доказів про сплату судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

При цьому, дійсно положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.

Доводи відповідача про те, що апеляційна скарга подана в межах присічного строку, передбаченого частиною другою статті 299 КАС України, є безпідставними, оскільки ця норма імперативно встановлює граничний (присічний) строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на апеляційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 295 КАС України, який становить тридцять днів. Не встановлює ця норма і наявність у суб`єктів владних повноважень безумовного права протягом року оскаржувати судове рішення без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 07.02.2023 по справі № 160/706/22.

Також колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції забезпечувалось право скаржника на апеляційне оскарження рішення шляхом продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, визначеного ухвалою суду від 03.07.2024. Відтак, у апелянта було достатньо часу для виконання вимог процесуального законодавства щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 та надання до суду відповідного документу, проте, звертаючись з апеляційною скаргою повторно, відповідачем так і не надано доказів сплати судового збору.

Отже, наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Окрім того, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (05.08.2024) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (02.09.2024) сплинув майже місяць, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням апеляційної скарги.

Жодних доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги за період після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить, в той час як вказані аргументи є доречними та важливими в контексті розгляду цієї справи.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і т.д.

Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2020 по справі № 580/1443/19 (К/9901/18033/20).

Посилання скаржника на існування судової практики Верховного Суду щодо оцінки мотивів для поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до уваги не приймається, оскільки висновки щодо строків звернення з апеляційними скаргами, які містяться у наведених скаржником ухвалах Верховного Суду, слід застосовувати з урахуванням обставин, які наявні у конкретній справі.

Твердження відповідача про наявність конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення судова колегія у розрізі спірних правовідносин вважає помилковим.

Так, обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 по справі № 520/8994/24, наведені Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.