Постанова

від 11.09.2024 по справі 580/406/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/406/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кульчицький С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Ключкович В.Ю.

за участі:

секретар с/з Кващук Т.А.

пр-к позивача Лучинович І.В.

пр-к відповідача Бондар К.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ДОРСТРОЙ» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

УС Т А Н О В И В:

ПП «ДОРСТРОЙ» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.10.2023 № 0092390403 про застосування штрафу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Черкаській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене рішення та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 ХХ ПК України, які, зокрема, визначають, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Розбіжності у законодавстві мають бути усунуті шляхом застосування темпоральної колізії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 01 липня 2024 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 вересня 2024 року.

Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року задоволено клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначено судове засідання на 11 вересня 2024 року о 10:20 у справі №580/406/24 в режимі відеоконференції через систему програмного забезпечення «EasyCon».

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «ДОРСТРОЙ» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 33819662, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: 20001, Черкаська область, Уманський район, м. Христинівка, вул. Терещенка Н. 1А, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 338196623240. Основним видом діяльності за КВЕД є 42.11 - будівництво доріг і автострад.

Головним Управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додатну вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо ПП «ДОРСТРОЙ», за результатами якої складено акт від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662.

Згідно з розділом ІІ акту від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662 визначено 124 податкові накладі за період грудень 2021 - липень 2023, щодо яких, на думку відповідача, порушено терміни реєстрації.

Не погоджуючись позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662.

Згідно з листом відповідача «Про розгляд заперечень» позивача повідомлено, що за результатами розгляду акт від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662 залишено без змін.

Мотивуючи відповідач послався на положення п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 ХХ ПК України, в редакції Закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ, згідно з яким, на його думку, тимчасово в період дії воєнного стану, норми щодо звільнення від відповідальності на період дії карантину (п. 52-1 підрозділу 10 ХХ ПК України) не застосовуються. А наявність обставин непереборної сили на боці ПП «ДОРСТРОЙ» не доведено.

03.10.2023 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 03.10.2023 №0092390403, яким на підставі акта перевірки від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662 за затримку реєстрації податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 4 560 732 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят тисяч сімсот тридцять дві) гривні 40 копійок.

23.10.2023 позивач звернувся зі скаргою на зазначене податкове повідомлення-рішення від 03.10.2023 № 0092390403 в адміністративному порядку оскарження до Державної податкової служби України.

Рішенням від 19.12.2023 Державної податкової служби України № 37268/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ПП «ДОРСТРОЙ» залишено без задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення від 03.10.2023 № 0092390403 відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про задоволення позовних вимог виходив із того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Колегія суддів враховує, що Законом № 533-IX від 17.03.2020 підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено пунктом 52-1, який у редакції Законів № 540-IX від 30.03.2020, № 591-IX від 13.05.2020, передбачено, що порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Карантин на території України був вперше встановлений, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року, в подальшому продовжувався згідно з постановами № 239 від 25.03.2020, № 291 від 22.04.2020, № 343 від 04.05.2020, № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021, № 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023, та був скасований постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ, абзац 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 ХХ ПК України, викладено в новій редакції, яка передбачає, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

В той же час Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» абзаци дев`ятий - вісімнадцятий замінити вісьмома новими абзацами такого змісту:

« 69.2-1. Установити, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об`єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків;

- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов`язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

- проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв`язку з виникненням обставин, зазначених у цьому підпункті, або у зв`язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 цього розділу, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.».

Отже, колегія суддів враховує те, що редакцією, що внесена Законом від 30.06.2023 №3219-IX виключено норму, яка виключала застосування мораторію на застосування штрафних санкцій в період дії карантину.

Наразі, колегія суддів зазначає, що вказаний Закон від 30.06.2023 № 3219-IX набув чинності 01.08.2023 та відповідно був чинним на час складення акта від 16.08.2023 № 8423/23-00-04-03-04/33819662, та винесення оскаржуваного ППР від 03.10.2023 № 0092390403.

Отже, для суб`єкта владних повноважень застосування зворотної дії у часі редакції ПК України, що внесена Законом від 12.05.2022 № 2260-ІХ є неприпустимим в силу вимог ст. 58, 19 Конституції України.

Положеннями п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України передбачено презумпцію правомірності рішень платника податку, яка полягає у тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21. ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано висновки, що викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини від 07 жовтня 2011 року у справі «Серков проти України» (заява № 39766/05), від 14 січня 2011 року у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06), де порушення статті 1 Першого протоколу було встановлено в зв`язку з невідповідністю застосованого відносно заявників закону критерію «якості» та застосування органами держаної влади найменш сприятливого тлумачення національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати прибуткового податку.

Так, Європейський суд з прав людини у, зокрема, у рішеннях від 10 лютого 2015 року у справі «Остерлунд проти Фінляндіїї», від 23 листопада 2006 року у справі «Джуссіла проти Фінляндії» застосовує «Критерії Енгеля», для визначення ознак кримінального правопорушення в провадженні по податковому донарахуванню.

Перший з цих критеріїв оцінює правову класифікацію правопорушення відповідно до національного законодавства. Другий - сама суть правопорушення, третій - ступінь тяжкості покарання, що може бути застосоване до особи.

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано те, що у даній справі правопорушення позивача класифікується як порушення податкового законодавства та не перебуває у площині кримінального переслідування.

В частині другого критерію, суд враховує, що до основних цілей юридичної відповідальності відносять: охоронну, правозабезпечувальну, правовідновлювальну, попереджувальну, процедурно-процесуальну, виховну, каральну (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 16 березня 2023 року, справа № 160/18668/21).

Наразі, податкові накладні, про які ідеться в оскаржуваному ППР, були зареєстрованими до проведення перевірки, спір не стосується недоїмки зі сплати податкових зобов`язань чи заперечень в частині наявності у позивача обов`язку реєструвати накладні, що вимагало б офіційного встановлення.

Тому за другим «критерієм Енгеля» застосований до позивача штраф переслідував превентивну і репресивну мету. Відповідно, правопорушення, за яке позивача було притягнуто до відповідальності, має «кримінальний» характер у розумінні статті 6 Конвенції. Такі висновки узгоджуються з позицією ЄСПЛ, викладеною у справах «Остерлунд проти Фінляндіїї», «Джуссіла проти Фінляндії».

За третім критерієм Енгеля суд враховує, що застосований до позивача штраф у розмірі 4 560 732,40 грн є значним, що вказує на тяжкість покарання, характерну для кримінального провадження.

Отже, як слідує, у даній справі критерії Енгеля є застосовними та провадження щодо позивача має оцінюватись у площині «кримінального переслідування».

Таким чином на спірні правовідносини мають поширюватись гарантії за ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо стандартів доведення винуватості особи у кримінальному обвинуваченні. А також можливість застування для позивача зворотної дії в часі Закону від 30.06.2023 № 3219-IX як такого, що скасовує його відповідальність.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що оскільки у відомості про низку податкових накладних включені до декларації позивача за поточні періоди, поповнення електронного рахунку ПДВ здійснено своєчасно.

Крім того, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що позивач вживав систематично заходи до реєстрації податкових накладних у зв`язку зі зміною податкового законодавства та поповнення електронного рахунку ПДВ, в тому числі, шляхом безпосереднього списання коштів заборгованості перед позивачем органами державного казначейства.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Ураховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду цієї справи рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, тому відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович

(повний текст постанови складено 20.09.2024р.)